Як працює сміттєпереробний завод. Польський досвід для України

Весь цивілізований світ давно переробляє сміття. Країни-члени ЄС вирішили, що до 2030 року на сміттєзвалищах повинно зберігатися не більше 10% відходів.

Україна в цьому питанні пасе задніх. Перший завод, який працюватиме за європейськими стандартами, планують відкрити у Львові лише через три роки.

За право будувати комплекс змагатимуться п'ять компаній, які вже мають успішний досвід реалізації таких проектів у Європі. Переможець повинен визначитися за два місяці, будівництво планують почати у 2019 році. Орієнтовний бюджет — 25 млн євро.

Механіко-біологічна технологія, за якою працюватиме львівський завод, дозволить відділяти скло, метали, полімери та макулатуру і відправляти їх на вторинну переробку.

З органічних відходів планують робити добрива, а близько 40% сміття, яке не підлягає переробці, захоронюватимуть на спеціальному полігоні. У перспективі цей відсоток повинен знижуватися.

До слова, тільки у Польщі успішно працює понад 150 таких підприємств. Одне з них недавно відвідала ЕП.

Як проблема сміття вирішується у Польщі, скільки жителі платять за переробку відходів та чому важливо сортувати сміття — у матеріалі ЕП.

Комплекс поводження з відходами у Жарах функціонує три роки. Це підприємство забирає сміття з двох десятків сіл та містечок, у яких мешкають близько 200 тис осіб. Завод переробляє 60 тис тонн відходів на рік.

За вивезення та переробку сміття кожен мешканець щомісяця сплачує 12,5-19,5 злотого (92-143 грн). Перший тариф — за сортоване сміття, другий — за несортоване.

"Коли система запроваджувалася, 80% жителів задекларували, що готові сортувати сміття і платити менше. Однак не всі до цього підходять відповідально. Виникає питання: штрафувати їх відразу чи дуже коректно скеровувати в потрібне русло", — розповідає перший заступник міського голови Жарів Патрік Фалінські.

За його словами, якщо мешканець підписав документ, що він сортуватиме сміття, але потім цього не робить, то влада зобов'язана його покарати.

Завод поблизу 40-тисячного міста Жари може впоратися із змішаними та відсортованими відходами. Перед заїздом на територію кожен сміттєвоз зважують, після чого він вивантажує відходи на склад.

Трактором сміття завантажують в автоматичний пристрій, який розриває пакети та подає відходи на спеціальну лінію. Там починається процес сортування.

Більшість процесів на заводі автоматизовані, але деякі операції потрібно виконувати вручну. На першій лінії сортування задіяні тільки дві особи, які забирають з конвеєра великогабаритні предмети.

У спеціальні контейнери працівники відкидають великі скляні, металеві та дерев'яні відходи. Це робиться для того, щоб такі предмети не блокували сита, які розділяють відходи.

Робочий процес на підприємстві контролює оператор лінії за допомогою системи відеоспостереження. Кожного ранку працівники перевіряють систему на наявність несправностей та повідомляють про це оператору. Якщо все добре, він запускає лінію.

У "серці" заводу розташовані десятки конвеєрних стрічок та спеціальні сепаратори, які "відбирають" свій тип сміття.

На даному етапі відходи сортують на кілька фракцій: папір, картон, скло, пластик, бляшанки.

Цю сировину можна використати ще раз, тому її відправляють на підприємства з глибокої переробки.

Очищені від металу органічні відходи відправляють у спеціальні закриті тунелі. Тут сміття перетворюється на компост.

"Процес ферментації триває три тижні, стільки ж часу потрібно для компостування, тобто збагачення киснем", — розповідає технолог заводу.

Ще чотири тижні триває етап дозрівання матеріалу. "Згодом він подрібнюється, фасується та йде на продаж у торгові мережі як добриво для садів та городів", — додає він.

Цікаво, що поряд з підприємством не відчувається неприємних запахів — відпрацьоване повітря пропускають через спеціальні біофільтри, які замінюють кожні три роки.

Жоден завод не здатен переробити 100% сміття. Залишок або спалюють, або захоронюють на спеціальному полігоні.

"Завдяки сучасному обладнанню заводу на сміттєзвалищі після обробки залишається 20-25% відходів", — каже директор комплексу. Він додає, що загалом у Польщі цей показник становить близько 60%.

"У Львові на першому етапі буде захоронюватися близько 40% сміття. Як ми бачимо, це є цілком реалістичною метою", — вважає директор ЛКП "Зелене місто" Вадим Ноздря.

Усі фото Ірини Середи