Все, що ви хотіли знати про тарифи: як змінюються суми в платіжках і чому
На початку грудня українці отримали перші платіжки з нарахуваннями за повний місяць теплопостачання. Традиційно з початком опалювального сезону платіжки важчають на понад тисячу гривень.
Квитанції за листопад виявились досить приємними. Принаймні, для тих мешканців, у чиїх будинках стоять теплолічильники. Плюсова температура і відсутність дощу і снігу зробили свою справу – платіжки вийшли не захмарними.
Та чи щаститиме так до кінця опалювального сезону?
Адже з 1 травня цього року, згідно з новим законом про ЖКГ, за кожен день прострочення платежів передбачене нарахування пені.
Більше того, з сiчня 2020 року газ коштуватиме більше, ніж в грудні – не менше 5 500 грн за тис. кубометрів. Саме газ є основною складовою тарифу на опалення та гарячу воду. І саме ці послуги "важать" найбільше у наших квитанціях.
ЕП пояснює:
- як формується тариф,
- з чого він складається,
- чому в різних регіонах тарифи відрізняються,
- як можуть позначитись на комунальних тарифах ціни на газ,
- що робити, якщо у вас борг,
- коли нараховують пеню.
Хто відповідає за зміну тарифа у платіжці?
За законом, розрахунки економічно обґрунтованих витрат на компослуги проводять комунальні підприємства з тепло-, водопостачання та водовідведення. Потім ці розрахунки подають до органів, які уповноважені встановлювати тарифи.
Для більшості підприємств, що надають комунальні послуги, тарифи встановлюють органи місцевого самоврядування.
Лише 26 із 1664 підприємств теплопостачання та 52 підприємства водопровідно-каналізаційного господарства регулюються Нацкомісією, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).
Тарифи на тепло та комунальні послуги формуються на основі порядку, затвердженого Кабміном.
Як формується тариф?
Перед зміною тарифу підприємство, що надає послугу, враховує вартість складових і формує новий тариф.
Усі розрахунки, а також відповідну заяву підтверджуючими матеріалами і документами, які використовувалися під час проведення розрахунків тарифів – у друкованому та електронному вигляді – передають до НКРЕКП або органу місцевого самоврядування.
Ті у свою чергу розглядають проект нових тарифів і затверджують їх.
Від чого залежить тариф?
Тарифи на житлово-комунальні послуги напряму залежать від
- вартості тарифів на енергоносії,
- цін на матеріально-технічні ресурси,
- рівня мінімальної зарплати.
Тому зміна ціни природного газу та електричної енергії призводить до перегляду вартості теплової енергії та комунальних послуг.
Тарифи на комунальні послуги у різних регіонах та населених пунктах відрізняються. Чому так?
Це пов'язане з кількома речами.
По-перше, є технологічні особливості виробництва послуг у різних місцевостях – різні види палива, джерела водопостачання, протяжність мереж. Так само це і різна зношеність мереж та обладнання, обсяги надання та місцеві особливості споживання послуг.
По-друге, тарифи на комунальні послуги переглядаються у різні періоди часу залежно від потреби. В одному регіоні орган місцевого самоврядування востаннє переглядав тарифи у 2016 році, а в іншому – у 2019 році.
По-третє, територіальна громада, залежно від її можливостей, може відшкодовувати частину витрат на компослугу з місцевого бюджету, тим самим знижучи тариф для споживача.
Добре, а як формуються послуги з утримання будинків та прибудинкових територій?
Для початку треба розібратись, про що йдеться. Загалом послуга утримання будинку налічує 17 послуг.
1 |
Прибирання прибудинкової території |
2 | Прибирання сходових кліток |
3 | Вивезення побутових відходів |
4 | Прибирання підвалу, технічних поверхів та покрівлі |
5 |
Технічне обслуговування ліфтів |
6 | Обслуговування систем диспетчеризації |
7 |
Технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем: |
8 | Дератизація |
9 | Дезінсекція |
10 | Обслуговування димових та вентиляційних каналів |
11 | Технічне обслуговування та поточний ремонт мереж електропостачання та електрообладнання, систем протипожежної автоматики та димовидалення, а також інших внутрішньобудинкових інженерних систем |
12 |
Поточний ремонт конструктивних елементів, внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, опалення та каналізації, що розміщені на прибудинковій території, в тому числі спортивних, дитячих та інших майданчиків. |
13 | Поливання дворів, клумб і газонів |
14 |
Прибирання і вивезення снігу, посипання прибудинкової території, призначеної для проходу та проїзду, протиожеледними сумішами. |
15 |
Експлуатація номерних знаків на будинках |
16 | Освітлення місць загального користування і підвалів та підкачування води |
17 |
Енергопостачання ліфтів |
До 10 червня 2018 року ці тарифи встановлювали виключно органи місцевого самоврядування. Розраховувалися вони виконавцями послуг для кожного будинку окремо, залежно від того, які послуги і в якій мірі потрібно надавати.
Проте зараз уже не так. Закон "Про житлово-комунальні послуги" ввів у дію послугу з управління багатоквартирним будинком.
