Прокуратура обшукує "Укренерго" на тлі ракетних ударів РФ, "Нафтогаз" каже про заповнені сховища, але оптимізм поділяють не всі

Енергосектор

"Укренерго" зазнало першої за пів року ракетної атаки Росії по енергетичних об’єктах. 21 вересня 2023 року "Укренерго" повідомило, що Росія здійснила чергову ракетну атаку на енергетичну інфраструктуру України – першу з березня 2023 року.

Атака Росії сталася вранці 21 вересня. За даними "Укренерго", внаслідок обстрілу було пошкоджено енергетичні об’єкти у західних та центральних областях України. Частково було знеструмлено споживачів у Рівненській та Житомирській областях, додали в компанії.

В "Укренерго" також повідомили, що основні електромережі в регіоні відновлено, триває заживлення побутових споживачів в мережах обленерго.

Унаслідок ракетної атаки також було пошкоджено електромережі у Дніпропетровській, Київській та Харківській областях. Аварійно-відновлювальні роботи розпочалися одразу після відбою тривоги, повідомили в компанії.

За словами голови правління "Укренерго" Володимира Кудрицького, наразі неможливо сказати, чи є це початком нової масованої хвилі цілеспрямованих російських атак по енергосистемі, але "Укренерго" не має ілюзій і готується до всіх можливих сценаріїв розвитку подій.

Кудрицький запевнив, що оператор енергомережі зробить усе можливе, щоби захистити споживачів та впоратися з надзвичайними ситуаціями, як робив це й раніше. Кудрицький додав, що підготовка до опалювального сезону не припиняється.

Раніше ми писали про попередню масштабну ракетну та безпілотну атаку на енергетичну інфраструктуру України, що сталася 9 березня 2023 року. В "Укренерго" тоді заявили, що це був 15-й масований удар Росії.

[Після кожної масової ракетної атаки Росії по критично важливій інфраструктурі України восени 2022 та взимку 2023 року відбувалися аварійні відключення, які тривали кілька днів через проведення ремонтних робіт. Під час таких відключень люди в Україні залишалися без електрики, опалення, водопостачання або доступу до мобільного зв'язку – SOE Weekly.]

Докладніше про попередні хвилі масованих російських атак читайте у наших минулих дайджестах.

Офіс генпрокурора провів обшуки в головному офісі "Укренерго" через контракти, які нібито завдали збитків державі. 20 вересня 2023 року "Укренерго" повідомило, що Офіс генпрокурора (ОГП) проводить обшук у її головному офісі на підставі ухвали Печерського районного суду від 30 серпня 2023 року.

В "Укренерго" заявили, що добровільно надали би слідчим усі необхідні документи без обшуку, але такого звернення до компанії від правоохоронців не надходило.

Серед документів, які цікавили слідство, були деякі контракти, які Державна аудиторська служба України (ДАСУ) перевірила в рамках здійснення державного аудиту, який завершився в березні 2023 року.

За інформацією liga.net, обшук ОГП пройшов в рамках кримінальної справи, відкритої Міністерством внутрішніх справ 16 вересня 2023 року за результатами цього аудиту. За даними видання, згадані контракти стосуються кількох компаній, які постачали товари та послуги "Укренерго" у 2019-2023 роках.

За даними Forbes Україна, ОГП може підозрювати керівництво "Укренерго" у підписанні контрактів, які завдали збитків державі. Згідно інформації зі звіту ДАСУ, який є у розпорядженні Forbes Україна, у 2018-2022 роках ДАСУ нарахувала "Укренерго" претензій на 68 млрд грн.

П'ять найбільших претензій стосуються наступного:

• 36 млрд грн – формулювання у фінансовій звітності; ці претензії були виправлені, а згодом відкликані [вочевидь, ДАСУ – SOE Weekly];
• 11,7 млрд грн – затримки з підписанням актів з "Гарантованим покупцем";
• 10,2 млрд грн – ймовірність того, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), не затвердить тариф "Укренерго" на 2023 рік, що може призвести до недоотримання доходів;
• 3,3 млрд грн – дебіторська заборгованість енергоринку перед "Укренерго";
• 0,66 млрд грн – незастосування вітчизняних державних стандартів (ДСТУ) до міжнародних контрагентів (ЄБРР, Світовий банк, ЄІБ).

"Укренерго" заявило, що оскаржує результати аудиту в суді, оскільки вважає їх "упередженими та непрофесійними", а "деякі з них прямо суперечать законодавству".

За словами liga.net, голова правління "Укренерго" Володимир Кудрицький, який очолює компанію з 2020 року, має тривалий конфлікт з міністром енергетики Германом Галущенком.

