Відкат за конфіскат

Міністерство юстиції планує викорінити корупцію в Державній виконавчій службі. Для цього у травні має розпочатися пілотний проекту електронних аукціонів, на яких продаватиметься конфіскат.

За задумом, кожен хто внесе завдаток, матиме змогу не виходячи з дому за своїм комп`ютером трохи дешевше придбати квартиру, автомобіль та багато інших речей, що надходять до ДВС з банків та митниці.

Наразі все арештоване майно в країні продає приватна фірма – ТОВ "Нива-В.Ш."

У 2012 році таких фірм було чотири, у 2013 – три. Але у листопаді минулого року після приходу на посаду голови ДВС Валерія Дудінова, якого ЗМІ вважають близьким до "сім`ї", сталися зміни. Дві організації з трьох – ПП "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" та ТОВ "Укрспецторг Групп" - наказом було позбавлено права продавати конфіскат "за системні порушення".

Таким чином, увесь прибуток за проведення аукціонів - а це майже 15% від виручки за кожен лот - стікається до кишень власників "Ниви-В. Ш."

Як стати "своїм" на аукціонах

Основну виручку торгуючі організації отримують за продаж нерухомості та автомобілів. Це так зване ліквідне майно. За нього і йде боротьба на аукціонах.

Неходовий товар, на який відсутні покупці, фірма що проводить торги передає назад ДВС. Якщо це банківський конфіскат, його повертають банкам. Коли майно було вилучене на митниці, воно може бути передане на безоплатній основі державним закладам.

Початкова ціна конфіскату набагато нижча за ринкову. По-перше через те, що таку вартість встановлює оціночна компанія, яку вибирає ДВС.

По-друге, через судові ризики. Купівля на аукціоні, наприклад, квартири може обернутися судовою тяганиною з попередніми власниками.

Саме на ціновій різниці роблять "бізнес" спритні ділки та фірми, що влаштовують аукціони.

Інформація про майно публікується на порталі реалізації конфіскату ДВС. Але оголошення про ліквідне майно - квартири, авто чи земельної ділянки – розміщені також на сайті бюро "Шанс". Це контора-посередник між торгуючою організацією та бажаючим стати переможцем аукціону.

Ви можете прочитати інформацію про майно на порталі, заплатити необхідну заставу і взяти участь в торгах. Або треба звернутися до такого посередника.

Офіційно, бюро надає "консультування та послуги з придбання проблемної та арештованої нерухомості". Автор зателефонувала за номером, вказаному в розділі "контакти". Слухавку взяв чоловік, який представився Ігорем.

На провокативне запитання, чи може він допомогти стати переможцем аукціону з продажу квартири, співрозмовник відповів, що я гарантовано стану власником.

"Все залежить від конкуренції. Хто більше запропонує, той і виграє, але торг проходить до торгів. Ми гарантуємо виграти торги навіть якщо вам відмовить торгуюча організація", - запевнив він. Про деталі пообіцяв розповісти при зустрічі.

На вигляд Ігор виявився чоловіком років п`ятидесяти. Про себе розповів, що 10 років займається "конфіскатним бізнесом": купляє на аукціонах квартири, через суд виселяє минулих власників і продає житло за ринковими цінами.

За його словами, придбати квартиру на аукціоні надзвичайно просто. Для цього потрібно за його посередництва домовитися з торгуючою організацією про їхню винагороду за свою перемогу. Простіше кажучи, більш ринковий дохід. Хоча можна його ж назвати хабаром.

"Вони намагаються домовитися з клієнтами і тоді будуть проводити торги під того покупця, хто їм заплатить, кидаючи решту. Якщо запропонована вами ціна виявиться замалою, і хтось пообіцяє більше - вони працюватимуть з іншою людиною, а вас зроблять чужим.

Умовно ринкова вартість – це 100%. Оціночна вартість, яка там написана, іде 50%. Вони хочуть, щоб 50% ви заплатили офіційно, 20% їм поклали в карман і отримали сумарно 30% економії", - розкрив карти Ігор з бюро "Шанс".

У випадку принциповості покупця, він готовий іти разом на аукціон, щоб зафіксувати порушення, і в суді оспорювати перемогу фаворита торгуючої організації. Таким чином Ігор з бюро "Шанс" залишиться у виграші в будь-якому разі.

