Економічна правда

Держава заборгувала пенсіонерам 100 мільярдів за рішеннями судів, але грошей на виплати немає

Економічна правда — 2026-10-06T07:00:00+03:00

Влада2026-10-06T07:00:00+03:00 Влітку 2026 року сталася символічна подія для української пенсійної системи: заборгованість держави за програними пенсіонерам судами перевищила 100 млрд грн. Більшість програних справ стосуються так званих спецпенсій. Ці виплати регулює не профільний закон, як для більшості українців, а інші нормативні акти. Умови виходу на заслужений відпочинок та розрахунку розміру самої виплати для спецпенсіонерів набагато вигідніші, ніж для решти громадян. Ці пільги держава гарантувала, зокрема, суддям, прокурорам, правоохоронцям, кадровим військовим, особам, які постраждали від аварії на Чорнобильській атомній електростанції та деяким іншим категоріям осіб. Протягом останніх років вони почали масово "бомбардувати" державу судовими позовами, в яких вимагають перерахувати розміри виплат та заплатити їх "заднім числом". Як правило, держава такі позови програє, через що сума боргу за невиконаними рішеннями і перевищила 100 млрд грн. Не маючи успіхів у судах, уряд стримує виплати законодавчими обмеженнями. Через це державний бюджет вже протягом декількох років фактично є єдиним інструментом протидії пенсійним судам. Питання на 100 мільярдів Аби зрозуміти, що таке спеціальна пенсія, варто нагадати, які умови виходу на заслужений відпочинок мають люди за загальним законодавством. Так, право на пенсію за віком мають громадяни, які досягли 60 років та мають щонайменше 33 років трудового стажу (ця вимога поступово збільшується, поки не сягне 35 років у 2028-му). До нього відноситься лише період офіційного працевлаштування (чи підприємницької діяльності), протягом якого сплачувався єдиний соціальний внесок (ЄСВ) до Пенсійного фонду (ПФУ). Розмір "звичайної" пенсії залежить від двох показників: офіційного стажу та коефіцієнту зарплати. Якщо максимально спростити, то майбутня виплата людини, яка матиме необхідні 35 років стажу, дорівнюватиме 35% від її середньої офіційної зарплати. Читайте також Пенсії на які ми (не) заслуговуємо: чи світить міленіалам старість в достатку Разом із загальною системою "для всіх" законодавці свого часу вигадали спецпенсії, які регулюються окремими законами. Такі режими передбачають більш м'які вимоги для виходу на пенсію (менші вимоги до стажу або нижчий пенсійний вік), а також вигідніші формули розрахунку виплати. Остання найчастіше "прив'язана" не до розміру зарплати, яку людина раніше отримувала, а до зарплати діючих працівників на аналогічній посаді. Для всіх пенсіонерів – незалежно від того, за яким законом вони отримують виплати – діє обмеження на максимальний розмір пенсії. Ще з 2011 року вона не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність (у 2026 році – не більше 25,95 тис. грн). Проте часто це обмеження обходять, передусім – спецпенсіонери, оскільки пільгова формула розрахунку виплат дозволяє їм отримувати набагато вищі суми. За даними ПФУ на липень 2026 року, 29,5 тисячі осіб отримують понад 30 тис. грн – тобто, вище за цей ліміт. Отримати більшу виплату їм допомагають суди, які майже завжди стають на бік позивачів у подібних спорах. Ймовірно така гуманність служителів Феміди пов'язана з тим, що вони також мають пільгові умови виходу на пенсію (розмір їхньої виплати може становити 70% від зарплати судді). Рішення суддів у справах про зміну розміру пенсійної виплати, як правило, складається з двох частин. Перша – зобов'язує ПФУ почати нараховувати позивачу кошти без застосування ліміту у 10 прожиткових мінімумів. Цю частину держава виконує одразу. Проте друга частина рішення зобов'язує ПФУ перерахувати всі виплати позивачу за попередні періоди, коли він отримував нижчу пенсію. Цю вимогу держава не може виконати, адже відповідне фінансування не передбачене у бюджеті фонду. Усі такі рішення з часом накопичуються, через що і зростає заборгованість. Читайте також Цілого фонду замало. Як влада програє битву з отримувачами спецпенсій Кількість позовів проти держави щодо перерахунку пенсій зростає щороку. В Україні навіть сформувався ринок юридичних послуг у таких справах. Окремі юридичні компанії спеціалізуються на подібних кейсах та обіцяють клієнтам майже гарантоване збільшення виплат. У 2023 році борг за програними пенсійними справами становив "лише" 50 млрд грн. За останні три роки він подвоївся і, за даними ПФУ, на 1 вересня 2026 року досяг 101,52 млрд грн. Щороку уряд закладає "символічні" суми на виплати за судовими суперечками, зокрема у пенсійних справах. Наприклад, у 2026 році у бюджеті Міністерства соціальної політики передбачили на це 100 млн грн в той час, як лише за 2025 рік борг ПФУ перед пенсіонерами виріс на 7,3 млрд грн. Ба більше, через невиконання рішень по цьому "боргу", судді ще й накладають штрафи на працівників ПФУ. Їх кількість і суми щороку зростають. Якщо за весь 2025 рік суди наклали 40 штрафів на посадових осіб ПФУ на загальну суму 2,42 млн грн, то лише за перше півріччя 2026 року – вже 36 штрафів на 2,37 млн грн. Кому заборгували найбільше? Спеціальні умови виходу на пенсію держава свого часу законодавчо гарантувала доволі широкому колу осіб. Найчисельніша група – колишні кадрові військові та працівники правоохоронних органів. Зокрема, до них належать працівники Національного антикорупційного бюро, Служби судової охорони, Управління державної охорони, Держслужби спецзв'язку та захисту інформації, Служби безпеки України, Держприкордонслужби, Податкової міліції, Бюро економічної безпеки. Умови виходу на пенсію колишніх військових та правоохоронців регулює закон "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Виплати за цим документом отримує понад пів мільйона осіб. Цей закон дозволяє виходити на пенсію за наявності лише 25 років вислуги (служби) або починаючи з 45 років за наявності 25 років стажу (щонайменше половина з яких – служба). Читайте також Що не так з пенсіями військовим Розмір такої виплати не залежить від оплати під час їх служби. Він "прив'язаний" до розміру грошового забезпечення, яке отримують люди, що працюють на аналогічній посаді, і становить 50-70% від такої зарплати. Ця прив'язка перетворилася на один із факторів, який стримує державу від підвищення розміру грошового забезпечення у війську, повідомляли співрозмовники ЕП в уряді. Адже щоразу, коли переглядається зарплата чинного військового, має автоматично переглядатися і пенсія для понад пів мільйона осіб. Хоча такий автоматичний перегляд штучно призупиняють окремими законами, спецпенсіонери оскаржують такі заходи у судах та відсуджують собі підвищені виплати щоразу, коли зростають зарплати у правоохоронних органах, де вони працювали, або в армії. Пільгові умови щодо віку виходу на пенсію, закладені у законі для колишніх військових та правоохоронців, призвели до того, що в Україні нараховується понад 140 тисяч таких пенсіонерів мобілізаційного віку (до 60 років), які не служать у війську. Ба більше, на початок 2026 року в Україні було майже 8 тисяч пенсіонерів за віком (та вислугу років), яким не виповнилося навіть 45. Не всі з них – колишні правоохоронці чи військові, адже вікові пільги законодавство передбачає і для інших категорій осіб. Зокрема, пільгові умови діють для прокурорів. Профільний закон гарантує їм право на пенсію за наявності 25 років стажу (з яких 15 – в органах прокуратури), а розмір самої виплати – 60% від зарплати особи, яка працює на аналогічній посаді в прокуратурі. Читайте також За кошт бідних. Чому прокурори отримують по 200 тисяч гривень пенсії та що урядовці планують з цим робити? Проте на практиці колишні (і не лише) прокурори здобувають собі ще вищі виплати – до 90% від зарплати. Детальніше про те, як це можливо, ЕП писала ще у 2024 році, коли розгорівся скандал навколо корупції у медико-соціальних експертних комісіях. Тоді ЕП вдалося встановити, що більшість з майже 7 тисяч прокурорів-пенсіонерів отримували виплати не за інвалідністю, а за вислугу років. Значна їх частина продовжує працювати в органах та паралельно отримують "надбавку" до зарплати у розмірі 90%, яка ще й не оподатковується. Як це можливо? Якщо коротко, то для отримання підвищеної пенсійної виплати прокурори звертаються до суду та просять нараховувати її не за чинним законом, а за законом від 1991 року, який вже втратив чинність. Той документ гарантував ще більш пільгові умови державного утримання: необхідний стаж – лише 20 років, з яких 10 – у прокуратурі (за чинним законом – 25 років і 15 років відповідно), а розмір виплати – 80% від зарплати "плюс" по 2% за кожен рік роботи понад 10 років (але не більше 90%). Як правило, суди стають на сторону позивачів, зобов'язуючи ПФУ нараховувати кошти за законом, який втратив чинність. Разом з цим прокурори просять суд скасувати для себе обмеження на максимальний розмір виплати. Пільгові умови виходу на пенсію та розрахунку її розміру у поєднанні із лояльно судовою системою дозволили окремим прокурорам домагатися виплат у сотні тисяч гривень на місяць задовго до загального пенсійного віку. Наприклад, на початку 2026 року стало відомо, що 36-річний прокурор Дмитро Казак отримує пенсію у розмірі 156 тис. грн на місяць. Читайте також Як отримати пенсію за віком у 40 років. Інструкція від прокурора Найбільш щедрі умови мають судді. Закон передбачає, що у служителів Феміди є вибір: отримувати звичайну пенсію або ж довічне утримання. Останнє екссудді виплачується навіть до досягнення пенсійного віку, а його розмір починається з 50% суддівської зарплати і збільшується на 2% за кожен рік, що перевищує 20 років стажу. Окреме місце у заборгованості держави за рішеннями судів займають так звані "чорнобильські" пенсії. На відміну від спецпенсій правоохоронців, прокурорів чи суддів, особи, які постраждали від аварії на ЧАЕС, судяться не за саму пенсію, а за надбавку до неї. Чинний закон, який регулює особливості пенсійного забезпечення "чорнобильців", не передбачає жодних надбавок до пенсії. Однак у попередніх версіях документа вони були (з часом парламент неодноразово їх скасовував). Розмір