"Енергоатом" – з наглядовою радою, "Укрнафта" управлятиме активами "Татнєфті"
Корпоративне управління держпідприємств
Енергосектор
Конфіскація активів держави-агресора, націоналізація та арешт активів
Корпоративне управління держпідприємств
Кабмін призначив наглядову раду "Енергоатому". 21 червня 2024 року Кабінет Міністрів призначив усіх п'ятьох членів наглядової ради – трьох незалежних та двох представників держави за поданням Міністерства енергетики:
- Тімоті Джон Стоун (Велика Британія; чинний невиконавчий директор Great British Nuclear; колишній невиконавчий директор Horizon Nuclear Power та колишній експерт правління Європейського інвестиційного банку – ЄІБ) – незалежний член;
- Майкл Елліотт Кірст (США; засновник і керуючий директор консалтингової компанії EuroAtlantic Partners у Бельгії; колишній віцепрезидент Westinghouse Electric Company) – незалежний член;
- Ярек Неверович (Литва; колишній міністр енергетики Литви, головний радник президента Литви з питань навколишнього середовища та інфраструктури) – незалежний член;
- Віталій Петрук (Україна; чинний державний секретар Міністерства економіки; колишній заступник голови Адміністрації морських портів України (АМПУ); колишній голова Державного агентства України з управління зоною відчуження) – представник держави;
- Тимофій Милованов (Україна; президент Київської школи економіки, доцент Піттсбурзького університету, колишній міністр економіки – з серпня 2019 року по березень 2020 року, колишній голова наглядової ради "Укроборонпрому", чинний представник держави у наглядовій раді "УОП", призначений Міністерством економіки) – представник держави.
[У лютому 2023 року ми повідомляли, що 6 лютого 2023 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт №8067 про корпоратизацію "Енергоатому".
За повідомленням енергетичного комітету Ради, запровадження належного корпоративного управління держпідприємствами є одним із зобов'язань України в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
"Енергоатом" залишається на 100% у власності держави, а саме Кабміну. Його акції не підлягають приватизації та не можуть бути відчужені у інший спосіб.
Майже три роки тому ми писали, що рішення про початок корпоратизації "Енергоатому" декларувалися протягом десятку років, починаючи щонайменше з Національного плану дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ в Україні на 2010-2014 роки.
Більше року тому ми повідомляли, що реформа корпоративного управління НАЕК "Енергоатом" була одним із головних пріоритетів уряду на 2023 рік. Відповідно до Плану пріоритетних дій Кабміну, "Енергоатом" мав бути перетворений на акціонерне товариство до травня 2023 року. Оператор атомної енергетики також мав отримати наглядову раду з незалежною більшістю, обрану на конкурсних засадах. Кінцевим терміном значився листопад 2023 року.
Також ми повідомляли, що 17 березня 2023 року президент Володимир Зеленський підписав закон про корпоратизацію "Енергоатому".
У травні 2023 року ми писали, що на виконання прийнятого закону Кабмін схвалив перетворення "Енергоатому" на акціонерне товариство та створив для цього комісію з перетворення.
У грудні ми повідомляли, що Міненерго оголосило про укладення угоди з рекрутинговою компанією, яку було найнято для пошуку кандидатів до наглядової ради "Енергоатому", – ТОВ "Екзекьютів Серч Юкрейн" [працює під брендом Amrop – SOE Weekly]. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.
Також ми писали, що 29 грудня 2023 року Кабмін схвалив довгоочікуване перетворення "Енергоатому" на акціонерне товариство (АТ). За даними YouControl, АТ "Енергоатом" було зареєстровано 11 січня 2024 року.
Крім того, було призначено тимчасово виконуючих обов'язки членів правління на період до формування постійного складу правління. Президента ДП "НАЕК "Енергоатом" Петра Котіна призначили в.о. гендиректора новоствореного АТ "Енергоатом". Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.
5 лютого 2024 року уряд оголосив конкурсний відбір трьох членів наглядової ради "Енергоатому". Докладніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів.]
