Вікно в Європу: в Україні запрацював Бескидський тунель

25 травня почнеться рух через Бескидський тунель — один з найбільш масштабних інфраструктурних проектів України за останні 15 років.

Це другий за довжиною залізничний тунель в Україні після Лутугинського, що на Луганщині. Цим маршрутом іде понад 60% транзитних вантажів у напрямку Західної та Центральної Європи.

Нова інженерна споруда побудована за 22 метри від старого одноколійного тунелю, який за понад сто років роботи повністю вичерпав свій експлуатаційний ресурс.

Двошляховий тунель має довжину 1 765 метрів, його максимальна глибина — 180 метрів від поверхні Бескидського хребта. Він стане частиною транспортного коридору, який проходить через Італію, Словенію, Угорщину, Словаччину та Україну.

Будівництво завершилося у 2017 році, після цього залізничники монтували інфраструктуру на підходах. Перерізування стрічки заплановане на 24 травня.

ЕП пояснює, що таке Бескидський тунель, як він будувався, і чому він такий важливий для України.

Реконструкція чи будівництво

Історичний тунель запрацював ще у 19 столітті, коли Західна Україна входила до складу Австро-Угорської імперії. Тунель задумували як важливий перехід із східних регіонів Австро-Угорщини до Центральної Європи. Крім того, він повинен був зв'язати Закарпаття з іншою частиною сучасної України.

Бескидський тунель не постраждав під час Першої світової війни, але потребував реконструкції після Другої світової війни, оскільки був підірваний у кількох місцях. Ремонт провели оперативно — регулярний рух поїздів відновився у 1946 році.

Півстоліття тунель слугував стратегічним переходом для радянських залізниць. В окремі роки через нього проходила половина пасажирських та вантажних перевезень, що перетинали західні кордони СРСР. З часом перехід став потребувати модернізації, щоб забезпечити необхідну швидкість перевезень та їх безпеку.

"Основна причина побудови тунелю — незадовільний стан старого, якому понад 100 років. Експлуатувати його у нинішньому стані, особливо взимку, неможливо", — розповідає в. о. директора регіональної філії "Львівська залізниця" Зіновій Заньків.

За його словами, взимку залізничники вивозили з тунелю до 30 тонн льоду на добу. Через це в "Укрзалізниці" почали думати про модернізацію.

Розглядали три варіанти: реконструкція старого тунелю, побудова ще одного одноколійного тунелю з паралельною реконструкцією старого та будівництво нового двоколійного тунелю. Зупинилися на останньому варіанті.

З 2007 року почалися проектування, розвідка рельєфу та геодезичні роботи. Паралельно йшли перемовини з Європейським банком реконструкції та розвитку і Європейським інвестиційним банком щодо фінансування.

ЄБРР погодився виділити 40 млн дол, ЄІБ — 55 млн євро. Була сформована вартість і розроблений проект. На тендер щодо будівництва прийшли компанії з України, Кореї, Польщі, Іспанії, Австрії, Швеції, Канади, Туреччини та Швейцарії. Влітку 2011 року "Львівська залізниця" уклала угоду на проектування і будівництво тунелю з українською компанією "Інтербудмонтаж". Роботи почалися у жовтні 2013 року.

Шлях до Європи

Тунель побудований на стику Львівської та Закарпатської областей поруч з аварійним. Його загальна довжина становить 1 765 метрів, споруда проходить на глибині 180 метрів від поверхні Бескидського хребта.

Пуск тунелю, за очікуваннями інженерів, дозволить Україні в кілька разів збільшити обсяг транзитних та внутрішніх залізничних перевезень. Двоколійний тунель може пропускати близько 100 поїздів на добу замість нинішніх 47. Максимальна швидкість поїздів зросте із 40 км за годину до 60-70 км за годину.

"Будували тунель в основному вітчизняні компанії. Основний генпідрядник — компанія "Інтербудтунель" з "дочками". Роботи у тунелі підрядник завершив. Зараз проводиться монтаж об'єктів інфраструктури на підходах до об'єкту. Ці роботи виконують залізничники", — розповідає директор "Львівської залізниці".

"Об'єкт будувався з використанням новітніх технологій гідроізоляції, що повинно виключити протікання та утворення бурульок у тунелі", — додає інженер "Інтербудтунелю" Юрій Воробець.

Він пояснює, що тунель обладнають сучасними приладами робочого та аварійного освітлення, вентиляцією, відеокамерами, контрольними датчиками визначення рівня шкідливих газів і постійним моніторингом внутрішнього стану. Також будуть встановлені засоби пожежної безпеки та система антикорозійного захисту.

Сумарна вартість будівництва — 102,7 млн євро. "Протягом робіт мінявся курс валют, відповідно була індексація, змінювалися кошториси, але вартість залишилася незмінною — 102 млн євро", — заявив Заньків.

Старий тунель вирішили зберегти як складову частину нового комплексу. Він буде використовуватися як робоча штольня з обслуговування нового, а також для евакуації людей у разі виникнення аварійних ситуацій.

На всі 100

Завдяки будівництву об'єкту Україна планує ліквідувати єдине бар'єрне місце на всьому міжнародному коридорі. Крім того, залізничники очікують, що запуск тунелю покращить сполучення закарпатських міст з Києвом, Дніпром, Харковом. У планах — запуск потяга категорії "Інтерсіті" між Львівщиною та Закарпаттям.

Через відкриття Бескидського тунелю зміниться графік руху поїздів

Через запуск Бескидського тунелю з 19 до 25 травня низка потягів, які курсують через Львів, змінять графік руху.

Так, з 20 до 25 травня не курсуватимуть поїзди №829/830 сполученням Львів–Ужгород–Львів та поїзд №6019/6020 Львів–Сянки–Львів.

Маршрут поїзда №6519 Мукачево–Сянки у вказаний період обмежать до Ужгорода, а поїзд №6549 Сянки–Мукачево відправлятиметься з Ужгорода із кінцевою зупинкою у Мукачеві.

З повним переліком змін можна ознайомитись за посиланням.

За словами керівника "Укрзалізниці" Євгена Кравцова, для компанії тунель символічний, бо це вікно до Євросоюзу, до міжнародних транспортних коридорів.

"За останній рік ми бачимо зростання експорту вантажів у бік Європи більш ніж на 3%, імпорту — більш ніж на 30%. Загалом через старий тунель за рік пройшло 20 млн тонн вантажів. Це дуже велика цифра. Вона свідчить, що попит і необхідність в залізничних перевезеннях в бік Європи є", — додає Кравцов.

"За останні три роки значно зросли обсяги перевезень до ЄС. Металургійні, хімічні, аграрні підприємства нарощують експорт сухопутними переходами до Європи, тому розвиток інфраструктури є головним етапом в цьому процесі", — вважає він.

Будівельники стверджують, що гарантійний термін служби тунелю за належного обслуговування — мінімум сто років. "Такі конструкції розраховуються на сто років експлуатації. Маючи поряд старий тунель, який працює 125 років, можна з упевненістю сказати, що новий працюватиме довше", — заявляє начальник дирекції з будівництва Бескидського тунелю "Львівської залізниці" Микола Дідух.

Погоджується з ним і Заньків: "За основу можна взяти гарантійний термін сто років. Втім, враховуючи застосування нових технології, тунель матиме набагато більший запас міцності", — переконаний він.

Фото - dyvys.info