таких надбавок – від однієї до трьох мінімальних зарплат. Попри зміни до законодавства, які скасовували надбавки, "чорнобильці" через суди змушують ПФУ виплачувати їх. Читайте також За крок від колапсу. Держава програє пенсіонерам суди на мільярди, але заплатять всі Ба більше, з 2022 року в Україні різко зросла кількість постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС осіб. Принаймні такий висновок можна зробити з того, що кількість отримувачів надбавок за один рік збільшилася у 13 разів до понад 130 тисяч осіб. В уряді підозрювали, що чимало громадян формально перереєстровувалися на територіях, проживання на яких давало правові підстави для отримання надбавок, а потім через суд домагалися їхнього нарахування. Зрештою, таке зловживання законодавством та лояльною судовою системою призвело до відповіді зі сторони влади. Бюджет проти спецпенсій Раніше спеціальні пенсійні режими існували для набагато ширшого кола осіб. Зокрема, окремі умови та формули розрахунку передбачались для держслужбовців, депутатів чи навіть журналістів. Однак з часом уряд та парламент переглянули їхню доцільність та скасували деякі з них. Неодноразово переглядалися й умови виходу на пенсію для прокурорів, суддів, "чорнобильців" та правоохоронців. Однак кожне рішення влади, яке якось обмежувало таку "щедрість", успішно скасовував Конституційний суд. Читайте також (Не) народні пенсії для народних обранців: як депутати виборюють собі спецпенсії Саме цей фактор робить будь-які спроби якось врегулювати питання спецпенсій приреченими на невдачу. Адже навіть якщо відповідні зміни не скасує Конституційний суд, суди першої інстанції, як правило, підтримують колишніх посадовців та готові нараховувати їм виплати за законодавством, яке вже давно втратило чинність. Ймовірно, аби мінімізувати ризик судового оскарження, уряд почав закладати обмеження у закони про державний бюджет. Оскільки кошторис діє протягом одного року, то навіть якщо пенсійні положення у ньому скасовує Конституційний суд, наступного року Верховна Рада проголосує наступний бюджет і поновить дію обмежень. Так, з 2024 року у законі про бюджет регулярно з'являється норма, яка обмежує розмір пенсій, які перевищують ліміт у 10 прожиткових мінімумів. До таких виплат уряд застосовує спеціальні коефіцієнти. Наприклад, завдяки їм пенсія одного прокурора у розмірі 251 тис. грн зменшилася до 51,5 тис. грн. Окреме місце у бюджеті займають норми, які стосуються надбавок "чорнобильцям". По-перше, щороку у бюджеті прописують обмеження на отримання таких надбавок (які не передбачені чинним законодавством): розраховувати на них можуть лише особи, які проживали на постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС територіях станом на 26 квітня 1986 року або безперервно жили там з дати катастрофи і до 1 січня 1993 року. По-друге, у закон про держбюджет додають спеціальний показник мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму – для "осіб, які втратили працездатність, який застосовується для визначення розміру доплати за проживання на територіях радіоактивного забруднення за рішеннями суду". Його розмір – 1600 грн. Читайте також Бюджет-2027: скільки уряд планує витратити на війну і звідки братиме гроші Цьогоріч уряд знову використав закон про бюджет на 2027 рік як власну відповідь на судові війни з пенсіонерами. Зокрема, у зареєстрованому документі з'явилися норми, покликані захистити посадовців ПФУ від штрафів за те, що вони не виплачують борги за рішеннями судів або перераховану ними пенсію. "Установити, що територіальні органи Пенсійного фонду здійснюють виплати за ретроспективними судовими рішеннями та виплати перерахованих за рішенням суду пенсій у межах бюджетних призначень на відповідний бюджетний період і відсутність бюджетних асигнувань на цю мету є підставою для незастосування штрафу до керівника Пенсійного фонду та керівників територіальних органів", – йдеться у 42 статті законопроєкту. Також уряд запропонував заборонити перегляд розміру спецпенсій чи довічного грошового утримання суддів, який мав відбутися у зв'язку зі збільшенням грошового забезпечення (правоохоронців чи військових) або зарплати суддів. Якщо бюджет-2027 ухвалять без суттєвих змін до "пенсійних" статтей, то, ймовірно, передбачені документом обмеження запрацюють вже з 1 січня. Однак майже напевно усі ці обмеження наштовхнуться на оскарження у судах та Конституційному суді зокрема. Разом з цим, уряд готує більш довгострокове врегулювання системи спецпенсій. Модель реформи, яку розробляє Мінсоцполітики, передбачає запровадження окремого рівня професійних пенсій, які мають замінити собою спеціальні режими. Ці видатки планують компенсувати підвищеним розміром ЄСВ для цих категорій осіб. Поки що ця реформа перебуває на етапі обговорення. Однак, незалежно від того, наскільки успішним буде голосування за неї, майже напевно відомо, що будь-які норми, які обмежуватимуть спеціальні пенсійні режими, наштовхнуться на оскарження в судах. І дуже ймовірно, що їхнє рішення буде не на користь авторів реформи та держави.

