Справи екс-депутата: як намагалися вбити банкіра з "Родоводу"

Колишній депутат Верховної Ради Олександр Шепелєв – напівлегендарна особистість. Були часи, коли про цю людину обізнані люди воліли не говорити. Та й зараз про нього розповідають неохоче, обмежуючись словами "колись десь бачив".

Такий статус Шепелєв отримав завдяки дуже довгому і зовсім несвітлому "шлейфу", який тягнеться за ним вже багато років.

Екс-депутат народився 1970-го у місті Горлівка Донецької області. Його бізнесом є фінансові послуги. Зокрема, Шепелєву належав мажоритарний пакет акцій "Європейського банку раціонального фінансування", де головою правління якийсь час працювала дружина колишнього першого заступника голови Нацбанку Тетяна Шаповалова.

До сфери впливу Шепелєва також відносили "Унікомбанк". Крім того, він був співвласником авіакомпанії Challenge Aero, яка займається чартерними перевезеннями заможних клієнтів.

До Верховної Ради ця людина потрапила на виборах 2006 року за списком Блоку Юлії Тимошенко. Тоді він мав прохідний 55 номер у списку. Як потім згадував екс-соратник Тимошенко Михайло Бродський, Шепелєва записав у список Богдан Губський.

2007 року Шепелєв переобрався на позачергових виборах також за списком Тимошенко. Але після остаточної зміни владних елііт, у жовтні 2010 року, він перейшов у фракцію Партії регіонів. Втім, ще через рік Шепелєв залишив фракцію "регіоналів" і став позафракційним.

На останніх парламентських виборах, восени 2012 року він намагався ще раз обратися до Верховної Ради за мажоритарним округом у Вінницький області, але набрав лише 0,61% голосів, програвши Миколі Катеринчуку.

Люди, які перетиналися з екс-депутатом, розповідають, що на перший погляд він приємна у спілкуванні людина, але зі специфічною репутацією. За їх словами, Шепелєв не страждає надлишком принциповості і звик вирішувати всі проблемні питання жорстко або грошима.

Тут також варто сказати, що екс-депутат також має впливову рідню. Його дружина, Галина Шепелєва є дочкою відомого донецького бізнесмена 1990-х років Михайла Фріденталя. Інша дочка цієї людини є невісткою чинного спікера Верховної Ради Володимира Рибака.

Майже всі знайомі Шепелєва при згадуванні його прізвища починали розповідати про якісь сумнівні справи. Його та іншого скандального банкіра Павла Борулька свого часу називали ледь не королями "конвертації".

Першою гучною історією, у якій спливло ім'я на той час БЮТівця, було вбивство у 2006 році полковника УБОЗу Романа Єрохіна, який займався конвертаціними центрами. Тоді екс-міністр внутрішніх справ Юрій Луценко заявляв, що у цьому злочині замішаний один з нардепів. Неофіційно називався Шепелєв.

Потім, у 2008 році тодішній керівник СБУ Валентин Наливайченко розповідав про причетність одного з банків екс-депутата до виведення коштів з "Промінвестбанку".

Втім, сам Шепелєв категорично спростовував інформацію про свою причетність до всіх згаданих випадків, і навіть скаржився на Луценка до Генпрокуратури.

Але найбільшу сумнівну "славу" Шепелєву принесли часи фінансової кризи 2009 року, яку не пережив тоді один з найбільших банків країни – "Родовід".

Схеми "Родовіду"

Банк, який розростався у геометричній прогресії у 2005-2006 роках, тоді фактично завалився. Розлючені вкладники ледь не штурмували відділення банку, щоб забрати свої гроші.

Але тодішній прем'єр Юлія Тимошенко, з властивою собі завзятістю, розпочала грандіозну кампанію спасіння майже "мертвого" банку. Держава рекапіталізувала "Родовід" і викупила 99,97% акцій банку. А сама Тимошенко, яка тоді розпочинала свою президентську кампанію, проводила грандіозні зустрічі з вкладниками, перетворюючи їх на передвиборчі заходи.