Що це означає? Наразі співмешканці можуть обрати управителя будинку і укласти з ним договір. Так само вони можуть переобрати керуючу компанію, яка управляє будинком.
З цією компанією вони домовляються про ціну на послугу з управління багатоквартирним будинком, узгоджують з управителем кошторис витрат на утримання будинку, прибудинкової території і вимоги щодо якості послуги.
Відповідна ініціатива повинна демонополізувати ринок житлових послуг та створити необхідні умови для ефективного управління співвласниками багатоквартирного будинку їхнім спільним майном.
Однак, наприклад, у Києві жителі не поспішають брати відповідальність і обирати собі управителя.
Якщо мешканці не зможуть укласти договір до 1 травня 2020 року, то управителя для будинку на основі конкурсу призначить орган місцевого самоврядування.
Що відбувається з цінами на газ для населення, чому вони так стрибають?
Перед початком опалювального сезону прем'єр Олексій Гончарук заявив, що Кабінет міністрів не планує збільшувати тарифи на опалення. Разом з тим він нагадав, що рішення ухвалює не лише уряд і давати прогноз на майбутнє відмовився.
Київська влада також запевняла, що не підвищуватиме тарифи до кінця поточного опалювального сезону.
Проте чому ціна на газ стрибає?
Наразі ціна на газ для населення не фіксована. Так, у листопаді "Нафтогаз" підвищив ціну на газ для населення на 14,7%, а в грудні знову знизив на 13% – до 4 277 грн за тисячу кубометрів.
Так відбувається тому, що є верхня межа вартості – 8 548 грн за тисячу кубометрів, – дорожче якої газ населенню не продається. Проте, нижньої планки немає, тобто ціна для українців може "просідати" залежно від цін на газ на товарних біржах.
Як це працює зараз? Якщо раптом ціни на світових ринках різко підуть вгору і сягатимуть, скажімо, 10 000 грн за тисячу кубометрів, населення сплачуватиме відповідно до верхньої межі – не більше 8 548 грн. Однак, якщо буде зворотній тренд, і ціна на газ опуститься нижче цієї позначки, ціни для населення так само будуть переглядатися в бік зниження.
Це фактично, відбувається зараз, саме тому кожного місяця ціна змінюється.
Утім, з 1 січня цей механізм уже не працюватиме. Напередодні Кабмін затвердив так звану "страхову ціну" на газ для населення на поточний опалювальний сезон. Детальніше про це тут.
Як "страхова ціна" позначиться на комунальних платежах?
У листопаді київська влада запевняла, що зростання ціни на газ на 14,7% не позначиться на платіжках містян.
"Це підвищення не позначиться на вартості теплової енергії і на послузі на опалення і гаряче водопостачання. Таке підняття ціни на газ покривається сьогоднішнім тарифом. Але якщо зростання ціни на газ буде більш значним, то тоді можлива зміна і тарифу на компослугу", – сказав УП заступник голови КМДА Петро Пантелєєв.
Наразі поки що невідомо, які комунальні тарифи можуть змінитись із січня з урахуванням переходу на "страхову ціну".
За часів прем’єра Володимира Гройсмана був встановлений граничний тариф на опалення та гарячу воду. Нинішній уряд скасував це обмеження – "через економічно необґрунтовані ставки тарифів".
Тож тепер нічого не заважає комунальним підприємствам переглянути тарифи у бік зростання в разі зростання цін на газ.
Кажуть, що у населення борги великі за компослуги. Як з цим бути?
За даними Держстату, борги населення за спожиті комунальні послуги без урахування газу та електроенергії на 1 листопада 2019 року становили 24,2 млрд гривень.
При цьому найбільші обсяги заборгованості зафіксовані у таких регіонах
- Київ – 5 189 млн грн
- Дніпропетровська область – 4 315 млн грн
- Харківська область – 3 637,8 млн грн.
Що робити, якщо у платіжці борг?
Якщо у платіжці вперше з'явився борг і споживач не розуміє причини його появи, то в першу чергу треба звернутися за поясненням до компанії, яка надає послугу.
Якщо ж мешканець роками не погашає борг, то сплатити його можна буде і частинами.
"Людина має прийти в Центр комунального центру та узгодити цю розстрочку погашення заборгованості. Максимальний термін, на який людина може розтягнути сплату свого боргу – три роки.
У договорі прописується сума, яку боржник повинен погашати щомісяця. Вона може бути спочатку трохи менша, а далі трохи більша – тут теж застосовується індивідуальний підхід. У такому випадку на борг ніякі відсотки не нараховуються і ніякі санкції до боржника не застосовуються. Таких випадків у нас дуже багато", – пояснює заступник голови КМДА Петро Пантелєєв.
На боржника за опалення чи гарячу/холодну воду важко вплинути – немає можливості відключити конкретну квартиру. Проте відрізати світло чи газ неплатнику досить просто.
За даними ПАТ "Волиньгаз", більше 60% боржників сплачують борги після відключення.
Чи правда, що до злісних неплатників можуть застосовувати санкції, аж до арешту квартири?