Путін схвалив реорганізацію та продаж російського підрозділу UniCredit

Економічна правда — 2026-10-05T21:14:00+03:00

Правитель РФ Владімір Путін схвалив реорганізацію російського дочірнього підприємства італійського банку UniCredit та подальший продаж новоствореного підрозділу, як свідчить указ, опублікований у понеділок на сайті уряду Росії. Про це повідомляє Reuters. Реорганізація та продаж вимагали схвалення президента відповідно до російських обмежень щодо угод, пов'язаних з активами, що належать інвесторам із країн, які Москва вважає "недружніми". UniCredit тривалий час був одним із найбільших західних банків у Росії, поряд з австрійським Raiffeisen та угорським OTP, продовжуючи свою діяльність після вторгнення в Україну попри тиск з боку європейських регуляторів щодо виходу з ринку. У травні банк повідомив, що уклав необов'язкову угоду про продаж частини свого російського банку "авторитетному приватному інвестору" з Об'єднаних Арабських Еміратів, залишивши за собою лише платіжний бізнес у Росії. У UniCredit зазначили, що розділять свій російський бізнес на дві частини та збережуть повне право власності на підрозділ, що займається платіжними операціями, тоді як невідомий покупець з ОАЕ придбає решту. Сума угоди не розголошувалася. UniCredit тоді заявив, що розраховує завершити угоду в першому півріччі 2027 року за умови отримання відповідних дозволів. Intesa Sanpaolo, інший італійський банк, що працює в Росії, хоча й лише у корпоративному сегменті, у вересні 2023 року отримав аналогічний указ Путіна, але ще не розірвав зв'язки з Росією. Центральний банк Росії повинен дати зелене світло будь-яким виходам з ринку, які, з огляду на міжнародні санкції, ретельно перевіряються також на Заході. Нагадаємо: Італійський банк UniCredit оголосив про укладення попередньої угоди щодо продажу частини своєї російської дочірньої компанії "АО Банк".

Новини 5 жовтня: долар по 45

Економічна правда — 2026-10-05T21:00:00+03:00

Про дефіцит потягів: Україна майже вичерпала резерв локомотивів на тлі російських ударів по залізниці та веде переговори з європейськими партнерами про постачання додаткового рухомого складу. Про кордон: пропускні операції у пункті пропуску "Паланка – Маяки – Удобне" на кордоні з Молдовою тимчасово призупинилися внаслідок російського обстрілу. Про Росію: нафтогазові доходи російського бюджету у вересні становили 452,4 млрд рублів і знизилися на 22% порівняно з вереснем 2025 року. Про кібератаку: вебсайт мережі продуктових магазинів "АТБ" атакували хакери та погрожували "злити" в мережу всі дані клієнтів компанії упродовж двох годин, якщо не отримають викуп у розмірі 400 тис. дол. Зловмисники могли отримати доступ до частини внутрішніх IT-систем компанії, де зберігалися логіни та паролі користувачів. Рекорд долара: у вівторок, 6 жовтня, офіційний курс долара до гривні зросте на 7 копійок й становитиме 45,06 грн. Про торгівлю: росіяни двома дронами вдарили по цивільному судну в нейтральних водах, яке перевозило кукурудзу і належало Туреччині. Ексклюзиви ЕП: Сам собі ТРЦ. Як торгівля перебирається ближче до покупців В Україні прискорилися структурні зміни на ринку торгової нерухомості. У чому це проявляється?

