Рік "темного" тендера

Перед зимовими святами прийнято підбивати підсумки року, що минув. "Економічна правда" вирішила зробити огляд витрачання коштів платників податків. Адже на другий рік владарювання в Україні Віктора Януковича та Партії регіонів держзакупівлі перетворилися у грандіозний інструмент викачування бюджетних коштів на "свої" фірми.

При чому, були перейдені всі рамки пристойного, після скасування Верховної радою необхідності отримання погодження Мінекономіки для застосування процедури закупівлі в одного учасника.

В принципі, й раніше нічого не заважало розписувати фіктивні тендери "на коліні", але у 2011 році збереження гарної міни при поганій грі визнали недоцільним. Наведені у цій публікації приклади – це далеко не вичерпний перелік грандіозного марнотратства у країні, де корупцію майже "подолали".

Не виключено, що це можливо лише в Україні. Неодноразові намагання розлючених громадян взяти штурмом парламент мали б зупинити розкидання мільярдів на футбольний чемпіонат, стільці для депутатів, гвинтокрил, резиденції для президента та інші розкоші. Ту ж саму реакцію мали викликати обґрунтовані підозри, що шалені гроші платників податків отримали структури, пов'язані з видними діячами правлячої партії, рідними та близькими самого президента Януковича.

Але все це призвело лише до будівництва парканів з колючим дротом. Почнемо з президента.

Президентська розкіш на 300 мільйонів

Однією з притч року став намір президента Януковича піднестися у небо. Для цієї мети було вирішено використати вертоліт. Після численних нарікань жителів столиці на перекриття доріг для проїзду першої особи держави, киянам пообіцяли ліквідувати цей недолік.

Ціна виправлення ситуації - естетична і грошова. Вертолітний майданчик, де б президент завершував щоденну подорож з Межигір’я, будують прямо під Маріїнським парком. Ця гігантська споруда, вартістю 60 млн гривень, безнадійно зіпсувала краєвид у парку.

А от платникам податків президентський комфорт обійдеться в 7,5 млн гривень щорічно. Саме стільки коштує оренда надкомфортного гвинтокрила "AUGUSTA 139".

Цікаво й те, що держава орендує президентський гвинтокрил у фірми "Центравіа", яка пов’язана з формальними акціонерами резиденції Януковича "Межигір'я". Як водиться, закупівля цих послуг відбулася без тендеру. Однак й це не все. Державне авіаційне підприємство "Україна" витратить ще 8 млн гривень на оренду повітряного судна "Falcon 900". Постачальником, знову ж таки без тендеру, буде "Центравіа", яке і отримає 8 державних мільйонів.

Ще у 86 мільйонів обійшовся вертолітний майданчик у Каневі. 

Крім того, Державне управління справами, яке обслуговує президента, оголошувало про намір витратити 152,30 млн гривень на реконструкцію державних резиденцій в Криму та будівництво двох гелікоптерних майданчиків.

Загалом, 313,8 млн грн на президента та його насолоду.

Культ особи в лісі

Ціна іншого скандалу, пов’язаного з державними закупівлями, була порівняно скромною – всього 15 млн гривень. Але те, на що їх витратили, заставляє задуматися, чи не перейменовувати Україну у КНДР. Так влітку 2011 року стало відомо, що керівництво Держагенства лісових ресурсів змусило 300 лісництв закупити на 15 млн гривень портретів президента Віктора Януковича та гербів.

"З центру прийшла вказівка сплатити за сувенірну продукцію якійсь київський фірмі. Невдовзі нам прислали рахунок: треба було купити 70 портретів Януковича на 12 тис гривень та майже сорок сувенірних гербів на 40 тисяч. А скажіть мені, куди я повішу 70 портретів президента, якщо у мене всього 20 кімнат на все лісництво? В туалет хіба що. Там ще Янукович не висить", - розповідав керівник одного з лісництв.

Цікаво, що прем'єр Микола Азаров наполегливо спростувував інформацію про закупівлю портретів Януковича. Однак журналістам вдалося знайти підтвердження такого сумнівного витрачання державних грошей. Так глава Державного агентства лісових ресурсів Віктор Сівець у офіційному листі пояснював працівникам КРУ факти зловживань в його відомстві, в тому числі закупівлю портретів.

