Мирослав Продан: Податкова мусила перевірити Данилюка, і це було зроблено

У березні 2018 року виповниться рік, як Мирослав Продан став в. о. голови ДФС. Цей пост він отримав в екстремальних умовах — одразу після скандального відсторонення від виконання обов'язків голови ДФС Романа Насірова. До цього Продан був заступником Насірова і керував митним напрямком.

Лише відсторонення, а не звільнення Насірова юридично заблокувало призначення нового керівництва ДФС. Весь рік Продан пропрацював з єдиним заступником — Сергієм Біланом, який відповідає за роботу податкової міліції.

Політично Продан — гравець з команди прем'єр-міністра Володимира Гройсмана. У минулому Продан працював на різних посадах у податкових органах Вінницької області. Глава уряду не раз публічно захищав та хвалив Продана.

Відносини з міністром фінансів Олександром Данилюком у в. о. голови ДФС складніші. Публічних конфліктів між ними не було, однак погляди Продана відрізнялися від позиції міністра принаймні на дві речі: реформу служби та бюджет-2018.

У 2017 році Продан розкритикував запропоновану Мінфіном реформу фіскальної служби та об'єднання усіх митниць в одну юридичну особу. У вересні 2017 року розрахунки ДФС і Мінфіну щодо доходів бюджету-2018 суттєво відрізнялися.

У грудні Верховна Рада переглянула доходи державного бюджету і ввела багато податкових пільг, фіскальний ефект від яких маловідомий досі. Напруги додає і те, що ДФС перевірила міністра фінансів на предмет ухилення від сплати податків. Данилюк цю перевірку вважає незаконною.

Скоро ДФС може знову опинитися в центрі подій. 31 січня уряд звільнив Насірова. Тепер ніщо не заважає оголосити конкурс на призначення нового глави служби.

ЕП зустрілася з Проданом за день до цього і поговорила про те, як ДФС планує виконувати бюджет, чи вистачить коштів на очікуване підвищення зарплати і як просуваються судові процеси ДФС з великими платниками податків.

— На етапі підготовки бюджету-2018 закладені Мінфіном показники за доходами не збігалися з прогнозами ДФС. Які є ризики їх виконання?

— Бюджет 2018 року надзвичайно амбітний з точку зору зростання доходів. Потрібно буде докласти чимало зусиль для його виконання в повному обсязі.

Індикатив Мінфіну щодо податкових і митних надходжень на 112 млрд грн більший, ніж у 2017 році. Якщо візьмемо 2016 рік, то побачимо зростання на 253 млрд грн. Проте запевняю: все буде добре. Я інші сценарії не розглядаю.

— Завдяки чому?

— У першу чергу — завдяки перевиконанню індикативу з митних платежів.

Ми докладаємо багато зусиль для детінізації митниці. Результати ви вже можете бачити. Наведу простий приклад: митні надходження січня 2015 року становили 7,6 млрд грн, січня 2016 року — понад 12 млрд грн, січня 2017 року — 18,2 млрд грн. У 2018 році ми завершили січень з 27,1 млрд грн митних платежів.

Тобто у першому місяці 2018 року ДФС зібрала майже на 9 млрд грн більше, ніж у січні 2017 року, і на 4 млрд грн більше, ніж запланував Мінфін. Звичайно, є фактори інфляції, збільшення обсягів імпорту, але головний чинник зростання — ефективна боротьба з контрабандою та мінімізаторами.

Восени 2017 року ми перекрили схему, за якою "працювало" одне з найбільших контрабандних угруповань в Україні. Наступного місяця отримали додатково півтора мільярда гривень платежів у бюджет. Процес детінізації триває.

— До другого читання проект бюджету переглядали з урахуванням, в тому числі, більш високого дефлятора ВВП. За вашими оцінками, яка частка інфляції у планах зібрати більше податкових надходжень?

