Процвітання загниваючих теплокомуненерго

Щороку опалювальний сезон в Україні стає всім цікавим лише у день його офіційного початку - 15 жовтня - і у день його завершення - 15 квітня.

Протягом решти часу зазвичай триває млява дискусія про тарифи на тепло, борги теплокомуненерго - ТКЕ, перманентне відключення споживачів від газу і тепла.

Проте останній опалювальний сезон може стати переломним для майбутнього всієї галузі "комунального" тепла. Підприємства ТКЕ побили всі рекорди, заборгувавши "Нафтогазу України" більше 6 мільярдів гривень.

Війна все спише

Це майже удвічі більше, ніж ТКЕ заборгували за опалювальний період у 2009-2010 років. Тоді сума боргу 15 квітня 2010 року становила 3,86 мільярда гривень.

Крики про порятунок галузі залунали звідусіль. Місцева влада рішуче взялася трусити владу центральну на предмет збільшення компенсації різниці у тарифах на тепло. У Верховній раді лежить без п'яти хвилин ухвалений законопроект про виділення уже не 2,4 мільярда гривень, а 3,6 мільярда гривень на такі гуманні цілі.

Бізнесмени стали частіше з'являтися у стінах місцевої влади з пропозиціями налагодити тісну співпрацю з теплокомуненерго. Самі ж керівники ТКЕ взялися активно просувати закон про списання боргів ТКЕ, починаючи з 2007 року. Однак МВФ може і не дозволити списувати борги.

Відчайдушний лемент, що підприємства ТКЕ доживають останні дні, не є перебільшенням, проте влаштовувати істерики з приводу їх смерті не варто. Українські комунальні, а зрідка і напівприватні підприємства теплопостачання відчувають себе майже як у рекламі - сухо, комфортно, захищено і впевнено.

До того ж, їх захищають закони "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств ПЕК" та "Про теплопостачання", які забороняють проводити процедуру банкрутства компаній сектора і забороняють припиняти їм постачання газу в опалювальний період. А більшого "тепловики" і не вимагали.

Впевненості підприємствам ТКЕ додає наявність лобістських каналів у Міністерстві житлово-комунального господарства. Просякнутий наскрізь ознаками корупції ланцюжок взаємодії між ТКЕ, чиновниками Кабміну незалежно від політичного кольору і газопостачальними організаціями ще довго годуватиме "тепловиків".

Причиною ж нинішнього різкого сплеску емоцій щодо ТКЕ став радше збіг обставин: подорожчання російського газу, зовнішні борги НАКу, борги ТКЕ у зв'язку з підвищенням внутрішньої ціни на газ для ТКЕ до 1 309 гривень за тисячу кубометрів, неможливість ТКЕ швидко адаптувати свої схеми "оптимізації розподілу платежів" до нової ціни на газ, підвищення тарифів на решту послуг.

Золоті яйця ТКЕ

Багаторічна імітація боротьби ДК "Газ України" з вічними і злісними боржниками ТКЕ - лише підтвердження тези про корупцію, яка давно "виїла мозок" чиновникам, зокрема у газовій сфері. Безумовно, дочірня компанія "Нафтогазу" є радше заручником ситуації, що склалася навколо компаній теплокомуненерго.

Підприємства галузі давно перетворилися на курей, що несуть золоті яйця. Оскільки в Україні працює понад 900 теплокомуненерго, то продуктивності такого "курятника" можна лишень позаздрити. А таких курей, як відомо, не можна різати. Їх треба підгодовувати і у належний час просто приходити за яйцями.

Можна згадати чудовий приклад створення у 2003 році дочірнього підприємства "Газ-тепло", з яким "Газ України" так неохоче поділилася кількома десятками ТКЕ.

Причини такого небажання були вагомі: в опалювальному сезоні 2003-2004 років "Газ-тепло" працювала тільки з 52 підприємствами ТКЕ з 900, а забрала у "Газу України" майже 25% ринку постачання газу для ТКЕ - 2 мільярди кубометрів.

Вже у 2005 році при керівнику "Нафтогазу" Олексієві Івченку фірма "Газ-тепло" зазнала певної модифікації і з часом просто зникла з газової карти України.

