Кіоски: назад у дев'яності
Вулиці української столиці заполонили торговельні точки малих архітектурних форм - МАФи. Попри бюрократичні вимоги до їхнього встановлення, нагляд чиновників за діяльністю МАФів достатньо умовний.
З року в рік місцева влада тільки ускладнює процедуру встановлення торгових кіосків, тим самим змушуючи підприємців давати хабарі чи орендувати торгові точки.
Так, наприкінці 2008 року встановлення МАФів стало потрібно узгоджувати з КП "Київське інвестиційне агентство". Фактично воно стало посередником, через якого люди мера хотіли контролювати кіоски. Підприємці відповіли на це переходом у тінь. Платити міліціонерам хабарі виявилося дешевше, ніж офіційно реєструвати ларьок.
Чемпіонат - не перешкода
Спроби мерії кардинально зменшити кількість торгових точок в рамках підготовки до "Євро-2012" теж зазнають більше невдач, ніж успіхів. Київським чиновникам вдалося лише "розігнати" торгові точки з продажу преси поряд з НСК "Олімпійський".
Продавці газет і журналів кажуть, що їхній бізнес давав невеликі доходи, тому чиновники легко розпрощалися з їхніми кіосками.
Так само поки не приносять результату спроби очистити від ларьків території біля метро. З початку 2011 року з Києва прибрали лише 150 кіосків, що перебували на відстані 20 метрів від станцій. За даними КМДА, у Києві незаконно працює 1,4 тисячі кіосків, тоді як всього їх в столиці 10,7 тисячі.
Однак ця цифра умовна, бо інвентаризація торгових точок не закінчена. Водночас, у столиці постійно зростає кількість нових кіосків - приблизно на 10-20 на добу. Вивезені на штрафний майданчик будки віддаються їхнім власникам і опиняються вже в іншому місці Києва.
"З 28 вересня ми починаємо інспектувати райони на предмет дотримання вимог благоустрою. Першими перевіримо Святошинський і Солом'янський райони. Графіка об'їзду райони не знатимуть", - повідомив начальник Головного управління контролю за благоустроєм КМДА Сергій Садовий.
Криза, корупція та кодекс
Причин повернення у лихі "ларьочні" 1990-ті роки кілька.
По-перше, економічна криза змусила підприємців згортати бізнес і переїжджати з торгових комплексів та магазинів у кіоски.
По-друге, масові звільнення офісних працівників у 2008-2009 роках змусили останніх відкривати свою справу, здебільшого торгову.
По-третє, ухвалення Податкового кодекс змусило підприємців дробити бізнес, побоюючись скасування єдиного податку та примусового переходу на касові апарати.
У березні 2011 року міська влада заборонила продаж пива і слабоалкогольних напоїв у ларьках. Втім, це рішення торговці ігнорували, тому пізніше міськрада скасувала цю заборону, оскільки вона, мовляв, вступала в протиріччя із законодавством.
Так само ігнорують підприємці і мораторій на встановлення нових МАФів, що діє з 24 березня 2010 року. Чиновники пояснюють появу нових точок тим, що мораторій не поширюється на суб'єкти, які підписали угоди до набрання мораторієм чинності.
Міська влада спробувала легалізувати діяльність МАФів, закликаючи їх до 1 травня 2011 року підписати з містом угоди земельного сервітуту. Це давало підприємцям право обмеженого користування землею.
Однак в ситуацію втрутилося головне управління містобудування та архітектури. Воно внесло свої "корективи" у документацію, звівши нанівець ідею наведення порядку на цьому ринку. Зокрема, управління відмовилося укладати угоди з тими, хто відмовляється визнати розташування свого кіоску незаконним.
У декларації про наміри власник повинен був визнати, що порушує вимоги нормативно-правових актів України і зобов'язується привести споруду до вимог законодавства протягом 28 днів з моменту підписання декларації. В іншому разі главк має всі підстави демонтувати об'єкт.
"Фактично власник тимчасової споруди підписує собі "смертний вирок", адже вирішити всі проблеми, включаючи земельне питання, протягом 28 днів, враховуючи бюрократичну тяганину, неможливо. Тому всі намагання знайти порозуміння між власниками МАФів і київською владою були зведені нанівець", - пояснює юрист Асоціації власників малого бізнесу і малих архітектурних форм Артем Кузнєцов.
Схоже, столичні чиновники лише імітують боротьбу з незаконними кіосками.
Скільки коштує ларьок
Складність отримання дозволів вже привело до того, що виявити справжнього власника МАФів майже неможливо. Більшість ларьків - в оренді чи суборенді. Вартість оренди залежить від місця розташування торгової точки. Найдорожчі - біля метро, але й приносять прибутку вони значно більше.
В середньому точка в районі станцій метро "Шулявка" та "Політехнічний інститут" коштує 10-15 тисяч гривень на місяць. До цього треба додати щоденні побори міліції - 100-150 гривень та кілька тисяч гривень на місяць подаянь різним ревізорам.
Відтак, кіоск у гарному місці може приносити 1-3 тисячі гривень на день, тож легко покриває ці затрати - звичайно, за рахунок споживача. Цим і пояснюється маніакальне бажання торговців тіснитися поряд з метро та іншими місцями, де проходить багато людей, створюючи незручності і небезпеку для людей і транспорту.
Ця ситуація всіх влаштовує. Підприємці заробляють у непристосованих для цього місцях, чиновники прикриваються турботою про працевлаштування продавців, а самі городяни, попри невдоволення розміщенням кіосків, все одно "голосують гаманцем" за їхнє подальше існування, купуючи в них товари.
Схоже, ні "Євро-2012", ні кампанії з благоустрою на кількість кіосків у столиці не вплинуть.