— При формуванні дохідної частини держбюджету дефлятор ВВП не є ключовим показником. Враховується низка інших економічних показників. Ми довго прораховували з Мінфіном усі цифри, аналізували всі процеси, щоб показники податкових надходжень відповідали реальній економічній ситуації.

— Тим не менше, інфляція у цих розрахунках є. Річ у тім, що її прогноз на 2018 рік — 9%, а, наприклад, план щодо надходжень від імпортного ПДВ збільшився на 35,6%. Завдяки чому?

— Ви правильно звернули увагу на різний порядок цифр. Зростання митних платежів значно випереджає інфляційні процеси. У 2017 році митниця дала приріст платежів на рівні 37% порівняно з 2016 роком, це додатковий 71 млрд грн.

Усі чинники, які впливають на збільшення надходжень, — інфляційні процеси, девальвація, розмитнення імпортних енергоносіїв — пояснюють зростання лише приблизно на 17%. Інші 20% — це детінізація, про яку ми вже згадували.

Потенціал детінізації ще не вичерпаний. Тінь відступає, але вона ще велика. Отже, плануємо і 2018 року за надходженнями значно випереджати інфляційну динаміку. У нас, наприклад, грандіозні плани щодо встановлення на пунктах пропуску додаткових технічних засобів митного контролю — сучасних сканерів.

Детінізація відбувається не тільки у митній сфері. Податковий напрямок теж стає більш прозорим, наприклад, завдяки запровадженню електронних сервісів, оперативному відшкодуванню податку на додану вартість.

З 1 квітня 2017 року ми вийшли на показник 97% за відшкодуванням заявлених сум ПДВ. Усі заявки платникам повертаються місяць у місяць. Для бізнесу це можливість оперативно поповнювати обігові кошти, а не чекати на них півроку-рік.

За податковим напрямком 2017 року ми дали б значно більше, якби не погашення ПДВ за попередні періоди. Для нас було важливо закрити питання боргів, розрахуватися з бізнесом, який раніше фактично кредитував державу.

— Яка заборгованість зараз?

— Порівняйте: до 1 квітня 2017 року, до запуску автоматичного реєстру, цей показник перевищував 15 млрд грн, зараз — близько 900 млн грн.

Ми також значно зменшили суму переплат з податку на прибуток, яку отримали у спадщину. За результатами 2014 року, коли виникла основна сума переплат, вона становила 28 млрд грн, а зараз вона зменшилася до 12 млрд грн.

— Однак під час бюджетного процесу були ухвалені рішення, які призведуть до зменшення надходжень. Роздані профільні податкові пільги, введене розстрочення із сплати ПДВ при імпорті обладнання.

За розрахунками Центру економічних стратегій, лише розстрочення може зменшити надходження від ПДВ на 10-12% або 30-35 млрд грн, якщо всі скористаються цією можливістю і сплачуватимуть ПДВ упродовж 24 місяців.

— Я не вважаю, що розстрочення із сплати ПДВ є негативним фактором. Це стимул для інвесторів, які планують відкривати виробництво, створювати робочі місця. Вони зможуть розстрочити рівними частинами сплату ПДВ до двох років при ввезенні обладнання. Залучення інвестицій — це питання номер один.

— Ви підрахували фіскальний ефект? Уже хтось подає заявки?

— Поки звернень не було, уряд тільки виписує алгоритм надання розстрочень. Очікуємо на його ухвалення цього тижня. Однак мова не йде про такі ризики. За нашими підрахунками, фіскальний ефект від цієї норми — мінус 4,2 млрд грн.

— Ще одне рішення, яке призведе до скорочення бюджетних доходів, — введення стимулюючої ставки ренти для нових свердловин.

— Стратегічний план уряду — протягом п'яти років максимально збільшити видобуток газу, перейти на споживання власного газу. Пільгові умови для розвідки нових газових родовищ та будівництва свердловин стимулюватимуть цей процес.