Одна зі спроб усунути керівництво "Укренерго" з посад відбулася в листопаді-грудні 2021 року, коли закінчився термін повноважень наглядової ради "Укренерго", а нова ще не була призначена, повідомило liga.net.

[Зокрема, як писала тоді "Економічна правда" (ЕП), Міністерство енергетики змінило статут "Укренерго", збільшивши склад правління з п'яти до семи членів. За інформацією ЕП, троє з п'яти чинних членів правління мали бути звільнені, а п'ять нових членів правління – призначені. Докладніше про це читайте в одному із наших попередніх дайджестів.]

Але, як пише liga.net, після розголосу накази міністерства так і не було застосовано. [Тим не менш, як ми писали в одному із наших попередніх дайджестів, двох членів правління, Андрія Немировського та Максима Юркова, тоді було звільнено.]

"Нафтогаз" оголосив про вихід із дефолту. 20 вересня 2023 року "Нафтогаз" повідомив, що завершив виплати на виконання своїх кредитних зобов'язань після реструктуризації єврооблігацій з терміном погашення у 2022 та 2026 роках. Як наслідок, "Група "Нафтогаз" офіційно вийшла зі стану дефолту, повідомила компанія.

За словами голови правління "Нафтогазу" Олексія Чернишова, це дозволяє групі розглянути можливість залучення нового фінансування для реалізації плану капітальних інвестицій.

Раніше ми повідомляли, що 26 липня 2022 року "Нафтогаз" оголосив дефолт за єврооблігаціями через відмову Кабміну затвердити виплати за ними. [Детальніше про це читайте в одному із наших попередніх дайджестів.]

Згодом ми писали, що "Нафтогаз" намагається реструктуризувати свої зобов'язання за єврооблігаціями 2022 та 2026 років з фінансовим радником Lazard та юридичним радником Freshfields Bruckhaus Deringer.

У червні 2023 року ми повідомляли, що "Нафтогаз" досяг домовленостей з інвесторами про шляхи реструктуризації єврооблігацій з погашенням у липні 2022 року та листопаді 2026 року. [Про умови реструктуризації читайте докладніше в одному із наших попередніх випусків.] Очікувалося, що реструктуризацію зазначених облігацій буде завершено до кінця липня 2023 року.

Пізніше ми писали, що Кабінет міністрів [як акціонер "Нафтогазу" – SOE Weekly] погодив умови реструктуризації цих єврооблігацій 24 червня 2023 року.

"Нафтогаз" заявив, що достроково заповнив підземні сховища газу; Макогон каже про маніпулювання даними. 19 вересня 2023 року "Нафтогаз" повідомив, що достроково виконав поставлені Кабміном завдання із закачування газу у сховища.

За словами "Нафтогазу", план уряду на наступний опалювальний сезон 2023-24 років передбачав створення резерву в українських підземних сховищах у розмірі 14,7 млрд кубомометрів. Компанія повідомила, що 19 вересня 2023 року Україна досягла цієї мети значно раніше встановленого терміну – 1 листопада 2023 року.

Запас газу в 14,7 млрд кубометрів вважається достатнім для впевненого проходження наступного опалювального сезону, незалежно від будь-яких непередбачуваних обставин, зокрема, і з урахуванням затрат для додаткової генерації електроенергії, додали в "Нафтогазі".

Тим часом колишній гендиректор "Оператора газотранспортної системи України" ("ОГТСУ") Сергій Макогон заявив про некоректність цих даних, по суті натякаючи, що заява "Нафтогазу" вводить в оману.

За словами Макогона, 2,6 млрд кубометрів газу з 14,7 млрд належать нерезидентам, які вже продали його заздалегідь і будуть експортувати назад до ЄС у грудні 2022 та лютому 2023 року, тому враховувати їх у балансі газу для проходження зими в Україні некоректно.

Насправді в підземних сховищах є лише близько 12,1 млрд кубометрів, на які "теоретично" можуть розраховувати українські споживачі, стверджує Макогон. "Теоретично" означає, що в цих 12,1 млрд кубометрів ще є газ приватних видобувників, "ОГТСУ" та інших власників, які не зобов'язані постачати його населенню, теплокомуненерго чи енергетикам, пояснив він.

Обсяг газу, що належить самому "Нафтогазу", є "державною таємницею", написав Макогон.

Він також заявив, що заповнення газових сховищ цього року відбувається значно повільніше, ніж у 2022 році. Станом на 1 вересня 2022 року в сховищах було 13 млрд кубометрів газу, а на кінець жовтня 2022 року – 14,5 млрд кубометрів, і серед цих обсягів не було газу нерезидентів, пояснив він.