Трамп скасує податки на дизель – Reuters

Економічна правда — 2026-10-05T20:40:00+03:00

Президент США Дональд Трамп готує указ про розширення доступу до дизельного палива, звільненого від податків, який може бути оприлюднений вже в понеділок, повідомили два джерела, обізнані з цим питанням. Про це повідомляє Reuters із посиланням на власні джерела. Високі ціни на дизельне паливо, які минулого місяця злетіли до рекордного рівня — близько 6,50 долара за галон, становлять ризик для Трампа напередодні виборів 3 листопада. Ціни на паливо, необхідне для вантажних перевезень, зросли у відповідь на конфлікти в Ірані та Україні, що призвели до атак на нафтопереробні заводи в Росії та на Близькому Сході. Очікується, що указ міститиме низку заходів щодо розширення доступу до дизпалива, серед яких може бути збільшення обсягів так званого дизельного палива з червоним барвником, яке використовується в сільському господарстві та деякими позашляховими транспортними засобами, зазначили джерела. Третє джерело зазначило, що указ, ймовірно, доручить Міністерству транспорту США узгодити з штатами скасування податків на дизельне паливо для автомобільного транспорту. Країни "Великої сімки" минулого тижня оголосили, що випустять на ринок 100 мільйонів барелів дизельного палива під тиском Трампа, який розглядав можливість заборони експорту цього палива з США. Однак залишалося незрозумілим, яка частина цього обсягу становитиме повністю нові поставки, а яка — виконання умов глобальної угоди, укладеної в березні. Нагадаємо: ОПЕК+ досягла принципової згоди щодо збереження цільових показників видобутку нафти на листопад на незмінному рівні.

У Франції профспілки закликають до нового протесту проти зростання цін

Економічна правда — 2026-10-05T20:12:00+03:00

У Франції міжпрофспілкова коаліція закликала працівників приватного та державного секторів, а також пенсіонерів і молодь до одноденного страйку та мітингу у четвер, 5 листопада. Про це пише Le Figaro, інформує "Європейська правда". Новий заклик до страйку є продовженням першого дня мобілізації, присвяченого державним службовцям 29 вересня. "Паливо, харчові продукти, орендна плата, газ, електроенергія… Все дорожчає, крім зарплат і пенсій", – заявили у профспілці. Це перший заклик до акції протесту, що охоплює як державний, так і приватний сектори з початку навчального року у вересні. Він пролунав напередодні третього дня мобілізації учнів старших класів, що відбувається за підтримки профспілок. "Поважаючи незалежність руху старшокласників, наші організації поділяють їхні вимоги щодо кращих умов навчання та більшої рівності", – зазначає міжпрофспілкова коаліція. Профспілки вимагають підвищення зарплат та пенсій після того, як уряд представив проєкт бюджету на 2027 рік, який передбачає численні заходи економії та замороження зростання виплат попри інфляцію. Нагадаємо, у Франції уже кілька тижнів триває рух протестів серед учнів старшої школи. Учні, які взяли участь в акціях, вимагають збільшення кадрових та фінансових ресурсів для національної освіти, скаржаться на відсутність заміни вчителів, занедбані будівлі та надто насичені розклади занять. У п'ятницю правоохоронні органи затримали понад 1 700 осіб – загалом з понеділка їх кількість сягнула 5 тисяч. Як повідомили у понеділок, 5 жовтня, від початку протестів старшокласників постраждали 190 учнів. Зокрема, 15-річний учень тяжко постраждав під час протесту біля ліцею – йому відірвало руку.

ЄС відхилив допомогу Польщі для виробника вантажівок MAN

Економічна правда — 2026-10-05T19:45:00+03:00

Європейська комісія заявила в понеділок, що допомога в розмірі 26 млн євро, затверджена урядом Польщі для виробника вантажівок MAN Trucks з метою розширення заводу в Неполоміце, не відповідає правилам ЄС щодо державної допомоги. Про це повідомляє Reuters. Польща не змогла довести, що ця допомога мала вирішальне значення для компанії MAN Trucks, яка належить німецькій Traton SE, у прийнятті рішення про розміщення інвестицій у Польщі, зазначила Комісія, додавши, що сума допомоги не була "пропорційною". "Отже, Польща не може надати цю допомогу", — йдеться у заяві Комісії. Нагадаємо: Єврокомісія пропонує суттєво обмежити доступ України до аграрного ринку та сільськогосподарських субсидій ЄС навіть після набуття членства.