— Дивно, що між першим і другим читаннями закону про бюджет прогноз доходів від ренти не змінився. Ми або не розраховуємо на появу нових свердловин у 2018 році, або просто не перераховували цифри.

— Стимулююча ставка діє для свердловин, які з'являться з 2018 року. З нових свердловин видобування не почнеться через місяць, на це потрібен час, тому дохід від ренти розрахований на основі бази оподаткування діючих свердловин.

Ще раз кажу, що знижена ставка ренти стимулюватиме внутрішнього та закордонного інвесторів займатися геологічної розвідкою, нарощувати обсяги видобування українського газу. Я не бачу тут великих втрат для бюджету.

Навіть за найбільш скептичними прогнозами темпи зростання податкових надходжень 2018 року загалом становитимуть не менше 20%.

— Одне з найбільш несподіваних рішень бюджетного процесу — податкові пільги на імпорт електрокарів за ініціативою Олега Ляшка.

— У багатьох європейських країнах — Фінляндії, Норвегії, Данії — держава ще й виплачує дотації своїм громадянам, які купують електрокари, тому що це екологія, здоров'я людей. Держава стимулює автовласників купувати електромобілі.

Багато країн планують у найближчі роки повністю відмовитися від двигунів внутрішнього згоряння. Для України це ще й можливість знизити залежність від імпортних нафтопродуктів. До речі, з 2016 року імпорт електрокарів уже був звільнений від сплати ввізного мита. Завдяки цьому обсяги ввезення збільшилися на 13%. З 2018 року економія при імпорті електрокарів становитиме мінімум 20%.

— Які у нас обсяги імпорту електрокарів?

— Відносно невеликі, тому що електрокар наразі недешевий порівняно із звичайним автомобілем. У 2017 році імпортовано 2,7 тис електромобілів. Питома вага електрокарів в імпорті усіх транспортних засобів надзвичайно мала. Порівняйте: нових авто було ввезено 80,5 тис, уживаних — майже 73 тис.

Я переконаний, що кількість електрокарів зростатиме щороку — громадяни почнуть переходити на екологічні авто. Збільшення попиту ми бачимо вже у січні: увезено 793 електромобілі, що у шість разів більше, ніж у січні 2017 року.

— Наскільки доцільним було рішення зберегти право аграріїв працювати за четвертою групою спрощеної системи оподаткування?

— Таке рішення ухвалили уряд та парламент.

— Ми ж розуміємо, що аграрні холдинги використовують цей пільговий режим для законної мінімізації сплати податків.

— Це право використовує не лише великий бізнес. До четвертої групи належать і невеликі аграрії. Завдяки цим пільгам вони можуть здійснювати виробництво.

"УСІ ВЗАЄМОВІДНОСИНИ З ДФС ПЕРЕВЕДЕМО В РЕЖИМ ОНЛАЙН. ОБІЦЯЮ"

— Які пріоритетні завдання ви визначили для себе на 2018 рік?

— Детінізація — продовження боротьби з тінню та корупцією, технічна модернізація, покращення сервісності. Усі три напрямки пов'язані з необхідністю максимального підсилення IT-складової. На цьому постійно концентруємося.

Найбільш амбітніший план у сфері ІТ — перевести взаємовідносини між бізнесом і співробітниками ДФС у режим онлайн, щоб усі адміністративні та консультативні послуги, сплата податків відбувалися дистанційно. Щоб підприємці вирішували всі питання, не виходячи з офісу чи квартири, і ніколи не бачили свого інспектора.

В електронний кабінет уже інтегровані всі сервіси для юридичних осіб — платників ПДВ і платників, що користуються спрощеною системою оподаткування. Створений повний набір сервісів для фізичних осіб-підприємців і громадян.

Простий приклад: вам потрібно заповнити електрону декларацію про доходи. Ви можете через електронний кабінет направити запит та отримати інформацію, скільки отримано доходів та з яких сум сплачені податки.

Ще не все зроблено. Електронний кабінет поступово наповнюється опціями, але обіцяю: усі взаємовідносини з ДФС переведемо в режим онлайн.

