Вісім кроків: від блокади до енергетичної незалежності

Блокада залізничних сполучень з ОРДЛО виявила серед інших проблемних питань - проблеми енергетики.

Про них говорили експерти, але їх погано чуло керівництво країни і галузі, мало розуміла більшість суспільства.

Зараз з'явився шанс почати вирішувати ці проблеми і стати сильнішими. Важливо, щоб почалися діалог і пошук рішення, а не подальша ескалація ситуації.

Компроміс повинен складатися з двох частин: компроміс по критичних енергетичних питаннях, на знаходження якого є обмежений час, і компроміс по статусу тимчасово неконтрольованих територій і економічних зв'язках з ними в майбутньому.

У сторін діалогу повинна бути одна спільна мета, яка всіх об'єднує: енергетична незалежність країни, в тому числі від тієї сторони, з якою де-факто йде війна. Україна повинна мати право, але не обов'язок, економічних зв'язків з ОРДЛО. Чи можна швидко досягти цієї незалежності?

Не так швидко, як хотілося б учасникам блокади, але і не так довго, як це підносять представники влади і деяких учасників ринку. Безумовно, питання економічних відносин з ОРДЛО має бути очищене від корупції.

Для забезпечення незалежності від поставок вугілля з ОРДЛО в найближчі місяці потрібно реалізувати ряд заходів і проектів.

Крок 1. Підписання енергогенеруючими компаніями ТЕС контрактів з імпорту вугілля марки А (антрацит).

Вони мають бути підписані протягом двох-трьох тижнів, що дозволить показати серйозність намірів учасників ринку в частині забезпечення диверсифікації закупівель вугілля. Може бути законтрактовано і поставлено в Україну 300-400 тис тон антрациту на протязі наступних двох місяців.

Крок 2. Якнайшвидше переведення блоків №2 та №5 Зміївської ТЕС з використання вугілля марки А (антрацит) на марку Г (газова група).

Проведення за два-три тижні оцінки доцільності переобладнання інших блоків ТЕС, що працюють на антрациті, на спалювання вугілля марки Г. Крім того, в світі є успішна практика використання нафтового коксу замість антрациту, що може бути доцільним і для України.

Крок 3. Переведення частини блоків Бурштинської ТЕС для забезпечення можливості роботи не тільки на експорт, а й на внутрішній ринок.

Крок 4. Диверсифікація поставок антрациту.

Поки йдуть бойові дії, Україна повинна забезпечувати мінімум 50% поставок антрациту з альтернативних джерел. Держава і учасники ринку повинні розробити прозору і комерційно ефективну стратегію закупівель вугілля на світовому ринку.

Крок 5. Формування незнижуваних запасів вугілля марки А на ТЕС на рівні 2-2,5 місяці.

Маючи такий запас, в разі перебоїв з поставками, у генеруючих компаній буде можливість законтрактувати додатковий імпорт, який може бути доставлений на станції протягом двох місяців навіть з далеких країн.

Крок 6. Перегляд і модифікація методики розрахунку оптової ціни електроенергії, відомої як "Роттердам +", в більш ефективну і справедливу.

Це дозволить ТЕС закуповувати необхідні обсяги вугілля з різних джерел з жорстким контролем за цільовим використанням коштів.

Крок 7. Проведення негайної ротації всіх членів НКРЕКП і призначення на конкурсній основі нового авторитетного складу тарифного регулятора, який буде мати кредит довіри в суспільстві.

Крок 8. Інформаційна відкритість поставок вугілля з ОРДЛО.

Суспільство має отримувати регулярну інформацію про обсяги і ціни вугілля, контрагентів, використання коштів шахтами. Українські споживачі електроенергії повинні бути впевненими, що їхні кошти не фінансують бойовиків.

Прийнявши і реалізувавши ці пункти, Україна почне процес диверсифікації джерел вугілля і побудови енергетичної незалежності. Вже через шість-дев'ять місяців країна може бути незалежною від вугілля з ОРДЛО. Це посилить переговорну позицію України в економічних і політичних питаннях.

Краща війна - це війна, виграна з мінімальними втратами. Тому навіть якщо організовувати економічну блокаду, то тільки тоді, коли країна до неї буде готова. Зараз українська енергетика не готова до припинення поставок вугілля з окупованих територій.

Блокада може негативно вплинути на енергетичну галузь України, тому після затвердження такого плану доцільно пом'якшити блокаду і почати пропускати хоча б мінімальні партії вагонів з вугіллям.

Природно, пропонований план повинен викликати довіру у всіх сторін.

Довіра до плану з боку суспільства і організаторів блокади зросте, якщо його сторонами стануть не тільки уряд і активісти, а й енергетичні компанії, без яких його реалізація неможлива, а також народні депутати, з огляду на необхідність законодавчого врегулювання деяких питань.

Таке рішення на базі енергетичної незалежності - це те, що зробить країну сильнішою і успішнішою. Діяти потрібно негайно.

Андрій Герус, екс-член НКРЕКП, член правління бізнес-ради проекту "Ціна держави", Андрій Фаворов, директор компанії "Енергетичні ресурси України", Юрій Кубрушко, партнер компанії Imepower, Сергій Зуєв, екс-віце-президент американської енергетичної компанії AES (Казахстан), Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики