Поки Мінфін хоче продати два банки, "ПриватБанк" залишається "дійною коровою" держбюджету, а ФДМУ отримує PINbank
Корпоративне управління держпідприємств
Банки
Енергосектор
Приватизація
Корпоративне управління держпідприємств
Нова наглядова рада "Укрексімбанку" обрала голову. 22 січня головою ради обрали Ростислава Футала, а заступником голови – Домініка Меню.
Згідно з повідомленням банку, Ростислав Футало має 25-річний міжнародний досвід у банківській сфері та консалтингу, зокрема у головному офісі банківської групи Raiffeisen (Австрія), Raiffeisen Leasing International (Австрія), SREI Infrastructure Finance (Індія), KBC (Бельгія), Європейській Комісії, Intecracy Group.
Також Футало має 10-річний досвід співпраці з міжнародними фінансовими інституціями розвитку (ЄБРР, DEG/KfW, FMO, IFC) у сфері залучення боргового та інвестиційного фінансування інфраструктури, енергоефективності та фінансової інклюзії.
За повідомленням банку, Домінік Меню є банкіром з досвідом роботи в Україні, Франції, країнах СНД і Західних Балканах. Більшу частину своєї кар’єри провів у BNP, де брав участь у проєктах у галузі фінансування авіації, надання консультацій у сфері приватизації, а також у створенні банків та їхніх представництв.
Також банк зазначив, що Меню відігравав ключову роль у процесі придбання "Укрсиббанку" компанією BNP Paribas у 2005-2006 роках. Був членом наглядової ради "Укрсиббанку" та членом комітетів з аудиту та комплаєнсу. У 2019-2023 роках був членом наглядової ради "Укрексімбанку", у якій очолював комітет з питань ризиків.
До наглядової ради "Укрексімбанку" входять п'ять незалежних членів – Сільвія Ганссер-Поттс, Разван Мунтеану, Роберт Коссманн, Домінік Меню та Ростислав Футало; та три представники держави – Олександр Бевз, Юрій Буца та Вікторія Страхова.
Як ми повідомляли в грудні 2023 року, попри те, що 30 травня 2023 року Кабінет Міністрів призначив нових незалежних членів наглядової ради "Укрексімбанку", те саме розпорядження заблокувало роботу ради на сім місяців.
Згідно з розпорядженням, термін повноважень членів наглядової ради становив три роки з дати офіційного вступу на посаду всіх незалежних членів. Водночас, на той час після погодження з НБУ було призначено лише п'ять із шести незалежних членів наглядової ради. [Детальніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів – SOE Weekly.]
Згодом ми писали, що 12 січня 2023 року Кабінет Міністрів вніс зміни до цього розпорядження, що дозволило наглядовій раді "Укрексімбанку" розпочати роботу попри її неповний склад. Після цього рішення оновлена наглядова рада розпочала свою роботу 17 січня 2023 року.
Банки
За 2023 рік "ПриватБанк" отримав прибуток у 73 млрд грн, що більш ніж удвічі перевищує його прибуток за 2022 рік. 24 січня 2024 року "ПриватБанк" повідомив, що окрім отримання прибутку до оподаткування у розмірі 72,8 млрд грн, він збільшив свій чистий портфель роздрібних кредитів на 39% (до понад 60 млрд грн) та чистий портфель кредитів для бізнесу на 23% (до понад 30 млрд грн). "ПриватБанк" також повідомив про збільшення депозитів на 18% або 85 млрд грн.
У 2023 році чистий процентний дохід банку зріс на 16,7 млрд грн. Ще 3 млрд грн зростання чистого процентного доходу пов'язане з процентною політикою Національного банку України (НБУ). [Це може стосуватися депозитних сертифікатів, випущених НБУ та викуплених банком. – SOE Weekly.] Чистий комісійний дохід зріс на 20% до 24,4 млрд грн. Операційні витрати зросли на 8%. За даними банку, якість кредитного портфелю поступово покращується.
На основі цих результатів очікується, що "ПриватБанк" сплатить 26,8 млрд грн податку на прибуток. Ще 8,2 млрд грн податку на прибуток було передплачено у 2021-2022 роках разом із дивідендами.
