Український аналог "Russia Today". Іноземне мовлення чи курси для перукарів?

Намагаючись протистояти потужній російській пропаганді закордоном, менше року назад українські урядовці створили свій аналог "Russia Today" — UATV.

Проте копіювання північного сусіда виявилося невдалим.

Амбіційний проект системи державного іномовлення, покликаний захищати національні інтереси України за її межами, був профінансований фактично у 83 рази менше від запланованого рівня.

Міжнародний телеканал UATV отримав лише 3,9 млн грн від запланованих на 2016 рік 332 млн грн.

Утім справа тут не тільки в грошах. Із самого початку цей проект був приречений.

ЕП з'ясувала, що було з UATV в останні місяці, чому він є неефективним, та які в нього перспективи?

 Народження зірки 

Система державного іномовлення з'явилася наприкінці 2015 року для інформування про події в Україні та підтримки позитивного іміджу країни у світі.

Вона складається з інформаційного агентства "Укрінформ" та держпідприємства "Мультимедійна платформа іномовлення України" — МПІУ. На базі МПІУ з 1 жовтня 2015 року працює ключовий елемент системи іномовлення — український міжнародний телеканал UATV.

Щорічно іномовлення повинне фінансуватися з бюджету в розмірі 0,06% від видатків загального фонду, які передбачені бюджетом на 2015 рік у сумі 554,59 млрд грн. Управляє іномовленням і розпоряджається бюджетними коштами Міністерство інформаційної політики.

Закон про іномовлення був прийнятий під час розгляду парламентом держбюджету-2016. Через це UATV на рік залишився без цільового фінансування.

Міністерство було вимушене "перекидати" кошти з іншої бюджетної програми за складною процедурою погодження з Мінфіном. У першому півріччі канал отримав 3,9 млн грн. Ці кошти пішли на зарплату 84 працівників телеканалу.

Надзвичайно низький рівень фінансування проекту різко контрастує із заявленими ним амбіціями. На офіційному YouTube-каналі UATV написано, що проект "адресований іноземній аудиторії, у першу чергу, діаспорі та російськомовним глядачам, які потребують об'єктивної та актуальної інформації про Україну".

Більш того, за законом, 50% програм каналу повинні бути вироблені англійською мовою. Тобто цільова аудиторія проекту — більше мільярда людей.

Іномовна мережа

Задля доступу до цільової аудиторії Мінінформполітики платить чималі гроші. Лише поширення телесигналу через три супутники коштує 10,8 млн грн на рік.

Ці гроші міністерство поки що виділяє через бюджетну програму, призначену для фінансування державної телерадіокомпанії "Всесвітня служба "Українське телебачення і радіомовлення" — УТР. Вона є технічною базою іномовного каналу.

UATV також інтенсивно проникає у кабельні мережі операторів країн Європи. З кінця 2015 року по перше півріччя 2016 року міністерство домовилося про трансляцію телеканалу у 21 кабельній мережі Грузії, Латвії, Польщі, Ізраїлю, Данії, Азербайджану, Болгарії, Естонії, Румунії, Литві, Молдові, Словенії.

У липні 2016 року UATV став доступний для користувачів одного з найбільших у світі ОТТ-сервісів Kartina.tv. 

Доступ до  ОТТ-сервісу та кабельних мереж для України є безкоштовнии, зазначають в Мінінформполітики.

У відомстві також підкреслили, що кількість потенційних глядачів телеканалу в кабельних мережах світу становить майже 9 млн осіб.

Критерії успіху

Щоправда, дізнатися, скільки людей дивляться UATV у "кабелі", майже неможливо. Оператори переважно відмовляються надавати ефірні звіти, посилаючись на комерційну таємницю.

Винятком став латвійський Baltcom. Він щомісяця надає показник, який трохи перевищує 20 тис включень каналу UATV хоча б один раз. Однак цієї інформації недостатньо, щоб робити певні висновки про ефективність.

В Мінінформполітики зауважують, що не існує дослідницьких панелей, які б постійно вимірювали частки або рейтинги телеканалів у світі чи у великих регіонах.

У міністерстві не переймаються рейтингом іномовного каналу. Там його ефективність пов'язують з досягненням інших цілей: збільшенням глядацької аудиторії утричі, збільшенням кількості контрактів з кабельними операторами до 55-ти, запуском трансляції через четвертий супутник і запуском окремого сайту.