— Чи планується змінювати інтерфейс кабінету на інтуїтивно зрозумілий?

— У 2018 році з'явиться оновлена версія електронного кабінету. Вона матиме більш гнучкий та зрозумілий для користувачів інтерфейс, адаптований для використання на мобільних платформах.

— Як запровадження єдиного податкового рахунку вплине на опції електронного кабінету?

— Я підтримую запровадження єдиного казначейського рахунку. Після його введення ДФС адаптує функціонал електронного кабінету. Буде дуже зручно.

Ви зможете відстежувати стан справ за своїм рахунком та керувати ЄКР — самостійно сплачувати податки у межах залишку коштів на бюджетні рахунки, рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ та реалізації пального.

— Повернімося до пріоритетних завдань на 2018 рік. Що ще плануєте?

— Мій пріоритет для митниці — оснащення пунктів пропуску на кордоні сканувальними системами та іншими сучасними засобами контролю. Це одночасно питання знищення залишків тіні і покращення сервісності, адже контрольні процедури будуть автоматизованими та дуже швидкими.

У 2017 році ми придбали перші вагові комплекси. У п'ятьох пунктах пропуску на чотирьох митницях — Закарпатській, Волинській, Львівській та Сумській — розпочалося будівництво майданчиків, де вони будуть розташовані.

Встановимо комплекси за кілька місяців. Це дозволить моніторити ситуацію з перевантаженням транспортних засобів, які потім прямують територією України. Нарешті поставимо крапку з маніпуляціями вагою у контейнерних перевезеннях.

— Яким чином?

— Усі вантажівки, що в'їжджають в Україну, будуть зважуватися, інформація передаватиметься на митницю призначення, де буде відбуватися процедура розмитнення. Якщо вантажівка на шляху до регіональної митниці частково розвантажиться чи довантажиться, вага зміниться, і ми про це знатимемо.

Це лише одна складова контролю. Головне — сканери, які бачать, що ти везеш, як товар розміщений. Маніпуляції стануть неможливі.

Якби нам у 2017 році не зірвали проведення тендеру, перші сканери на основних пунктах уже би працювали. Також дуже хочу завершити встановлення системи фото- та відеозчитування.

У "Ягодині", на кордоні з Польщею, у нас вже працює в тестовому режимі інтелектуальна система, яка зчитує номерні знаки, щоб ми могли формувати базу даних про переміщення транспортних засобів територією України.

Плануємо обладнати такими системами весь периметр державного кордону.

З 1 лютого 2018 року на автомобільних пунктах пропуску почала роботу система оформлення митних декларацій за принципом єдиного вікна. Це автоматичний інформаційний обмін між органами митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного контролю.

Досі "Єдине вікно" працювало лише в експериментальному режимі. Тепер воно діятиме на всіх автомобільних пунктах пропуску і на внутрішніх митницях, крім режиму транзиту, експорту морським, залізничним, авіаційним транспортом та ввезення товарів у поштових та міжнародних експрес-відправленнях.

У цих випадках передбачене добровільне застосування ще протягом року. Хоча у 2017 році були митниці, на яких обсяг товарів, оформлених через "Єдине вікно", перевищив 70%. На деяких митницях цей показник становив 30-40%.

— Де саме рівень оформлення сягнув 70%?

— У Чернівцях, Чернігові. Ці митниці оперативно налагодили взаємодію із суміжними службами. "Єдине вікно" — це не тільки зручно, це й можливість зниження корупційних ризиків, адже починає діяти принцип мовчазної згоди.

Якщо представники суміжної служби не реагуватимуть у відведений термін, митниця не матиме права затримувати перевізника без причин.

— На початку 2018 року уряд скасував постанови про реформу Державної фіскальної служби, яка передбачала реорганізацію митних територіальних органів та створення єдиної юридичної особи на митниці. Чому так сталося?