Необхідність закупівлі гербів та портретів чиновник аргументував необхідністю "підкреслити державний статус лісогосподарських підприємств та підвищенням рівня свідомості своїх працівників".

Мільйони для обранців

В 2011 році невпинно покращувалося життя та умови праці народних депутатів. Верховна рада, яку неодноразово штурмували розлючені урізанням соціальних виплат, літні чорнобильці та афганці, замовляла собі дорогущі ремонти, ноутбуки, стільці…

Наприклад у лютому автобаза Управління справами апарату Верховної ради замовила деталі для іномарок на 2 мільйони гривень. Більше ніж півмільйона було вирішено витратити на ремонт ліній урядового зв’язку.

16 березня Управління справами Верховної ради придбало послуги користування мережею Інтернет за 199,8 тис гривень та накупило копіювальної техніки на суму понад мільйон гривень.

Також були придбані кондиціонери на 2,1 млн гривень. У серпні стало відомо, що ремонт сесійної зали і парламентської бібліотеки коштуватиме 2 млн 50 тис гривень. Ще 9,5 мільйонів було вирішено витратити на ремонт даху та балконів.

У кінці року стало відомо, що депутатам купили п’ять сотень найдорожчих ноутбуків на загальну суму 5,49 млн гривень.

А 13 грудня Управління справами парламенту уклало дві угоди з власним Державним будівельним комбінатом на розробку проектно-кошторисної документації по двох об’єктах.

За 1,14 млн гривень потрібно виготовити проект влаштування скляного перекриття внутрішнього дворика по вулиці Грушевського, 5, та за 2,08 млн гривень проект прибудови до будинку парламентських комітетів по вул. Садовій, 3. Метою розробки проекту є "поліпшення умов роботи та розширення зони ділового спілкування народних депутатів".

Окремим життям жив готель "Київ". Як відомо, цей готель є держпідприємством управління справами апарату Верховної ради. У цьому готелі виділяються номери для народних депутатів, які не мають житла у Києві.

Протягом року "Київ" купував крісла і дивани на 1,77 млн гривень, стільці на 240 тис гривень, килими на півмільйона гривень, дерев'яні меблі на 228 тис гривень та освітлювальне устаткування на 672 тис гривень. 

Як бачимо, депутатське життя покращувалося.

Вугільні барони

У 2011 році для декого з Партії регіонів вугілля стало навіть не "чорним", а справжнім золотом.

Варто лише сказати, що навесні асоціація "Донбаський розрахунково-фінансовий центр" виграла тендери держпідприємства "Вугілля України" на загальну суму 949 млн гривень.

Другим щасливчиком, який виграв у ДП "Вугілля України" кілька тендерів на загальну суму 949 млн гривень, стала ПАТ "Луганська вугільна компанія".

"Луганську вугільну компанію" профільні ЗМІ пов'язували з одіозним регіоналом Юрієм Іванющенком, якого називають другою найвпливовішою людиною у країні. Ну, а асоціацію "Донбаський розрахунково-фінансовий центр" – безпосередньо з найвпливовішою людиною України Віктором Януковичем. До речі, інколи самого Іванющенка відносять до групи впливу родини Януковича. Якщо так, маємо ще 1,9 млрд гривень до статку президента.

Вугільний "сектор приз", знову ж таки за інформацією журналістів", випав також лідеру фракції Партії регіонів у парламенті Олександру Єфремову.

Так протягом року держпідприємство "Луганськвугілля" укладало мільйонні угоди на придбання устаткування з фірмами, які повязують з членами родини Єфремова. Загалом, як стверджувалось у публікаціях різних видань, родина Єфремова цього року провела через свою компанію понад 1 млрд гривень, які були виділені на постачання товарів та робіт державними вугледобувними підприємствами Донбасу.

Зокрема, мова йшла про ТОВ "ДС-8", головним засновником якого є син регіонала Ігор Єфремов, та ТОВ "Індекспром", які заснували Наталя Єфремова та давній партнер лідера регіоналів Віктор Немліхєр.

