Черговий витік інформації з наглядової ради Нафтогазу, чергова спроба НАЗК звільнити Вітренка: підсумки тижня для держпідприємств

Корпоративне управління

Чергова заява окремих членів наглядової ради "Нафтогазу". Як повідомляє Економічна Правда, у її розпорядженні опинилася заява незалежних членів наглядової ради "Нафтогазу", у якій ті повідомили про результати засідання наглядової ради компанії, що відбулося 24-25 червня.

[Не уточнюється, від імені яких саме незалежних членів та на чию адресу зроблено відповідну заяву. – SOE Weekly.]

У заяві йдеться, що під час засідання 24-25 червня наглядова рада "Нафтогазу" вирішила перенести розгляд питання щодо можливого відсторонення Юрія Вітренка на одне з наступних засідань.

На даному засіданні наглядова рада нібито наголосила правлінню на необхідності правильного застосування всіх політик і процедур компанії, особливо у сфері прийняття на роботу та звільнення людей, а також звернулась до правління із вимогою переглянути внутрішні документи з питань комплаєнсу на предмет їхньої прийнятності та усунення прогалин, які можуть існувати.

Відповідно до тексту заяви, Вітренко запевнив, що перегляд стратегії та організаційної структури буде завершено до 1 липня.

У свою чергу, ЕП зазначила, що прес-служба "Нафтогазу" не отримувала інформації щодо відповідних рішень наглядової ради компанії. Крім того, у "Нафтогазі "нагадали, що "наглядова рада – це колективний орган, і офіційна позиція має бути підтримана усіма без виключення членами наглядової ради [тобто відображати позицію органу в цілому, а не думки окремих її членів – SOE Weekly] і поширюватись відповідним чином".

[Варто зазначити, що останнім часом у публічному просторі з’являлися заяви від голови наглядової ради "Нафтогазу" Клер Споттісвуд та окремих членів наглядової ради, які можуть сприйматися як офіційна позиція всієї наглядової ради. Натомість, у публічному просторі відсутня будь-яка інформація, яка би підтверджувала підтримку цих заяв усіма або більшістю членів наглядової ради.

Залишається незрозумілим, яким чином ця та інші заяви голови та окермих членів наглядової ради "Нафтогазу" потрапляють у публічний простір, у той час як прес-службі "Нафтогазу" про них не відомо. Якщо ж ці заяви не відображають позицію наглядової ради, це може означати, що особи, які мають доступ до матеріалів наглядової ради, розповсюджують конфіденційну інформацію компанії. – SOE Weekly.]

Раніше ми повідомляли, що голова наглядової ради компанії Клер Споттісвуд у своєму листі зазначила, що рада ініціюватиме відсторонення Вітренка від посади через припис НАЗК. Водночас Вітренко заявив, що наглядова рада інформацію щодо припису НАЗК з ним не обговорювала.

Залишається незрозумілим, чи відображає заява Споттісвуд її власну думку чи позицію наглядової ради як органу управління "Нафтогазу". Наразі відсутня інформація про те, що цю заяву підтримують інші члени наглядової ради.

Крім того, заява Споттісвуд суперечить офіційній позиції компанії, яку викладено на веб-сайті "Нафтогазу". Згідно з Кодексом етики "Нафтогазу", співробітники компанії "уникають будь-яких заяв або висловлювань, що можуть бути сприйняті як офіційна позиція Компанії та вплинути на її репутацію". За дотриманням положень Кодексу етики стежить саме наглядова рада "Нафтогазу".

Також ми повідомляли, що незалежні члени наглядової ради "Нафтогазу" у листі до прем’єра розкритикували рішення Кабміну. У листі вони зазначили, що рішення уряду звільнити Андрія Коболєва з посади голови правління "Нафтогазу" порушує стандарти корпоративного управління, а також висловили свою незгоду із низькою оцінкою результатів діяльності правління.

Однак, у листі також не зазначалося, чи підтримують цю позицію інші три члени наглядової ради, які є представниками держави, а якщо ні – то чому. Від того часу досі немає інформації, яка би свідчила про підтримку цієї позиції іншими членами наглядової ради.

НАЗК знову вимагає звільнити Вітренка, цього разу – від голови наглядової ради "Нафтогазу". 1 липня Національне агентство з питань запобігання корупції направило припис голові наглядової ради "Нафтогазу" Клер Споттісвуд. У приписі НАЗК знову вимагає припинити контракт з головою правління "Нафтогазу", вважаючи такий контракт незаконним.