Однак президентські вибори виграв Віктор Янукович, і в "Родовіді" розпочалися чергові проблеми.

15 травня 2010 року Службою безпеки України був затриманий тимчасовий адміністратор банку Сергій Щербина. Йому було висунуто обвинувачення в розтраті десятків мільйонів гривень, виділених державою для відновлення фінансової спроможності "Родоводу".

Зокрема, кримінальна справа будувалася на подіях навколо офісної будівлі по Рильському провулку в Києві, що належала дружині депутата Шепелєва, і в якій знаходиться офіс колись надвпливового "регіонала" Юрія Іванющенка, відомого як "Юра Єнакіївський".

Але теоретично там мав розміститися головний офіс "Родоводу". Фінустанова заплатила за ремонт цієї будівлі "під себе" 24 мільйони вже державних гривень, але слідство стверджує, що жодних робіт не проводилося. Простіше кажучи, ремонт існував лише на папері, а десятки мільйонів державного банку просто вкрали.

Гроші, зокрема, виводилися через відому будівельну фірму "АК "Інжиніринг", яка за влади Януковича без конкурсу стала генпідрядником реконструкції центрального стадіону Євро-2012 НСК "Олімпійський" і мала зв'язки з екс-віце-прем'єром Борисом Колесніковим.

Керівникові компанії Володимиру Артюху також було висунуте обвинувачення в рамках справи "Родоводу". Він навіть був затриманий на три дні, а потім відпущений під підписку про невиїзд.

Найцікавіше, що рік тому Артюх офіційно визнав себе винним у тому, що допоміг скоїти злочин із фіктивним ремонтом. На судовому засіданні він прямим текстом заявив, що основним ідеологом всієї схеми був Шепелєв.

Чому Шепелєв? За твердженням фігурантів справи "Родоводу", після націоналізації Тимошенко призначила цього депутата таким собі "смотрящим" за банком.

Зокрема, екс-управляючий Щербина в інтерв'ю "Економічній правді" зізнався - після призначення у "Родовід" Тимошенко заявила, що всі питання він має "погоджувати і вирішувати з членом парламентського комітету з питань банківської діяльності, депутатом від БЮТ Шепелєвим".

"Шепелєв зайняв сусідній зі мною кабінет, поставив своїх керівників в юридичному, кредитному департаментах, в службі безпеки банку і контролював всі питання, включаючи організаційні, фінансові та кадрові. Він також брав участь у нарадах у Нацбанку, Кабмін, Мінфіні і стежив, щоб я прямо не спілкувався з керівниками уряду", - стверджував Щербина.

Водночас сам Шепелєв заявляв, що не мав зв'язків з банком "Родовід". "Єдиним правильним твердженням Щербини є те, що банк дійсно орендував у моїй сім'ї будівлю. Все інше я сприймаю як невдало обраний ним спосіб захисту", - зазначав екс-депутат.

Але після того, як СБУ часів Валерія Хорошковського почала розслідувати справи щодо махінацій у фінустанові, у багатостраждальний офіс переїхав "Юра Єнакіївський", що виглядало як перехід екс-депутата під покровительство.

5 жовтня 2010 року Шепелєв залишив БЮТ і перейшов до Партії регіонів. Щоправда, протримався він там трохи більше року, і у грудні 2011 вийшов з фракції влади. Чим пояснювалися ці маневри – достеменно невідомо.

До кінця повноважень шостої Верховної Ради Шепелєв досидів у якості позафракційного депутата. Потім була поразка на осінніх виборах. А вже у січні цього року стало відомо, що українське МВС оголосило його у міжнародний розшук.

Підозра у вбивстві

Міліція офіційно заявила, що відносно Шепелєва було відкрито кримінальне провадження щодо розкрадань в особливо великих розмірах та замаху на вбивство (за частиною 5 статті 191, а також статтею 15 та статтею 115 Кримінального кодексу).

Щодо розкрадань все було зрозуміло – це справа "Родоводу". По цим епізодам він був оголошений у розшук разом з дружиною Галиною Шепелєвою, якій належав офіс на Рильському провулку.