Це означає, що зараз у сховищах є приблизно на 1,5 млрд кубометрів газу менше, ніж було торік. Однак плани щодо використання газу в енергетиці цієї зими є набагато більшими, додав Макогон.

Він також нагадав, що у 2022 році ціна на газ сягала 2000 дол. за тисячу кубометрів – проте попередня команда "Нафтогазу" тоді спромоглася створити достатні запаси газу. Натомість цього року, коли влітку ціна впала до 250-300 дол., нове керівництво "Нафтогазу" не поспішало імпортувати газ на зиму. Зараз відбуваються незначні закупівлі імпортного газу за кошти ЄБРР, але ціна наразі є набагато вищою, ніж була влітку, сказав Макогон.

Раніше ми повідомляли, що Кабмін визначив, що до початку опалювального сезону 2023-24 років, який зазвичай починається в середині жовтня, Україна повинна мати в своїх сховищах понад 14 млрд кубометрів газу.

Також ми писали, що в інтерв'ю "Економічній правді" (ЕП) Чернишов розповідав, що переважна більшість газу в сховищах є українською, але відмовився розкрити, скільки саме газу належить нерезидентам.

Восени 2022 року ми писали про відставку попереднього голови правління "Нафтогазу" Юрія Вітренка 1 листопада 2022 року.

За даними ЕП, Вітренко подав у відставку через розбіжності у поглядах та напруженість у відносинах з прем'єр-міністром Денисом Шмигалем, зокрема щодо пріоритетів реформування "Нафтогазу", вимоги Кабміну відкласти виплати за єврооблігаціями, що призвело до дефолту "Нафтогазу", а також щодо обсягів газу, необхідних для проходження зими 2022-23 років.

ЕП писала, що конфлікт між Шмигалем і Вітренком виник на тлі розбіжностей щодо обсягу газу, необхідного в підземних сховищах до початку опалювального сезону. У червні 2022 року Кабмін доручив "Нафтогазу" накопичити 19 млрд кубометрів до початку опалювального сезону, тоді як Вітренко стверджував, що для проходження зими достатньо 15 млрд.

Станом на 20 жовтня 2022 року запаси в сховищах становили близько 14,2 млрд, зазначала ЕП.

Інфраструктура

Голова правління "Укрзалізниці" Лященко дав інтерв'ю. Цього тижня голова правління "Укрзалізниці" Євген Лященко дав інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна". Ми вибрали ключові моменти.

Про фінансові результати:

• Лященко нагадав, що уряд доручив керівництву компанії розробити план її виходу на беззбитковість. За його словами, у травні 2023 року "Укрзалізниця" подала зміни до фінплану, в яких зазначено, що за підсумками 2023 року компанія вийде на прибуток.
• За словами Лященка, наразі компанія є беззбитковою. Згідно з прогнозами, за дев'ять місяців 2023 року вона отримає невеликий прибуток.

[SOE Weekly не вдалося знайти публічної інформації про те, що Кабмін уже розглянув або затвердив змінений фінплан "Укрзалізниці".

Раніше ми повідомляли, що 30 грудня 2022 року Кабмін затвердив консолідований фінансовий план "Укрзалізниці" на 2023 рік. Згідно з тим планом, "Укрзалізниця" очікувала у 2023 році збитків у розмірі 20,2 млрд грн через велике соціальне навантаження та обмеження на вантажоперевезення. [Докладніше читайте в одному із наших попередніх дайджестів.]

Крім цього, ми писали, що у 2022 році "Укрзалізниця" зазнала збитків у розмірі 10,8 млрд грн. Збиток від пасажирських перевезень становив 13,3 млрд грн, що означає, що інші сегменти компанії, такі як вантажні перевезення, отримали прибуток у розмірі 2,5 млрд грн.

У березні 2023 року ми повідомляли, що після призначення новим головою правління "Укрзалізниці" на наступні два роки, Лященко отримав кілька ключових завдань, одним із яких було виведення компанії на беззбитковість.

Згодом ми писали, що "Укрзалізниця" отримає грант від Світового банку у розмірі 25 млн дол.

Ми також писали, що "Укрзалізниця" отримає грант від Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) у розмірі 6,7 млн євро для підтримки діяльності компанії під час повномасштабної війни Росії проти України.

Крім цього, "Укрзалізниця" підписала кредитну угоду з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) на суму 200 млн євро в рамках проєкту "Надзвичайна підтримка українських залізниць".

