Держгеокадастр чи місцеві ради? Кому віддадуть державні землі

У четвер Верховна Рада повинна розглянути у другому читанні законопроект, який зрушить з місця одну з ключових для країни реформ.

Цю реформу нова українська влада не може провести вже два роки. Точніше, не хоче, адже йдеться про чималий ресурс — управління державними землями.

Ідея реформи — за європейським взірцем передати сільським, селищним і міським радам повноваження з розпорядження землями державної власності за межами населених пунктів.

Це виправить помилку, допущену у 2001 році при прийнятті Земельного кодексу. Тоді повноваження з управління землями були передані чиновникам, які призначаються у Києві. Наразі це сумнозвісний Держгеокадастр.  

Реформа була внесена до Коаліційної угоди, але, на жаль, надпотужних лобістів протягом довгого часу вона не мала. У першу чергу, ідея цікава місцевому самоврядуванню та простим українцям, які через чиновницькі ігри із землею все частіше втрачають можливість орендувати ділянки поруч з рідним селом, наприклад, для городу чи пасовища.

Чиновники передають землю в оренду кому завгодно, крім місцевих мешканців, або масово роздають її підставним особам в порядку безоплатної приватизації. Через це захисників чинної моделі завжди вистачало.

Демагогії було багато. І "навіщо передавати лише повноваження щодо землі, якщо скоро уряд напрацює великий законопроект з децентралізації і передасть радам набагато більше повноважень" (проекту досі нема), і "місцева влада все розкраде" (ніби чиновники Держгеокадастру святі), і ще тисяча та одна причина цього не робити.

Попередні, радикальніші, версії законопроекту, наприклад, проект №1159, блокувалися у залі Верховної Ради: ставилися у порядок денний в "непрохідні" середу чи п'ятницю, стояли останніми у списку або просто зникали з порядку денного в останній момент. Цього разу ситуація інша.

По-перше, до авторського колективу законопроекту увійшло 46 депутатів з різних фракцій та груп.

По-друге, автори пішли на певні поступки виконавчій владі — Кабміну та, певним чином, Держгеокадастру. Однак головна мета документа не змінилася: дати більше прав в управлінні землею місцевому самоврядуванню.

Що пропонує законопроект №4355

Не можна сказати, що законопроект вийшов революційним — Держгеокадастр отримує повноваження щодо державного контролю за використанням та охороною земель разом з виконавчими органами сільських, селищних та міських рад.

Проте навіть у такому варіанті це великий крок у бік справжньої децентралізації, яку в уряді не втомлюються називати своїм пріоритетом.

Те, як буде відбуватися розгляд цього законопроекту, покаже, чи спроможна влада зробити хоча б мінімальні поступки місцевому самоврядуванню та слідувати європейським практикам.

Наразі законопроект №4355 прийнятий у першому читанні та опрацьований аграрним комітетом парламенту. Документ непростий — депутати надали до законопроекту 688 поправок, таблиця з поправками займає майже 300 сторінок тексту.

За умови можливих маніпуляцій варто навести кілька питань та відповідей щодо законопроекту, підготовленого до другого читання.

1. Чи перейдуть землі лісогосподарського призначення в розпорядження місцевих рад?

Ні, майже всі ліси перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств. Цими землями, як і зараз, будуть розпоряджатися ОДА.

2. Чи зможуть ОДА передавати лісові землі приватним структурам?

ОДА не зможуть розбазарювати ці землі. Відповідно до статті 57 Земельного кодексу ці землі можна буде передавати лише спеціалізованим державним чи комунальним лісгоспам.

Якщо ж землі будуть надаватися із зміною цільового призначення, то це буде робити Кабмін. Така норма потрібна для того, щоб ліс масово не відводився під забудову.

3. Чи перейдуть землі під морями в розпорядження місцевих рад?

Ці землі не входять у межі громад і навіть областей, тому вони не перейдуть у розпорядження місцевих рад. Ними буде розпоряджатися Кабмін.

4. Що станеться із землями природно-заповідного фонду?

Цими землями будуть розпоряджатись місцеві ради, крім тих земель, які передані в постійне користування державним установам з управління заповідниками, це повноваження ОДА.

Якщо при наданні ділянки потрібно змінити її цільове призначення і вивести з категорії земель природно-заповідного фонду, то це повинен погодити Кабмін. Дана норма стосується і державної, і комунальної власності.

5. Що потрібно зробити місцевій раді об'єднаної громади, щоб оформити земельні ділянки державної власності за межами населених пунктів?

По-перше, розробити проект землеустрою щодо встановлення зовнішніх меж території територіальної громади.

По-друге, погодити проект із сусідньою місцевою радою.

По-третє, затвердити проект на сесії місцевої ради.

По-четверте, перереєструвати на себе право власності на земельні ділянки державної власності.

Володимир Макар, голова Української аграрної асоціації