НБУ погодив Пономаренка на посаду голови правління "Укрексімбанку". Про це повідомила пресслужба банку 20 червня 2024 року. Він приступить до виконання своїх обов'язків з 1 липня 2024 року, додали в банку.
Як ми писали раніше, 3 травня 2024 року наглядова рада "Укрексімбанку" за результатами конкурсного відбору обрала Віктора Пономаренка новим головою правління.
Пономаренко має понад 24 роки досвіду роботи в банківському секторі, в тому числі 20 років у "ПроКредит Банк Україна", який є частиною німецької фінансової компанії ProCredit Holding. Пономаренко обіймав посаду голови правління "ПроКредит Банку" з 2012 року. Докладніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів.
Енергосектор
Українські енергооб'єкти зазнали ще двох атак. Вранці 20 червня 2024 року Міністерство енергетики повідомило, що російські ракетні обстріли призвели до пошкодження об’єктів енергетичної інфраструктури, а саме в Дніпропетровській, Донецькій, Вінницькій та Київській областях. Семеро працівників цих об’єктів отримали поранення внаслідок цієї атаки, додали в міністерстві.
Пізніше міністерство повідомило, що бригада енергетиків потрапила під обстріл у Донецькій області під час роботи на лінії електропередачі. Один з енергетиків від отриманих поранень помер у лікарні.
За словами "Укренерго", це був вже сьомий ракетний обстріл українських електростанцій з кінця березня 2024 року.
Через дефіцит потужності, спричинений масованим обстрілом, "Укренерго" було змушене посилити обмеження на постачання електроенергії промисловості та бізнесу.
Вранці 22 червня 2024 року Міністерство енергетики повідомило про чергову, восьму за останні три місяці, атаку на енергетичну інфраструктуру.
Були атаковані об'єкти оператора системи передачі у південних та західних областях, внаслідок чого було пошкоджено обладнання. У західній області було атаковано об'єкт газової промисловості. На одному з об'єктів поранення отримали двоє енергетиків, додали в міністерстві. Пізніше "Укренерго" підтвердило загибель одного з диспетчерів підстанції у південному регіоні.
"Укренерго" повідомило про пошкодження обладнання на своїх об'єктах у Запорізькій та Львівській областях. Через дефіцит електроенергії "Укренерго" також було змушене раніше застосувати графіки погодинних відключень.
[Раніше, з 22 березня по 19 червня 2024 року, Україна зазнала шість масованих атак ракетами і дронами по енергооб’єктах. Докладніше про ці атаки читайте у наших попередніх дайджестах. – SOE Weekly.]
Україна збільшила запаси природного газу в підземних сховищах до 9 млрд кубометрів, повідомила група "Нафтогаз" 18 червня 2024 року. Станом на 17 червня 2024 року Україна закачала до підземних сховищ газу близько 1,6 млрд кубометрів. Це на 390 млн куб. м більше, ніж за аналогічний період 2023 року.
"Цей обсяг відповідає плану підготовки запасів природного газу до наступного опалювального сезону. Всі наші компанії продовжують працювати у штатному режимі", – зазначив голова правління "Нафтогазу" Олексій Чернишов.
Як ми повідомляли раніше, європейські трейдери заробили близько 320 млн доларів на використанні українських підземних сховищ.
За даними "Нафтогазу", у 2023 році іноземні трейдери та енергетичні компанії зберігали в Україні 2,5 млрд кубометрів газу. "Нафтогаз" має намір збільшити цей показник до 4 млрд кубометрів у 2024 році.
"Нафтогаз" повідомив, що цього року Україна запропонувала іноземним клієнтам до 10 млрд кубометрів газу зі сховищ, що становить третину від загальної потужності українських підземних сховищ.
У січні-лютому 2024 року іноземні трейдери транспортували в Україну понад 60 млн кубометрів газу (докладніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів).
Також ми писали, що 2 квітня "Укртрансгаз" повідомив про завершення опалювального сезону 2023/2024 років та початок нового сезону закачування газу до підземних сховищ.