Доходи РФ від нафти падають попри стрибок цін

Економічна правда — 2026-10-05T18:53:00+03:00

Доходи Росії від енергетики цього року знизилися на 17%, незважаючи на те, що ціна на нафту досягла найвищого рівня за останні понад десять років. Про це повідомляє Reuters. За даними Міністерства фінансів РФ, опублікованими в понеділок, податкові надходження від видобутку нафти та природного газу за перші дев'ять місяців року скоротилися до 64,43 млрд дол. На цю галузь припадає близько 20% податкових надходжень до бюджету Росії, дефіцит якого, за поточними прогнозами, у 2026 році становитиме 3% від валового внутрішнього продукту, що майже вдвічі перевищує запланований рівень. За даними LSEG, наприкінці вересня ціна на флагманську російську нафту сорту Urals перевищувала 92 долари – це вдвічі більше, ніж до початку війни з Іраном і встановленого Заходом цінового обмеження у 44,10 долара. До початку конфлікту 28 лютого нафта сорту Urals, що продавалася на умовах FOB (франко-борт) і відвантажувалася з Приморська на Балтійському морі, коштувала близько 45 доларів за барель. За даними LSEG, 8 квітня ціна досягла максимуму в 113,89 долара – найвищого рівня з 2013 року, що відображало зростання цін на спотових ринках на тлі перебоїв у постачанні з Близького Сходу. Ще одним фактором, що підтримує ціни на нафту марки Urals, є зниження обсягів відвантаження в чорноморському порту Новоросійськ минулого місяця. Трейдери зазначають, що порт досі відвантажує нафту нижче своєї пропускної спроможності через високі ризики для безпеки після серії українських атак та нестачу танкерів. Нагадаємо: Найбагатші росіяни через "добровільні" внески профінансували понад 1% державних видатків Росії у 2026 році. У серпні стало відомо, що станом на середину місяця такі надходження до бюджету РФ становили 383,69 млрд рублів, тоді як до березневої зустрічі Путіна з бізнесом – 15,6 млрд.

Росіяни знищили завод фармвиробника "Кусум" у Сумах

Економічна правда — 2026-10-05T18:21:00+03:00

Внаслідок ворожої атаки 4 жовтня 2026 року було зруйновано завод фармвиробника "Кусум" у Сумах. Про це повідомляє персслужба компанії. Унаслідок атаки загинув співробітник компанії Євген Володимирович Мірошниченко, який працював в інженерному відділі заводу з 2009 року. "Зруйновано підприємство, яке виробляло життєво необхідні для українців лікарські засоби. Одне з наших ключових завдань зараз — зробити все можливе, щоб українські пацієнти й надалі мали безперебійний доступ до необхідних ліків", – йдеться у повідомленні. Пресслужба зазначає, що компанія продовжує працювати. Окрім виробництва в Україні, компанія має виробничі потужності в Індії. "Це дозволить нам, за відсутності штучних регуляторних перешкод, перебудовувати процеси та працювати над забезпеченням безперервних поставок лікарських засобів в Україну", – йдеться у повідомленні. Наразі компанія оцінює масштаби руйнувань. Нагадаємо: 2 жовтня у Гостомелі під удар потрапив склад компанії "Вента ЛТД", який обслуговував Київський регіон.

Хакери могли отримати частину даних користувачів АТБ

Економічна правда — 2026-10-05T17:55:00+03:00

Злам ІТ-інфраструктури мережі-АТБ відбувся через Git: зловмисники могли отримати доступ до частини внутрішніх IT-систем компанії, де зберігалися логіни та паролі користувачів. Про це ЕП розповів засновник і генеральний директор компанії AmonSul Сергій Харюк. За його даними, які базуються на інформації з власних джерел, за атакою, ймовірно, стоять російські хакери. "Вони отримали доступ до частини внутрішніх систем компанії, де могли зберігатися паролі та логіни користувачів. Це може свідчити про те, що частина інформації клієнтів АТБ могла бути втрачена або злита"– сказав Харюк. Водночас він стверджує, що обсяг викрадених даних значно менший за той, про який заявляють зловмисники та пишуть окремі медіа. "Він набагато менший за своїм обсягом і кількістю, але все ж таки він є", – додав Харюк. Наразі компанія активно працює над відновленням своєї IT-інфраструктури. Чи були пошкоджені системи, які забезпечують логістику та безпосередню роботу супермаркетів, наразі невідомо. Водночас точно відомо, що не працює сайт АТБ. На думку генерального директора AmonSul, у АТБ скоріш за все не заплатили зловмисникам заявлені 400 тисяч дол. А перебіг відновлення систем свідчить радше про те, що компанії вдалося самостійно відновлювати інфраструктуру. Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що вебсайт мережі продуктових магазинів "АТБ" атакували хакери та погрожували "злити" в мережу всі дані клієнтів компанії упродовж двох годин, якщо не отримають викуп у розмірі 400 тис. дол.