— Щоб реалізувати ці постанови, необхідно ухвалити великий комплекс законодавчих змін. Не було впевненості, що потрібні зміни будуть ухвалені. Саме тому, на мою думку, уряд вирішив скасувати ці постанови.

— Можливо, уряд їх скасував, бо ви були проти?

— Моя позиція така: спершу слід сформувати план законодавчих змін, узгодити це питання з усіма учасниками процесу, з профільним комітетом парламенту, а потім — ухвалювати постанови. Лише тоді це будуть реальні дорожні карти.

У мене в кабінеті назбиралося близько 12 концепцій реформування моделі ДФС, які були презентовані за останні три-чотири роки. Усі вони залишилися на папері. Жодна не була реалізована, бо не було законодавчого підґрунтя.

Реформування — це не лише зміна моделі. Я навів низку прикладів, як ДФС рухається у напрямку покращення інвестиційного клімату, сервісності, детінізації. Без цієї роботи не буде ефективною жодна модель.

— Від ідеї створення єдиної юридичної особи ви не відмовилися?

— За умови проведення відповідних законодавчих змін, а не навпаки.

— Чи готова IT-інфраструктура ДФС до впровадження MobileID?

— До 1 червня 2018 року технологія MobileID буде в режимі тестової експлуатації. Наші фахівці вивчають результати її використання в Україні та інших державах. Інтегрування технології в електронні сервіси ДФС здійснюватиметься поетапно.

На першому етапі запровадимо ідентифікацію та аутентифікацію громадян на базі технології MobileID. Про те, як це відбуватиметься, говорити ще трохи зарано.

— Ви недавно заявили, що ДФС розробила модель портативного пристрою, який може використовуватися як РРО. Він буде сумісний з ноутбуком та смартфоном і коштуватиме близько 700 грн. Коли його можна буде купити?

— Ми дуже хотіли б, аби підприємці вже зараз могли користуватися цим пристроєм. Однак розробник РРО "УЕ РККС" не оновив сертифікати відповідності. Первинна реєстрація РРО у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій припинена, і модель поки що не може бути зареєстрована.

— У 2017 році спалахнув скандал навколо критеріїв оцінки ризиків для зупинки реєстрації податкових накладних. Було вирішено призупинити дію СМКОР з 2018 року і підготувати нові критерії. На якому етапі їх розробка?

— Я б не назвав це скандалом. Була проблема, на жаль, хронічна. І Мінфін, і ми її визнали. Критерії не завжди коректно спрацьовували. Блокувався реальний бізнес, тому Верховна Рада і дала час на перевантаження цього процесу.

Усі податкові накладні, які були заблоковані до 1 грудня і за якими почався процес оскарження, повинні бути зареєстровані. До 1 грудня 2017 року було відмовлено у реєстрації 44,8 тис податкових накладних на 2,1 млрд грн.

На виконання закону ДФС надано на реєстрацію 42 тис податкових накладних коригування на 1,9 млрд грн ПДВ. З них зареєстровано 39,3 тис податкових накладних на 1,6 млрд грн. Мова йде про майже 8 тис платників податків. Наразі очікують ліміту 2,6 тис податкових накладних на 253 млн грн ПДВ.

У грудні 2017 року ми з бізнесом та експертами почали обговорювати шляхи модернізації принципів формування критеріїв. Були отримані пропозиції, зауваження. За підсумками обговорення ми направили у Мінфін наші пропозиції.

— Мінфін оприлюднив проект постанови про роботу системи ризиків з ПДВ.

— Там пропонується, щоб саме ДФС встановлювала критерії оцінки ризиків. Тобто ми беремо відповідальність за роботу СМКОР на себе і робимо це свідомо.

Вважаю, що відповідальний бізнес теж зацікавлений в існуванні ефективної системи перешкоджання схемам з фіктивним ПДВ. Інакше на ринку не буде чесних і рівних умов для всіх учасників. Це ж ненормально, коли ти сплачуєш податки, а твій конкурент їх мінімізує за допомогою схем. Тому у всіх нас спільна мета.

