Ринок праці в містах: у кого ковід і карантин не забере роботу та гроші

Епідемія коронавірусу вплинула на стан зайнятості мільйонів людей в усьому світі.

У 2020 році МВФ передбачає зростання рівня безробіття в Україні до 12,6% порівняно з 8,5% у 2019 році.

Ми досліджуємо особливості жителів міст, які з більшою ймовірністю зможуть зберегти робочі місця під час карантину, працюватимуть вдома неповний або повний робочий день, а також матимуть заощадження більш ніж на один місяць.

Карантин та ринок праці в Україні

Загальнонаціональний карантин був запроваджений в Україні 12 березня, коли було відомо лише про кілька підтверджених випадків захворювання без жодних летальних випадків. Таким раннім впровадженням антикоронавірусних заходів можна пояснити відносно низький рівень захворюваності та летальних випадків.

У липні 2020 року Україна посіла 87 місце за загальним числом захворювань на мільйон осіб та 78 – за смертністю на мільйон осіб серед 213 країн світу. Попри позитивні наслідки карантину для здоров'я, він поставив під загрозу перспективи працевлаштування та фінансової безпеки багатьох українських домогосподарств.

У недавньому дослідженні ми ідентифікували тих жителів міст, які з більшою ймовірністю збережуть робочі місця під час карантину, перейшовши на роботу вдома в рамках профілактики, і матимуть заощадження більш ніж на місяць.

Gradus за допомогою додатка опитав 1 176 респондентів з міст України з населенням понад 50 тис осіб. Опитування проводилося 8 квітня, лише через чотири тижні після запровадження карантину, тому результати показують короткострокові наслідки карантину для ринку праці.

Очікування ринку праці

Серед респондентів, працевлаштованих до карантину, 24,8% на момент проведення опитування не працювали, оскільки не мали роботи або взяли оплачувану чи неоплачену відпустки.

Крім того, 40,4% респондентів працювали вдома неповний або повний робочий день. Вражаючі 54,7% повідомили, що мали достатньо заощаджень лише на місяць чи менше у разі продовження карантину.

У наших статистичних моделях ми дослідили, які чинники впливають на ймовірність того, що людина не працюватиме, працюватиме віддалено та матиме заощадження на місяць чи менше.

Ми вважаємо, що ці змінні дають хороший опис стану зайнятості жителів міст, їхньої адаптації до "постковідного" робочого середовища та готовності до ймовірних економічних труднощів.

Кореляційний аналіз показує, що люди, яким вдається працювати вдома, з більшою ймовірністю зможуть зберегти робочі місця і, швидше за все, матимуть фінансові ресурси більш ніж на місяць.

З більшою ймовірністю фінансово незахищеними будуть непрацевлаштовані або ті, що беруть оплачувану чи неоплачувану відпустки. Усі наведені коефіцієнти мають рівень значущості 1%.

Кореляція ключових змінних

Розрахунки авторів на основі опитування Gradus

У нашому дослідженні було виявлено кілька цікавих чинників, які впливають на працевлаштування та фінансовий стан респондентів.

Наприклад, респонденти у віці 25-34 років на 9,6% пункту з більшою ймовірністю не працюватимуть під час карантину, тоді як респонденти, що перебувають у шлюбі, мають на 9,9% пункту більшу вірогідність бути працевлаштованими.

Спостерігається стійкий негативний вплив розміру домогосподарств на ймовірність працевлаштування: респонденти з великих домогосподарств на 11,9-17,7% пунктів з більшою ймовірністю не працюватимуть порівняно з тими, хто живе один.

Жінки мають на 12,7% пункту більшу ймовірність працювати вдома, ніж чоловіки. Респонденти з великих домогосподарств на 10,6-14,1% пунктів з меншою ймовірністю працюватимуть віддалено, можливо, через обмежений простір вдома.

Кияни на 20,4% ймовірніше працюватимуть вдома. Середня спеціальна та вища освіти підвищують шанси на роботу вдома на 13,8% та 11,8% відповідно. Вища освіта також асоціюється з кращою фінансовою безпекою: ймовірність мати заощадження лише на місяць у таких респондентів на 10,4% пункту менша.