Гендиректор Raiffeisen не бачить ознак, що Росія привласнить активи банку

Економічна правда — 2026-10-05T17:40:00+03:00

Raiffeisen Bank International наразі не бачить ознак експропріації свого російського бізнесу, заявив у понеділок генеральний директор Міхаель Геллерер після того, як кілька спроб австрійського банку продати цей підрозділ зазнали невдачі. Про це повідомляє Reuters. "Я ніколи не отримував жодних прямих заяв з цього приводу від російських чиновників", – зазначив Геллерер, хоча й визнав ризик введення примусового управління або навіть експропріації західних компаній у Росії. Проте австрійський банк хоче покинути країну якомога швидше. "Якби у мене була можливість вийти з Росії вже завтра, я б це зробив", – сказав Геллерер. Банк розглядає можливість виходу з ринку з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Такий крок буде складним і вимагатиме численних дозволів, зокрема від російської влади. Цього місяця Росія перевела російські підрозділи німецького ритейлера Metro під державне управління. Цей крок став продовженням аналогічних заходів щодо швейцарського харчового концерну Nestlé та французького ритейлера Auchan, причому в обох випадках Кремль заявляв, що певну роль відіграли ворожі дії "недружніх" країн. Нагадаємо: Регіональний суд Відня ухвалив заочне рішення, яким зобов'язав підсанкційну російську компанію Rasperia виплатити Raiffeisen Bank International близько 3,15 млрд євро збитків.

ChatGPT показуватиме рекламу користувачам без підписки

Економічна правда — 2026-10-05T17:15:00+03:00

У додатку ChatGPT користувачам без платної підписки показуватиметься реклама під час генерування зображень. Про це оголосили розробники цієї LLM – OpenAI. Функцію тестуватимуть в США пізніше в жовтні. Під час генерування зображень безпосередньо під індикатором виконання відображатимуться візуальні рекламні оголошення (банери). ЗМІ пишуть, що так OpenAI прагне отримувати більше прибутку від своєї величезної авдиторії – 1,2 мільярда користувачів щотижня, – особливо від тих, хто не сплачує щомісячну підписку. В OpenAI наголосили, що ця візуальна реклама жодним чином не буде пов'язана із зображенням, яке хоче згенерувати користувач. Крім того, компанія запевняє, що реклама ніколи не впливатиме на зміст відповідей ChatGPT. Як може виглядати реклама в додатку ChatGPT Фото: OpenAI Щоб залучити великі бренди, OpenAI надає рекламодавцям ефективніші інструменти для відстеження результатів. Завдяки партнерству з Kochava, AppsFlyer, Triple Whale та ін., бізнес зможе дізнатися, чи придбав користувач товар після переходу за рекламою в ChatGPT. Крім того, у співпраці з DoubleVerify та Integral Ad Science компанія розробляє механізми, що блокуватимуть показ реклами під час обговорення емоційних, делікатних або особистих тем. Читайте також ChatGPT більше не король. OpenAI втрачає перевагу в гонці ШІ Нагадаємо: У червні частка ChatGPT на ринку штучного інтелекту вперше впала нижче 50%, оскільки користувачі переходять на інші мовні моделі, зокрема Gemini, Claude та Grok.

