Бомба під вашим будинком. Неочевидні висновки з вибуху трубопроводу на Голосієві

Багатометровий фонтан із бруду, землі та шматків асфальту, що прорвався з-під землі біля жилого будинку на Голосієві (історична місцевість Києва) і розкидав убік машини, вразив багатьох. Він став унаочненням сучасного стану українських міських теплокомуненерго — і фінансового, і технічного.

Багато хто поспішив одразу вказати на те, що керує тепловими мережами Києва компанія ДТЕК. Без сумніву, більша частина уваги буде привернута саме до ДТЕК і до відповідальності компанії перед жителями будинку.

Ще одним цікавим фронтом протистояння можуть стати суди між постраждалими від аварії, страховими компаніями та монополістом.

Однак у грі в "гарячу картоплину", коли всі намагаються перекинути на когось власну економічну та політичну відповідальність, не вистачає кількох гравців.

Забудовники ні при чому

Одні із ключових учасників цієї ситуації, кого кияни воліють не помічати, — це інвестори. Більшість з них настільки щасливі купити квартиру, що не зважають на порушення законодавства при зведенні будинку.

Зрештою, житло у Києві переоцінене, а шахрайств при купівлі квартир настільки багато, що щасливі власники нового житла воліють не помічати проблемності деяких практик забудовників.

Одна з таких практик — зведення будинків у місцях, де цього не можна робити з технологічних причин. Саме це й відбулося на Голосієві: будинок збудований у так званій охоронній зоні теплотраси. Такі зони існують якраз для того, щоб застрахуватися від подібних ризиків.

Однак українські забудовники славляться тим, що не люблять дотримуватися будь-яких норм безпеки. Особливо яскраво ця проблема проявляється у Києві. Земля тут настільки дорога, а покупці готові платити наперед такі значні суми грошей за ще не збудоване житло, що жадібність часто затуляє очі компаніям-девелоперам.

Ще одним прикладом нехтування нормами безпеки стала пожежа в будинку на вулиці Шулявській у столиці в 2016 році. Там за кілька хвилин згорів фасад 28-поверхової "свічки".

Жертв вдалося уникнути лише завдяки тому, що будинок ще не був заселений. Українські будівельні норми забороняють робити вентильовані фасади з використанням пінопласту — це може призвести до миттєвого займання, яке неможливо погасити. Однак на норми зважають не всі.

ДАБІ не в кугсє, гебята

Природно, що зведення багатоповерхового будинку у столиці повинні контролювати відповідні органи. Однак часто ці органи проявляють дивну поблажливість до "інноваційних підходів" забудовників.

Так, Державна архітектурно-будівельна інспекція не мала права погоджувати будівництво на магістральній трубі теплової мережі, а без документів ДАБІ будинок не мають права підключати до мережі ні "Київенерго", ні тепловики. Однак сталося те, що сталося: будинок побудовано і всі дозволи отримано.

Крім того, ДАБІ має право затверджувати будівництва до дев'ятого поверху, однак вони затверджують і будівлі висотою понад 16 поверхів.

Що робити покупцеві

Звісно, покупець нової квартири не повинен знати, чи проходить біля його будинку теплотраса. Однак в умовах, коли ці органи не виконують своїх функцій, покупцям доведеться перевіряти безпечність своїх інвестицій.

Перевіряти офіційними і неофіційними каналами — через КМДА, знайомих будівельників, архітекторів, працівників ДАБІ.

Можна також користуватися інструментами КМДА, наприклад, картою незаконних будівництв у Києві. Вона дозволяє побачити сотні об'єктів столиці, що зводяться з порушенням містобудівних норм.

В іншому випадку не варто дивуватися, якщо одного ранку ви побачите свою машину розтрощеною фонтаном з магістрального трубопроводу. До речі, вона застрахована?