Тобто ефективність UATV в Мінінформполітики пов'язують з кількістю людей, які технічно можуть отримувати сигнал каналу. Однак такий підхід міністерства суперечить прийнятим у медіа критеріям оцінки успіху інформаційного ресурсу.

"Головним критерієм є цитованість ресурсу, тобто кількість посилань закордонних медіа на ресурс, якщо ми говоримо про вітчизняний іномовний канал. Також це кількість ексклюзивного відео-ресурсу, яке на своїх майданчиках ретранслюють закордонні медіа", — каже виконавчий продюсер Ukraine Today Тетяна Пушнова.

Медіа-експерт Олександр Глущенко переконаний, що проект державного іномовлення може вважатися успішним, коли про канал говорять в дипломатичних колах як про джерело і посилаються на нього.

"Ефективним може вважатися той канал, який кабельні мережі та інтернет-платформи транслюють за власним бажанням і безкоштовно", — додає він.

Ефективність під питанням

Теза про те, що з ефективністю UATV, можливо, не все добре, напрошується після порівняння YouTube-каналів телеканалів України. Зокрема, впадає у вічі показник онлайн-глядачів вітчизняного мовника. В UATV він дуже низький як для каналу, до якого має доступ понад 1 млрд глядачів.

"Я зараз дивлюся UATV на YouTube, там вісім глядачів. Це може бути один з показників ефективності їх роботи", — говорить Пушнова.

"В ефірі сюжет про зачіски, — продовжує Пушнова. — Іномовлення не повинно це показувати. Це неефективне використання державних коштів. На ці гроші можна зробити документальні проекти в контексті 25-ліття незалежності. Ми наближаємося до річниці іловайської трагедії, до першої річниці Мінських угод".

Гроші не понад усе

Враховуючи мізерне фінансування, неможливо вимагати від UATV якості програм на рівні Euronews, а популярності YouTube-каналу — як в іномовників інших країн.

Проте вже в 2017 році на іномовлення держава повинна виділити з бюджету близько 384 млн грн. Відповідно, виникає низка питань.

Чи достатньо цієї суми для привернення уваги цільової аудиторії — діаспори, російськомовних та англомовних глядачів? Чи може Мінінформполітики ефективно використати хоча б заплановані кошти? Чи не стане система іномовлення для державного бюджету справжньою "чорною дірою"?

Опитані ЕП експерти вважають, що з огляду на бажання міністерства охопити 1 млрд глядачів кількасот мільйонів гривень на іномовлення недостатньо.

"Річний бюджет Russia Today — 350 млн дол, тому Україні для створення якісного мовлення потрібно орієнтуватися на 50 млн дол або 1,3 млрд грн. Це телеканали, сайти, системи комунікацій ЗМІ з державними органами", — вважає Глущенко.

При цьому, додає він, необхідно мати кілька каналів — по одному українською, російською, англійською, іспанською і, можливо, німецькою та французькою мовами, і кожний канал мусить бути цікавим у будь-який час перегляду.

Пушнова критикує стратегію мовника охопити занадто різну глядацьку аудиторію. "Якщо ми орієнтуємося на всіх, то це означає, що ні на кого. На всіх можна орієнтуватися, якщо у вас бюджет 350 млн дол, як у Russia Today", — каже вона.

"Проблема наших правителів у тому, що вони копіюють північного сусіда. Ось у них є RT, давайте і ми таке зробимо. Однак в умовах гібридної війни це не працює. Гібридна війна передбачає гібридні рішення", — підсумовує експерт.

Однак навіть якщо в державі знайдеться кілька мільярдів на іномовлення, ці кошти не стануть запорукою успіху UATV. Якщо Мінінформполітики вважає критерієм оцінки ефективності каналу кількість оплачених супутників та укладених угод з кабельними мережами, то на іномовлення не вистачить і бюджету RT.

Перспективи

Успіх іномовлення України серед глядацької аудиторії значною мірою залежить від якості контенту. Тому великі сподівання — на перезапуск UATV. Він почався у квітні 2016 року і закінчиться у вересні 2016 року зміною формату.

За словами генерального директора UAТV Людмили Березовської, канал буде купувати український контент на відкритому тендері та сформує якісну англомовну редакцію. Оновленого каналу чекати залишилося недовго.