Одним з варіантів пошуку "своїх" клієнтів на аукціони для торгуючої організації можуть бути послуги брокерів. Вони шукають покупців на конкретну нерухомість, пропонуючи сплатити повз касу ці 20% за влаштування торгів спеціально під них.

Досить цинічною видалася пропозиція представника "Шансу" купити на аукціоні 1/3 квартири: "Частина коштує набагато дешевше. Ефективність затрачених грошей і отриманих потім становить 100%: купив за десять тисяч, а продав за двадцять".

Як правило, частина квартири виставляється на аукціон у випадку, коли хтось із власників не зміг розрахуватися з банком за якийсь кредит. Купуючи частину, приміром, за $10 тис, юрист Ігор приходить до мешканців цієї квартири і пропонує викупити щойно придбану 1/3 їхнього житла уже за $20 тис.

Іноді люди знаходять гроші і віддають. Але у більшості випадків змушені продавати квартиру повністю, аби розрахуватися з ним.

Розпродаж квартир

Щонайменше сім арештованих квартир у Києві було виставлено на аукціон 31 березня київською філією "Ниви – В.Ш."

Ціна нерухомості за столичними мірками просто вражає своєю дешевизною. Приміром, 3-кімнатна квартира площею 65 кв м у Голосіївському районі по вул. В.Дубініна,12/12 була виставлена за 389 тис. 809 грн, а продана за 390 тис. Тобто дорожче всього на 191 гривню!

За оцінкою ріелтора з агентства "Family Realty" Ігоря Уткіна, реальна ціна такої квартири у цьому будинку є $70 тис. По курсу 8 грн за долар ціна квартири становила би 560 тис грн. Але 31 березня курс долара був 11 грн 40 коп. Отже, за таку квартиру довелося б викласти 770 тис 280 грн.

У день квартирного розпродажу автор побувала в столичному офісі "Ниви-В.Ш." по вул. Баренбойма,12. Це триповерхова будівля, розташована в промзоні неподалік від Дарницького мосту.

Весь робочий день тут щопівгодини виставлявся новий лот – квартира в Києві. З кабінету на третьому поверсі виходив співробітник торгуючої організації, оголошував присутнім у коридорі номер лоту та адресу квартири і зареєстровані учасники аукціону йшли за ним у невеличку кімнату. Приблизно за 15-20 хвилин усі виходили.

Ті, хто програли, писали у коридорі заяву на повернення застави, а переможець прямував за ліцитатором у кабінет.

Серед бажаючих купити на аукціоні нерухомість автор зустріла ріелтора Ігоря Бадрука, який мав уже увосьме брати участь в торгах. Як запевнив, придбати квартири намагався за дорученнями своїх клієнтів.

Купити квартиру у такий спосіб йому пощастило лише раз, коли ріелтор виявився єдиним зареєстрованим покупцем. Потім, за його розповіддю, Ігор постійно натикався на одну й ту ж "схему".

"Є п`ять чоловік і всі кричать різну суму, а двоє у змові з ліцитатором. Той записує лише максимальну і мінімальну. Я кажу "400 тисяч", але мене не чують, а записують "361 тисячу" і "мільйон". Потім та, що заявила "мільйон", відмовляється платити, і квартира дістається тій, що оголосила найнижчу ціну.

У них є дві жінки, які постійно ходять на аукціони. То одна виграє, а інша відмовляється, то друга виграє, а інша відмовляється. З двома дамами я три рази пересікався, і вони три рази вигравали", - каже Ігор.

Цього разу Бадрук прийшов на аукціон з юристом, який мав бути спостерігачем, однак виграти знову не пощастило. При стартовій ціні у 397 тис грн, за 2-кімнатну квартиру по вул. Милославській, 3 він запропонував 450. Інший учасник торгів Олег Лактіонов оголосив 700 тис. Він і став переможцем.

У торгах іще брав участь Ростислав Котовський з пропозицією у 400 тисяч, але, як видно на фото протоколу, запропонована ним ціна не була задокументована.

Після закінчення торгів переможець іще в коридорі раптово заявив, що передумав купувати квартиру. За правилами, лот мав би відійти Бадруку за 450 тисяч, але представники "Ниви- В.Ш." досі не повідомили його про подальшу долю квартири.

"Скоріше за все, мене з сумою 450 тисяч з протоколу викинуть, а його (Котовського – автор) внесуть", - вважає Бадрук.