Згодом ми повідомляли, що 27 квітня 2024 року російські війська атакували об'єкт газової інфраструктури на заході України. У "Нафтогазі" заявили, що ніхто не постраждав, і атака не вплинула на доступ споживачів до газопостачання.
[Про попередні атаки на підземні сховища газу читайте у наших попередніх дайджестах. – SOE Weekly.]
Наприкінці квітня Чернишов закликав країни ЄС допомогти захистити газосховища "Нафтогазу" від серії російських атак, щоб ці сховища могли продовжувати сприяти зниженню цін на газ на всьому континенті. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.
Група "Нафтогаз" сплатила 9,3 млрд грн (215 млн євро) податків за травень 2024 року, повідомила пресслужба компанії 19 червня 2024 року. До державного бюджету надійшло 8,8 млрд грн (203 млн євро), до місцевих бюджетів – 0,5 млрд грн (11,6 млн євро).
Платежі "Нафтогазу" за травень 2024 року становлять 8% від загальних податкових надходжень України за цей період, додали в компанії.
[Як ми повідомляли раніше, у 2023 році Група "Нафтогаз" сплатила 83,4 млрд грн (2,1 млрд євро) податків до державного бюджету та ще 6,8 млрд грн (172 млн євро) до місцевих бюджетів.
Як ми писали згодом, Група "Нафтогаз" повідомила, що отримала 23,1 млрд грн (584 млн євро) консолідованого чистого прибутку у 2023 році, що є значним покращенням порівняно зі збитками у 79,1 млрд грн (2,3 млрд євро) у 2022 році.
Також ми повідомляли, що Група "Нафтогаз" сплатила 28,3 млрд грн (687 млн євро) податків за січень-квітень 2024 року. За січень 2024 року "Нафтогаз" сплатив до державного та місцевих бюджетів 6,1 млрд грн (147 млн євро) податків, за лютий 2024 року – 5,3 млрд грн (129 млн євро), за березень 2024 року – 8,3 млрд грн (197 млн євро). Докладніше читайте у наших попередніх дайджестах. – SOE Weekly.]
"Укргідроенерго" хоче відновити 1 ГВт генерації до початку опалювального сезону, ще 2,5 ГВт заплановано до будівництва, повідомила пресслужба компанії 19 червня 2024 року.
Короткострокові плани компанії включають інтенсивне відновлення 1 тис. МВт потужностей для забезпечення нормального проходження осінньо-зимового періоду.
Довгострокові плани включають будівництво 2,5 тис. МВт нових потужностей на Дністровській гідроакумулюючій електростанції (ГАЕС) та Канівській ГАЕС. Ключовим проєктом також є реконструкція Каховської гідроелектростанції (ГЕС), додали в компанії.
Загалом з початку повномасштабної війни по об'єктах "Укргідроенерго" було завдано 118 ракетних ударів.
Компанія посилює співпрацю з міжнародними партнерами для якнайшвидшого відновлення енергетичної інфраструктури. Також "Укргідроенерго" акумулює водні ресурси, щоб допомогти енергосистемі в місяці, коли вона є найбільш уразливою.
[6 червня 2023 року "Укргідроенерго" повідомило, що Каховська ГЕС зруйнована і не підлягає відновленню після того, як росіяни влаштували потужний вибух у машинному залі. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.
Російські ракети атакували найбільшу ГЕС України, ДніпроГЕС у Запоріжжі, 22 березня 2024 року. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.
Під час іншої ракетної атаки, 29 березня 2024 року, ціллю російських військ стали Канівська та Дністровська ГЕС. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.
Також ми писали, що 6 червня 2024 року, через рік після того, як російські війська підірвали Каховську ГЕС, "Укргідроенерго" повідомило, що ініціювало процедуру інвестиційного арбітражу з Росією для компенсації збитків, завданих руйнуванням ГЕС. Попередня оцінка – близько 2,5 млрд доларів.