Як зазначило Агентство, припис було складено після ознайомлення НАЗК із поясненнями, наданими Кабінетом Міністрів [по факту, прем'єр-міністром – SOE Weekly] до Окружного адміністративного суду міста Києва [у відповідь на попередній припис НАЗК з вимогою до прем’єра розірвати контракт із Вітренком – SOE Weekly].

НАЗК зазначило, що у поясненнях Кабмін [по факту, прем'єр – SOE Weekly] зазначив, що для припинення контракту необхідне рішення наглядової ради компанії.

Раніше ми повідомляли, що 14 червня НАЗК винесло ідентичний припис прем’єр-міністрові Денису Шмигалю.

17 червня Денис Шмигаль звернувся до суду з позовом, у якому просив суд визнати протиправним і скасувати припис НАЗК щодо призначення Вітренка.

18 червня суд прийняв ухвалу, якою зупинив дію припису НАЗК до набрання законної сили рішення у справі за позовом Шмигаля до НАЗК.

Таким чином, винесення НАЗК ідентичного припису на ім’я голови наглядової ради "Нафтогазу" може свідчити про те, що НАЗК погодилося з протиправністю припису, який воно винесло прем’єрові раніше. В іншому випадку залишається незрозумілим, чому НАЗК вирішило не очікувати рішення суду по цій справі, а також яким чином буде реалізовано перший припис НАЗК, у разі якщо суд все ж визнає його законним.

Крім того, незрозуміло й те, яким чином голова наглядової ради "Нафтогазу" має виконати другий припис НАЗК та припинити дію контракту з головою правління (простими словами – звільнити Вітренка з посади), з огляду на те, що голова наглядової ради не має повноважень прийняти таке рішення одноосібно.

Як ми повідомляли раніше, згідно інформації Української правди, нещодавно голова НАЗК Олександр Новіков повернувся із США, де він мав зустріч із заступником помічника генерального прокурора та заступником помічника державного секретаря. За даними УП, з першого дня призначення Вітренка США в комунікації з Україною зайняли доволі жорстку позицію стосовно "Нафтогазу", а також щодо реформи корпоративного управління.

Це питання також було порушено на зустрічі президента Володимира Зеленського та держсекретаря США Ентоні Блінкена. ЗМІ припустили, що рішення НАЗК могли бути прийняті під тиском США після повернення Новікова. У своєму інтерв'ю УП Новіков заперечив це твердження.

У тому ж інтерв’ю Новіков прокоментував припис НАЗК наступним чином: "Ми не встановили жодного конфлікту інтересів в діяльності Юрія Вітренка. Однак, на жаль, закон забороняє особі, яка ухвалювала рішення щодо підприємства ["Нафтогазу"], керувати ним впродовж року після звільнення [як діючого Міністра енергетики]".

Згодом прес-служба "Нафтогазу" відповіла, що припис НАЗК щодо призначення Вітренка, надісланий наглядовій раді [по факту, голові ради – SOE Weekly], суперечить законодавству та буде оскаржений в суді. Крім того, НАЗК мало звернутися до суду, а не до наглядової ради, йдеться в заяві компанії.

Згідно чинного законодавства, такий спосіб реагування НАЗК на порушення як припис не передбачений у разі застосування статей 26 та 67 Закону про запобігання корупції.

У свою чергу, Вітренко також заявив, що припис НАЗК суперечить законодавству і буде оскаржений в суді. Голова правління "Нафтогазу" також зазначив: "Чому НАЗК не звертається до суду для припинення відповідного контракту, а грається в політику і в чиїх інтересах це відбувається? Чому досі Нацагентство не реалізувало надане законом право на звернення до суду, а штампує приписи, умисно поглиблюючи конфлікт, автором якого є вони самі?"

Смілянський керуватиме "Укрпоштою" ще два роки. Наглядова рада "Укрпошти" продовжила контракт генерального директора Ігоря Смілянського ще на два роки, а саме до 30 червня 2023 року.

Смілянський на своїй сторінці у Facebook додав, що цей термін на посаді гендиректора "Укрпошти" стане для нього останнім. Він також написав, що як гендиректор поставив 7 ключових цілей, які повинні бути виконані за наступні 2 роки, а саме:

• Розробити та затвердити стратегію розвитку компанії на 2022-2026 роки, з метою досягти доходу в більш ніж 1 млрд доларів;
• Забезпечити доступність цифрових, поштових та банківських послуг на 100% території країни, запустивши більше 2000 пересувних відділень і провівши повну цифровізацію компанії;
• Запустити поштовий банк, який протягом 5 років увійде в топ-5 банків України за кількістю клієнтів;
• Побудувати перші за 40+ років автоматизовані (роботизовані) сортувальні центри і депо для обробки пошти;
• Лібералізувати в односторонньому порядку і осучаснити поштове законодавство, привівши його до стандартів ЄС;
• Залучити міжнародного інвестора в капітал Укрпошти на 25%+;
• Підготувати команду, яка продовжить реформи після цих 2 років.