Директор "Ниви-В.Ш." В`ячеслав Ковіня відкидає будь-які звинувачення на адресу своєї організації.

"Я знаю про такі факти. Це законом ("Про іпотеку" - автор) така ситуація передбачена, і люди користуються нею. Але це не значить, що вони мають до нас якесь відношення. Люди купляють. Діють вони згідно чинного законодавства чи ні, хай визначає суд, але всю цю історію приписують нам", - каже очільник структури-монополіста.

Попри старт пілотного проекту електронних торгів, у торгуючій організації сумніваються у швидкому впровадженні цієї системи по всій країні. Але про всяк випадок до онлайн-аукціонів уже приготувалися.

"Електронна платформа з найкращими пристосуваннями у нас готова", - резюмував Ковіня.

Хто є власником монополіста?

З витягу з ЄДР видно, що офіційними власниками ТОВ "Нива-В.Ш." є Тимошенко Ольга Іванівна та Біндюгіна Мар`яна Олександрівна. Обидві з Дніпропетровська.

Варто зауважити, що Ольга Тимошенко раніше була директором ТОВ "Нива-В.Ш.", а Мар`яна Біндюгіна є приватним нотаріусом.

Водночас юридична адреса фірми – це Київ, Голосіївський район, вул. Паньківська, 5. За цими координатами знаходиться головний офіс ПАТ "Мостобуд", головою наглядової ради якого до моменту обрання народним депутатом від Партії регіонів був Володимир Продивус. Власне, про це значиться на його особистій сторінці на сайті ВР.

Крім того, у цій будівлі на 1-му поверсі знаходиться громадська приймальня нардепа.

Автор поцікавилася в охоронців компанії, чи знаходиться тут "Нива-В.Ш." На це відповіли, що така фірма тут справді була, але переїхала кілька років тому в інший офіс на вулицю Баренбойма.

Щоб отримати коментар стосовно приналежності ТОВ "Ниви-В.Ш." до бізнес-імперії Продивуса, автор звернулася до його помічника Оксани Назаренко. Почувши тему, вона з ходу заявила, що її шеф не має ніякого бізнесу, бо є народним депутатом.

Передати запит Продивусу все таки погодилася. Відповідь була повна юридичних термінів і штампів, суть яких полягала в тому, що він як нардеп не має управлінських повноважень, а тому не підпадає під дію закону "Про доступ до публічної інформації".

"Ваші звернення до мене, як до народного депутата України, не можуть мати форму інформаційного запиту", - резюмував Продивус, який належить до числа найзаможніших людей України.

Водночас новий керівник Мін`юсту Павло Петренко не приховує: конфіскатний ринок контролювали його попередники та деякі народні депутати. А через торгуючі організації "проходили оборудки в десятки мільярдів гривень".

Лише комісійних зборів - у розмірі майже 15% від проданого майна - компанії отримували на 200-300 млн грн на рік.

"Кілька останніх років діяла схема, за якою фактично реалізація конфіскованого майна була монополізована групою компаній, наближених до минулого керівництва Міністерства юстиції та окремих представників парламенту", - повідомив Петренко.

В свою чергу директор Асоціації "Український кредитно-банківський союз" Галина Оліфер констатує: в процесі реалізації конфіскату кредитори та боржники втрачають близько 35-50% вартості майна. Зокрема, це відбувається за рахунок сплати 10% виконавчого збору та 15% комісії організації, що організує торги.

Щоб зменшити комісійні торгуючим організаціям, у 2012 році під тиском банківської спільноти парламент ухвалив зміни до закону "Про виконавче провадження", якими знизив винагороду за продаж майна до 5%. Але вже за місяць Мін`юст своїм наказом нівелював цей позитивний крок.

Наразі зниження винагороди за проведення аукціонів залишається актуальним. Щоб електронні торги з пілотного проекту перетворилися на звичайне явище, потрібно внести зміни до законів "Про іпотеку", "Про державну виконавчу службу", "Виконавче провадження", а також в інші нормативно-правові акти. Досі відповідних законопроектів у парламенті не зареєстровано.

28 квітня відбудеться тендер серед торгуючих організацій за право продавати конфіскат за старою системою. А значить, добрі наміри запровадити прозорі торги поки що залишаються обіцянками.

ПРО АВТОРА

Алла Шершень, за підтримки проекту моніторингу корупційних правопорушень "CorruptUA"