Завершення розслідування у справі Сенниченка, "ПриватБанк" продав колишні АЗС Коломойського

Корпоративне управління держпідприємств

Кабмін завершив формування наглядової ради "УОП". 4 жовтня 2024 року Кабінет Міністрів призначив Тімура Бондарєва незалежним членом наглядової ради "Української оборонної промисловості". Після цього призначення формування наглядової ради "УОП" завершено, зазначає liga.net.

[Тімур Бондарєв є партнером-засновником та керуючим партнером Адвокатського об’єднання Arzinger, а також старшим викладачем кафедри приватного права Києво-Могилянської академії.

Як ми повідомляли у червні 2023 року, держконцерн "Укроборонпром" було ліквідовано, а замість нього створено акціонерне товариство "Українська оборонна промисловість" ("УОП"). Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

У січні 2024 року ми писали, що Кабмін призначив наглядову раду "УОП". Олексій Гончарук та Сергій Коновець є її незалежними членами, а Тимофій Милованов, Давид Ломджарія та Ліннді Сміт – представниками держави. 16 січня 2024 року Ломджарію обрали головою наглядової ради. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

Згідно зі статутом "УОП", наглядова рада має складатися з шести членів: половина ради має складатися з незалежних членів, а інша половина – з представників держави.

Також звертаємо увагу, що нам не відомо про наявність публічної інформації щодо проведення конкурсного відбору при формуванні наглядової ради "УОП", зокрема відбору її незалежних членів. – SOE Weekly.]

НАБУ завершило досудове розслідування у справі Сенниченка – колишнього голову ФДМУ та його спільників підозрюють у привласненні сотень мільйонів. 4 жовтня 2024 року Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) оголосили про завершення розслідування щодо злочинної групи, яку у 2019-2021 роках очолював колишній голова Фонду державного майна України (ФДМУ). Хоча ні НАБУ, ні САП не називають ім'я підозрюваного, ФДМУ в цей період очолював Дмитро Сенниченко.

НАБУ і САП заявили, що група привласнила понад 700 млн грн (приблизно 23 млн євро за середнім курсом на період, про який йдеться у розслідуванні) з держпідприємств, включно з "Одеським припортовим заводом" ("ОПЗ") і "Об'єднаною гірничо-хімічною компанією" ("ОГХК"), а також відмила 10 млрд грн (близько 333 млн євро) у 2019-2021 роках.

Як ми повідомляли у березні 2023 року, НАБУ та САП заявили, що викрили злочинну групу під керівництвом Сенниченка. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

[Сенниченко очолював ФДМУ з вересня 2019 року по лютий 2022 року. Він подав у відставку в листопаді 2021 року, але Верховна Рада затвердила її лише 17 лютого 2022 року. – SOE Weekly.]

Тоді "ЕП" звернулася до Сенниченка за коментарем, на що той відповів, що "обов'язково надасть коментар після консультацій з юридичною командою", які, за його словами, займуть кілька днів. [Нам невідомо про жодні публічні коментарі Сенниченка з березня 2023 року. – SOE Weekly.]

У квітні 2023 року ми писали, що підозрюваних у цій справі, зокрема Сенниченка, оголосили в розшук.

У листопаді 2023 року ми повідомляли, що НАБУ і САП оновили підозри всім учасникам злочинної групи, яку ймовірно очолював Сенниченко. Тепер їх також підозрюють у легалізації злочинних доходів на суму понад 10 млрд грн.

За даними НАБУ, до спільників Сенниченка входили:

• особа, наближена до голови ФДМУ (співорганізатор) – НАБУ не називає ім'я підозрюваного, але, за даними ЗМІ, йдеться про Андрія Гмиріна;
• радник голови ФДМУ – Юрій Липко;
• два в.о. директора "ОПЗ" у різні періоди – Микола Парсентьєв та Микола Синиця;
• в.о. керівника "ОГХК" – Артур Сомов;
• два власники компанії, яка виграла аукціон на постачання газу на "ОПЗ" – Олександр Горбуненко та Володимир Колот, співвласники "Агро Газ Трейдінг";
• ще двоє співучасників – Павло Присяжнюк, інвестиційний банкір [за даними джерел "Цензор.нет", Присяжнюк був "куратором" Сенниченка від влади – SOE Weekly], та ще один фігурант справи.