Як вдалося з'ясувати тоді "Українській правді", на екс-депутаті висить ще одна справа 10-річної давнини. І ця справа вже дуже серйозна – замовне вбивство.

Мова йде про події 14 січня 2003 року, коли у Донецьку був вбитий керівник наглядової ради "АвтоКразБанку" Сергій Кириченко. Як писали ЗМІ, фінансисту нанесли 14 ножових поранень. Це була дуже гучна справа, яка до цього часу повністю не розкрита.

22 січня вже цього року Ворошиловський райсуд Донецька санкціонував арешт Шепелєва у цій справі. Через 10 років після вбивства слідство дійшло висновку, що банкіра замовив екс-депутат через конфлікт у бізнесі.

Як випливало з судової ухвали про заочний арешт Шепелєва, останній доручив органзізувати вбивство Кириченка своєму водію на прізвище Чередниченко. У документі зазначалося, що проти екс-депутата, зокрема, свідчив його водій.

У цій же ухвалі був ще один цікавий момент: "Слідство має данні про те, що Шепелєв О.О. звертався до компетентних органів Російської Федерації для отримання Шепелєвим О.О. і Шепелєвою Г.М. громадянства вказаної країни".

Тут треба пояснити суттєвий факт. Як вже писала УП, екс-депутат ще в 2002 році отримав громадянство Канади, де живуть батьки його дружини. Юрій Луценко мав інформацію про це восени 2006 року. Але заборонене в Україні подвійне громадянство не завадило включити Шепелєва його до списку БЮТ на виборах 2007 року.

Навіщо було громадянство Росії? Причина може бути досить простою. Законодавство Канади дозволяє видачу власних громадян іншій державі. А от конституція Росії прямо забороняє видавати громадян РФ. Можливо, Шепелєви хотіли убезпечити себе російським паспортом від видачі Україні.

Шукали екс-депутата півроку. Існувала суперечлива інформація щодо його місцезнаходження. Казали, що він виїхав до Канади. Потім розповідали, що Шепелєв знаходиться у Чехії. Його навіть включили до відкритої бази Інтерполу з "червоною карткою", яка означає вимогу негайного затримання цієї людини.

4 липня Шепелєва затримала угорська поліція разом з представниками німецького Інтерполу у Будапешті.

"Близько 22:00 його затримала угорська поліція разом з представниками німецького Інтерполу у ресторані готелю Four Seasons. Він жив у Будапешті з угорським паспортом, виданим на інше ім'я", - розповів УП інформований співрозмовник.

Найцікавіше, що, за інформацією джерел, це був справжній угорський паспорт, виданий на прізвище Шевченко. Треба зазначити, що в Угорщині існує спрощена система набуття громадянства, якщо людина може довести угорське походження. Яким чином діяв Шепелєв – достеменно невідомо. Але, вочевидь, це стане одним з питань угорської влади.

Цікаво інше – колишній законодавчого органу в країні, де подвійне громадянство заборонено законом, має канадський, угорський і, можливо, російський паспорти. Залишається лише уявляти, яка сумарна кількість "лівих" паспортів є у всіх депутатів Верховної Ради.

Втім, тепер Шепелєв відбуває в Угорщині 40 діб екстрадиційного арешту, і теоретично має бути виданий Україні. Минулої п’ятниці глава українського МВС Віталій Захарченко заявив: "Коли його екстрадують – це технічне питання, яке зараз вирішується".

"Економічній правді" вдалося з'ясувати, що в Україні на Шепелєва чекають не тільки описані вище кримінальні справи, а й ще одна – про замах на вбивство.

Замах

17 травня цього року колишнього БЮТівця-регіонала спіткав черговий заочний арешт. Печерський райсуд Києва вирішив "закрити" Шепелєва у якості підозрюваного в скоєнні замаху на життя.

Мова йде про події, які мали місце навесні 2012, коли під Києвом намагалися вбити екс-власника банку "Родовід" Сергія Дядечка. Його Mercedes S550 розстріляли автоматними чергами, але банкір лишився живий.