Робота ДП "Газ-тепло" не припала до душі багатьом тодішнім керівникам ТКЕ, тож компанія була приречена. Неважко здогадатися, що така ж доля чекає на кожного, хто зазіхне на тріумвірат "Нафтогаз" - ТКЕ - ЖКГ. За руку, звичайно, поки що нікого не зловили, але ділитися "процентом" ніхто не бажає.

До речі, на тлі масового захоплення боротьбою з корупцією, окрім кримінальної справи "РосУкрЕнерго" - Діденко - Макаренко про 11 мільярдів кубометрів газу, нема жодного серйозного розслідування про фінансову діяльність ТКЕ. Та й "Газу України" не видно серед ініціаторів подібних справ, хоча важелі для цього є.

Такий стан справ підкріплюється "залізними" аргументами про гнилі труби, застаріле обладнання котелень з 50-відсотковим КПД, низькі тарифи на тепло, відсутність програм модернізації теплотрас.

Зрештою, можна знайти ще з десяток причин, що успішно і роблять керівники ТКЕ - сидять собі спокійно, закинувши ноги на труби. Не менш деструктивну роль у питанні майбутнього ТКЕ відіграє і місцева влада, якій вигідно зберігати статус-кво до кожних наступних виборів, де і розігрується карта тарифів на тепло.

Слідами Бакая

Стагнація і, на перший погляд, погіршення фінансової ситуації у ТКЕ, які вже давно нікого не бояться, може дозволити нинішній владі об'єднати теплокомуненерго, наприклад, у НАК "ТКЕ". Допоможе владі у цьому адміністративний ресурс. Як казала героїня "Діамантової руки"? "А если не будут брать - отключим газ".

Звичайно, проти виступлять місцеві органи влади, які не захочуть втрачати контроль за діяльністю ТКЕ, але у кожного міського голови є своя ціна.

Саме так 13 років тому Ігор Бакай переконав Леоніда Кучму об'єднати нафтогазові підприємства "Укргазпром", "Укргаз", державні облгази у НАК "Нафтогаз України". Потім, у 2001 році, було об'єднання ДАТ "Магістральні нафтопроводи "Дружба" і ДАТ "Придніпровські магістральні нафтопроводи" у ВАТ "Укртранснафта".

Мова йде про монополізацію, концентрацію чи гегемонізацію ринку послуг, який об'єднаний навколо теплокомуненерго. Звичайно, нічого хорошого у цьому нема. Звичайно, у НАК "ТКЕ" також будуть корупція та поділ на своїх і чужих.

Водночас, специфічний прототип такого монополіста, як ДП "Газ-тепло", засвідчив, що відсоток оплати за спожитий газ суттєво зростає. Зростуть і надходження грошей, а саме це повинно цікавити зараз владу.

До кращого не йде. У 2007-2010 роках рівень розрахунків компаній ТКЕ перед "Газом України" впав з 81% до 59%. Цифра за 2011 рік буде ще гіршою - 45%.

Януковичу, Азарову, Клюєву чи Бойку - невідомо хто ризикне взяти на себе роль "бакая" - доведеться приймати рішення про реформування теплокомуненерго. Адже після зростання тарифів на газ і комунальних послуг МВФ буде ставити вимогу визначити подальшу долю підприємств ТКЕ.

Тим більше, що НАК "ТКЕ" - це оптимальний механізм майбутньої приватизації цієї сфери, якщо такі думки навідуються у владні голови. "Київенерго", до речі, уже купили, і власник прописався у Донецьку на бульварі Шевченка.

Інакше фінансове процвітання ТКЕ із загниваючими трубами буде тривати ще довго, а "Нафтогаз України" ще довше вибиватиме з них мільярдні борги.

Борг підприємств теплокомуненерго, мільярди гривень

* - на 13 квітня 2011 року. За даними "Газу України" - 6 мільярдів гривень

Динаміка боргу підприємств ТКЕ

* - на 13 квітня 2011 року 

Розрахунки підприємств ТКЕ за підсумками календарного року

Джерело: Інститут енергетичних досліджень