Більшу частину чистого прибутку банку буде спрямовано на виплату дивідендів до держбюджету, повідомили у "ПриватБанку".
[Така значна частка податку на прибуток пояснюється "податком на надприбутки" у 50% для банків у 2023 році. Після сплати 26,8 млрд грн податків "ПриватБанк" матиме максимум 46 млрд грн для виплати дивідендів. Ця сума, 46 млрд грн, становить 70% від 66,1 млрд грн, які заплановано у держбюджеті на 2024 рік у вигляді надходжень від дивідендів усіх українських держпідприємств та держбанків.
Як наслідок, "ПриватБанк" залишається "дійною коровою" для держбюджету, про що ми писали раніше.
Відповідно до звіту Мінфіну про фіскальні ризики, дивіденди "ПриватБанку" за 2022 рік – 24,2 млрд грн, виплачені у 2023 році, – забезпечили 75,4% усіх дивідендів держпідприємств та держбанків, які надійшли до держбюджету у 2023 році. – SOE Weekly.]
Раніше ми повідомляли, що за 11 місяців 2023 року українські банки отримали загальний прибуток у розмірі 130 млрд грн, причому держбанки заробили понад 60% від цієї суми.
41,7% від загальної суми, або 54,46 млрд грн, заробив "ПриватБанк", який стабільно утримує лідерство. Прибуток "ПриватБанку" подвоївся (з 26,33 млрд грн) порівняно з першими 11 місяцями 2021 року, за рік до повномасштабного вторгнення Росії.
Іноземні інвестори зацікавлені у купівлі "Укргазбанку" та "Сенс Банку". 24 січня 2024 року заступник міністра фінансів України Юрій Драганчук повідомив "ЕП", що наприкінці минулого року іноземні інвестори висловили зацікавленість у приватизації двох українських державних банків – "Укргазбанку" та "Сенс Банку". Міністерство готує банки до продажу і незабаром залучить фінансових радників.
За його словами, Мінфін зі Світовим банком напрацьовують зміни до законів про продаж цих банків, аби зробити це якомога прозоріше і продати справді серйозному потенційному інвестору.
"Ці потенційні інвестори нас підганяють. Паралельно ці банки готуються всередині і я досить позитивно налаштований, і хочеться в цьому році продати ці два банки", – додав Драганчук.
Драганчук також сказав, що держава не готова зараз продати "ПриватБанк", але не виключив продажу в майбутньому. "Треба реально дивитись на речі… "Приватбанк" – це той банк, в який готова вкладати гроші держава, і банк, який генерує мільярд доларів доходу державного бюджету", – пояснив він.
Як ми повідомляли раніше, наприкінці липня 2023 року було націоналізовано "Сенс Банк", який раніше належав підсанкційним російським олігархам Міхаілу Фрідману, Пьотру Авену та Андрєю Косогову.
Перед цим ми писали, що 25 січня 2021 року "Укргазбанк" уклав угоду про конвертований кредит з Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC). Тоді Драганчук повідомив, що IFC надасть "Укргазбанку" п'ятирічний кредит у розмірі 30 млн євро, який вона може конвертувати у частку в капіталі банку до 20%.
У листопаді 2021 року Національний банк України заявив, що серед держбанків "Укргазбанк" є найбільш готовим до приватизації. Тоді НБУ та Мінфін шукали фінансового радника.
Згодом ми писали, що у Звіті про фінансову стабільність за червень 2023 року НБУ повідомив про зростання частки держбанків за всіма ключовими показниками банківської системи.
Регулятор зазначив, що повномасштабна війна вкотре відтермінувала плани приватизації українських держбанків. На думку НБУ, стратегії держбанків потребують оновлення з метою усунення ключових недоліків у їхній діяльності та підготовки більшості з них до приватизації після завершення бойових дій.
[У 2017 році два члени команди SOE Weekly Андрій Бойцун та Дмитро Яблоновський опублікували аналітичну записку "Що робити державі зі своїми банками?". Вони дійшли висновку, що ризики, пов'язані з перебуванням банків у держвласності в Україні, переважають над вигодами, і запропонували приватизувати всі держбанки. Держава може отримати ті ж самі послуги від приватних банків або міжнародних фінансових установ.