За попередніми оцінками, Каховську ГЕС можна відновити за 6-7 років, на що необхідно понад 1,2 млрд євро. Докладніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів. – SOE Weekly.]
Мережа АЗС Glusco за січень-травень 2024 року заробила для держави 35 млн грн (804 тис. євро) під управлінням "Укрнафти", повідомило 18 червня 2024 року Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА).
"Щомісячні звіти "Укрнафти" регулярно перевіряються АРМА і демонструють позитивну тенденцію до зростання доходів. Ми очікуємо, що у другому півріччі 2024 року сума щомісячних надходжень до бюджету значно збільшиться", – заявила голова АРМА Олена Дума.
У 2021-2023 роках попередній управитель, "Нафтогаз Ойл Трейдинг", сплатив до бюджету 1,5 млн грн (43 тис. євро).
[3 серпня 2023 року АРМА розірвало договір про управління АЗС з "Нафтогаз Ойл Трейдінг", а 8 серпня 2023 року повідомило, що Міністерство енергетики підтримало пропозицію Агентства передати мережу Glusco в управління "Укрнафти" за спеціальною процедурою. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.
У вересні 2023 року Кабмін вирішив передати мережу Glusco в управління "Укрнафті". За договором про управління "Укрнафта" мала сплачувати до держскарбниці щонайменше 5 млн грн щомісяця (128 тис. євро на той час), незалежно від фінансових результатів, а також 85% прибутку від управління активами Glusco, заявляло тоді АРМА. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.
9 січня 2024 року АРМА звинуватило "Укрнафту" у невиконанні умов та ініціювало скасування рішення Кабміну.
Пізніше АРМА погодилося дозволити "Укрнафті" управляти Glusco після того, як "Укрнафта" сплатила 21 млн грн (516 тис. євро) до держбюджету у якості гарантійного платежу за договором про управління.
Згодом ми писали, що 14 березня 2024 року Антимонопольний комітет України (АМКУ) дозволив "Укрнафті" взяти активи Glusco в управління.
Також ми повідомляли, що "Укрнафта" і АРМА 15 березня 2024 року оголосили про підписання актів приймання передачі арештованих активів мережі Glusco.
АРМА також змінило умови договору про управління. Відтепер держава отримуватиме 90% чистого прибутку замість 85%, про які домовлялися раніше; решта 10% – винагорода за управління. Водночас мінімальний щомісячний гарантований платіж, який має сплачувати "Укрнафта" незалежно від прибутку, збільшено з 5 млн грн до 7 млн грн (166 тис. євро на той час).
Докладніше про справу Glusco читайте у наших попередніх дайджестах. – SOE Weekly.]
Конфіскація активів держави-агресора, націоналізація та арешт активів
"Укрнафта" отримала дозвіл на управління активами групи "Татнєфть". 21 червня 2024 року директор "Укрнафти" Сергій Корецький повідомив, що АМКУ надав компанії дозвіл на управління активами російської групи: ТОВ "Полтава-Капітал", ТОВ "Харків-Капітал" та ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна".
За словами Корецького, активи в Полтавській та Харківській областях включають АЗС, нафтобази та інші об'єкти комерційної нерухомості – загалом 110 одиниць. Більшість з них перебувають у незадовільному стані, і переважна більшість не підлягає відновленню.
"Укрнафта" заявила, що буде оцінювати ці активи в кожному конкретному випадку, щоби розрахувати необхідний рівень інвестицій та термін їх окупності.
АРМА та "Укрнафта" завершують роботу над договором про управління активами.
[АРМА заявило про свої плани передати АЗС "Татнєфті" в управління "Укрнафти" десять місяців тому, а Кабмін передав їх 15 серпня 2023 року.
Як ми повідомляли раніше, 6 травня 2024 року "Укрнафта" та АРМА подали заявки на отримання дозволу на концентрацію для управління активами групи "Татнєфть". Невідомо, чому АРМА та "Укрнафта" не звернулися за дозволом на концентрацію раніше, і яким чином здійснювався догляд за цими активами протягом цього часу. – SOE Weekly.]