Пізніше ми писали, що "Укрзалізниця" отримає кредит від ЄІБ у розмірі 100 млн євро. – SOE Weekly.]

• Лященко також розповів, що фінплан на 2024 рік теж уже подано, але, оскільки його аналіз ще не завершений, він не назвав показників фінплану. При цьому, за його словами, у ньому також передбачено невеликий прибуток.

Про державну фінансову підтримку у фінансовому плані на 2024 рік:

• За словами голови правління, "Укрзалізниця" в межах поточних операційних показників, на які вона вийшла, здатна себе підтримувати самостійно. Проте, за його словами, є й такі програми, виконати які без підтримки держави неможливо. Зокрема, неможливо оновлювати парк вагонів для збиткових пасажирських перевезень, уточнив Лященко. Якщо не буде бюджетної підтримки, то не буде і нових вагонів, підкреслив він.
• Також, за словами Лященка, компанія не отримує компенсації покладених на неї спецобов'язків (ПСО) – перевезення пільгових категорій. За його словами, йдеться про суму близько 2 млрд грн.

Раніше ми повідомляли, що після повномасштабного вторгнення Росії український уряд поклав на "Укрзалізницю" нові завдання. Ми також докладно розповідали про фінансову підтримку, яку уряд, "Укргазбанк" та міжнародні партнери надавали компанії протягом 2022 року. – SOE Weekly.]

Приватизація

ФДМУ прозвітував про 4 млрд грн надходжень до держбюджету через рік після відновлення малої приватизації. 20 вересня 2023 року Фонд державного майна України (ФДМУ) повідомив, що за рік після відновлення малої приватизації [у вересні 2022 року – SOE Weekly] до держбюджету надійшло 3,98 млрд грн.

Загалом за рік новими власниками активів на аукціонах малої приватизації стали 430 інвесторів. Ціни продажу активів на аукціонах у середньому зросли втричі порівняно зі стартовими цінами, додали у Фонді.

За словами ФДМУ, після придбання нові власники також погасили понад 950 млн грн заборгованості по заробітній платі та держбюджетом. Крім того, вони сплатили 680 млн грн ПДВ.

[Надходження від приватизації до держбюджету у 2023 році прогнозуються на рівні 6 млрд грн. Раніше ми повідомляли, що за перше півріччя 2023 року ФДМУ залучив до бюджету 1,82 млрд грн від приватизаційних аукціонів.

Відповідно до проєкту держбюджету на 2024 рік, надходження від приватизації очікуються на рівні 4 млрд грн. – SOE Weekly.]

Також ми писали, що Рустем Умєров перед своєю відставкою з посади голови ФДМУ та призначенням на посаду нового міністра оборони заявив, що з вересня 2022 року мала приватизація принесла 3,8 млрд грн у вигляді прямих платежів від переможців аукціонів.

[Доходи держбюджету, про які йшлося вище, є надходженнями від малої приватизації. Аукціонів з великої приватизації в цей період не відбулося. – SOE Weekly.]

Конфіскація активів держави-агресора, націоналізація та арешт активів

ФДМУ запустив реєстр підсанкційних активів росіян та колаборантів. 18 вересня 2023 року Фонд держмайна України (ФДМУ) оголосив про запуск загальнодоступного сайту, на якому буде розміщено інформацію про статус усіх арештованих активів росіян та колаборантів, які були передані в управління Фонду.

Як повідомили в ФДМУ, реєстр вже містить 136 санкційних активів, серед яких майно російських олігархів Міхаіла Шелкова, Владіміра Євтушенкова та Аркадія Ротенберга, колаборантів Володимира Сальдо та Сергія Цекова, президента-втікача Віктора Януковича та інших.

Конфісковані активи буде виставлено на приватизацію або передано в оренду через систему Prozorro.Продажі, пояснили у Фонді.

В ФДМУ також повідомили, що список арештованих активів надалі буде розширюватися. Фонд очікує, що найближчим часом буде передано ще близько 500 активів російських олігархів та українських колаборантів.

Раніше ми повідомляли, що ФДМУ оголосив про початок приватизації активів, що їх було вилучено у російських олігархів.

Як ми писали згодом, перші дві спроби продати агрокомпанію "Інвестагро", яка раніше належала підсанкційному російському олігарху Михайлу Шелкову, провалилися.

Команда аналітиків-консультантів з питань корпоративного управління щотижня готує для ЕП дайджест про головні події в житті держпідприємств.

Публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту "Supporting Ukraine in rebuilding and recovery", який реалізує Інститут KSE (контракт NI/2022/424-502 від 14 листопада 2022 року).

Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.