Бюджетний вал. Податку на виведений капітал не буде, інші податки зростуть

Бюджетний процес змінив напрямок. Депутати відклали на невизначений термін рішення про запровадження податку на виведений капітал, схвалили підвищення окремих податків для поповнення фінплану-2019 і не побили при цьому політичні горщики у трикутнику "Мінфін — президент — МВФ".

Усе це сталося на засіданні парламентського комітету з питань податкової та митної політики 6 листопада. ЕП стежила за розвитком подій.

Як "відмотували" ідею з ПнВК

Законопроект про податок на виведений капітал став політичною пасткою для президента. Саме він вніс його у парламент як такий, що стимулюватиме бізнес інвестувати у свій розвиток, і саме категорично проти цього податку в запропонованій президентом моделі виступили Світовий банк та МВФ.

Керівники Мінфіну Олександр Данилюк та Оксана Маркарова не погоджували цю ідею з точки зору її впливу на бюджет. У перші роки після запровадження ПнВК фінплан міг втрачати 40-80 млрд грн, а чіткого бачення компенсаторів не було. Проте з січня 2019 року податок на виведений капітал повинен був запрацювати.

"Я не збираюся відмовлятися від запровадження ПнВК", — заявив президент Петро Порошенко на зустрічі з бізнесом. Попри тверду позицію глави держави, шансів на запровадження цього податку з кожним днем ставало все менше.

У публічній площині активізувалося обговорення двох варіантів запровадження ПнВК: для всіх компаній та для їх частини з авансовою його сплатою.

Пропозиція Мінфіну — запровадження ПнВК для малого та середнього бізнесу з річним обсягом доходу до 200 млн грн і використання компенсатора у вигляді умовної сплати авансом ПнВК в розмірі 50% від суми податкових зобов'язань з податку на прибуток за 2018 рік лише для цієї групи платників.

Платниками податку на прибуток залишаться близько 4 500 компаній з річним обсягом доходу понад 200 млн грн. За словами в. о. міністра фінансів Оксани Маркарової, "ця модель обговорювалася з МВФ і після важких перемовин була погоджена як можлива".

Пропозиція робочої групи при комітеті та ідеологів ПнВК з бізнесового та експертного середовищ — податок платитимуть усі компанії.

Мінфін розрахує надходження від податку на прибуток та ПнВК. Різницю покриють авансові внески платників податку, які повинні розраховуватися як 0,5% від загальної вартості основних фондів, але не менше суми сплаченого ПнВК у минулому звітному періоді разом з авансовим внеском за такий період.

Аванс буде визначатися від вартості основних фондів, але його розмір не повинен бути меншим за 50% задекларованої суми податку на прибуток за 2018 рік.

Уніфікувати усі моделі в один законопроект, провести його через парламент та перерахувати бюджет-2019 на основі нової податкової бази за два тижні, що залишилися до ухвалення бюджету, було б неможливо.

Засідання комітету розставило всі крапки над "і".

Маркарова заявила, що у випадку запровадження ПнВК без змін бюджет може втратити 46,7 млрд грн. Її союзницею у цьому питанні була присутня на засіданні комітету представник Світового банку в Україні Сату Кахконен.

За її словами, у Грузії, Естонії та Латвії, які запровадили ПнВК, в перші роки його надходження різко впали. Доходи від податку на прибуток в Естонії становили близько 2% ВВП, а після його заміщення ПнВК скоротилися більш ніж наполовину.

Окремо порахували втрати представники місцевої влади.

"Втрати доходів місцевих бюджетів становитимуть 6,5 млрд грн або 9,5% від загального обсягу надходжень до місцевих бюджетів. Причина — скасування податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності, який зараховується до місцевих бюджетів, та 10% податку на прибуток, що надходять до обласних бюджетів", — зазначають в Асоціації міст України.

До того ж, ухвалення місцевих бюджетів опиняється в зоні ризику, адже їх доведеться перерахувати на новій податковій базі та оновити цифри трансфертів.

"Ми дуже занепокоєні тим, що пропозиція запровадити цей податок припадає на час, коли Україна може втратити серйозну частину надходжень. Податок на прибуток — це близько 2,5% ВВП.

Після його заміщення ПнВК бюджетні втрати можуть сягнути 1,5% ВВП. Це якщо закон буде запроваджений у початковій редакції. Без додаткових заходів та компенсаторів запровадження цього податку може суттєво дестабілізувати систему державних фінансів", — сказала Кахконен.

