Бенефіціари "зеленого тарифу": як нардепи, їхні сім'ї та помічники заробляють на електриці

"Зелений" тариф — це спеціальна ціна, за якою купується енергія, вироблена з відновлюваних джерел енергії — гідроелектростанціями, сонячними, вітровими або біостанціями. 

Підприємства і домогосподарства, які виробляють електроенергію за "зеленим" тарифом, продають її в ринок значно дорожче, ніж традиційні виробники теплової або атомної енергетики.

Як це відбувається? Всю вироблену в країні електрику, в тому числі і дорогу "зелену", скуповує так званий Оптовий ринок (державне підприємство "Енергоринок"). За різними тарифами — залежно від типу виробника. Та ж сама установа потім продає скуплену електрику енергопостачальним компаніям, які доставляють її населенню.

Тобто, рахунок, який сплачують кінцеві споживачі, включає також витрати на дорогу "зелену" електрику. Поки що її частка незначна, але зі збільшенням кількості підприємств, яким надається тариф, буде зростати і генерація більш дорогої енергії.

Для чого високі ціни для "зелених" запроваджувались? Для розвитку чистої енергетики і боротьби із змінами клімату. Проте це зіграло на руку вузькому колу підприємців і представників влади, які повною мірою скористалися пільгами, що діють останні 10 років.

Автори дослідили всі компанії, які наразі отримують "зелений тариф", і знайшли серед їхніх кінцевих бенефіціарів чимало нардепів, членів їх родині  та помічників.

Хто сьогодні заробляє на "зеленій" енергетиці та у чиїх руках сконцентровані найбільші потужності?  

Довідково.  Сьогодні 2% виробітку електрики припадає на відновлювальну енергетику, але забирає сектор 9% грошей ринку. Енергетична стратегія України передбачає досягнення частки відновлюваної енергетики на рівні 12% до 2025 року, до 2035 — на рівні 25%. "Зелений" тариф діятиме до 2030 року.

За даними від 28 вересня 2018 року 308 підприємств отримують "зелений" тариф: сонце — 201 компанія сумарно на 1096,36 МВт, вітер — 16 (522 МВт), вода — 63 (96,38 МВт), біомаса — 7 (43,8 МВт), біогаз — 21 ( 44,6 МВт). Загалом генерація "зелених" об'єктів трохи менша за потужність Хмельницької АЕС.

"Зелений" тариф — фіксовані нарахування за кожну кіловат-годину, в євро. Розмір тарифу: для сонячних електростанцій — 15-16,3 євроцента за кВт, для приватних осіб (потужність установки не повинна перевищувати 30 кВт) — 532,68 копійки за кВт. Вітрові електростанції: 10,2 євроцента за 100 кВт. Для приватних осіб — 342,44 копійки за кВт. Гідроелектростанції: 17,5, 14,0 і 10,5 євроцента за 100 кВт*год для мікро- , міні- та малих ГЕС відповідно. Наведені тарифи будуть діяти для всіх сонячних і вітрових електростанцій, які почнуть функціонувати до 31 грудня 2019 року.

Хто з народних депутатів

Напряму фірмами, які мають "зелений" тариф, володіють — тобто мають частку або є кінцевими бенефіціарами —  три народні депутати. У їхніх руках сконцентровано 16 компаній зі встановленою потужністю генерації 239 МВт.

Йдеться про Юлію Льовочкіну, "Опозиційний блок", у якої з-поміж 60  підприємств, де вона є кінцевим бенефіціаром, 6 малих ГЕС загальною потужністю 29,82 МВт отримують "зелений" тариф.  Найбільшим підприємством є ТОВ "Гідроенергоінвест", яке включає в себе 12 гідростанцій (15,85 МВт).

Географічно фірми зареєстровані у Києві, переважно на вулиці Васильківській. Бізнес-партнером Льовочкіної є бізнесмен Ігор Тинний, засновник та співвласник енергетичного холдингу "Гідроенергоінвест-Акванова". 

Нардеп Степан Івахів, "Воля народу",  який за даними "Нового времени" входить до списку найбагатших (статки — 116 млн дол ), має 3 підприємства, які виробляють сонячну енергію за "зеленим" тарифом.

Фірми Степана Івахіва пов'язані з дітьми покійного народного депутата Ігоря Єремеєва (Група "Континіум")  та партнером за групою "Континіум" Сергієм Лагуром.