Тут варто надати деякі пояснення. Крім кримінальних справ щодо розкрадання державних коштів у "Родоводі", існували ще й інші розслідування. Вони стосувалися подій 2006-2009 років, які власне передували краху фінустанови.

Наприклад, правоохоронців цікавило укладання кредитних угод з нібито фіктивними компаніями, кредити, які видавалися під залог фіктивних актів на землю та інші популярні інструменти "вимивання" коштів з банку.

Ці розслідування стосувалися періоду, коли Дядечко був мажоритарним акціонером "Родоводу". Зараз він числиться заступником керівника правління банку "Союз". Ще у 2011 році ЗМІ писали, що банк "Союз" пов'язаний з колишніми власниками "Родоводу", і що ці екс-власники завели мільярдні суми на депозити в банк "Союз".

Того ж 2011 році у справах "Родоводу" сталася чергова трагічна подія – у Донецьку загинув бізнесмен Геннадій Піскун, який міг бути одним з ключових свідків у справах щодо махінацій і був близьким другом Дядечка.

До чого тут Шепелєв? Як випливає з судової ухвали, яка є в розпорядженні ЕП, Дядечко був поінформований щодо махінацій у банку часів націоналізації та хотів дати відповідні свідчення правоохоронним органам. І екс-депутат восени 2011 нібито вирішив вбити банкіра.

"Втілюючи злочинний намір Шепелєв замовив умисне вбивство Дядечка своїй довіреній особі (дружина Шепелєва хрестила дитину цієї особи) – Даниліву Василю Миколайовичу, який на його думку міг підшукати осіб, здатних вчинити вказаний злочин", - йдеться у судовому рішенні.

Василь Данилів також відомий за прізвищем Бечварж, тривалий час жив у Чехії. Ця людина, зокрема, займалася експортом електроенергії до Східної Європи. Але водночас, за інформацією слідства, Данилів також мав контакти у злочинному світі.

Як писали ЗМІ, завдяки допомозі Даниліва та екс-радника Тимошенко Віталія Гайдука, колишній міністр економіки Богдан Данилишин зміг отримати політичний притулок в Чехії. Більше того, Даниліву належав офіс у Празі, де розміщувалася громадська організація "Українська європейська перспектива", обличчям якої є Данилишин.

Як розповідав екс-майор держохорони Микола Мельниченко, саме в офісі Даниліва чоловік колишнього прем’єра Олександр Тимошенко нібито пропонував йому свідчити проти Януковича у справі Євгена Щербаня.

Тож очевидним є те, що Василь Данилів був близьким до найвищого керівництва тодішнього блоку Тимошенко. Ще влітку минулого року він був затриманий за підозрою в організації замаху на Дядечка і перебуває у СІЗО.

Джерела розповідали, що після затримання з Данилівим особисто зустрічався міністр внутрішніх справ Захарченко. Очевидно, це допомогло зрушити справу з місця, і 15 травня вже цього року слідчий МВС виписав Шепелєву повідомлення про підозру у скоєнні замаху.

З копії цього документу, яка є у розпорядженні "ЕП", також можна дізнатися багато цікавого. У повідомленні також стверджується, що Шепелєв замовив Дядечка Даниліву.

"Отримавши замовлення на умисне вбивство, Данилів для його підготовки і вчинення залучив найбільш довірених йому осіб, які тривалий час працювали у нього охоронцями – Бартківа, Стрипу, а також свого знайомого Барана, та отримав їх згоду на співучасть у скоєнні злочину", - йдеться у повідомленні про підозру.

"Виконуючи роль замовника й організатора злочину, з метою забезпечення його належного вчинення, Шепелєв надав Даниліву дані щодо місць роботи, проживання Дядечка та фото останнього", - зазначили слідчі.