Залишилося створити дієвий механізм без негативних "побічних ефектів". На цьому тижні триває етап консультацій, розраховуємо на підтримку депутатів профільного комітету парламенту, бізнес-асоціацій, експертного середовища.

Закликаємо поквапитися з пропозиціями, адже обговорення — на заключному етапі. За моєю інформацією, наступного тижня уряд повинен затвердити критерії.

— Державний секретар Мінфіну Євген Капінус казав, що завдяки CМКОР бюджет додатково отримав 1,5-2 млрд грн ПДВ на місяць, а без неї бюджет втрачатиме ці кошти. Які ризики повернення в реєстр "схемних" накладних, які вдалося викинути з нього за допомогою СМКОР?

— Обсяги фіктивного ПДВ, які намагаються вкинути в систему, легко оцінити.

Якщо за перше півріччя 2017 року нарахування з ПДВ в середньому становили 13,6 млрд грн, то за друге півріччя, коли СМКОР запрацювала в автоматичному режимі, — 16,7 млрд грн. Нам потрібне узгоджене рішення. Це потрібно не ДФС, це потрібно країні, тому що втрачає державний бюджет, втрачає мільярди.

"ПРОБЛЕМУ ЗАРПЛАТ У КОНВЕРТАХ ШТРАФАМИ НЕ ВИРІШИТИ"

— План уряду на 2018 рік — підвищити мінімальну зарплату вище 4 тис грн. Ви бачите для цього економічні підстави?

— Стратегічно ми це розуміємо: уряд націлений на поетапне підвищення мінімальної зарплатні. Однак це відбудеться, якщо дозволить економічна ситуація.

Мінімальна зарплата розраховується за формулою, тому все залежатиме від об'єктивних чинників. За результатами першого кварталу ми розглянемо питання, чи є підстави для чергового збільшення рівня мінімальної зарплати.

— Рішення НБУ про підвищення облікової ставки свідчать, що курс уряду на збільшення соціальних видатків без достатніх підстав пришвидшує інфляцію і змушує НБУ проводити більш жорстку монетарну політику.

— Думаю, ви перебільшуєте роль фактору збільшення мінімальної зарплати в інфляційних процесах. Є багато інших чинників. Наприклад, ціна на нафту за рік зросла на чверть. Збільшується ціна на пальне — дорожчає більшість товарів.

— Підвищення мінімальної зарплати до 3 200 грн супроводжувалося хвилею закриття ФОП. Які ризики повторення цієї ситуації?

— З грудня 2016 року діяльність припинили 515,2 тис ФОП. З них таких, що працюють, було лише 129 тис, тобто 25%. Решта — це підприємці, які протягом останніх років не здійснювали господарську діяльність, не декларували доходи, не сплачували податки. Здавали "нульові" звіти раз на рік — ось і вся діяльність.

Тепер подивімося, скільки з'явилося ФОП за 2017 рік: понад 264 тис. Тобто активних ФОП закрилося 129 тис, а відкрилося — 264 тис. Я вважаю усі ФОП, що були відкриті протягом 2017 року, працюючими. Вони обов’язково сплачують ЄСВ, а для цього треба працювати й отримувати прибуток.

Чи вплинуло підвищення мінімальної зарплати і, відповідно, збільшення ЄСВ на мотивацію підприємців працювати і сплачувати податки? Для малих підприємців має значення кожна сотня гривень, але ми такої тенденції не спостерігаємо.

— Міністр соціальної політики Андрій Рева говорив, що через "фактор 3200" не всі вийшли з тіні — у нас ще є кого детінізувати. Ви бачите цей потенціал?

— Звичайно, "фактор 3200" спрацював. У 2017 році надходження ПДФО зросли на 42%, ЄСВ — на понад 37%. Проте потенціал ще великий. Проблему зарплат у "конвертах" лише підвищенням мінімальної зарплати чи штрафами не вирішити.