Як і нардеп Івахів, бізнесмен Сергій Лагур неодноразово потрапляв у списки найбагатших українців. Лагур і діти нардепа Єремеєва — Софія і Роман — є бенефіціаром тих самих підприємств із "зеленим" тарифом, що й Івахів.

Нардеп із фракції "Блоку Петра Порошенка" Анатолій Матвієнко у своїй декларації вказав корпоративні права на 12,5% ТОВ "Вінсолар" (3,19 МВт) — оператора сонячної станції на Вінниччині.

Окрім нардепа, частками в цій компанії володіють Роман і Вадим Гриб. Вадим Гриб у 2005 році був заступником Матвієнка в уряді Автономної Республіки Крим. Роман Гриб раніше був помічником нардепа Тараса Козака, "Опоблок".

Максим Єфімов з фракції "БПП" відомий як власник підприємств "Фурлендер Віндтехнолоджі" і "Вітропарки України", які виробляють вітроенергетичне обладнання. Проте, крім цього, він є бенефіціаром шести компаній, які отримують "зелений" тариф.

Офіційно всі вони зареєстровані в Києві на Кловському узвозі, 7. Утім чотири із семи підприємств із "зеленим" тарифом знаходяться на окупованій території та не відпускають електроенергію в українську мережу. Загальна потужність окупованих об'єктів становить близько 138 МВт. Об'єкти інших трьох фірм мають встановлену потужність близько 68,10 МВт.

Також Єфімов володіє корпоративними правами на ТОВ "Вітряний парк Благодатний" і ТОВ "Вітряний парк Причорноморський". Від першої фірми, яка з’явилася у декларації у 2017 році, нардеп встиг вже задекларувати дивіденди. Бенефіціаром ТОВ "Вітряний парк Причорноморський" раніше була Людмила Ульященко, помічниця нардепа на громадських засадах.

Будівництвом і обслуговуванням перелічених вітропарків займалася вищезгадане "підприємство повного циклу" ТОВ "УК "Вітропарки України".  Журналісти пов’язували фірму з Анатолієм Близнюком, екс-міністром ЖКГ і колишнім очільником Донецької області. Наразі директором ТОВ "Вітропарки" є Владислав Єременко — людина з таким ім’ям значиться помічником на громадських засадах Єфімова.

Також, за декларацією у Єфімова є три підприємства, які виробляють енергію з ВДЕ, але поки не мають "зеленого" тарифу — за останніми даними НКРЕКП від кінця вересня. Йдеться про: ТОВ "Вітряний Парк Березанський", ТОВ "Вітряний Парк Південний", ТОВ "Вітряний Парк Антрацитовский".

Скоро також можна очікувати поповнення в рядах нардепів, які можуть похвалитися підприємствами з "зеленим" тарифом. За даними журналістів, нардеп від "Народного фронту" Ігор Котвіцький і дружина міністра внутрішніх справ Арсена Авакова також вклалися у відновлювану енергетику. Утім, за даними регулятора, компанії ТОВ "Підстепне поле" ще немає серед таких, які отримують зелений тариф. 

Хто з членів родини нардепів

Серед фірм, які отримують "зелений" тариф, автори виявили членів родини (з декларації і поза неї) нардепів Юрія Чижмаря, Богдана Дубневича, а також Василя Петьовки і Олександра Лівіка.

Катерина Чижмарь, дружина нардепа Юрія Чижмаря, є кінцевим бенефіціаром ТОВ "Гідроресурс" (2,90 МВт), а також має корпоративні права на ТОВ "Акванова Девелопмент" (2,20 МВт).  Вони зареєстровані за однією адресою разом з більшістю фірм Юлії Льовочкіної і вже згадуваного бізнесмена Ігоря Тинного. 

Павло Дубневич, син нардепа Богдана Дубневича, фракція "Блок Петра Порошенка",  є бенефіціаром двох підприємств, які виробляють енергію з сонця на Львівщині,  ТОВ "Ліг Агро" і ТОВ "Цетуля Солар", які разом мають потужність близько 20 МВт.  Павла Дубневича немає в декларації Богдана Дубневича.

Андрій Петьовка, наймовірніше син нардепа Василя Петьовки з групи "Воля народу", є бенефіціаром ТОВ "Кару Енерго", яке побудувало СЕС на Закарпатті потужністю 0,1 МВт. На даний момент Андрія Петьовки немає в декларації нардепа.

