Жовтнева інволюція*

Чи потрібно рятувати НАК "Нафтогаз" - символ української корупції та бездарності? Це питання геть не є риторичним.

Уряд відзначив річницю "жовтневої революції", видавши абсолютно комуністичну постанову.

З 1 грудня 2014 року приватним промисловим підприємствам дозволено купувати газ лише в НАК "Нафтогаз України". Де-факто, переходити на обслуговування до державного монополіста споживачів примушують вже зараз.

"Таким чином, закупівля газу в інших постачальників заборонена", - йдеться у прес-релізі асоціації "Газові трейдери України".

Логіка цього рішення - знову зробити НАК "Нафтогаз" універсальним постачальником пального для всіх. За рахунок постачанння промисловості будуть закриватися мільярдні збитки, що утворюються через співпрацю з населенням та комунальниками. Останні, як відомо, платять за пальне гірше, ніж підприємства.

Деякий час тому Євген Бакулін та Юрій Бойко під виглядом "реформи" віддали надприбуткових клієнтів приватним трейдерам. А на державну компанію "повісили" населення та котельні. Тепер це рішення де-факто скасовується.

Рятувати "Нафтогаз" будуть за рахунок ресурсу приватних видобувачів, хоча прямо про це не кажеться - це є логічним висновком дії рішення уряду.

Така хитра постанова з'явилася після низки спроб уряду зобов'язати приватних видобувників закачувати у підземні сховища 50% свого газу. Влітку таке рішення не було реалізоване, і тепер уряд зробив розумне рішення. Прямо він не репресує приватних видобувників, і звинуватити його немає в чому. Але опосередковано в них немає іншого шляху, ніж віддавати свій газ державному монополісту.

"Приватні видобувники будуть змушені скасувати діючі договори на поставку газу і спробувати знайти інших покупців. Проте знайти покупців на 300 млн куб м палива в місяць серед дрібних підприємств буде складно", - вважає аналітик нафтогазової консалтингової компанії "Ньюфолк" Геннадій Кобаль.

За його словами, якщо приватні видобувні компанії не знайдуть покупців, вони будуть змушені закачувати газ у сховища. "У "Нафтогазу" нема потреби купувати цей газ, НАК хоче продавати свій газ. Транспортування і зберігання палива буде здійснюватися за діючими тарифами "Укртрансгазу", - додає експерт.

Головна небезпека такого кроку для приватників є очевидною. Коли стане потреба (наприклад, через опалювальний сезон), "Нафтогаз" рішуче використає будь-який газ зі сховищ. Навіть не свій.

Згодом повернути пальне назад буде дуже важко, тому що почнуться багатомісячні процедури взаємозаліку, навіть через суди. Проте, "Нафтогаз" до таких процесів звик.

Зокрема, ходять чутки про борг більше ніж на 20 млрд грн, який утворився в монополіста перед "Укрнафтою" Ігоря Коломойского - мовляв, в компанії пальне забиралося як "газ невідомого походження". Начебто саме про цей борг Коломойський нагадує "Нафтогазу" щоразу, коли йдеться про сплату дивідендів на користь держави.

Проте є розуміння, що рішення уряду - це такий собі тактичний маневр. Уряд патріотів продовжив дію кабальної угоди з "Газпромом", яку має відпрацювати.

"За рахунок продажу газу промисловості НАК намагається покращити фінансовий стан. Відсторонення приватних компаній дозволяє йому реалізувати 1 млрд куб м палива взимку по 320 дол за тис куб м. "Нафтогаз" уклав угоду з "Газпромом" на купівлю 4 млрд куб м газу, і його треба кудись дівати", - каже Кобаль.

Чи є такий крок справедливим до приватних видобувників? Вони стверджують, що ні. Розповідають, що не буде жодних інвестицій, що в таких умовах неможна розвиватися, і все таке інше.

Втім, коли НАК методично витискали з ліквідного ринку на користь придворних олігархів, приватні видобувники сиділи тихо, насолоджуючись шматочком торта за нерегульованим тарифом. Мовчали вони і коли неприродним шляхом розподілялися ліцензії на видобуток газу, залишаючи осторонь державне "Укргазвидобування". Тепер же, коли треба рятувати населення та державні установи в опалювальний сезон, вони розповідають про несправедливість.

Тобто, рішення уряду є правильним, оскільки для нього це хіба не єдиний шлях приведення паливного комплексу до балансу. Покарання приватних видобувників напевно не є самоціллю НАК чи уряду. 

На думку директора енергетичних програм центру "Номос" Михайла Гончара, уряд має інше бачення масштабу нинішньої ситуації.

"Це рішення суперечить принципам ринкової моделі функціонування. Єдине, що його виправдовує, - це зовнішня агресія. З одного боку, з таким підходом уряду не можна миритися. З іншого боку, якщо влізти у шкуру уряду, то нічого іншого не залишається. Будь-хто інший на їхньому місці вчинив би так само.