"Хліб Інвестбуд"

Першу половину 2011 року всі дивувалися успіху одного зернотрейдера - аграрної компанії – "Хліб Інвестбуд". Ця компанія отримала непропорційну кількість квот на експорт зерна від уряду за схемою, яку учасники ринку вважають непрозорою.

А 4 березня Аграрний фонд уклав угоду з ТОВ "Хліб Інвестбуд" на постачання 895 тис тонн зернових культур вартістю 1,55 млрд гривень. Ця компанія була обрана без тендеру. ЗМІ повідомляли, що контроль над фірмою "Хліб Інвестбуд" має ТОВ "Каласар", причетне до бізнес-середовища міністра аграрної політики Миколи Присяжнюка, та "Внєшеконобанка", який очолює прем'єр Росії Володимир Путін.

Також "Хліб Інвестбуд" повязували з імям регіонала Юрія Іванющенка. Однак й Іванющенко, й Присяжнюк категорично спростовували свою причетність до цього зернотрейдера.

Концерн ЄДАПС

Компанія, якій вся Україна платить за закордонні паспорти та інші документи суворої звітності, у цьому році знову була на висоті. При чому не докладаючи особливих зусиль, тобто без жодних тендерів.

У лютому Міністерство внутрішніх справ закупило у ЄДАПСа бланки документів суворого обліку майже на 1 млрд гривень. А у кінці року МВС купило закордонних паспортів ще на 15 мільйонів.

Минулого року віце-прем'єр Борис Колесніков планував відновити державний контроль над виробництвом захисних знаків і документів суворої звітності. Це стало б колосальним ударом по ЄДАПСУ, який пов'язують з регіоналом Василем Грицаком. Однак поки ця компанія зберігає своє становище. Варто додати, що Михайло Бродський, який відкрито ворогує з Грицаком, оцінив розмах "викачування" концерном ЄДАПС коштів з України в 8 млрд гривень на рік.

Безцінні вишки "Нафтогазу"

В 2011 році "дочка" НАК "Нафтогаз України" "Чорноморнафтогаз" на тендерах придбала дві морські бурові установки за ціною 400 мільйонів доларів кожна.

Номінальними власниками обох фірм були мешканці Риги - бомж Ерік Ванагельс і страховий агент Стан Горін, який відхрестився від фірми Highway investment. Та й сама фірма виявилася лише посередником.

Менеджмент "Нафтогазу" запевняв, що сума зазначена з урахуванням комплектуючих, проте, за інформацією ЗМІ, ці об'єкти не включені в договір купівлі вишки за 400 мільйонів доларів.

Другу бурову платформу "дочка" "Нафтогазу" начебто купила за ціною, що майже вдвічі перевищує вартість аналогів. В цьому тендері взяли участь три посередники: вже згадана Highway Investment з Великобританії - 400,3 млн доларів, Rigas kugu buvetavaз Латвії - 399,8 млн доларів та компанія DIAFALL Limited також з Великобританії - 405 млн доларів.

Перемогла Rigas kugu - посередник, який до цього не займався будівництвом бурових. Друга бурова у виробника також коштує значно дешевше. Цього разу - 200 мільйонів доларів. Кошти — 3,24 млрд гривень - на другу вишку, на безвідсотковій основі, позичив "Нафтогаз".

Компанія "Альтком"

Хто точно відчув покращення життя від проведення Євро-2012, то це донецько-офшорна компанія "Альтком". На початку 2011 року навіть приблизні підрахунки показували, що ця фірма зібрала портфель замовлень на об’єктах Євро-2012 щонайменше на 5-7 млрд гривень. І в значній кількості випадків це був тендер з одним учасником.

У 2007-2009 роках "Альтком" без тендеру збирав замовлення на будівництві у Донецькому регіоні. А після того, як Євро-2012 стало "вотчиною" Бориса Колеснікова, "Альткому" віддали об’єкти по всій Україні. Серед "ласих шматків", які дісталися цій компанії – Донецький аеропорт, дорога Київ-Харків-Довжанський, Львівський стадіон, траса Львів-Краковець.