Батько нардепа Олександра Лівіка Петро Лівік є бенефіціаром ТОВ "АП "Зелений Гай" (0,13 МВт), яке виробляє енергію з біогазу у Миколаївській області. Підприємство почало отримували "зелений" тариф у 2018 році.

Хто з помічників нардепів

Вище ми вже згадали двох помічників нардепа Єфімова. У цьому розділі мова піде про бізнес помічників інших депутатів. Також окремо варто сказати про випадки, коли помічники вийшли із засновників таких компаній, або ж припинили свої обов'язки асистентів.

Зауважимо, що в цьому розділі не йдеться про роль помічників у прийнятті рішень або впливу на нардепів. 

Два екс-помічники вже згадуваного Олександра Домбровського від "БПП" — Володимир Житник, Олександр Нікіторович, і чинний помічник на громадських засадах Володимир Підлісний — загалом причетні до шести фірм із "зеленим" тарифом.

Житник і Підлісний є бенефіціарами ТОВ "Агробудтехнології" (0,63 МВт). Бізнес-партнером Підлісного, зокрема, є Тетяна Рибченко, донька Домбровського і дружина радника посольства України в Австрії. Рибченко має частку в ТОВ "Подільський центр ділового співробітництва", яке є співвласником зазначеного ТОВ "Агробудтехнології".

Нікіторович також є у власниках ТОВ "Гранд Солар" (3,62 МВт), ЗЕО "Новосвіт" (5,378 МВт), ТОВ "Сервістрансавто"(2,52 МВт), ТОВ "Енерегоінвест" (3,86 МВт), ТОВ "Він Солар" (2,42 МВт).

Володимир Житник є серед власників ТОВ "Гранд Солар", ТОВ "Енергоінвест", ТОВ "Він солар".  

Окрім того, найімовірніше, їх родичам Євгену Нікіторовичу і Віталію Житнику належать частки в ТОВ "Тарутине Солар 2", ТОВ "Тарутине Солар 4" (близько 8,4 МВт разом).

Помічник на громадських засадах Віктора Романюка, "Народний Фронт", Тарас Чигринюк, як депутат селищної ради припинив повноваження у 2016 році, є директором ПП "Агропром-Енерго" (МГЕС на 0,5 МВт).

Помічник Юрія Вознюка, "Народний фронт", і колишній депутат Рівненської міської ради (2010-2015) Олексій Керницький є директором ТОВ "Патріот Енерго" (СЕС на Рівненщині на 0,09 МВт).

Раніше одним із помічників Михайла Довбенка, "БПП", був Андрій Семанів: він є бенефіціаром двох підприємств з об’єктами потужністю близько 13 МВт: ТОВ "Павлівська сонячна електростанція" (5,91),  ТОВ "Солар Карпати" (7,12).

Екс-помічник Артема Ільюка, група "Відродження", і екс-депутат Миколаївської міської ради Юрій Мостовий був директором в ТОВ "ЛНК", чиї об’єкти сукупно генерували 6,8 МВт ( полігони твердих побутових відходів в різних областях України). Підприємство виробляє електроенергію з біогазу.

Помічниця Валерія Лубінця, "БПП",  на громадських засадах Аліна Скоморохова значиться засновником двох підприємств - ТОВ "Екотехнік-Ярмолинці", яке керує двома СЕС потужністю 1,98 МВт у Хмельницькій області,  і ТОВ "Енергія Сонця-Нова Ущиця", яке керує 1-ою чергою СЕС потужністю .

Екс-помічник нардепа Юрія Левченка Євген Керечанин є засновником ТОВ "Еко-Фотуре", яке має СЕС у Хмельницькій області на 1 МВт.

Бізнес

На перших етапах після запровадження "зеленого" тарифу у 2008 році ринок був представлений переважно великим бізнесом, оскільки потребував значних інвестицій. Так, на ринку з’явилися Activ Solar GmbH (Австрія) братів Андрія і Сергія Клюєвих, чиї активи після втечі нардепа Андрія Клюєва з країни продали у 2016 році китайському підприємству CNBM International Corporation.

Наразі під контролем CNBM перебуває 10 підприємств, сума їхніх потужностей дорівнює близько 301 МВт. На сьогодні в руках CNBM найбільший рівень концентрації в сонячному секторі. Також їм належить друге місце на ринку зеленої енергетики після групи "ДТЕК", про яку мова йтиме нижче.