Парламент вніс зміни до законодавства про банки. Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому законопроект № 4367. Закон передбачає вдосконалення питань організації корпоративного управління в банках, ухвалення якого є важливою умовою в рамках програми фінансування stand-by МВФ.

Раніше ми зазначали, що даним законопроектом, у тому числі, пропонуються зміни до статті 7 Закону про банки і банківську діяльність, яка регулює питання корпоративного управління держбанків. Зокрема, законопроектом передбачено:

• вимоги до наглядової ради та правління державного банку щодо колективної придатності та ефективного управління та контролю за діяльністю банку;
• можливість вступу на посаду члена наглядової ради державного банку лише після отримання погодження Національним банком України;
• уточнення порядку конкурсного відбору голови та членів правління - у тому числі, законопроектом пропонується чітко визначити, що саме комітет наглядової ради з питань призначень та винагород визначає кандидатів за результатами конкурсного відбору, а також, що відповідний конкурс оголошується не менше ніж за три місяці до закінчення строку повноважень голови або члена правління.

Із Нацбанку за добу масово звільнилися керівники ключових підрозділів. 30 червня керівництво Департаменту ліцензування Національного банку України (НБУ) повним складом подало заяви про звільнення через відхід регулятора від стандартів роботи.

Про це повідомив директор департаменту Олександр Бевз на своїй сторінці у  Facebook.

У заяві йдеться про те, що наразі продовження роботи керівників департаменту в НБУ є неможливим через централізацію прийняття рішень в одних руках та заміну колегіальності директивним прийняттям рішень.

За словами керівництва департаменту, регулятор відійшов від прозорого прийняття рішень, невтручання у наглядові процеси, своєчасної та неупередженої комунікації рішень та автономії департаментів у формуванні своєї професійної позиції.

Бевз також зазначив, що така поведінка загрожує відкатом реформ у банківській сфері та регулюванні небанківського сектору.

НБУ прокоментував, що Департамент ліцензування продовжуватиме роботу у штатному режимі.

[Звертаємо увагу, що саме Департамент ліцензування є відповідальним за виконання ключових функцій, покладених на НБУ у сфері корпоративного управління, зокрема здійснює основну роботу в процесі погодження власників та керівників (у тому числі і членів наглядової ради та правління) банків та інших фінансових установ. – SOE Weekly.]

У той же день директор Департаменту фінансової стабільності НБУ Віталій Ваврищук заявив, що також планує завершити роботу в Нацбанку та повністю поділяє висловлену Бевзом позицію.

На наступний день аналогічну заяву зробив Олег Новаковський, директор Департаменту супроводу кредитів НБУ [який, у тому числі, відповідає за надання банкам рефінансування – SOE Weekly]. Новаковський повідомив, що завершує роботу в НБУ через відновлені "совкові" практики у держустанові, яка ще донедавна була сучасною, прогресивною, ціннісною та ефективною.

Аеропорт "Бориспіль" отримав нового гендиректора. Наглядова рада Міжнародного аеропорту "Бориспіль" оголосила Олексія Дубревського переможцем у конкурсному відборі на посаду генерального директора.

Як зазначають у Міністерстві інфраструктури, Дубревський має 15-ти річний досвід у сфері управління авіа-інфраструктурою. Зокрема, у різні періоди він працював у Lufthansa AG, аэропортах "Донецьк", "Рас-Ель-Хайма" (ОАЕ), а останні 2 роки керував аеропортом "Запоріжжя".

До призначення на посаду Дубревського обов’язки генерального директора аеропорту "Бориспіль" виконував Олег Струк.

Уряд включив "представника ЄС" до складу номінаційного комітету. Кабмін включив голову представництва ЄС в Україні Матті Маасікаса до складу комітету з призначень керівників особливо важливих для економіки підприємств (т. зв. номінаційного комітету), у якості незалежного члена.

[Нинішній склад номінаційного комітету розпочав свою роботу в 2018 році. До його складу входять міністр економіки, міністр фінансів та (в залежності від держкомпанії) керівник міністерства, яке є суб’єктом управління відповідного підприємства, або галузевого міністра, а також чотирьох незалежних членів.