Відповідно до Стратегії реформування державних банків, яку уряд ухвалив у 2020 році, держава мала намір приватизувати всі державні банки. – SOE Weekly.]
ФДМУ отримав контроль над PINbank’ом, який було раніше конфісковано у підсанкційного російського олігарха Гінера. 19 січня 2024 року PINbank повідомив, що станом на 17 січня 2024 року держава Україна володіє 88,89% акцій банку. У своєму повідомленні банк також зазначив про нові можливості розвивати та розширювати свою продуктову лінійку.
За даними SMIDA, частку Гінера було зменшено з 88,89% до 0%, а держава Україна в особі Фонду державного майна України (ФДМУ) стала власником цих акцій. Це рішення стало наслідком рішення Вищого антикорупційного суду (ВАКС) від 27 лютого 2023 року про конфіскацію активів Гінера.
У липні 2023 року "ЕП" повідомляла, що PINbank посідав 56 місце серед 65 українських банків за розміром активів – його чисті активи становили 990,6 млн грн, з яких 602 млн грн – ОВДП.
[Незрозуміло, чому акції PINbank було передано ФДМУ, а не Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО).
Відповідно до оновленого Меморандуму з МВФ від 11 грудня 2023 року, всі банки з мажоритарною державною часткою залишаться у підпорядкуванні Мінфіну. Будь-які націоналізовані несистемні банки – такі як PINbank – мають бути передані під управління ФГВФО. Це є постійним структурним маяком у рамках поточної програми МВФ для України.
У грудні гендиректор "Укрпошти" Ігор Смілянський повідомив "Інтерфакс-Україна", що його компанія сподівається придбати PINbank. Структурний маяк оновленого Меморандуму з МВФ не є перешкодою для такої угоди, сказав тоді Смілянський. – SOE Weekly.]
Як ми повідомляли у липні 2023 року, "Укрпошта" хоче придбати PINbank і перетворити його на поштовий банк. Тоді "ЕП" писала, що Мінфін розкритикував цю ідею, заявивши, що це порушить зобов'язання України перед міжнародними донорами, зокрема МВФ та Світовим банком.
Із цим погодився й НБУ, заявивши, що МВФ занепокоєний великою часткою держави в банківському секторі. З цієї причини влада зобов'язалася координувати кожну нову націоналізацію з МВФ.
Це не перша спроба "Укрпошти" створити поштовий банк. У травні 2020 року Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроєкт про створення банку на базі поштового оператора, але проти цього виступили МВФ і НБУ.
Другою спробою стало придбання "Укрпоштою" "Альпарі Банку", найменшого банку України за розміром активів. АМКУ дав дозвіл на угоду в червні 2022 року. Однак НБУ знову виступив проти, в результаті чого від угоди зрештою відмовилися, писала "ЕП".
[Детальніше про спроби "Укрпошти" купити "Альпарі Банк" читайте в одному з наших попередніх дайджестів про головні події 2021 року. – SOE Weekly.]
[Наразі "Укрпошта" надає різні види фінансових послуг, зокрема, виплати пенсій, грошові перекази та еквайринг банківських карток. Однак вона обмежується проведенням операцій з готівкою або обробкою карток інших банків. Для відкриття рахунків своїм клієнтам "Укрпошта" потребує банківської ліцензії.
Слід також зазначити, що "Укрпошта" є єдиною компанією, яка надає фінансові послуги з найбільшим покриттям на території України, в той час як банки зосереджують свої відділення переважно у густонаселених пунктах. Це надає "Укрпошті" найбільші можливості для забезпечення фінансової інклюзивності населення України завдяки забезпеченню доступу до фінансових послуг тим особам, які проживають в населених пунктах, де відсутні банківські відділення.
Пропозицію про створення поштового банку в Україні висували й члени команди SOE Weekly Андрій Бойцун та Дмитро Яблоновський у аналітичній записці 2017 року "Що робити державі зі своїми банками?".
Важливість забезпечення фінансової інклюзії стала ще більш значущою під час повномасштабної російської агресії, оскільки "Укрпошта" часто залишається єдиною компанією, здатною надавати послуги поблизу зон бойових дій. Крім того, "Укрпошта" взяла на себе нові зобов'язання з надання держпослуг у воєнний час, включаючи виплату грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам. – SOE Weekly.]