За свідченнями журналістів, СЕС Клюєвих, які перебували в Криму, залишилися у їхній власності. 

Багато років основним гравцем на ринку енергії вітру був бізнесмен Рінат Ахметов, який за останніми дослідженнями посідає перше місце серед українців за статками — 12,2 млрд дол. 

ДТЕК Ахметова тільки у квітні 2018 року зареєструвала нову компанію — ТОВ "ДТЕК ВДЕ", яка займається виключно питанням зеленої енергетики.

На сайті вказано, що цього року вони встигли реалізувати проект Трифанівської СЕС на Херсонщині, яка працює на базі ТОВ "Трифановка Енержі".  У Запорізькій області компанія нині будує Приморську ВЕС на 200 МВт, у найближчких планах — Нікопольська СЕС на 200 МВт, яка активно будується, і Орловська ВЕС на 100 МВт.

Найпотужніший обєкт на ринку вітрової енергетики — Ботієвську ВЕС у Запорізькій області на 199,88 МВт — будувала інша його компанія  — ТОВ "Вінд пауер".

У свою чергу, публічним акціонерним товариством "ДТЕК Західенерго" була реалізована Ладижинська СЕС і ГЕС.

Загалом планується, що до 2020 року компанії встигнуть побудувати ВЕС і СЕС генерацією енергії до 1 ГВт. ЗМІ писали, що успіх компаній Ахметова залежить від "зеленого" тарифу. 

Бізнесмен Юрій Косюк є бенефіціаром ПрАТ "Оріль-Лідер" (Дніпропетровська область), яке працює на біогазі (пташині відходи тощо). 

За даними SMIDA, єдиним акціонером "Оріль-лідер" є ПрАТ "Миронівський хлібопродукт", який в свою чергу належить Raftan Holding Limited з Кіпру. Кінцевим бенефіціаром якого є вже Юрій Косюк.

Нардеп і голова комітету Олександр Домбровський у 2012 році був керівником енергоефективних проектів у холдингу "Миронівський хлібопродукт" Юрія Косюка. А на дніпропетровській фабриці МХП — на базі ПрАТ "Оріль-лідер" — під його керівництвом встановлювали біогазову станцію, яка працює на відходах. Станція почала працювати на повну потужність у 2015 році.

Загалом, серед генерацій електроенергії з відновлюваних джерел, які реалізовані в Україні, біогазова енергетика є найменш розповсюджена.

Проекти бізнесмена Василя Хмельницького, засновника інвестиційної групи UFuture і фонду K.Fund, статки якого оцінюють на суму близько 125 млн дол., в галузі відновлюваної енергетики представляє компанія UDP Renewables (UDPR).

Так, на Київщині вже працює сонячна станція на 6 МВт (ТОВ "Димерська СЕС-1" ), яку ввели в експлуатацію у вересні 2017 року.

У 2017 році "Наші гроші" писали, що херсонський очільник ОДА і екс-нардеп Андрій Гордєєв підписав розпорядження про передачу в оренду ТОВ "Фрі-енерджи Генічеськ" ( виробництво електроенергії) земельну ділянку площею 30 га. Тодішні засновники фірми були помічниками Гордєєва під час його перебування у Верховній Раді. Утім, нині бенефіціаром компанії через кіпрську Келдіма Лімітед значиться Василь Хмельницький.

Підприємство "Фрі-енерджи Генічеськ", яке зрештою побудувало і ввело в експлуатацію у вересні 2018 року СЕС "Партизани" на Херсонщині генерацією 18,30 МВт,  отримало "зелений" тариф нещодавно — у жовтні 2018 року.

Бізнесмен Віталій Антонов, власник мережі АЗС "ОККО" і голова наглядової ради "Концерну Галнафтогаз" значиться бенефіціаром приватного підприємства "Альтена-ГНГ", зареєстрованого на Львівщині.

Підприємство "Альтена-ГНГ" отримала "зелений" тариф у жовтні 2018 року. Інформація про потужність і вид ВДЕ на сайті регулятора поки що відсутня. За даними "Нового времени" Антонов входить у список найбагатших українців під номером 23 — його статки оцінюють в 222 млн дол.

Хоча бізнесмен Ігор Тинний не входить у перелік найбагатших, варто згадати про його активи у малій гідроенергетиці, де він виступає бізнес-партнером двох нардепів.