Незалежними членами комітету є Джейсон Пеллмар (голова регіонального представництва МФК в Україні, Білорусі та Молдові), Маттео Патроне (керуючий директор ЄБРР в країнах Східної Європи та Кавказу), Йоста Люнгман (постійний представник МВФ в Україні) та Марчін Свєнчицький (бізнес-омбудсмен).

Комітет очолює Джейсон Пеллмар. Рішення комітету приймаються голосами відповідних міністрів (або їх заступників), тоді як незалежні члени мають лише право дорадчого голосу, врахування якого не є обов'язковим.

Незалежні члени комітету припинили свою роботу наприкінці квітня після того, як Кабмін змінив керівництво "Нафтогазу". Тоді вони заявили, що припиняють свою участь до тих пір, поки не буде ясності щодо плану дій з реформи корпоративного управління і чіткого зобов'язання уряду поважати інститути корпоративного управління. – SOE Weekly.]

Раніше, ми повідомляли, що прем’єр-міністр Денис Шмигаль доручив Мінекономіки якнайшвидше відновити роботу номінаційного комітету.

Також, ми повідомляли, що Шмигаль провів зустріч із членами номінаційного комітету щодо продовження реалізації реформи корпоративного управління в Україні. Уряд тоді запропонував розширити склад комітету, включивши "представника ЄС".

Інфраструктура

"Укрпошта" виплатила 82,5 мільйонів дивідендів за 2020 рік. "Укрпошта" перерахувала до держбюджету 82,5 млн грн дивідендів за результатами 2020 року.

Зазначається, що сума відрахувань склала 50% від чистого річного прибутку, який за даними міжнародного аудиту фінансової звітності склав 165 млн грн.

"Укрпошта" за 2019 рік виплатила 202,7 млн грн дивідендів. Протягом 2008 - 2019 рр. сума відрахувань коливалася від 4,8 млн грн (у 2008 та 2009 роках) до 12 млн грн (у 2012 році).

У 2014, 2016, 2017 та 2018 роках дивіденди до держбюджету України не перераховувалися.

"Укрзалізниця" сплатила до бюджету дивіденди за 2019 рік. "Укрзалізниця" сплатила до держбюджету 30% свого чистого прибутку (750 млн грн) у вигляді дивідендів за 2019 р. Сплату цих дивідендів було відтерміновано завдяки нормативним вимогам щодо проведення річних загальних зборів акціонерів – їх було послаблено у 2019 р. у зв’язку з пандемією коронавірусу.

70% чистого прибутку за 2019 р. (понад 1,7 млрд грн) спрямовано на покриття збитків минулих років.

Як ми повідомляли раніше, на річних загальних зборах акціонерів "Укрзалізниці" 21 квітня 2021 року Кабмін як акціонер "Укрзалізниці" затвердив результати діяльності компанії у 2019 році.

[Як ми зазначали, тут немає друкарської помилки. Вищезазначенні рішення Кабміну було затверджено за підсумками 2019 року, а не 2020 року. – SOE Weekly.

При цьому, наразі відсутня інформація, яка би свідчила, що Кабмін розглянув річний звіт, фінансову звітність, звіти наглядової ради та правління, а також прийняв рішення про розподіл прибутку "Укрзалізниці" за підсумками 2020 року.

Відповідно до Закону про акціонерні товариства, затвердження річної звітності та прийняття рішення про розподіл прибутку належить до питань, які обов’язково повинні розглядатися на річних загальних зборах акціонерів. – SOE Weekly.]

Як ми повідомляли раніше, за результатами 2020 року "Укрзалізниця" отримала чистий збиток у розмірі 11,9 млрд грн. До сьогодні уряд не робив жодних заяв щодо результатів діяльності компанії у 2020 р.

Державні активи

АРМА передало "Самара-Західний напрямок" в управління "Укртранснафти". "Укртранснафта" підписала із Агентством з розшуку і менеджменту активів (АРМА) договір на управління українською частиною нафтопродуктопроводу "Самара-Західний напрямок" терміном на 5 років.

"Укртранснафта" зазначила, що відповідно до умов договору компанія має права та обов’язки щодо провадження господарської діяльності з транспортування, зберігання, перевалки на автомобільний та залізничний транспорт нафтопродуктів.

Як ми повідомляли раніше, за результатами тендеру АРМА обрало "Укртранснафту" управителем частини нефтепроводу "Самара –Західний напрямок". Станом на той момент ще повинна була бути здійснена оцінка активів та укладено договір між АРМА та "Укртранснафтою".