На засіданні комітету обговорювалися два варіанти подальших дій: рекомендувати ухвалити проект у першому читанні із змінами, запропонованими Мінфіном, та почекати законопроект, узгоджений з МВФ. Зрештою, комітет пішов найменш перспективним для ПнВК шляхом: відклав питання на невизначений час.

Політичні соратниці президента Ніна Южаніна та представник президента у парламенті Ірина Луценко протестували проти відкладення ідеї ПнВК в довгу шухляду. Южаніна констатувала, що давня ідея не реалізована і це неправильно.

Утім, фіаско ПнВК на засіданні комітету вберегло президента від гучного провалу його законопроекту у сесійній залі, а бюджет — від значних втрат і необхідності скорочувати видатки у рік подвійних виборів. Відмова депутатів запроваджувати ПнВК заспокоїть МВФ і знизить градус дискусій щодо бюджету-2019.

Які податки зміняться

Після ухвалення законопроекту про держбюджет-2019 у першому читанні активізувався ще один процес: пошук Мінфіном джерел його наповнення.

Відомство традиційно подає консервативний бюджет з думкою про те, що проект кошторису потрібно буде корегувати на вимогу депутатів. Як правило — розширювати видатки. Зазвичай Мінфін тримає для цього запасний ресурс.

Поданий у вересні проект бюджету — консервативний, схвалений МВФ. У його дохідній частині є фіскальні ризики, тож для розширення видатків потрібні додаткові доходи. Мінфін бачить їх у підвищенні окремих податкових ставок. 5 листопада у парламенті з'явився урядовий законопроект з такими нормами.

Перша — підвищення з 1 січня 2019 року ставки екологічного податку за викиди двоокису вуглецю стаціонарними джерелами з 0,41 грн/т до 10 грн/т, поетапне підвищення ставки до 30 грн/т у 2023 році (щорічне підвищення на 5 грн/т).

Друга — збільшення ставки рентної плати за користування надрами для видобування нафти і конденсату на 2 відсоткові пункти, для залізної руди — на 0,8 відсоткового пункту.

Третя — збільшення ставки рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів на 50%.

Четверта — нульова ставка акцизного податку на етиловий спирт, який використовується для виробництва харчового оцту, парфумерної та косметичної продукції та продукції технічного призначення.

П'ята — збільшення з 1 липня 2019 року ставок акцизів на тютюнові вироби на 9%. Це рішення ухвалювалося складно. Податковий кодекс передбачає щорічне підвищення акцизів на тютюнові вироби на 20%, а Мінфін пропонує підвищити ставки на 29%, тобто накласти індексацію на заплановане кодексом підвищення.

Представники галузі виступали проти, однак їм довелося вибрати менше зло.

На засіданні уряду 31 листопада Мінфін реанімував ідею номінування акцизних ставок у євро і підготував відповідний законопроект. Після цього з галуззю "поговорили" ще раз, в результаті чого "Укртютюн" погодився на додаткову індексацію, а Мінфін "забув" про ідею з акцизами у євро.

Шоста — ставка земельного податку для лісових земель знижується до 0,1% від їх нормативної грошової оцінки. Зараз вона не перевищує 0,3%.

Цю ініціативу розкритикувала Асоціація міст України. "Це обмежує самостійність органів місцевого самоврядування у встановленні податкових ставок і встановлює преференції для окремих суб'єктів господарювання", — стверджує АМУ.

Сьома — ДФС не доведеться узгоджувати з Мінфіном рішення про надання податкових розстрочок на 1 млн грн і більше. ДФС ухвалюватиме це рішення сама.

Восьма — поштові оператори та експрес-перевізники стають податковими агентами: вони сплачуватимуть в бюджет ПДВ з міжнародних посилок.

Дев'ята — посилюється контроль за обігом пального. Встановлюються часові рамки (з 1 травня до 1 червня 2019 року) для обов'язкової реєстрації акцизних складів в системі електронного адміністрування реалізації пального.

Всі оформлені до 30 червня 2019 року накладні повинні з'явитися до 1 липня в електронному реєстрі накладних. Для накладних, прийнятих у липні, допускається продовження терміну реєстрації. Вводяться штрафи за незареєстровані акцизні склади: за перше порушення — 1 млн грн, за повторне — 2 млн грн.

Усі ці зміни дозволять Мінфіну продовжити політичний діалог з депутатами при підготовці проекту бюджету до другого читання. За підрахунками відомства, ці правки принесуть зведеному бюджету додаткові 6,3 млрд грн. У перспективі на цю ж суму можна чекати збільшення видатків у проекті кошторису на 2019 рік.

За інформацією джерел видання, зважаючи на необхідність якнайшвидше отримати транш МВФ, ухвалити фінплан-2019 планують 22 листопада.