Меморандум із МВФ, "Укроборонпром" отримав нового гендиректора

Корпоративне управління держпідприємств

Оновлений Меморандум МВФ. 18 жовтня 2024 року Міжнародний валютний фонд (МВФ) опублікував оновлений Меморандум про економічну та фінансову політику після п’ятого перегляду в рамках програми розширеного фінансування (EFF) для України.

Меморандум містить наступні ключові зобов'язання України, пов'язані з держпідприємствами та банками:

• Залишити всі банки з мажоритарною державною власністю під управлінням Мінфіну. Будь-які націоналізовані несистемні банки буде негайно передано Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) для врегулювання (постійний структурний маяк).

[Як ми писали раніше, іноземні інвестори цікавилися купівлею "Укргазбанку" та "Сенс Банку". – SOE Weekly.]

• Завершити формування повного складу наглядової ради "Укренерго" (7 членів), більшість у якій становитимуть незалежні члени (новий структурний маяк; кінець грудня 2024 року).

[Як ми повідомляли раніше, 2 вересня 2024 року наглядова рада "Укренерго" більшістю голосів звільнила голову правління компанії Володимира Кудрицького. Наглядова рада призначила члена правління Олексія Брехта виконуючим обов'язки та ухвалила рішення про проведення конкурсного відбору на посаду нового керівника.

Того ж дня Даніель Доббені (незалежний член і голова наглядової ради) та Педер Андреасен (незалежний член) повідомили про дострокове складення повноважень. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

Наразі Роман Піонковскі залишається єдиним незалежним членом наглядової ради "Укренерго". Він був призначений разом з іншими незалежними членами у грудні 2021 року, тобто термін його повноважень повинен закінчитися у грудні 2024 року.

Згодом ми повідомляли, що 20 вересня 2024 року Міністерство енергетики у якості загальних зборів акціонерів "Укренерго" прийняло рішення про проведення конкурсного відбору трьох незалежних членів наглядової ради компанії.

Четвертого ж незалежного члена буде обрано паралельно за раніше розпочатою процедурою, додали в міністерстві.

Через три тижні Мінекономіки повідомило, що Номінаційний комітет затвердив вимоги до кандидатів та оголосив конкурсний відбір на посади трьох членів наглядової ради. Докладніше про це читайте у нашому попередньому дайджесті.

Відбір усіх членів наглядової ради – чотирьох незалежних та трьох представників держави – планують завершити до 9 грудня 2024 року. Докладніше про це читайте у наших попередніх дайджестах.

"УОП" отримав нового гендиректора. 21 жовтня 2024 року "Українська оборонна промисловість" ("УОП") оголосила, що її наглядова рада призначила Олега Гуляка новим генеральним директором компанії після конкурсного відбору, в якому взяли участь понад 20 претендентів.

[Як ми писали раніше, гендиректор "УОП" Герман Сметанін подав у відставку 4 вересня 2024 року, щоби стати новим міністром з питань стратегічних галузей промисловості, замінивши на цій посаді Олександра Камишіна.

Наглядова рада "УОП" тоді призначила Олега Гуляка виконуючим обов'язки гендиректора та оголосила, що якнайшвидше розпочне конкурсний відбір на посаду нового гендиректора.

За даними "УОП", Гуляк служив у Збройних силах України (ЗСУ) з 1993 року. У 2021-2024 роках був командувачем Сил логістики ЗСУ. З 1 липня 2024 року працював радником гендиректора з питань військового співробітництва "УОП", зміцнюючи зв’язки компанії із Силами оборони. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

Також ми повідомляли, що 19 вересня 2024 року наглядова рада "УОП" розпочала конкурсний відбір на посаду гендиректора. Кандидати могли подавати документи з 20 вересня по 4 жовтня 2024 року. – SOE Weekly.]

Енергетика

Група "Нафтогаз" сплатила 67 млрд грн (1,5 млрд євро) податків у січні-вересні 2024 року, повідомила пресслужба компанії 16 жовтня 2024 року. З них 61 млрд грн (1,35 млрд євро) сплачено до держбюджету, а 5 млрд грн (111,1 млн євро) – в місцеві бюджети.

Лише у вересні Група "Нафтогаз" сплатила 5,8 млрд грн (128,8 млн євро) податків, у тому числі 600 млн грн (13,3 млн євро) – до місцевих бюджетів.

[Як ми повідомляли раніше, протягом 2024 року Група "Нафтогаз" сплатила до державного та місцевих бюджетів такі податки:

* Перераховано за середнім обмінним курсом НБУ за відповідний період. Розрахунки SOE Weekly.

[Як ми повідомляли раніше, у 2023 році Група "Нафтогаз" сплатила 83,4 млрд грн (2,1 млрд євро) податків до державного бюджету та ще 6,8 млрд грн (172 млн євро) до місцевих бюджетів.

Як ми писали згодом, Група "Нафтогаз" повідомила, що отримала 23,1 млрд грн (584 млн євро) консолідованого чистого прибутку у 2023 році, що є значним покращенням порівняно зі збитками у 79,1 млрд грн (2,3 млрд євро) у 2022 році.

Також ми повідомляли, що Група "Нафтогаз" отримала 24,4 млрд грн (578 млн євро за середнім обмінним курсом за той період) консолідованого чистого прибутку за перші шість місяців 2024 року. – SOE Weekly.]

