Парламентський тиждень: спрощенка з конфіскацією

Минулого тижня депутати натискали свої кнопки часто і швидко.

Менше двох годин вистачило їм для прийняття у першому читанні держбюджету на 2012 рік. Основні параметри документа - доходи, витрати, дефіцит - не зазнали змін з часу представлення бюджету у парламенті місяць тому.

Опозиційно налаштовані депутати слушно зауважили, що у 2012 році 40% всіх коштів будуть направлені на три області: Донецьку, Дніпропетровську та АР Крим. А, для прикладу, Херсонська область отримає - 0,7%, Тернопільська - 1 %.

При розробці проекту Кабмін виходив з того, що зростання реального ВВП у 2012 році становитиме 5%, номінальний ВВП збільшиться на 16,6% до 1 505 мільярдів гривень, промислове виробництво зросте на 5,5%, інфляція становитиме 7,9%, індекс цін виробників - 9,4%, прогнозний середньорічний курс - 8,1 гривні за долар.

Невідомо, як бути з видатками за сумнозвісним законопроектом 9127, які сягатимуть 10 мільярдів гривень. Втім, уряд, як завжди, придумає, як не виконувати обіцянки.

Проте найбільшою подією тижня стало прийняття у другому читанні закону про спрощену систему оподаткування. У випадку підписання його президентом він набере чинності 1 січня 2012 року.

Головною перемогою "спрощенців" стало скасування дискримінаційного положення Податкового кодексу, яке забороняло віднесення платникам податку на прибуток вартості товарів та послуг, отриманих від платника єдиного податку на витрати.

З переліку суб'єктів, які мають право на єдиний податок, вилучили аудиторів, проте залишили бухгалтерів та фахівців з маркетингу і консалтингу. Платників єдиного податку поділили на чотири групи, для кожної з яких встановили обмеження і ставки податку. До першої-третьої груп віднесли тільки фізичні особи.

Незважаючи на низку позитивних моментів закону, підприємцям варто звернути увагу на норму, яка передбачає анулювання свідоцтва платника єдиного податку на основі акту податкової перевірки і за умови виявлення порушень. Знаючи методи роботи податківців, можна не сумніватися: сокира занесена над кожним підприємцем.

Більшість депутатів парламенту заблукали не тільки в історичних епохах, але і в часі. Не інакше як знущанням над здоровим глуздом можна назвати триразове голосування за постанову про скасування літнього часу. Все змішалося в будинку під куполом - і політика, і економіка, і турбота про здоров'я людей. Перемогла політика.

Оскільки, Віктор Янукович не отримав бажаних поступок у Донецьку від президента Росії Дмитра Медведєва, рівняння на московський час перестало бути актуальним.

Пошук джерел наповнення бюджету - чи не найскладніше завдання будь-якого уряду. Український уряд на цьому шляху досяг неабияких успіхів, про що свідчать зміни до Кримінального і Кримінально-процесуального кодексів. У першому читанні впроваджено новий вид конфіскації майна - спеціальна конфіскація.

Вона полягатиме у "примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим кодексом, за умови вчинення суспільно небезпечного діяння, що містить ознаки складу злочину, передбаченого особливою частиною цього кодексу".

Відмінність від простої конфіскації в тому, що остання є різновидом покарання. Для спеціальної ж - покарання не важливе. Вона може використовуватися і тоді, коли особа не підлягає кримінальній відповідальності: не досягла потрібного віку або недієздатна, а також в тих випадках, коли звільняється від покарання.

Наступним у низці прийнятих минулого тижня недемократичних актів є закон, який частково повертає повноваження Верховному суду. На перший погляд, цю ініціативу варто вітати, враховуючі чисто номінальну роль даного органа, повноваження якого з політичної доцільності обмежили "регіонали". Однак диявол криється в дрібницях.

Після ухвалення цього законопроекту в Реєстр судових рішень будуть включатися не всі рішення судів, а лише ті, перелік яких ухвалить Рада суддів за погодженням з Державною судовою адміністрацією. Отаке прозоре судочинство по-українськи.

Під кінець тижня лобісти у другому читанні "протягнули" закон, який полегшить "дерибан" нафтогазового шельфу, або, мовою урядовців, дозволить залучити іноземні інвестиції.

Мінімальною кількістю - 226 голосами - депутати вилучили із закону "Про угоди про розподіл продукції" посилання на перелік ділянок надр, які можуть надаватися на умовах угод про розподіл продукції, як такий, що стримує залучення інвестицій і не відповідає міжнародній практиці.

І справді - навіщо цей перелік? Як висловився з цього приводу депутат Валерій Келестин, "ні собі, ні людям".

На додачу, із закону прибрали норму про обов'язкову публікацію переліку ділянок в офіційних друкованих виданнях України та іноземних ЗМІ. Кому цікаво - звертайтеся до Келестина. Він, мабуть, знає, яким "людям" відійдуть українські надра.