Спокусити туриста. Історія львівського кластеру, який об'єднав 33 фермери

Четвер, 25 квітня 2019, 15:00 -
Декілька підприємців на Львівщині об'єдналися в кластер, щоб розвивати власний бізнес та території, де вони працюють. Що з цього вийшло і як вони збираються завойовувати туриста, в репортажі ЕП.

Фермер і засновник туристичного кластеру "Горбогори" Антон Мільчевич зустрів журналістів ЕП на львівському вокзалі об 11.15. За десять хвилин журналісти уже були на одному з 33 господарств, які входять у кластер.  

Погода в той день була не найкращою для прогулянок, було прохолодно і вітряно, але те, що ЕП побачила протягом дня, компенсувало з лишком ці негаразди. 

Ідея розвитку аграрних туристичних кластерів для України нова. Економічно розвинені країни давно підтримують такі ініціативи. Вони полягають в об'єднанні підприємств для розвитку власного бізнесу і територій, де вони працюють.

Одним з найуспішніших аграрних кластерів світу є виноробний кластер у Каліфорнії. Виноробство там постраждало після дії "сухого закону" у США, проте сам закон став стимулом для об'єднання 48 виноробних господарств в Інститут вина для піару споживання продукції, а також лобіювання інтересів.

Наприкінці 1990-х років каліфорнійський кластер виробляв 90% вина у США. Спільним зусиллями винороби зробили свій регіон привабливим не лише для бізнесу, а й для туристів, які потекли туди рікою.

Та ж сама Кремнієва долина також є кластером, тільки технологічним. 

Засновник туристичного кластеру "Горбогори" Антон Мільчевич. "Після колективізації в часи Радянського Союзу ідея об'єднання приватних підприємців навіть для спільного блага лишається далекою для українців".

На початку 21 століття у США в кластерах працювали 57% трудівників, а частка ВВП, виробленого кластерами країни, оцінювалася 61%.

Хоча львівському IT-кластеру до Кремнієвої долини ще далеко, як і "Горбогорам" до каліфорнійських виноробів, ініціатива українців об'єднатися вражає.

Ідея створити кластер "Горбогори" неподалік Львова спала на думку Антону Мільчевичу під час служби в АТО.

"Я служив у піхоті на першій лінії і в мене було повно часу на роздуми. Я розумів, що треба якось згрупувати атовців, бо війна не триватиме вічно. Вони мали можливість отримати після служби землю і зазвичай здавали її в оренду за безцінь. Я вирішив задіяти ці паї і дати можливість заробити", — згадує фермер.

Після повернення з АТО Мільчевич випадково потрапив на конференцію з розвитку громад, звідки і почалась історія львівського кластеру.

Мінагрополітики ініціювало створення в Україні п'яти аграрних туристичних кластерів: "Фрумушика-нова" на Одещині, "Коблево" на Миколаївщині, "Медвино" на Київщині, "Диканька" на Полтавщині і "Горбогори" на Львівщині.

Якщо в перших чотирьох туристичному оку є за що зачепитися, то кластеру "Горбогори" доведеться все створювати з нуля. Крім пагорбів у Пустомитівському районі туриста здивувати чимось важко, але місцеві фермери готові кинути виклик туристам зі Львова і тим, хто втомився від міського темпу життя.

"Горбогори" обіцяють робити ставку на продукцію власних фермерів, екскурсії на виробництва, велосипедні прогулянки. Кластеру вдалося залучити 24 млн грн в рамках проектів регіонального розвитку, що фінансуються Європейським Союзом.

До агрокластеру "ГорбоГори" входять 33 приватні господарства та фізичні особи, що ведуть діяльність на території Пустомитівського району. "Економічна правда" побувала в трьох господарствах —"Карпатський водограй", "Західний равлик", "Агротемп" з сироварнею "Джерсей".

"В основі роботи нашого кластеру — конкуренція, але її мета — отримати максимальну вигоду для свого регіону", — розповідає керівник кластеру.

