Україна потребує реформування пенсійної системи. Терміново

Хоча економісти часто розходяться в думках щодо низки проблем в Україні, всі вони одностайно доходять згоди з одного питання: пенсійна система України не відповідає викликам сучасності і фінансово нестійка.

Протягом останніх 10-15 років усі звіти про стан пенсійної системи повторюють одні і ті ж висновки.

Якщо нічого не зміниться, то Пенсійний фонд ставатиме все більш фінансово нестійким і не зможе забезпечити пенсії на рівні прожиткового мінімуму населенню України.

Як ми дійшли такого висновку?

Вочевидь, Україна — не єдина країна, яка має демографічні проблеми, зокрема, скорочення робочої сили і старіння населення. Більшість європейських країн пережили або переживають схожі проблеми. Однак Україна залишається однією з останніх країн у Європі, якій необхідно вирішити це питання і реформувати пенсійну систему.

Попри спроби дещо підрихтувати правила в останні роки, основна структура пенсійної системи не змінилася з радянських часів.

Невисокий пенсійний вік разом з можливостями дострокового виходу на пенсію, доступними для багатьох громадян, є однією з характерних рис цієї системи.

Українці виходять на пенсію в середньому набагато раніше, ніж працівники в інших країнах регіону. Середній вік виходу на пенсію для чоловіків становить близько 58,5 року, для жінок — трохи менше 56 років. Для порівняння: середні показники у ЄС становлять 63,6 року для чоловіків і 62,6 року для жінок.

Це призвело до того, що в Україні налічується понад 12 млн пенсіонерів — близько 30% населення.

Статистичні дані виглядатимуть ще гірше після підрахунку працівників, які платять соціальні внески для підтримки цих пенсіонерів. Співвідношення платників пенсійних внесків до пенсіонерів — майже 1 до 1, це один з найнижчих показників у світі.

З огляду на значну кількість пенсіонерів, внески соціального страхування покривають лише половину коштів, необхідних для виплати пенсій, хоча самі пенсії невеликі.

Ця недостатність ресурсів свідчить також про чималий розмір тіньової економіки в Україні. Частка працівників, за яких не сплачуються жодні внески соціального страхування або такі внески сплачуються лише на основі мінімальної зарплати, навіть якщо працівники отримують більше, значна.

Після різкого скорочення ставки ЄСВ у 2016 році суттєвого поліпшення ситуації із сплатою цього внеску не відбулося. Натомість мало місце різке зменшення доходів пенсійного фонду.

Система не стимулює сплачувати внески, оскільки немає ніякого зв'язку між сплаченими внесками та розміром пенсійного забезпечення, який працівники отримують у загальному підсумку після виходу на пенсію.

Майже дві третини пенсіонерів отримують мінімальну пенсію, яка трохи вища за рівень бідності. Це створює суттєві соціальні проблеми, але пенсійна система навряд чи може платити вищі пенсії.

Власне, було б неможливо платити навіть такі низькі пенсії, якби не допомога з бюджету шляхом перерахування до Пенсійного фонду другої половини коштів, необхідних для виплати пенсій.

У 2016 році ці трансферти досягли приголомшливого рівня — 143 млрд грн або 6% ВВП. Це другий за розміром дефіцит пенсійного фонду в Європі порівняно з розміром економіки країни.

Однак ці ресурси не приходять нізвідки. Вони є результатом більш високих податків, які шкодять економічному зростанню і створенню робочих місць, або отримуються внаслідок зменшення інших державних видатків.

Обсяг щорічних трансфертів в Пенсійний фонд з бюджету майже співставний із сукупними видатками на освіту та інфраструктуру. Можна тільки уявити поліпшення ситуації зі школами і дорогами, якби ці ресурси витрачалися саме так.

Що можна зробити?

Як це було свого часу зроблено в більшості європейських країн, Україна повинна знайти спосіб зменшити приплив нових пенсіонерів до пенсійної системи і наростити надходження до Пенсійного фонду.

Досягти цього можна у різний спосіб: від подальшого обмеження можливості дострокового виходу на пенсію і до збільшення ефективного пенсійного віку.

Дієвим шляхом досягнення цієї мети є надання працівникам більшого вибору щодо віку виходу на пенсію залежно від загальної тривалості трудового стажу — для відносно раннього виходу на пенсію потрібно буде мати більший трудовий стаж — і створення стимулів для продовження трудової діяльності та пізнішого виходу на пенсію.

Іншими словами: вищі пенсії будуть отримувати ті, хто сплачують більше внесків і працюють довше, а ті, хто сплачують менші внески і вирішили вийти на пенсію раніше, отримуватиме меншу пенсію.

Посилення взаємозалежності між сплатою внесків і розміром пенсійного забезпечення ефективніше стимулюватиме працівників вимагати від роботодавців сплати єдиного соціального внеску з реального розміру їхньої зарплати. Це призведе до створення більш справедливої і рівної пенсійної системи.

Також важливо посилити адміністрування доходів з метою скорочення кількості підприємств, які зовсім не платять або платять дуже мало внесків за найманих працівників.

Крім того, слід жорстко відрегулювати спрощений режим оподаткування для малих підприємств, який створює великі можливості для ухиляння від сплати ЄСВ та податків.

Введення так званої накопичувальної пенсійної системи (другий рівень) на додаток до чинної системи, на чому дехто наполягає, не матиме особливого сенсу без попереднього виправлення недоліків чинної системи. Введення накопичувальної системи було б передчасним, враховуючи нинішній рівень розвитку фінансових ринків і нормативно-правову базу в Україні.

Обговорення реформування пенсійної системи в Україні відкладалося занадто довго. Зараз настав час, коли необхідно обговорювати рішення і досягати суспільної згоди щодо їх впровадження.

Не існує жодних сумнівів у тому, що пенсійні реформи важкі й непопулярні. Однак також не повинно виникати ніяких сумнівів щодо того, що лише за повноцінної пенсійної реформи, за якої скоротиться приплив нових пенсіонерів і збільшиться число громадян, які сплачують внески в пенсійну систему, можливо підвищити пенсійне забезпечення.

Це дозволить зменшити рівень бідності серед літніх людей та зберегти всю систему і бюджет у фінансово життєздатному стані для майбутніх поколінь.

Оскільки вплив будь-яких реформ на пенсійну систему буде поступовим, дуже важливо ухвалювати відповідні рішення вже зараз.

Рон ван Роден, голова місії МВФ в Україні