"ЯКИЙ ВАРІАНТ (ЩОДО МАШИН З ЄВРОНОМЕРАМИ) НЕ ОБЕРЕМО — ОТРИМАЄМО ПОРЦІЮ КРИТИКИ"

— Як вирішити проблему автомобілів з іноземною реєстрацією?

— Потрібно знайти збалансоване рішення, яке дозволить врівноважити ситуацію: врахувати інтереси тих, чиї авто перебувають на митній території з порушенням термінів, і тих, хто чесно сплатив усі митні платежі при розмитненні.

У 2017 році в Україну було ввезено майже 960 тис транспортних засобів з іноземною реєстрацією. На кінець січня 2018 року на території України перебуває 425,4 тис таких авто, з порушенням терміну — понад 246,4 тис автомобілів.

Тобто ці машини не зареєстровані, з них не сплачені податки. Як я вже казав, у 2017 році було ввезено 80,5 тис нових авто. З них сплачено у бюджет майже 16 млрд грн митних платежів. Це суттєва сума. За ці гроші фінансується інфраструктура, безпека, здійснюються соціальні виплати.

— Позиції голови профільного парламентського комітету Ніни Южаніної та прем'єр-міністра Володимира Гройсмана відрізняються. Южаніна говорила про зниження коефіцієнтів до митних ставок, глава уряду — про те, що всі повинні бути у рівних умовах. Яким може бути баланс?

— Податки в державі повинні платити всі, але ця сума мусить бути абсолютно підйомною. Кожна країна, залежно від свого економічного становища, запроваджувала різні механізми врегулювання ситуації.

Можна подивитися, як це відбувалося у країнах Балтії, в Молдові.

У Литві, наприклад, правила дуже прості. Якщо на митній території перебуває транспортний засіб з простроченою "автоцивілкою", то він автоматично знімається з обліку в органах реєстрації. Це дуже жорсткий варіант. Нинішня ситуація — не прецедент, але ухвалювати рішення повинна точно не ДФС.

— Скандал з "євробляхами" триває довго, але ні уряд, ні парламент не можуть озвучити чітку модель вирішення проблеми. Чому?

— Це не питання сотні чи навіть тисячі автовласників. В Україні з порушенням терміну перебувають майже 250 тис автомобілів з іноземною реєстрацією.

Яку модель не обереш — отримаєш порцію критики з одного чи іншого боку. Тому триває пошук оптимального варіанту, який не буде популістським, але і не спричинить ще більшого протистояння та напруження в суспільстві.

"ДФС НЕ МОГЛА НЕ ПЕРЕВІРИТИ МІНІСТРА ФІНАНСІВ"

— Як просувається справа щодо ймовірного ухилення від сплати податків міністром фінансів Олександром Данилюком?

— Закінчилося адміністративне оскарження у центральному апараті ДФС. Справа передана в суд.

— Данилюк каже, що перевірка незаконна, бо генпрокурор не може спонукати суд призначати податкові перевірки.

— Я не буду оцінювати, хто і що може. Процедура така: є рішення відповідної судової інстанції, у якому визначено період і громадянина, який підлягає податковій перевірці. Податковий орган, отримавши судове рішення, зобов'язаний виконати рішення суду і провести перевірку, що і було зроблено.

За результатами перевірки ухвалене відповідне податкове рішення, яке громадянин має право оскаржити в адміністративному або судовому порядку. Що громадянин і зробив. Що ще тут можна коментувати?

— Перевірку проводили після закриття кримінальної справи, щодо якої було ухвалене рішення суду.

— Рішення суду ніхто не скасовував. ДФС не мала права не виконати рішення суду. За його невиконання передбачена кримінальна відповідальність. Крапка.

"ОНИЩЕНКО ЗАБОРГУВАВ 2 МЛРД, "УКРНАФТА" — 13,8 МЛРД"

— Рік почався з гучних обшуків у компанії "Київстар" за фактом несплати податків. Про які податки і які періоди йдеться?