Я не знаю, як вони будуть діяти згодом, але те, що робиться зараз, - це бомба під наступний сезон. Втім, зараз мова йде про виживання", - говорить експерт.

Шкода лише, що вчергове відбувається порятунок державного монополіста, який вже багато років тому мав збанкрутувати.

"У короткостроковій перспективі компанія зможе акумулювати додаткові кошти, адже тепер і газ, і оплата за нього від промислових споживачів будуть проходити через НАК. Разом з тим, поки компанія не покаже, на що витрачатимуться ці гроші, говорити про її фінансове оздоровлення буде складно", - вважає Павленко.

Всі розуміють, що "Нафтогаз" знаходиться у важкому фінансовому стані. Висмоктування соків з державного монополіста не могло бути вічним.

Кількаразове видворення з платоспроможного ринку, "вишки Бойка", "ризькі бомжі", порятунки нафтопереробки, "стабілізації" цін на бензин, спонсорство Фірташа, "сім'ї" та молодих талановитих олігархів - не повний перелік гріхів.

Ще було субсидування населення і теплокомуненерго, яке тягнулося роками. Все це повинно було колись скінчитися. Тому це радше жест відчаю з боку уряду, ніж помста чи намір знищити приватне видобування.

Але цей крок (як і багато інших кроків "уряду камікадзе") не вирішує проблему як таку. Корупція в нафтогазовій сфері зараз напевно має величезні обсяги, як і в часи Бойка-Бакуліна. Завдати удару по ній можна лише одним чином - запровадити єдину ціну на газ для населення, установ та приватного сектору. Поки цього не зроблено, НАК буде накопичувати заборгованість та висмоктувати гроші з державного бюджету. В той же самий час, парк "мерседесів" нафтогазовиків буде регулярно оновлюватися.

Тому приватні видобувачі праві в тому, що хочуть через деякий час повернутися до нормальної роботи - постачання газу тим споживачам, які можуть за нього платити гідну ціну.

"Якщо розвивати видобуток і посилювати конкуренцію між постачальниками, то обрана стратегія до цього не приведе. Такими кроками ні інвесторів у країну не залучиш, ні нинішніх видобувників надовго не втримаєш", - вважає президент аналітичного центру "Діксі груп" Олена Павленко.

Якщо ці кроки тимчасові, додає Павленко, то уряд мусив скласти план дій на випадок надзвичайних ситуацій. "Варто було показати причини прийняття таких рішень і час їх дії. Це те, що зрозуміли б і європейці, і українці", - зауважує експерт.

За її словами, в роботі НАК були ситуації, коли прибутки йшли далеко не на розвиток компанії. "Хотілося б, щоб цього разу було не так", - підсумовує аналітик.

Отже, найближчим часом уряд не збирається ліквідувати НАК "Нафтогаз". Тоді цікаво, як він збирається закрити головні "дірки", через які з компанії витікають кошти.

Основи цього процесу начебто закладені: перетворення частин "Нафтогазу" у ПАТ, розділення транспорту, видобутку та зберігання. Рамкові закони для цього прийняті, але їх виконання знову можуть відкласти.

"Нафтогазу" важливо витримати цей період, щоб зберегти керованість. Це важливо з точки зору потенційних криз. Росія може повністю перекрити нам газ, після чого доведеться робити реверсування ГТС", - пояснює Гончар.

За його словами, НАК у нинішньому вигляді може впоратися з такою ситуацією, але якщо почати роздирати її на частини, то ситуація може бути втрачена.

Також уряд міг би зіграти у стару гру: "вибори скінчилися - можна все". Вирівняти ціни на газ для всіх споживачів, активно судитися з приватними видобувниками. Всі будуть шоковані, але такі дії можна списати на війну і Путіна.

Правда, цьому не сприяє суспільно-політична ситуація.

Коаліційні торги швидко списують очки довіри, які президент та партії отримали на виборах. Суспільна психіка за останній рік украй виснажилася. Виборці шоковані курсом гривні, вони розуміють, що біднішають на очах. Якщо зараз підвищити ціни на газ до ринкового рівня (в доларах), то за курсом 17 гривен за долар остаточна ціна виявиться приголомшливою.

Ймовірно, уряд зробить класичну річ: продовжить чекати нагоди. Сенсу мало, але боляче буде всім.

"У нинішніх умовах нормальний ринок газу за два-три місяці не побудуєш, треба писати план дій на два-три роки. Він повинен передбачати поступове вирівнювання цін для усіх категорій споживачів. Етапи підвищення цін слід зафіксувати у часі, до них потрібно готувати усіх споживачів", - говорить Павленко.

* Інволюція