За його словами, після колективізації в часи Радянського Союзу ідея об'єднання приватних підприємців навіть для спільного блага лишається далекою для українців. Проте всі члени "Горбогорів" усвідомлюють цінність такого об'єднання. Навіть конкуруючи в рамках одного проекту, вони діляться знаннями, виробляють спільні рішення і протистоять одній загрозі — відпливу кадрів за кордон.

Фермерське господарство "Карпатський водограй"
Олег Габуда у 32 ставках вирощує шість видів риби

Перше господарство, на якому побувала ЕП — фермерське господарство "Карпатський водограй". Його керівник Олег Габуда у 32 ставках вирощує шість видів риби: амурського сазана, судака, сома, щуку, коропа та осетра. Заночувати туристу можна в готельному комплексі, а влітку — навіть скупатися у ставках.

"Для успішної роботи кластеру потрібна синергія влади, бізнесу і науки. Ми співпрацюємо з університетами. Студенти приїжджають на практику, аспіранти захищають кандидатські дисертації з аквакультури", — пишається Габуда.

Його господарство має замкнутий цикл вирощування риби. "В одному ставку на 1 га ми збираємо 20 тонн риби. Стежимо за популяцією і пропонуємо туристам якісну продукцію і спокійний відпочинок", — додає керівник підприємства.

В одному ставку на 1 га можна збирати 20 тонн риби
Так виглядає осетер, якому треба ще підрости

Мільчевич жартує, що солодшого коропа в Україні не знайти.

Позмагатися з цим смаком можуть хіба що приготовлені Іриною Юськевич делікатеси з її господарства "Західний равлик", на якому ЕП побувала влітку 2018 року. У квітні равлики скидають ікру, тому господарі ферми сплять по чотири години, намагаючись її зібрати.

Кількість плодючих равликів на квадратний метр у господарстві може вразити навіть досвідченого фермера. Коштує равликова ікра як чорна.

Ще одна точка подорожі журналістів — ферма "Агротемп". Тут вирощують овець німецької породи. "Ми ніколи не думали, що будемо займатися фермерством і що це буде так цікаво. З нами працюють наші діти", — розповідає співвласниця господарства Анна Темчишина.

Вівця на день дає 2-3 літри молока

На фермі також утримують корів і коней.

Вівця на день дає 2-3 літри молока, з якого хочуть робити морозиво. Для цього син фермерів Олег поїде на навчання до бельгійського фермера. Зараз господарі переробляють молоко на сироварні, де Темчишини є співвласниками з Вікторією та Ярославом Книшами. Продукцію реалізують через мережу "Сільпо".

Анна Темчишина

Екскурсію сироварнею проводить енергійна Вікторія. Щороку вона їздить за кордон освоювати таємниці сироваріння. За рік підприємство виробляє близько 40 тонн сиру.

У підвалах дозрівають сорок видів продукції. Найбільша сирна головка важить 30 кг. Для її виготовлення знадобилося 300 літрів молока.

До Великодня сироварня приготувала масло у формі баранців.

"До Львівського оперного театру від нашої ферми — 20 км. З найближчих сіл люди виїжджають, тому для нас участь у кластері — можливість розвивати село, збільшувати зайнятість людей і залучати туристів", — каже власниця ферми "Агротемп".

Учасниками кластеру є 33 господарства та фізичні особи Пустомитівського району. Вони також об'єднані в аграрний кооператив. Умовою участі є сплата внесків: вступного 500 грн та річного 5 тис грн.

"Коли людина платить гроші, вона починає цінувати проект й інвестувати у його розвиток", — пояснює Мільчевич.

Плани "Горбогорів" — побудувати торговий центр, розробити два велосипедні маршрути, організувати дегустаційні тури, катання на плотах, конях, санках і лижах, відкрити молочне кафе, школи бджільництва та кемпінгу. Влітку кластер проведе фестиваль "Горбогори", де можна буде спробувати місцеві смаколики.

"Це феномен, коли підприємці об'єднуються. Ми розвиваємо проект, залучаємо ветеранів АТО, підприємців, місцеву владу та університети. Така синергія — важливий крок до успіху", — наголошує керівник аграрного туристичного кластеру.

Усі фото Наталки Дяченко