Згідно з документом, виконавці проаналізували інформацію щодо Дядечка та дійшли висновку, що банкіра треба "прибрати" разом з його водієм та охоронцем. 19 березня, за інформацією слідства, Шепелєв у своєму київському будинку підтвердив Даниліву намір убити Дядечка, зажадавши прискорити події.

"Данилів узяв на себе роль безпосереднього виконавця вбивства Дядечка С.В. та осіб, які могли перешкоджати виконанню злочину…, а Бартків (охоронець Даниліва), перебуваючи поруч із ним, мав за допомогою мобільного терміналу здійснювати зв’язок із рештою учасників злочинної групи, координуючи їх дії на забезпечення прикриття підходу та відходу з місця вчинення злочину безпосереднього виконавця", - йдеться у документі.

Того ж дня стався замах. Як стверджують слідчі, стріляв по машині банкіра особисто Данилів з югославського автомату "Zastava" М70АВ2. Дядечка тоді врятувала хвора спина – він відкинув переднє сидіння та лежав в автомобілі.

Хоча такі твердження слідства виглядають не дуже логічними. Важко уявити, що успішний бізнесмен, який займався експортом електроенергії в пристойних обсягах, особисто взяв в руки автомат, щоб виконати найбруднішу роботу. Це більш ніж дивно.

І навіть якщо Данилів формально дав свідчення проти себе –це ще може нічого не означати. Як добувають "щиросердні зізнання" в сучасній Україні – загальновідомо.

Втім, як би там не було, Дядечко оперативно виїхав з України. І через чотири місяці після замаху, у липні 2012, група підозрюваних у цьому злочині була заарештована разом з Данилівим.

Як розповідали джерела УП, цих людей вдалося встановити завдяки помилці одного з учасників замаху. Йому начебто сказали знищити мобільні телефони, через які кіллери здійснювали зв'язок. Замість того, він віддав їх своїм родичам, що живуть в горах Івано-Франківської області.

Правоохоронці знайшли ці телефони за унікальними кодами та приїхали в гори. А місцеві дали свідчення, що телефони отримали від свого племінника. Якого згодом і знайшли.

А вже у вересні 2012, за даними наших співрозмовників, Данилів під час бесіди з начальником карного розшуку МВС Василем Паскалом розповів про свою причетність до замаху та здав Шепелєва.

Але ще цікавіше подія сталася під час затримання охоронця Даниліва на прізвище Бартків, який брав участь у замаху на Дядечка. Коли правоохоронці брали цю людину, в його будинку на Івано-Франківщині знайшли й...колишнього водія Шепелєва Чередниченка.

Останньому, за версією слідства, екс-депутат замовив главу "АвтоКразБанку" Кириченка, якого зарізали у 2003 році. Бартків розповів слідчим, що Чередниченко жив у його помешканні протягом 2011-2012 років на прохання самого Шепелєва. Коло замкнулося.

Біженець

Тож зараз існують принаймні три кримінальні справи, розклад яких дуже не на користь Шепелєва – вбивство Кириченка, замах на Дядечка та розкрадання у "Родоводі". І максимальна можлива санкція за ними – довічне ув'язнення.

Зараз він затриманий в Угорщині і чекає рішення щодо екстрадиції. Між Україною та Угорщиною існує угода про правову постанову, який уможливлює видачу злочинців. Однак тут постає питання угорського паспорту Шепелєва на прізвище Шевченко і яким чином він був виданий.

"Він зараз розглядає можливість попросити політичного притулку у Європі", - розповіло інформоване джерело ЕП. За інформацією співрозмовника, Шепелєв навіть має намір попросити допомоги в цьому у партії Юлії Тимошенко, депутатом від якої він був.

"Можливо, він хоче попросити саму Тимошенко, щоб вона якимось чином висловилася щодо його справи", - зазначило джерело.

В прес-службі "Батьківщини", на жаль, відмовилися коментувати питання, чи допомагатиме ця політична сила Шепелєву. Водночас співрозмовник у партії був категоричний: "Хай просить допомоги на останньому місці роботи – в Партії регіонів. Ми не будемо втручатися".