Так, це відповідає дійсності.
Дані про боржників передаються відповідним виконавчим службам. Таких людей після рішення суду можуть не випустити за кордон.
Суд також може накласти арешт на майно. Квартиру не заберуть, але через арешт власник не зможе здати її в оренду або продати, поки не погасить борг.
Багато розмов ходить про те, що будуть нараховувати пеню
Так, у платіжках за жовтень можна побачити інформацію про нарахування пені за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг. Така відповідальність передбачена новим законом про ЖКГ.
Однак, як пояснили "Економічній правді" у Мінекономіки, введення в дію закону з 1 травня не є підставою для автоматичного нарахування з 1 травня пені. Адже, за законом, спершу споживач має укласти договори з кожним виконавцем конкретної послуги (крім електро- та газопостачання).
Зробити це треба не пізніше 1 травня 2020 року.
(Після цієї дати копанія, яка надає відповідну компослугу сама укладатиме з кожним співвласником індивідуальний договір. У ньому, згідно з п.7 ст. 14 закону, не буде включено плату за обслуговування внутрішньобудинкових систем будинку. Але виконавець послуги, відповідно, не буде й обслуговувати та ремонтувати ці системи).
Якщо ж мешканці самі укладуть договір, то у ньому буде прописано:
1) перелік послуг;
2) вимоги до якості послуг;
3) права і обов’язки сторін;
4) відповідальність сторін за порушення договору;
5) ціна послуги;
6) порядок оплати послуги;
7) порядок і умови внесення змін до договору, в тому числі щодо ціни послуги;
8) строк дії договору, порядок і умови продовження його дії та розірвання.
За несвоєчасну оплату споживач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення.
Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Проте, пеня може нараховуватися тільки після підписання договору.
Більше того її можуть нарахувати тільки на ту суму боргу, яка утвориться з моменту укладення договору.
Тобто якщо до підписання договору мешканець мав заборгованість у 2 тисячі гривень, а після підписання не сплатив іще 500 гривень, то погасити треба буде увесь борг, але пеню нарахують лише на 500 гривень.
Якщо це так, чого ж тоді пишуть в платіжках про пеню?
Насправді, в Києві не планують застосовувати зараз пеню, попри те, що розіслали мешканцям повідомлення про можливість її нарахування за борги. Але каратимуть іншою санкцією.
"У бюлетені ми повідомляємо про певні важливі речі, про зміну законодавства. Дійсно, новий закон про ЖКГ передбачає пеню, і ми про це говоримо, але ми в місті пеню взагалі не плануємо застосовувати.
Ми продовжуємо використовувати інструменти, передбачені Цивільним кодексом України – це індекс інфляції і 3% річних від простроченої суми. Це не пеня, це інший інструмент, який існував і раніше, і використовувався раніше. І ми будемо їх використовувати і застосовувати", – зазначає заступник голови КМДА Петро Пантелєєв.
Стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції за час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми передбачене ст. 625 Цивільного кодексу.
Вперше індекс інфляції і 3% річних врахують у платіжках за грудень (їх кияни отримають на початку січня). Таке попередження уже надіслали всім мешканцям у "Комунальному бюлетені", який приходить разом з квитанцією.
Чи багато киян не платять за комунальні послуги?
"Проаналізувавши ситуацію з неплатниками по різних напрямках, ми побачили, що приблизно 5% киян не сплачують ані за воду, ані за тепло, ні за утримання будинків, ні за газ.
Вони є злісними неплатниками. При цьому, за нашими дослідженням, це люди, які мають цілком нормальний достаток. Саме до такої категорії будуть жорсткі санкції, бо фактично ці люди живуть за рахунок своїх сусідів", – наголошує заступник голови КМДА Петро Пантелєєв.
Він уточнив, що міська влада бачить людей, які регулярно сплачують, і бачить, хто не платить час від часу, тому будуть застосовувати індивідуальний підхід до кожної сім'ї.
Як контролювати якість послуг, якщо я не задоволена(ий)?
Якщо у вас холодні батареї, ледве тепла вода, не прибирають у під'їзді чи вчасно не вивозять сміття, то за законом можна звернутися до виконавця послуги з претензією. Якщо проблема не вирішується, треба складати акт-претензію.
Цей акт можна скласти навіть без представників організації, яка надає послуги. І він має силу.
"У Києві також працює додаткова структура для захисту прав людей саме у відносинах з виконавцями послуг у житлово-комунальній сфері. Це Житлово-комунальна інспекція міста.
Ці люди виїжджають на звернення на конкретні випадки, допомагають людям складати акти і вимагати або відповідної якості, або перерахунку", – розповів Пантелєєв.
Він додав, що лише за рік ця інспекція домоглася перерахунків на суму 17 млн гривень.
Також у Києві є міські служби 1551, де можна залишити скаргу, прохання чи пропозицію щодо будь-якої міської проблеми. Через службу 1557 повідомляють про всі відключення від електропостачання, ремонтні роботи через пориви мереж тощо. Там же можна залишити звернення щодо компослуг.