12 грудня 2023 року НАБУ та САП також повідомили про підозру Денису Кудіну, колишньому першому заступнику голови ФДМУ. [Раніше він також входив до наглядової ради "ОПЗ". – SOE Weekly.]

Як ми повідомляли в лютому 2023 року, директор "Укрнафти" Сергій Корецький написав, що Денис Кудін, який нещодавно пішов з посади першого заступника міністра економіки, очолив департамент стратегії, розвитку та взаємодії з органами державної влади ПАТ "Укрнафта".

[У 2013-2018 роках Кудін працював разом з Корецьким у мережі АЗС "WOG". Кудін обіймав посаду першого заступника міністра економіки з листопада 2021 року. До цього він був першим заступником голови ФДМУ. – SOE Weekly.]

Того ж дня (12 грудня 2023 року) Кудін підтвердив, що отримав повідомлення про підозру. Він заявив, що буде доводити свою невинуватість у законний спосіб.

[17 січня 2024 року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) призначив Кудіну заставу в розмірі 9 млн грн (близько 218 тис. євро на той час), після чого той написав у Facebook, що не згоден з рішенням суду і оскаржуватиме його в апеляційному суді.

З того часу нам не відомо про будь-які заяви Кудіна щодо цього кримінального провадження. – SOE Weekly.]

Як ми повідомляли у травні 2024 року, ВАКС обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для Сенниченка, який перебуває у міжнародному розшуку.

Банки

"ПриватБанк" продав АЗС та земельні ділянки, які раніше контролював Коломойський, за майже 700 млн грн (15,2 млн євро). 27 вересня 2024 року "ПриватБанк" провів аукціон на платформі СЕТАМ з продажу 245 АЗС та 33 земельних ділянок, розташованих у 21 області, повідомила "Економічна правда" ("ЕП").

[Ще у 2016 році "ПриватБанк", який тоді контролювався групою "Приват", пов'язаною з олігархами Ігорем Коломойським та Геннадієм Боголюбовим, отримав у заставу на вимогу Національного банку України (НБУ) 120 нафтобаз і 248 АЗС.

Протягом серпня-вересня 2016 року банк передав усі ці об'єкти в лізинг компаніям, пов'язаним з його колишніми акціонерами. Потім лізингоодержувачі передали їх в суборенду іншим компаніям, пов'язаним з групою "Приват".

18 грудня 2016 року "ПриватБанк" було націоналізовано через нестачу коштів та ризик банкрутства. Протягом перших чотирьох місяців після націоналізації "ПриватБанк" отримував платежі за лізинговими договорами, але потім позичальники платити перестали.

Це змусило "ПриватБанк" у 2019-2020 роках розпочати процес розірвання цих договорів та повернення контролю над АЗС. У листопаді 2023 року суд дозволив "ПриватБанку" забрати 245 з цих АЗС. – SOE Weekly.]

За даними "ЕП" та Forbes Україна, більшість колишніх АЗС ANP та "Авіас", підконтрольних групі "Приват", було виставлено на продаж.

Переможець запропонував 695,9 млн грн (15,1 млн євро), що лише на 0,3% більше за стартову ціну. Переможець зобов'язався сплатити кошти в повному обсязі протягом 10 банківських днів.

Ім'я переможця на платформі СЕТАМ не розголошується. Однак, за даними "ЕП", це маловідома компанія "Макс Енерго Ресурс", засновником і власником якої є Ігор Супруненко. "Макс Енерго Ресурс" почала займатися імпортом палива лише після початку повномасштабної війни, коли домінуючим джерелом поставок палива в Україну стали країни ЄС, додає "ЕП".

За словами Супруненка, компанія займається лише імпортом нафтопродуктів і не входить до жодних олігархічних груп. Він додав, що у "Макс Енерго Ресурс" є кілька співвласників, але не розкрив їхніх імен.

В інтерв'ю "ЕП" Супруненко також заявив, що дохід компанії у 2023 році становив приблизно 1,5 млрд грн (37,9 млн євро за середнім курсом за цей період). Він пояснив, що основна мета покупки – розвиток мережі. "Ми хочемо зайняти певний сегмент на ринку нафтопродуктів, підвищити конкуренцію, постачати якісне пальне", – сказав він.