Окрім того, він є головою енергетичного холдингу "Гідроенергоінвест-Акванова", який заснував у 2008 році. У холдинг входить 29 міні-ГЕС загальною потужністю 30 МВт.

Загалом Тинний є засновником 10-ти підприємств — разом із переліченими вище — які отримують прибуток завдяки "зеленому" тарифу. Серед об'єктів ТОВ "Гідроенергоінвест" найпотужнішим є Гайворонська ГЕС у Кіровоградській області на 5,7 МВт. Усього підприємство обслуговує об’єктів ГЕС потужністю 15 МВт.

Тинного часто називають партнером нардепа Івана Фурсіна, група "Воля народу",  колишнього співвласника "Росукренерго" та партнера Юлії Льовочкіної за банком "Кліринговий дім".

Великий обсяг потужності — 104,24 МВт — припадає на об'єкти, які належать таким підприємцям як Сергій Хрипков, колишньому власнику ТРЦ "Караван". Його станції географічно розташовані у Вінницькій, Херсонській, Кіровоградській областях.  

Друга найпотужніша сонячна електростанція — на базі ТОВ "Праймвуд" (34,272 МВт) — належить також колишньому співвласнику ТРЦ "Караван" — Андрію Гордієнку. Він є у засновниках шести підприємств з об’єктами ВДЕ потужністю майже 104 МВт. 

Що дали десять років "зеленого тарифу"

Історія "зеленого" тарифу починається у 2008 році, коли президент Віктор Ющенко підписав відповідні зміни до законодавства.

За словами експерта аналітичного центру DiXi Group Олексія Михайленка, найвищі "зелені" тарифи на сонячну енергію на рівні 0.4653 евро за кВт-годину з’явилися у 2009 році.  "З одного боку Україна приєдналась до світової спільноти у боротьбі із змінами клімату. Але в українських реаліях преференції надавались певному колу інвесторів", — зазначає Михайленко.

Певний час отримання "зеленого" тарифу було доволі політизованою процедурою. Принаймні, до скасування у 2015 році норми, що надавала право на "зелений" тариф лише тим підприємствам, які могли підтвердити так звану "місцеву складову". 

Обладнання мало бути виготовлено на території України, роботи та послуги — надаватися українськими підрядниками. Звісно, що дозволити собі це могли одиниці.

У 2011 році її міг собі дозволити лише колишній урядовець часів Януковича і екс-власник "сонячної" імперії Сергій Клюєв. Так, наприклад, у руках Activ Solar у 2011-2014 роках було зосереджено 85% потужностей сонячних електростанцій в країні. 

Локалізацію виробництва розпочали нинішній нардеп Максим Єфімов, фракція "Блок Петра Порошенка", і бізнесмен Олег Мкртчан на базі компанії "Фурлендер Віндтехнолоджі" (існує з 2010 року), а потім і ТОВ "Управляюча компанія "Вітропарки України" (існує з 2011 року).

Після внесення змін у закон у 2015 році, наявність "місцевої складової" стала бонусом, а не обов'язком. Підприємства, які при побудові електростанцій використовують певний рівень "місцевої складової", отримують надбавку до "зеленого" тарифу.

Скасування норми про обов’язкову "місцеву складову" розв'язало руки інвесторам і запустило ринок на повну потужність. Але призвело до інших негативних наслідків. 

"Зараз 2% виробітку у відновлюваній енергетиці, але забирає 9% грошей. Майбутні 25% у виробітку і з такими тарифами — це просто нереально, оскільки похоронить всю економіку, ніхто не зможе платити такі тарифи", — вважає експерт з енергетичних питань Андрій Герус.

Чому "зеленій" енергетиці потрібні аукціони

Вирішення проблеми дорогих тарифів можливе із запровадженням системи аукціонів. Якщо ще рік тому в парламенті і на комітетах говорили про це пошепки, то цього року вже існує декілька зареєстрованих законопроектів.

У Верховній Раді нині зареєстровані законопроекти про запуск аукціонів на будівництво об'єктів "зеленої" енергетики №8449 і ще сім альтернативних законопроектів (8449-1, 8449-2, 8449-3 від Валерія Писаренка, 8449-4, 8449-5, 8449-6 від Юрія Чижмаря і 8449-7 від Олексія Рябчина).