"Українська правда" цікавилася власниками компанії "Альтком", яку пов'язували з відомим регіоналом Володимиром Рибаком. Однак сам Рибак спростовував свою причетність до "Альткому”, а Борис Колесніков казав, що "без понятия", хто є власником фірми-щасливчика.

Журналістам вдалося з'ясувати лише те, що фіктивним директором британської компанії "Євробалтлімітед", якій належить пакет акцій "Альткому", є кіпрська вчителька йоги. А коріння мажоритарних акціонерів ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком", яке отримувало без тендеру мільярдні замовлення, веде до офшорної країни Беліз, що донедавно носила назву Британський Гондурас.

У 2011 році свято "Альткому" продовжувалося. Зокрема, "Шляхове будівництво "Альтком" отримало підряд на будівництво Львівського аеропорту на 1,3 млрд гривень.

У травні Кабмін збільшив на 900 мільйонів вартість терміналу аеропорту Донецьку, який також будував "Альтком". У червні з "Альткомом" уклали нові угоди на реконструкцію доріг у Донецькій облісті на загальну суму 302 млн гривень.

Також у серпні на 440 мільйонів подорожчала "Арена "Львів" – ще один об’єкт "Альткому". Це лише побіжний аналіз. Але можна з упевненістю сказати, що донецький "Альтком" у 2011 році заробив на державі чи не найбільше.

Кілочки, які не купили у Юри Єнакіївського

Тендерна історія, яка претендує на звання "скандалу року” – закупівля дежпідприємством "Центр державного земельного кадастру" пластмасових межових знаків, призначених для закріплення меж земельних ділянок в натурі.

Угода була укладена ТОВ "Інвестеко". Всього ця фірма мала виготовити 50 млн знаків на суму 4,9 млрд гривень.

Як з'ясували журналісти, "Інвестеко" підконтрольна депутату від Партії регіонів Юрію Іванющенку. Однак, після скандалу у ЗМІ Кабмін вирішив розірвати договір з "Інвестеко" за згодою сторін. Крім того, було заявлено про намір внести зміни до закону "Про землеустрій", які б передбачали встановлення межових знаків на добровільних засадах та скасування штрафів за відсутності знаків.

Ізоляція ГТС на 700 мільйонів

В 2011 році на держзакупівлях непогано заробив і мільярдер Дмитро Фірташ.

Його компанія “Зангас-НГС” (її єдиним акціонером є офшорна фірма Zangas Holdings, яка належить Фірташу) стала традиційним фаворитом в минулому році на тендерах оператора газотранспортної системи - “Укртрансгазу”.

В 2011 році компанія олігарха заробила на ГТС майже 700 млн гривень.

Свою діяльність "Зангас-НГС", яка в основному виконує роботи з ізоляції магістральних газопроводів, активізувала в 2010 році. В тому ж році " Укртрансгаз" очолив Сергій Винокуров, який до призначення був топ-менеджером ТОВ "РСДж Україна" (зараз - ТОВ "ОСТХЕМ Україна", що входить до OstChem Holding Дмитра Фірташа).

Загалом в 2011 році “Уктрансгаз” здійснила закупівель на декілька мільярдів гривень. Точну суму компанія відмовилась повідомити “ЕП”.

Солодкого Нового року

Привід для гарного новорічного настрою має й віце-прем'єр Борис Колесніков. Адже контрольована ним кондитерська компанія "Конті" на безальтернативній основі виграла державний тендер на майже 90 млн гривень. 6 грудня "Конті" уклала договір з Виконавчою дирекцією Фонду соцстрахування з тимчасової втрати працездатності загальною сумою понад 88 млн гривень.

Предметом договору є 4 млн 184 тис 170 дитячих новорічних подарунків, які "Конті" мала поставити в усі регіони України з 8 по 17 грудня.

Джерело фінансування - кошти загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.

Як йдеться в обґрунтуванні закупівлі, нагальна потреба застосувати таку процедуру виникла через те, що на відкриті торги, оголошені 10 жовтня, було подано менше двох пропозицій. Цікаво, "менше двох” в умовах тендеру – це скільки?