Біль держави. Чи відвоює фармацевтична мафія ринок закупівлі ліків

Півмільярда гривень зекономили міжнародні організації Україні.

Мова йде про офіційно оприлюднені підписані контракти "міжнародників".

Сума стане ще більшою, коли буде підписана решта контрактів.

Це ті гроші, за які йде боротьба останні півроку. Її заручниками стали пацієнти.

Хто купує ліки

Ліки за бюджетні кошти купують три міжнародні організації - ЮНІСЕФ, ПРООН та британське королівське агентство Crown Agents.

Схема проста: МОЗ передає організаціям перелік препаратів, їх кількість і перераховує суму, закладену на це в бюджеті. Далі ці організації купують ліки та постачають їх в Україну. Процедури закупівлі в кожної організації різні.

Так, ЮНІСЕФ навіть не оголошувала тендери в Україні, а додала її до своїх контрактів з виробниками. ПРООН і Crown Agents оголошували торги в Україні, запрошуючи сюди напряму іноземних виробників.

Де "міжнародні" ліки

Міжнародні організації вже поставили близько 20% препаратів. Це ліки для ВІЛ/СНІД, туберкульозу, рідкісних захворювань, вакцини, тест-системи. Почалися перші поставки ліків для дорослої та дитячої онкології.

На митниці стоять товари для дитячої гемофілії, але з минулого тижня довідка, яка б допомогла їм поїхати, лежить у в. о. глави МОЗ Віктора Шафранського. Він ніяк не знайде час її підписати і почати поставки препаратів до лікарень.

Де інші препарати

Цикл виробництва вакцин зазвичай становить 18-24 місяці. Цей ринок вузький, є всього кілька світових виробників, які забезпечують ними весь світ.

Найбільший виробник - індійська Serum Institute. Саме навколо індійських вакцин у 2008 році "регіоналка" Тетяна Бахтєєва влаштувала величезний скандал, змусивши індійських виробників піти з ринку.

Після скандалу навколо французької вакцини від поліомієліту, який стався у 2015 році, багато виробників довелося вмовляти продати вакцини Україні, переконуючи, що вітчизняні медійні фармацевтичні війни не зашкодять їх іміджу.

Деякі вакцини - від кору, паротиту та краснухи - вже в Україні. Інші надійдуть лише в кінці 2016 року. Розвинуті країни, знаючи про довготривалий цикл виробництва, зазвичай замовляють вакцини за півтора-два роки наперед. Україна ж намагається застрибнути в останній вагон, а на міжнародному ринку це не працює.

Отже, вакцини частково купили, інші замовили. Економія сягнула півмільйона доларів або 13 млн грн. Однак на товар доведеться чекати - жодна держава не відмовиться від своїх вакцин на користь українських дітей.

"Таблеточки" просять допомоги

Днями прем'єр-міністр Володимир Гройсман перерахував 50 тис грн з власної кишені фонду "Таблеточки" на купівлю препаратів для дітей, хворих на онкологію. Хто ж винен в тому, що ліки, які повинні були надійти до українських лікарень 2015 року, будуть поставлені тільки в середині 2016 року, і чому так сталося?

Винна бюрократична корумпована система, яка опирається реформі, та фармацевтичні тендерні мафіозі, які роками заробляли на закупівлі ліків в Україні. МОЗ дев'ять місяців саботувало передавання закупівель "міжнародникам".

За прийняття необхідних підзаконних актів відповідала екс-заступниця глави відомства Олександра Павленко. Саме вона свого часу подавала альтернативні законопроекти через Гліба Загорія, власника фармацевтичної компанії "Дарниця" та депутата від БПП, щоб не дати прийняти закони про передавання закупівель.

Коли Верховна Рада таки прийняла необхідний закон, Павленко взялася саботувати його в міністерстві. Юридичний департамент, який був у її юрисдикції, робив усе, щоби ці закупівлі не вдалися. Прийнятий у березні закон запрацював тільки в кінці року, а гроші міжнародні організації отримали лише в кінці грудня.

Ліки, які повинні були надійти у 2015 році, почали купувати лише у 2016 році. Однак негаразди не завершилися і після цієї затримки: до процесу долучилися українські посередники, роблячи все, щоб таки зірвати міжнародні тендери.

Два місяці українські дистриб'ютори саботували підписання контрактів та поставки ліків для онкології. Лише після того, як міжнародні організації почали звертатися напряму до виробників, показуючи, що їх дистриб'ютори зацікавлені у зриві закупівель, посередники, злякавшись втратити контракти, підписали договори.

"Crown Agents занепокоєне тим, скільки часу зайняло підписання контрактів. У нас не було таких проблем більше ніде в світі. Ми вперше зіткнулися з групами, що представляють певні інтереси і затримують постачання життєво необхідних ліків", - стверджує представник агентства в Україні Крістін Джексон.

Пізніше це затягування було використане противниками міжнародних закупівель для їх дискредитації - мовляв, ліків нема, все занадто довго.

Одним з ключових моментів, навколо якого розгорівся скандал між міжнародним організаціями та МОЗ з одного боку і дистриб'юторами з іншого, стало питання звільнення ліків від ПДВ. Згідно з контрактами міністерство або його підприємства мусили самі забирати ліки на кордоні, розмитнювати їх і розвозити по лікарнях.

Здавалося, всі будуть тільки радіти, бо весь тягар з митницею був перекладений на МОЗ, але посередники не зраділи. Вони зрозуміли, що в такому випадку міністерство та громадськість отримають інформацію, до якої роками ніхто не мав доступу - до реальних цін, які прийдуть з документами разом з вантажем.