Ініціаторами основного закону виступило 17 нардепів, серед яких і ті, які мають зв'язок із "зеленою" енергетикою. 5 грудня у Верховній Раді зареєстрували доопрацьований проект закону 8449-д від восьми нардепів — теж зі зв’язками з "зеленою" енергетикою.

За словами Михайленка, законопроект напрацювали напередодні на засіданні комітету, але його треба і надалі вдосконалювати:

За основним законопроектом аукціонна система має запрацювати з 2020 року.

У альтернативному законопроекті 8449-1, зокрема, передбачено надбавки за "місцеву складову" відповідно до її частки. Серед ініціаторів цього законопроекту є, зокрема,  Максим Єфімов,  який є одним із кінцевих бенефіціаром компанії , які виробляють українське обладнання, що дає змогу збільшити вартість "зеленого" тарифу.

Аналіз основних відмінностей усіх пропозицій проводив аналітичний центр DiXi Group і компанія IMEPOWER . Ознайомитися з порівнянням законопроектів від DiXi Group

На думку юриста Центру демократії і верховенства права Максима Хаврата, оскільки Єфімов є співвласником фірми, що виробляє обладнання для станцій, та нардепом, що лобіює збільшення тарифу, це може бути підставою для конфлікту інтересів. 

За словами директора компанії IMEPOWER Юрія Кубрушко, аукціони точно допоможуть отримати більш ринковий рівень цін закупівлі електроенергії у виробників з ВДЕ.

"Поточні рівні зелених тарифів завищені та адекватно не відповідають поточним капітальним витратам на будівництво ВДЕ станцій, зокрема СЕС та ВЕС, що стали нижче з 2015 року, коли була затверджена поточна лінійка "зелених" тарифів".

За словами народного депутата Олексія Рябчина з "Батьківщини",  у разі прийняття законопроекту про систему аукціонів, вони почнуть діяти з 2020 року. Гравці, які встигнуть добудуватися до того часу, будуть отримувати високий тариф до 2030 року.

Разом з тим, Рябчин говорить, що має сенс, якби запровадженням цієї ініціативи займався Кабмін, а не депутати. "У країні, де кожен депутат може зареєструвати законопроект, це відлякує інвесторів. Коли є чітка позиція уряду, то тоді це зрозуміло для інвесторів", — говорить нардеп.

Продовжуючи пояснення, Рябчин говорить, що обговорення аукціонів призвело до зменшення інвестицій в галузь: мовляв, всі чекають вирішення питання, чи будуть аукціони, а якщо будуть, то які.

Разом з тим, Європейський банк реконструкції та розвитку на днях оголосив, що зупиняє фінансування проектів сонячної енергетики. А про поновлення фінансування можна буде говорити лише тоді, коли в Україні запровадять аукціони. 

На найшвидшому запровадженні аукціонів наголошує і Андрій Герус:

"Аукціони треба впроваджувати вже — на початку 2019 року. Але лобісти блокують введення аукціонів, бо хочуть ввести цілий ряд гігантських станцій наступного року по найвищому у світі "зеленому" тарифу. Вони не хочуть конкурувати, бо при конкуренції тарифи впадуть".

З тим, що аукціони — це логічний крок в державній політиці погоджується і Олексій Михайленко. За його словами, перші пілотні аукціони можливі в кінці 2019 року за умови, якщо законопроект буде прийнято до весни 2019. Разом з тим, він погоджується, що при розробленні цієї політики відчувається сильне лобі великого бізнесу.

Наприкінці 2018 року Комітет ПЕК зібрався лише з третього разу для обговорення законопроекту по аукціонам для ВДЕ. Результатом третьої зустрічі 4 грудня стала поява законопроекту 8449-д, про який ми писали вище. Утім, і він ще потребує подальшого доопрацювання.

***

Загалом у нашому досліджені ми виявили, що у руках народних депутатів або їх родичів сконцентровано 22 підприємства, або 14,6% (262 МВт). Частина об’єктів потужністю 138 МВт знаходиться на окупованих територіях. Помічники або колишні помічники мають 13 підприємств. На місцевому рівні нам вдалося підрахувати 15 осіб, які володіють або керують 19 підприємствами.

Даний перелік не є вичерпним і з відомостями щодо власників ви можете ознайомитися у датасеті за посиланням. 

В дослідженні використані дані щодо власників підприємств станом на кінець листопада 2018 року.