За словами Супруненка, компанія планує запустити до половини придбаних АЗС протягом наступного року: 55-60 заправок на першому етапі (півроку) і ще 50-60 – на другому етапі. Решта потребує відновлення, а близько 50 заправок або зруйновані, або знаходяться на окупованих територіях, уточнив він.

Супруненко додав, oj загалом у проєкт буде інвестовано 1,2 млрд грн (26,2 млн євро) протягом першого року, що включає вищезгадані 700 млн грн (15,2 млн євро), які будуть сплачені за покупку АЗС. За його словами, "Макс Енерго Ресурс" ще має отримати дозвіл на концентрацію від Антимонопольного комітету України.

Оборона

"УОП" співпрацюватиме з чотирма зброярськими компаніями НАТО. 2 жовтня 2024 року "УОП" повідомила, що підписала документи про партнерство з компаніями-виробниками озброєнь зі США, Франції та Польщі.

Партнерство передбачає співпрацю у сферах боєприпасів та спецхімії, безпілотних комплексів, а також радіоелектронної розвідки та радіоелектронної боротьби.

["УОП" не розголошує назв компаній, ймовірно, з міркувань безпеки. – SOE Weekly.]

Раніше ми писали, що протягом 2023 року українські державні оборонні компанії повідомили, що розпочали виробництво нового озброєння та підписали контракти про співпрацю та спільне виробництво з різними партнерами в країнах-членах НАТО. Докладніше про це читайте у наших попередніх дайджестах.

Приватизація

"Земельний банк" провів перші аукціони, передавши в оренду державні сільгоспземлі за 35 млн грн (759 тис. євро). 1 жовтня 2024 року Фонд державного майна України (ФДМУ) повідомив про результати перших 16 онлайн-аукціонів з передачі в суборенду держземель сільгосппризначення в рамках проєкту "Земельний банк".

За словами ФДМУ, за 16 земельних ділянок у Вінницькій області загальною площею 1075 га змагалися 94 учасники. Загальна вартість суборенди зросла більш ніж у вісім разів порівняно зі стартовими цінами. Середня ціна суборенди становила 33 тис. грн (716 євро) за гектар, додали у ФДМУ.

Сума переможних пропозицій сягнула трохи більше 35 млн грн (759 тис. євро), а переможцями аукціонів стали 10 претендентів. Вони повинні підписати договори суборенди протягом 20 робочих днів, а тоді протягом наступних 5 робочих днів сплатити вартість активів плюс ПДВ. Після цього вони отримають право користування земельними ділянками терміном на 14 років, пояснили у ФДМУ.

До кінця 2024 року заплановано ще 1900 аукціонів на понад 100 тис. гектарів у 20 областях.

[Як ми повідомляли у червні 2023 року, ФДМУ розробляв плани централізації управління державною власністю, які передбачали створення Земельного банку.

Згодом ми писали, що 11 серпня 2023 року Кабмін передав ФДМУ 25 держпідприємств, які раніше перебували в управлінні Національної академії аграрних наук.

Пізніше Кабмін забрав у держпідприємств 2764 земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею понад 104 тис. га. Контроль над ними передали Аграрному інвестиційному фонду під управлінням ФДМУ. Докладніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

Після цього ФДМУ оголосив, що підготовку до створення Земельного банку завершено. Наступним кроком була корпоратизація Аграрного інвестиційного фонду, щоби той міг виступати оператором земельних аукціонів.

Пізніше ми писали, що ФДМУ завершив корпоратизацію Аграрного інвестиційного фонду, створивши на його базі ТОВ "Державний земельний банк". Тодішній голова ФДМУ Віталій Коваль також розповів про плани Фонду оголосити перші аукціони.

Згодом ми повідомляли, що 30 серпня 2024 року "Державний земельний банк" оголосив перші 16 аукціонів.

Починаючи з 1 липня 2021 року, громадяни України можуть законно купувати та продавати землю сільськогосподарського призначення. Проте купівля-продаж земель сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності залишається під забороною. – SOE Weekly.]