Зона вільної торгівлі заради олігархів?
Чи справді Європейський союз ставить Україну перед вибором: зона вільної торгівлі - ЗВТ - з Євросоюзом або Митний союз - МС - з Росією, Білоруссю і Казахстаном? Так. Чи справді ЄС вимагає від України набагато більше, ніж та готова дати? Так.
Чи справді Україна жорстко відстоює свої інтереси у переговорах про приєднання до ЗВТ? Так, проте у довгостроковій перспективі Україна ризикує не отримати європейський ринок для своїх товарів і послуг, тому що українська влада більшою мірою піклуються про інтереси великого олігархічного бізнесу країни.
Минулого тижня Київ відвідав комісар Європейської комісії з питань торгівлі Карел де Гюхт. Він зустрівся з прем'єром Миколою Азаровим і президентом Віктором Януковичем. Однак цей візит не був черговим раундом переговорів щодо входження України до ЗВТ та про асоціацію з ЄС - Гюхт "налагоджував особисті контакти".
"Недавно у нас була зустріч "ЄС - Україна", на якій ми вирішили, що під час мого візиту треба поговорити не тільки про традиційні і "красиві" теми. Ми сфокусувалися на угоді про глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі. Обговорювали в основному два розділи: про енергетику та сільське господарство. Ми намагалися визначити проблеми і вирішити їх. Зустріч пройшла в добрій атмосфері", - повідомив Гюхт кореспонденту "Економічної правди" відразу після зустрічі з Януковичем.
На питання, про які проблеми йдеться, єврокомісар відповів, що сторони говорили про доступ української сільськогосподарської продукції в Європу.
"80% української сільськогосподарської продукції будуть експортуватися у ЄС безмитно і без квот. Ми також обговорювали квоти на експорт. Експорт понад квоти обкладатиметься існуючими митами. У будь-якому випадку, це суттєве відкриття ринку ЄС для української продукції", - заявив єврокомісар.
Після одинадцяти раундів переговорів між Україною та ЄС налагодити відносини, схоже, було вкрай необхідно, тому що, судячи за деякими даними, ці переговори йдуть зовсім не гладко, і Гюхт частково це визнав.
На жаль, сторони тримають в секреті не тільки деталі переговорів, а й текст угоди. Тобто ЄС і Україна намагаються налагодити торгівлю, домовитися про взаємний експорт, але про це, крім чиновників, ніхто не знає. Між сторонами переговорів існує взаємна обіцянка дотримуватися конфіденційності.
Про що вони говорили
За даними "ЕП", угода про зону вільної торгівлі складається з 20 розділів, кожна з яких присвячена тому чи іншому сектору економіки.
Джерела, близькі до переговорної групи між ЄС і України, повідомили, що під час приїзду єврокомісара обговорювалися, щонайменше, чотири питання: відповідальність України за перебої у постачанні транзитної електроенергії в Європу, доступ європейських автоперевізників до України, спрощення ввезення в Україну автомобілів з ЄС, а також квоти на поставки до Європи українського зерна.
Перелік питань і тон переговорів свідчать, що Україна не поспішає беззастережно виконувати вимоги ЄС. Зокрема, Україну змушують відкрити банківський депонент, з якого списуватимуть кошти, якщо Київ визнають винним у зриві поставок струму.
Однак голова української переговорної групи з ЄС, заступник міністра економіки Валерій П'ятницький днями заявив, що електроенергією торгують приватні компанії, тому український держбюджет за них відповідати не повинен. Крім того, гроші можуть бути списані з депонента в безумовному порядку, що не влаштовує Україну.
ЄС також наполягає на допуску в Україну європейських автомобільних перевізників та спрощенні режиму перетину кордону. У відповідь уряд України зажадав того ж. Однак європейці говорять, що їх не влаштовує використовувана українськими перевізниками техніка, а також режим роботи українських водіїв.
"Ми знаємо, що в Україні водії можуть проводити за кермом 10-12 годин. Це ненормально і небезпечно, тому ЄС поки що не готовий відкрити Україні доступ перевізникам", - кажуть європейські джерела "ЕП", близькі до переговорів.
Оскільки ЄС вимагає нерівних умов, Україна не погодила цей пункт.
Ще одна тема переговорів - спрощення та здешевлення ввезення в Україну нових і старих машин з Європи. На жаль, деталей про цю частину перемовин нема. Проте один з представників ЄС сказав: "Ви ж маєте Васадзе!" (Таріел Васадзде, власник корпорації "Укравто", один з найсильніших автомобільних лобістів України. - "ЕП").
І, нарешті, обговорювалася проблема експорту зерна. За словами Гюхта, ЄС і Україна дискутують про розмір квот. За деякими даними, Київ не влаштовують запропоновані квоти, і він хоче їх збільшити. Домовитися про це не вдалося.
Джерела "ЕП", близькі до переговорів, повідомили, що на порядку денному переговорів з питань зони вільної торгівлі є ціна на газ і його транзит через Україну.
І, що не менш важливо, чиновники ЄС, зазвичай дипломатичні на публіці, таки ставлять Україну перед вибором: або зона вільної торгівлі з Євросоюзом, або митний союз з Росією, Білоруссю та Казахстаном.
Гюхт заявив, що під час його візиту про це не йшлося. Однак він вважає, що митний союз з цими державами несумісний з майбутньою ЗВТ з Європейським союзом.
"Тут справді є протиріччя. Поєднання неможливе, бо з одного боку у вас є митний союз, з іншого - потенційний сприятливий режим з ЄС. Втім, це не означає, що митний союз і угода про зону вільної торгівлі повинні бути однаковими, що неможливо. Це не цілком природно. Не можна змішувати", - сказав він.
Український інтерес
Єврокомісар визнав, що Україна з усіх сил намагається захистити свої інтереси. Саме з цієї причини жодна із сторін не може назвати переговорний процес легким.
"Україна хоче збалансувати інтереси і отримати вигоду", - заявив Гюхт.
Джерела "ЕП" відзначають, що Україна завзято захищає інтереси не стільки свого ринку, скільки свого олігархічного прошарку. Згадка імені Васадзе була показовим прикладом у зв'язку з розділом угоди про ввезення в Україну авто з Європи.
При цьому європейські переговірники здивовані доступом до України китайських машин: "Вас не турбує, що їх в Україні все більше, і вони небезпечні?".
Однак асоціація з ЄС і угода про зону вільної торгівлі мають на меті і системні зміни всередині країни. Зокрема, мова йде про органи правосуддя і захист приватної власності.
Усе це - теж частина угоди, але тут представники ЄС готові почекати.
Гюхт не відповів на питання, скільки часу знадобиться Україні, щоб привести своє законодавство до європейських норм. Він лише сказав, що закони повинні бути простішими. Наступний раунд переговорів відбудеться наприкінці листопада.