— Ще з травня 2016 року здійснюється кримінальне провадження за фактом ухилення від сплати податку на прибуток у сумі 2,36 млрд грн та ПДВ на понад 10 млн грн. Усе це зафіксовано в акті документальної планової перевірки.

4 січня відповідно до ухвали суду податкова міліція провела в приміщенні оператора мобільного зв'язку обшук і вилучила низку первинних фінансово-господарських документів на предмет взаємовідносин компанії із суб'єктами господарювання, які були визначені в ухвалі.

Попередньо слідчі зверталися до компанії з ухвалою судді про тимчасовий доступ, але вона надала не всі документи. Зараз проходить аналіз вилучених документів.

— Коли він закінчиться?

— Думаю, це рішення ми ухвалимо у лютому.

— ДФС має ще один судовий процес з великим платником — компанією "Філіп Морріс Україна". Що нового у цій справі?

— Зафіксований центральним офісом з обслуговування великих платників акт перевірки компанія оскаржила в суді першої інстанції. Суд першої інстанції ухвалив рішення на користь ДФС. Сьогодні розглядається питання в апеляційній інстанції.

Паралельно суб'єкт звернувся у низку експертних органів на предмет проведення експертизи. Тобто перша інстанція — на нашу користь, апеляція триває.

— Створена робоча група з питань кейсу цієї компанії. Які результати?

— Я і мої колеги провели не одну зустріч з керівництвом компанії. Перша зустріч була на рівні центрального офісу великих платників, де згадана компанія перебуває на обліку. Потім було ще дві зустрічі за моєю участю.

Платник вийшов з ініціативою створити робочу групу з його представників і ДФС. Мета її роботи — розгляд проблемних питань, додаткових аргументів, які, на думку платника податків, можуть у подальшому виключити аналогічні випадки.

— Можливий варіант підписання мирової угоди?

— Наголошую: справа перебуває у суді апеляційної інстанції. Перша інстанція ухвалила рішення на користь ДФС. Якщо справа перебуває в суді, питання компромісу автоматично відкладається до завершення процесу.

— Як просувається стягнення податкових боргів з компаній колишнього народного депутата Олександра Онищенка?

— У податкову заставу описане майно операторів спільної діяльності на загальну суму понад 320 млн грн. У тому числі — газ, нафта, газовий конденсат.

Крім того, органи ДФС описали в податкову заставу газодобувне обладнання та устаткування свердловин боржників. Вартість цього майна буде додатково визначена за експертною оцінкою при його реалізації.

В рахунок погашення податкового боргу надійшло понад 50 млн грн. Це і стягнення з рахунків, і те, що надійшло від продажу заставного майна. Робота з реалізації заставних активів триває.

— Яка зараз податкова заборгованість компаній Онищенка?

— 1 січня 2018 року податковий борг становив 2,045 млрд грн.

— 19 грудня Високий суд Англії видав наказ про всесвітній арешт активів Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова. Як це позначилося на роботі українських компаній Коломойського? Вони будуть платити податки?

— Це запобіжний захід, що дозволяє зберегти активи до моменту розгляду справи. Це питання, скоріше, до позивача, а ним є Приватбанк. Поки є таке рішення, власник не може використовувати свої активи. Сплати податків це не стосується.

— Яка сума податкового боргу "Укрнафти"? Які останні новини щодо стягнення з боржника податкового боргу?

— Податковий борг "Укрнафти" 1 січня 2018 року становив 13,8 млрд грн. Описано в податкову заставу майно на 11,2 млрд грн, але "Укрнафта" оскаржила та скасувала судами апеляційної та касаційної інстанцій всі акти опису майна.

Верховний Суд скасував рішення судів попередньої інстанції та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції. У разі виграшу почнеться процедура погашення боргу майном "Укрнафти", яке перебуває у податковій заставі.