Також ми намагалися зв'язатися з адвокатами самого Шепелєва, але вони, на жаль, поки не вийшли на контакт.

Варіант з політичним притулком може не відбутися й з інших причин. По-перше, занадто важкі справи і статті. Вбивство – це не жарти. І чи захоче якась європейська країна брати на себе такий "шлейф" – велике питання.

По-друге, є й суто формальні причини. Зокрема, Конвенція про статус біженців унеможливлює надання такого статусу людям, які мають кілька громадянств та скоїли злочин неполітичного характеру.

Шепелєв має, як мінімум, канадський паспорт. Тобто, згідно з міжнародним законодавством, його має захистити Канада, якщо вважатиме це за потрібне.

Більше того, за інформацією джерел, екс-депутат сім місяців тому виїхав не до Канади, як вважалося раніше, а до Франції, і тривалий час там знаходився. Згідно з Дублінською конвенцією, він мав би просити притулку саме у Франції, а не вже в Угорщині.

Не менш важливим є питання, чи хоче повернення до Шепелєва на Батьківщину українська влада.

Минулого року представники СБУ публічно заявляли, що екс-депутат причетний до розкрадання державних коштів рефінансування НБУ у сумі 315,3 мільйонів гривень.

За даними спецслужби, у цій справі його "партнером" був скандальний бізнесмен Павло Борулько. Останній, за лінією своєї дружини, мав родинні зв'язки з екс-генпрокурором Олександром Медведьком.

Але найважливіше, що свого часу Борулько був співвласником та керівником банку "Донеччина". Цю посаду він обіймав з середини 2002 року по середину 2003, а з кінця 2003 банком став керувати... нинішній перший віце-прем'єр, фіндиректор "Сім'ї" Сергій Арбузов.

При останньому ця установа спочатку була перейменована в "УкрБізнесБанк", а потім перейшла у орбіту старшого сина президента Олександра Януковича.

Втім, Борулька важко дістати. Він втік у Білорусь і був там арештований, але згодом Мінськ відмовився видавати банкіра.

Можна припустити, що Шепелєв є носієм більш ніж цікавої інформації як про "донецько-єнакіївських", так і про часи прем'єрства Тимошенко.

А найважливішим є те, що правоохоронні органи мали інформацію про сумнівні справи екс-депутата вже багато років, але нічого не робили.

Але у розкладах щось змінилося, і Шепелєва почали активно "доганяти". Зрозуміло, що у його швидкому арешті був зацікавлений Дядечко. Поки Шепелєв був на свободі, колишньому акціонеру "Родоводу" спокою не було.

Хоча, насправді, ще у кінці 2010 року ходили чутки, що СБУ часів керівництва Валерія Хорошковського збирається ініціювати позбавлення Шепелєва депутатської недоторканості задля притягнення до відповідальності.

Тоді це пов'язували з ще одним темним епізодом діяльності банку, який стосувався землі на Оболонській набережній у Києві, що перебувала у заставі. Цю землю пов'язували зі структурами олігарха Дмитра Фірташа, якому ідейно близький Хорошковський. Але Шепелєв отримав лояльність всесильного тоді Іванющенка, і історія кінчилася нічим.

Суттєві проблеми у екс-депутата почалися тоді, коли справи щодо держбанку передали до МВС, яке очолює "сімейний" міністр Захарченко.

У квітні цього року сталася ще одна примітна подія – з СІЗО вийшов колишній адміністратор "Родоводу" Щербина, який прямо свідчив проти Шепелєва. Три роки його тримали у так званому ізоляторі СБУ у якості головного фігуранта справи про розкрадання у держбанку. І тут Щербину раптово випускають.

Чому? Вочевидь, змінилося щось глобальне. Що саме – достеменно невідомо. Але ця історія яскраво демонструє абсурд, який коїться в Україні – у Верховній Раді може спокійно засідати людина з пачкою паспортів різних країн, і яка потім може опинитися головним фігурантів справ за вбивства і розкрадання державних мільйонів.

І нікому до того немає діла, поки така людина всіх влаштовує.