Саме тому посередники два місяці не підписували контракти. Лише за політичної волі нового керівництва уряду, яке поставило жорсткий ультиматум, більшість з них змушена була підписати угоди. Зараз всі контракти з дорослої і 60% з дитячої онкології підписані. З 80 позицій з дитячої онкології поставлено десять.

До кінця липня обіцяють поставити 41 з 84 препаратів, тобто половину з того, що потрібно. З дорослою онкологією ситуація трохи краща: до кінця липня буде поставлено 75% ліків.  Влітку надійдуть препарати, які вже є на складах. За деякими позиціями ліки остаточно надійдуть у жовтні.

Чи вдалася реформа

Основною метою передавання закупівлі ліків міжнародним організаціям було знищення корупції під час тендерів, зниження ціни та витіснення посередників. Це компанії-прокладки, які роками перепродавали ліки від виробників міністерству. Вони отримували надприбутки за кілька дзвінків і підпис на документах.

Чи вдалася реформа? Вдалася частково: ціни впали, але посередники не пішли. Загальна економія за підписаними контрактами порівняно з цінами 2015 року становить 490 млн грн. Деякі організації, зокрема ЮНІСЕФ та ПРООН, змогли закупити всі препарати або їх більшу частину напряму у виробників.

За цими поставками проблем нема, а ціни суттєво нижчі. Фактично ціни і є ключовим показником та досягненням першого року роботи міжнародних організацій. Навіть у компаній-посередників купили дешевше, іноді - в рази.

Вперше в житті їх змусили конкурувати між собою, а не кулуарно домовлятися і ділити ринок. Наприклад, препарат для лікування онкології "Іматініб" у 2014 році МОЗ купувало по 93 дол, а в 2015 році "міжнародники" придбали його по 3,6 дол.

Економія за всіма програмами, якими займалися міжнародні організації, становила 20-60%. Найуспішнішими виявилися закупівлі ліків проти туберкульозу. Тут 70% препаратів закупили напряму у виробників, а економія становила 60%. Це ті кошти, які щороку Міністерство охорони здоров'я переплачувало за ліки.

Найменша економія - за програмою з дитячої гемофілії: 20%. "Міжнародники" пояснюють це маленьким ринком: в Україні лише 800 таких хворих дітей.

Тендерна мафія

Навіть при здешевленні ліків проблема "прокладок" залишилася. Особливо болісна вона в сегменті дитячої онкології.

"Ми три роки моніторимо держзакупівлі ліків. Найбільш корумповані - програми з дорослої та дитячої онкології. За бюджетний кошт купували не завжди потрібні дорогі препарати. За їх замовлення лікарі отримували від фармкомпаній преференції", - каже член правління "Центру протидії корупції" Олена Щербан.

За програмами дорослої та дитячої онкології більшість тендерів виграли посередники. Чому так сталося? Чому саме тут міжнародні фармацевтичні компанії скористалися послугами компаній-прокладок?

Пояснення просте: це усталена схема роботи, до якої всі звикли. Є домовленість між офісами міжнародних фармацевтичних компаній і дистриб'юторами. Офісам міжнародних компаній не потрібно займатися всією паперовою роботою і виходити на торги напряму. За них все робить посередник.

Питання тільки в тому, чи знають про це центральні офіси міжнародних компаній, в яких зазвичай у внутрішніх правилах прописана чітка заборона співпрацювати з компаніями, поміченими в корупційних скандалах?

За більшістю українських дистриб'юторів - чи то "Людмила фарм", щодо якої свого часу СБУ порушила справу за "відкати" чиновникам МОЗ, чи то БАДМ, чи то групою "Багрія" - тягнеться довгий корупційний шлейф.

Щоб у "міжнародників" навіть не виникло спокуси піти напряму, у 2016 році вони розсилали листи міжнародним фармкомпаніям і переконували їх, що у 2017 році міжнародних закупівель не буде, і їм не варто порушувати правила гри.

"Міжнародні фармкомпанії показували мені лист від "Людмила фарм". Їх лякали, казали, що нове керівництво міністерства, як я розумію, Шафранський, який працював у фармбізнесі і має свою компанію, поверне закупівлі в міністерство", - каже директор "БФ "Пацієнти України" Ольга Стефанишина.

У 2016 році, стверджувалося в листі, закупівлі взагалі будуть провалені.

Назад в майбутнє

Якщо повернути закупівлі в МОЗ, ціни знову виростуть. Країна повернеться до старих схем закупівель ліків, коли кілька постачальників домовлялися між собою. Півмільярда зекономлених грошей, за які купили додаткові ліки та врятували тисячі життів, знову опиняться на рахунках фармацевтичних мафіозі.

В такому разі буде вилікувано на 28 тис людей менше від туберкульозу, 160 дітей з гемофілією не отримають ліків, кожна третя дитина - безкоштовних вакцин. Країна отримає ті ж проблеми, що і в 2014 році, коли держава сплатила 50 млн грн за ліки для ВІЛ-інфікованих, які досі не поставлені.

Це буде означати, що посередники та система перемогли. Перші ознаки цієї перемоги можна побачити вже зараз.

"Днями на засіданні парламентського комітету з охорони здоров'я "регіоналка" Бахтєєва та Шафранський говорили, що міжнародні закупівлі не виправдали очікувань. Мовляв, знову купують у посередників. Однак чомусь кожен з них забув додати, що купують за набагато нижчими цінами", - розповідає Стефанишина.

У 2016 році міжнародним організаціям повинні передати всі закупівлі ліків та виробів медичного призначення. Навряд чи в. о міністра, у якого є власна компанія-дистриб'ютор медвиробів, захищатиме цю ідею.