Енергосектор
"Енергоатом" оцінює збитки, завдані російськими окупантами Запорізькій АЕС, у 30 млрд грн, а недоотриману вигоду – у 167 млрд. За словами в.о. голови правління "Енергоатома" Петра Котіна, збитки, нанесені тільки під час захоплення станції, – зруйновані й пошкоджені окупантами майно та інфраструктура – попередньо оцінюються щонайменше у 30 млрд грн.
Остаточну суму збитків буде визначено лише після деокупації АЕС, додав він.
Котін також повідомив, що через простій Запорізької АЕС "Енергоатом" недоотримав прибутку на 55 млрд грн у 2022 році та на понад 112 млрд грн – у 2023-му. Він зазначив, що після перетворення "Енергоатому" на акціонерне товариство Запорізька АЕС залишається у складі новоствореної компанії.
У січні 2023 року ми повідомляли, що тоді "Енергоатом" оцінював збитки Запорізької АЕС за час російської окупації у 40 млрд грн. "Енергоатом" також повідомляв, що на відновлення роботи ЗАЕС після її звільнення знадобиться щонайменше два місяці. Цей час потрібен для знешкодження російських мін та вибухівки, а також для перевірки обладнання.
"Укргідроенерго" завершило розрахунки по компенсації тарифів для населення в рамках ПСО за 2023 рік. 23 січня 2024 року ПрАТ повідомило, що повністю виконало свої покладені спеціальні обов’язки (ПСО) із забезпечення населення доступною електроенергією. Йдеться про майже 24 млрд грн.
Гендиректор "Укргідроенерго" Ігор Сирота заявив, що у 2023 році обсяг ПСО збільшився на 3 млрд грн порівняно з 2022 роком. Він додав, що "Укргідроенерго" продовжить покривати різницю в тарифах для побутових споживачів, навіть попри те, що ПСО несе значне фінансове навантаження для компанії.
З початку 2024 року компанія вже сплатила 2 млрд грн "Гарантованому покупцеві".
["Енергоатом" та "Укргідроенерго" отримали право продавати електроенергію на ринкових умовах з 1 жовтня 2021 року. Згідно з новою фінансовою моделлю ПСО, отримані кошти спрямовувалися на компенсацію постачальникам електроенергії різниці між регульованими тарифами для населення (1,44 грн/кВт-год та 1,68 грн/кВт-год залежно від обсягу споживання) та ринковими цінами.
З жовтня 2021 року Кабінет Міністрів неодноразово продовжував дію механізму ПСО, зберігаючи тарифи на електроенергію для населення незмінними. Механізм ПСО діяв до 30 квітня 2023 року – ціна на електроенергію для населення залишалася незмінною до кінця попереднього опалювального сезону.
30 травня 2023 року Кабінет Міністрів затвердив підвищення тарифу на електроенергію для населення до 2,64 грн/кВт-год з 1 червня 2023 року.
У січні ми повідомляли, що дію цього ПСО продовжили до 30 квітня 2024 року. Таке рішення було прийнято для зменшення фінансового навантаження на побутових споживачів через складну економічну ситуацію, спричинену повномасштабною війною. Як наслідок, ціна на електроенергію для населення і надалі становитиме 2,64 грн за кВт-год – SOE Weekly.]
Як ми писали раніше, після накопичення великих боргів через втрату Запорізької АЕС, "Енергоатом" з вересня 2023 року знову може виконувати всі ПСО.
Також ми повідомляли, що на ринку електроенергії існує ланцюжок боргів "всіх перед усіма" на суму 60 млрд грн. Докладніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів.
Згодом ми писали, що "Енергоатом" сплатив "Укренерго" 1,8 млрд грн за послуги диспетчерського управління у листопаді 2023 року.
Приватизація
ФДМУ планує виставити на приватизацію готель "Україна" у Києві, повідомив голова Фонду Віталій Коваль на своїй сторінці у Facebook 19 січня 2024 року. Через воєнний стан готель недозаповнений і має більше 45 млн грн боргів.
За словами Коваля, готель має 363 номери, 6 конференц-залів, кімнати для переговорів, укриття з окремою аудиторією для проведення заходів на 50 осіб, а також паркінг на 80 автомобілів.