"Укргідроенерго" скасувало тендер на закупівлю юридичних послуг для стягнення компенсації за зруйновану Каховську ГЕС, повідомила пресслужба компанії 15 жовтня 2024 року.

У компанії заявили, що це рішення було прийнято для того, щоб дії компанії відповідали ширшій національній стратегії України. Ця стратегія спрямована на притягнення Росії до відповідальності за шкоду, завдану об'єктам критичної інфраструктури, та забезпечення компенсації за руйнування.

У цьому контексті буде проведено додаткові консультації з Кабінетом Міністрів та іншими ключовими зацікавленими сторонами для визначення найбільш прийнятного курсу дій відповідно до національного підходу, скоординованого з міжнародними союзниками України, пояснили в "Укргідроенерго".

[6 червня 2023 року "Укргідроенерго" повідомило, що Каховська гідроелектростанція (ГЕС) зруйнована і не підлягає відновленню після того, як росіяни влаштували потужний вибух у машинному залі. Детальніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

Згодом ми писали, що 6 червня 2024 року "Укргідроенерго" повідомило про початок інвестиційного арбітражу з Росією щодо відшкодування збитків, завданих руйнуванням ГЕС. Попередня оцінка – близько 2,5 млрд дол.

У серпні 2024 року ми повідомляли, що "Укргідроенерго" оголосило тендер на закупівлю юридичних послуг. Тендер був запланований на 17 жовтня 2024 року. Його очікувана вартість становила 365 млн грн (8 млн євро). – SOE Weekly.]

Приватизація

Дванадцята спроба продати Білгород-Дністровський порт. За даними Prozorro.Продажі, Фонд державного майна України (ФДМУ) призначив аукціон з продажу Білгород-Дністровського морського торговельного порту на 31 жовтня 2024 року.

Стартова ціна – 178 млн грн (4 млн євро).

[Як ми повідомляли раніше, під час попередньої спроби стартова ціна становила 89 млн грн (2,1 млн євро). Наразі незрозуміло, чи зможе об'єкт, стартова ціна якого зросла вдвічі, привабити учасників цього разу. – SOE Weekly.]

Це буде вже дванадцята спроба продати порт.

[Перший аукціон з приватизації Білгород-Дністровського порту в березні 2023 року не відбувся, оскільки на нього ніхто не зареєструвався.

На другому аукціоні порт було продано за 220 млн грн (5,6 млн євро на той час) ТОВ "Укрдонінвест", що належить українському бізнесмену Віталію Кропачову. Однак "Укрдонінвест" вирішив не сплачувати кошти.

Як ми писали, компанія заявила, що відмовилася від купівлі на етапі узгодження умов договору купівлі-продажу з регіональним відділенням ФДМУ в Одеській та Миколаївській областях.

Пізніше ФДМУ оголосив, що виставить Білгород-Дністровський порт на приватизацію втретє, але цей аукціон також не відбувся (див. один із наших попередніх дайджестів).

У серпні 2024 року колишній заступник міністра інфраструктури Віктор Довгань розмістив пост у Facebook, із якого випливало, що польські інвестори розглядають можливість участі у приватизації порту.

Проте дев’ятий аукціон з приватизації порту провалився. Десята і одинадцята спроби продати порт також зазнали невдачі.

Крім цього, ми писали, що, за даними CASE Україна, незважаючи на привабливість активу, претендентів на нього немає, оскільки порт має борги у розмірі 151,3 млн грн (3,6 млн євро). Переможець також повинен буде сплатити ПДВ у розмірі 20% від ціни покупки. Це означає, що, за даними CASE Україна, учасник-переможець торгів мав би сплатити щонайменше 258 млн грн (6,2 млн євро) загалом.

З урахуванням того, що стартова ціна тепер подвоїлася, це означає, що загальна сума, яку потрібно буде заплатити за Білгород-Дністровський порт, становитиме 365 млн грн (8,2 млн євро за поточним обмінним курсом).

Докладніше про попередні спроби продати порт читайте у наших минулих дайджестах. – SOE Weekly.]

ФДМУ виставив на приватизацію конфіскований "АЕРОК". 15 жовтня 2024 року Кабінет Міністрів затвердив умови приватизації виробника будівельних матеріалів "АЕРОК" зі стартовою ціною 965 млн грн (21,4 млн євро).

Наступного дня ФДМУ призначив дату приватизаційного аукціону. Він запланований на 18 грудня 2024 року.

[Як ми писали раніше, ФДМУ планував приватизувати компанію "АЕРОК", яка раніше належала підсанкційному російському олігарху Андрію Молчанову, що перебуває під санкціями. Докладніше про це читайте у наших попередніх дайджестах.

У липні 2024 року ми повідомляли, що Кабмін додав "АЕРОК" до переліку об'єктів великої приватизації.

За даними "Економічної правди" ("ЕП") та PRO-Consulting, "АЕРОК" є одним з найбільших виробників газобетону в Україні. Компанія володіє двома заводами в Обухові та Березані (Київська область), які не працюють з липня 2022 року. Потужність цих заводів перевищує 1 млн кубометрів на рік, тоді як загальний обсяг виробництва газобетону в Україні у 2020 році становив 4 млн кубометрів.

"АЕРОК" також має недобудований завод у Стрию (Львівська область), додає "ЕП". – SOE Weekly.]