Хлорний колапс. Водоканали країни на межі катастрофи

Для двох третин українського населення цей сценарій можливий уже в найближчий місяць через параліч очисних систем водоканалів.

Причина — зупинка підприємства "Дніпроазот", підконтрольного групі "Приват" Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова.

Основна продукція "Дніпроазоту" — азотні добрива для аграрної галузі і хімічні сполуки для металургії, а рідкий хлор, сірчана кислота і гіпохлорит — побічні продукти для водоканалів.

Підприємство, єдиний виробник рідкого хлору в Україні, дезинфектора, який використовується для водоочищення на більш ніж 170 водоканалах, припинило роботу близько двох тижнів тому.

За офіційною версією, це сталося у зв'язку з підвищенням цін на газ. Є й неофіційна версія: зупинка використовується власниками з метою політичного тиску.

Хай там як, але зупинка заводу може призвести до катастрофічних наслідків. У заручниках опинилися дві третини жителів України, які використовують воду з водопровідної системи.

Запаси хлору на водоканалах країни нерівномірні. У Кропивницькому і Вінниці їх вистачить на сім-десять днів, в інших містах — на 40 днів.

Представники асоціації "Укрводоканалекологія" під керівництвом віце-прем'єра Геннадія Зубка намагалися домовитися про запуск заводу, але поки що безуспішно. 

Чим загрожує відсутність хлору і чи можна уникнути катастрофи? Про це ЕП поговорила з директором Житомирського водоканалу, членом асоціації "Укрводоканалекологія" Андрієм Нікітіним.

1. Як це сталося

Держава не диверсифікувала свої ризики. Виробництво стратегічного продукту перебуває в руках монополіста і входить до сфери впливу приватних інтересів.

Приватне підприємство керується логікою власника і ситуацією на ринку. Питання "Хто винен?" у цьому випадку таке ж риторичне, як і те, що первинне: курка чи яйце.

2. Для чого водоканалам хлор

Є кілька способів очищення і дезінфекції води. Один з них — за допомогою рідкого хлору. Його найчастіше використовують українські водоканали.

Хоча це не найбільш екологічний спосіб очищення, він один з найдешевших. Його вартість — близько 2% в тарифі.

Очищення також можна проводити за допомогою гіпохлориту, який виготовляється з кухонної солі. Він дуже близький за типом до рідкого хлору.

Водоканали міст-мільйонників використовують переважно рідкий хлор: від 800 тонн на рік Харків до 1 тис тонн на рік Київ.

Більше хлору потрібно тим водоканалам, які беруть воду з поверхневих джерел. У такій воді більше органіки, вірусів і бактерій. Водоканалам, які використовують підземні води, потрібно менше хлору.

Через брак рідкого хлору під ударом опинилися водоканали великих міст.

Багато водоканалів намагаються диверсифікувати ризики і хоч трохи зменшити залежність від хлору. На території Житомирського водоканалу ще у 2009 році була запущена станція з виробництва гіпохлориту.

Навіть за відсутності рідкого хлору Житомир зможе виробляти 50% реагенту від річної потреби.

3. Як довго водоканали зможуть перебувати без хлору і чим це загрожує

Хлор використовується на першому етапі очищення води — для окислення. Через його відсутність не буде окисного процесу, тому система фільтрації і система гравітаційного відстоювання прийме на себе весь удар.

Технологічний цикл буде порушений. Що трапиться після цього з очисними спорудами? Ймовірно, фільтраційний матеріал буде швидко виходити з ладу. Його доведеться швидко міняти, і на це теж знадобляться додаткові кошти.

Якщо спробувати налагодити процес, то витрата електроенергії на промивання води і системи збільшиться колосально. Для багатьох водоканалів це додаткові витрати, яких нема у тарифі.

Водоканали увійдуть в режим надзвичайної ситуації і будуть подавати воду за графіком.

Уявіть собі, що у вас з крана буде текти річкова вода. Вода, якою ви не зможете навіть чистити зуби і мити посуд, — це цілком реалістичний варіант, якщо не станеться диво.

4. Чи можуть водоканали виготовляти гіпохлорит

Щоб виробляти гіпохлорит, потрібно залучити інвестицію. Якби Житомирський водоканал зараз планував будувати станцію з виробництва гіпохлориту, на затвердження проекту та будівництво знадобилося б 30 млн грн і близько 1,5 року.

Ми залучили кошти Світового банку і будуємо станцію з виробництва діоксиду хлору, цей реагент значно кращий за хлор.

Навіть маючи проектне рішення та інвестиційні кошти, ми зможемо випускати цей реагент тільки через рік. Спочатку потрібно завезти обладнання, провести монтажні роботи, ввести в експлуатацію.

5. Чи є в країні інші дезинфектори, які можуть використовувати водоканали

У теорії — так, на практиці — ні, тому що нема такого обсягу виробництва жодного дезинфектора. Київ купує рідкий хлор вагонами, а хто може виробляти альтернативу вагонами?

Зараз такі потужності є тільки за кордоном.

6. Чи можна купувати рідкий хлор за кордоном?

У теорії — так, на практиці — це велика проблема.

По-перше, для закупівлі хлору — наприклад, у Румунії — потрібні спеціальні технологічні ємності.

В Україні на цьому спеціалізувалося єдине підприємство — Аульська хлорпереливна станція. Вона є єдиним ліцензованим підприємством для основного числа водоканалів.

Водоканали великих міст — Києва, Кривого Рогу, Дніпра, Харкова — мають свої переливні станції, і вони можуть купувати безпосередньо.

По-друге, є проблема транспортування хлору з Європи. Навіть якщо Аульська хлорпереливна станція купить хлор за кордоном, у неї нема дозволу на його продаж водоканалам.

Хлор — це стратегічний техногенний продукт. Він обтяжений додатковими зобов'язаннями у різних інстанціях України та ЄС. Це довгий бюрократичний процес. Швидко забезпечити дозвільний процес непросто.

7. Чи є шанс запустити "Дніпроазот"

Робити якісь прогнози складно. Зупинити це підприємство не так просто, але ще складніше його запустити. Кожен день простою збільшує вартість запуску.

8. На якому рівні вирішується це питання

Ця проблема вже вирішується на рівні Ради національної безпеки і оборони. Віце-прем'єр Геннадій Зубко та оперативний штаб займаються цим питанням цілодобово. Уже підключилися деякі країни. Наприклад, готова допомогти Румунія, але є проблема з логістикою.

9. Скільки буде коштувати криза з хлором

Ми звикли вимірювати збиток грошима, але в цьому випадку складно порахувати наші втрати. Ми поки не знайшли рішення, тому не можемо оцінити збитки.

Ми вже попросили допомогу, щоб пройти цей процес, і докладемо всіх зусиль, щоб отримати чисту воду. Це при тому, що ми на своєму підприємстві виробляємо гіпохлорит.

Зараз літо, цвітіння річок інтенсивне, і ми перебуваємо на піку процесу дозування хлору.