Технологічні мільярдери заробили цьогоріч рекордні статки – Bloomberg

Економічна правда — 2026-10-05T16:50:00+03:00

Сукупні статки сотні мільярдерів з технологічного сектору за 9 місяців зросли на 845 мільярдів доларів. Про це повідомляє Bloomberg. "Якщо 2026 рік здається знаковим для світових технологічних мільярдерів, цифри це підтверджують", – зазначає агентство, посилаючись на свій індекс мільярдерів. Ідеться про сто технологічних статків із п'яти сотень статків найбагатших людей світу. Цьому сприяв бум штучного інтелекту та зростання технологічних акцій. Статки техно-мільярдерів тепер оцінюються 4,6 трильйона доларів, що становить 36% усіх статків, які урахував Bloomberg. "Різниця вражаюча. Мільярдери, які здобули свої статки поза сферою технологій, втратили в сумі 62 мільярди доларів за цей період, тоді як американці становили 94% чистих прибутків індексу", – говориться у публікації. Десять найбагатших людей світу – із США, і це вперше відтоді, як Bloomberg почав відстежувати мільярдерів у 2012 році. Ілон Маск, найбагатша людина у світі, додав до свого статку 310 мільярдів доларів цього року до кінця вересня, що становить приблизно 40% від загального зростання індексу. Він на короткий час став першим трильйонером у світі після того, як SpaceX об'єдналася з його компанією штучного інтелекту xAI і вийшла на біржу в червні. Дев'ять із десяти найбагатших людей світу завдячують своїм статкам американським технологічним компаніям, говориться у публікації. Засновник компанії Dell Technologies Inc. Майкл Делл побачив, як його статки зросли на 81% до 254 мільярдів доларів, оскільки бізнес з продажу дата-центрів його компанії зріс. Марк Цукерберг додав 3 мільярди до свого статку цього року, оскільки акції Meta Platforms Inc. зросли на 27% у вересні. Це був найкращий місяць за майже чотири роки — після запуску нового персонального AI-асистента Muse, зазначає агентство. "500 найбагатших людей світу досягли піку в 3,4 трильйона спільного багатства в середині червня. Це з тих пір впало на 6% до 12,6 трильйона доларів на фоні загального уповільнення ринку та зростаючих сумнівів щодо деяких найбільших імен у сфері ШІ", – говориться у публікації. Нагадаємо: Провідний науковець OpenAI попередив, що штучний інтелект розвивається настільки стрімко, що людям стає дедалі складніше його розуміти та контролювати, і висловив сподівання, що лабораторії, які працюють над ШІ, добровільно уповільнять темпи розвитку з міркувань безпеки.

Росія атакувала судно у нейтральних водах — є загиблий і поранені

Економічна правда — 2026-10-05T16:10:00+03:00

Росіяни двома дронами вдарили по цивільному судну в нейтральних водах, яке перевозило кукурудзу і належало Туреччині. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський. За даними сайту News.ro, який посилається на румунські морські служби, ідеться про судно Royad Mammadov, яке прямувало з українського порту Ізмаїл до Італії із вантажем зерна. Судно затонуло. "Жахливий удар двома російськими дронами по цивільному судну в нейтральних водах, яке перевозило кукурудзу і належало Туреччині. На борту були громадяни Азербайджану та Індії", – написав Зеленський у Facebook. "Станом на зараз, на жаль, відомо, що загинув капітан судна. Мої співчуття. Доля ще однієї людини з'ясовується. Одинадцятьох членів екіпажу вдалося врятувати, один із них поранений", – розповів він. Атака відбулася за межами територіальних вод Румунії, за даними румунської берегової охорони, судно перебувало приблизно за 9 морських миль від морської платформи Pescăruș. Після удару дрона на борту Royad Mammadov виникла пожежа, судно затонуло. Для проведення пошуково-рятувальної операції Румунське агентство з порятунку людського життя на морі (ARSVOM) направило до району інциденту три судна. До операції також долучилася берегова охорона. "Вже неодноразово Україна пропонувала конкретні кроки для деескалації та гарантування безпеки в Чорному морі. Були й відповідні пропозиції від третіх країн. Але Росія послідовно обирає терор і затоплення цивільних суден замість нормального мореплавства", – зазначив Зеленський. "Потрібен тиск, щоб відновити глобальну продовольчу безпеку. І кожен, хто в цьому дійсно зацікавлений, має допомагати", – додав він. Нагадаємо: Як повідомлялося, Україна ризикує недоотримати щонайменше 8 млрд доларів експортної виручки з червня 2026-го до червня 2027 року, якщо чорноморські порти залишатимуться закритими. Раніше Російський безпілотник атакував цивільне судно під прапором Танзанії, яке прямувало до одного з українських портів: капітан загинув, ще троє членів екіпажу дістали поранення.

Курс долара НБУ перетнув 45 гривень вперше в історії

Економічна правда — 2026-10-05T16:05:00+03:00

У вівторок, 6 жовтня, офіційний курс долара до гривні зросте на 7 копійок й становитиме 45,06 грн. Про це свідчать дані Національного банку (НБУ). Курс євро впаде на 5 копійок та становитиме 50,48 грн. Офіційні курси на вівторок 6 жовтня встановлено на такому рівні: 1 долар США – 45,06 грн (44,99 грн станом на 5 жовтня); 1 євро – 50,48 грн (50,53 грн станом на 5 жовтня). Нагадаємо: Курс долара у банках вищий, ніж курс НБУ – він вперше перетнув 45 грн у червні. Потім він знову перетнув цю позначку 23 липня.