Показово, що у респондентів, які володіють інформацією щодо кількості випадків захворювання на ковід у світі, ймовірність мати обмежені заощадження на 7,1% пункту менша. Можливо, вони стежили за новинами та вжили запобіжних заходів.

Найбільша інтрига дослідження – ефект роботи в окремих галузях та професіях.

У деяких галузях респонденти ймовірніше залишатимуться працевлаштованими навіть під час карантину: у сфері державного управління – на 18,3% пункту (рівень значущості 5%), у сфері досліджень – на 23,8% пункту (рівень значущості 1%), у сфері програмування та ІТ – на 21,6% пункту (рівень значущості 1%).

Для деяких професій перспективи працевлаштування залишаються гарними навіть під час епідемічної кризи. Висококваліфіковані фахівці – лікарі, адвокати – з меншою ймовірністю (на 15,4% пункту) втратять роботу, а шанси менеджерів середньої ланки та керівників відділів залишитися на роботі вищі на 20,2% та 15,8% пунктів відповідно (усі коефіцієнти мають рівень значущості 5%).

Імовірність залишитися працевлаштованими для військовослужбовців та поліції вища на 35,9% пункту порівняно з базовою категорією інших професій. З більшою ймовірністю респонденти у сфері досліджень та освіти працювали вдома – на 22,3% та 32,7% пунктів (рівень значущості для обох категорій 1%).

Нарешті, висококваліфіковані фахівці мали на 25,6% пункту (рівень значущості 1%) більше шансів працювати віддалено, тоді як серед менеджерів середньої ланки та керівників відділів шанси працювати віддалено були вищими на 33,6% пункту (рівень значущості 1%) та 15,5% пункту (рівень значущості 5%).

Ми виявили, що респонденти, зайняті у сферах досліджень, програмування та ІТ, реклами та засобів масової інформації, а також у фінансовій, банківській та юридичній сферах мають кращу фінансову ситуацію. Ймовірність того, що вони мають заощадження лише на місяць, на 17,1-27,7% менша.

Ще один цікавий результат – робота до карантину не була статистично пов'язана з підвищеною фінансовою безпекою. Явище "працюючих бідних", мінімальна місячна зарплата яких не перевищує 200 дол, досі існує в Україні.

Вплив сфери економічної діяльності та роду занять

Висновки

Отримані нами результати свідчать про наявність потенційно загрозливої ситуації для добробуту українців, що живуть у містах, під час епідемії коронавірусу. Імовірно, криза посилить соціально-економічну нерівність: респонденти з кращою освітою і ті, хто проживають у Києві, швидше за все, зможуть працювати вдома.

Уряд повинен приділити більше уваги ринку праці в регіонах і надавати соціальну підтримку менш кваліфікованим соціальних групам.

Аналіз також показує, яку роль відіграє розмір домогосподарств. Респонденти з більших сімей мають меншу ймовірність зберегти роботу і працювати вдома.

Більші сім'ї виглядають багатшими за одноосібні домогосподарства, ґрунтуючись на двох об'єктивних мірах добробуту: вони з більшою ймовірністю володіють автомобілем (44,3% проти 25,5% для одноосібних домогосподарств) та житлом (71,1% проти 54,9% для одноосібних домогосподарств). Отже, великі сім'ї можуть відчувати менший тиск щодо збереження робочих місць під час карантину.

Деякі результати є унікальними для незбалансованої економіки України.

Наприклад, респонденти з кращою освітою не завжди захищені від втрати робочих місць чи фінансової скрути, на яку також не впливає, чи був респондент працевлаштований до карантину. Такі результати можуть свідчити про низьку якість освіти та явище "працюючих бідних", що досі характерне для України.

Респондентами опитування є українці віком 18-60 років, які живуть у містах з населенням 50 тис і більше. Опитування є репрезентативним лише для міського населення. Опитування тривало менше 24 год, у ньому взяли участь 1 176 осіб з 2 177 зареєстрованих у додатку Gradus (частка участі – 54%).

Стаття надана VoxUkraine