Держзакупівлі знову роз'їдатиме корупція?

Новий закон про держзакупівлі набрав чинності 30 серпня 2010 року, але вже вніс безлад у цей процес. Зроблений нашвидкуруч, документ наразі незрозумілий нікому.

Замовники не знають, як правильно проводити конкурси, учасники - як подавати заявки та конкурсну документацію. Водночас, через численні "білі плями" акт, не зміг подолати корупцію у сфері, де обертається понад 100 мільярдів гривень.

Якщо документ найближчим часом не перероблять, його доведеться викинути на смітник і приймати новий, інакше буде створена нова корупційна схема.

Акт заради кредитів

[B]

Про те, що документ писався похапцем, свідчать численні огріхи у тексті. Приміром, там сказано, що "закон вступає в силу з дня його опублікування і набирає чинності через 30 днів". І таких казусів багато. Закон "ліпили" швидко, оскільки ухвалений у лютому попередній варіант не сподобався ні Світовому банку, ні Єврокомісії.

Під тиском цих організацій президент Віктор Янукович змушений був накласти вето на закон і направити його на переробку. Акт треба було переглядати терміново, адже без цього не можна було розраховувати на 1 мільярд доларів кредиту, які обіцяли Світовий банк та Єврокомісія у рамках підтримки бюджетної стабільності.

Без цих позик ускладнилося б підписання угоди з МВФ. Проте коли закон набрав чинності 30 липня, виявилося, що працювати за його нормами ніхто не готовий.

Два роки анархії

Учасники ринку держзакупівель вже два роки працюють без закону і тому звикли керуватися лише інструкціями та постановами Кабміну і міністерств, які давали змогу обходити норму про обов'язкові конкурси.

Ігнорував її і сам Кабмін, який проводив держзамовлення на власний розсуд. За даними Рахункової палати, у  2009 році уряд прийняв 52 рішення, які надали можливість замовникам уникнути проведення конкурентної процедури закупівель.

Усього за окремими рішеннями уряду без погодження з Мінекономіки торік укладено 1 261 договір на загальну суму 10,2 мільярда гривень. За 2008-2009 роки поза конкурентним полем було укладено понад 2,2 тисячі угод на 30 мільярдів гривень.

Ручне управління закупівлями швидко призвело до корупції. Достатньо згадати, як під час боротьби із "свинячим грипом" були нашвидкуруч закуплені антигрипозні ліки. Вони коштували у два-чотири рази більше за ринкові ціни і все одно не могли дійти до лікарень.

У 2009 році також були численні скандали із закупівлями товарів для Міноборони, яке начебто купувало продукти за завищеними цінами, та щодо проектів для "Євро-2012", де сумнівні перемоги отримували маловідомі компанії.

Кошти, направлені на державні закупівлі,
2008 рік - перша половина 2010 року, мільярди гривень

Джерело: Держкомстат

Закон, наче дишло

Проте новий закон, хоч він і був схвалений Світовим банком, навряд чи усуне корупцію, оскільки механізм закупівель у ньому розписаний дуже поверхово. Водночас, він містить кілька суттєвих новел.

Зокрема, тепер іноземні компанії мають такий самий доступ до державних підрядів, як і українські. Ця норма була ухвалена під тиском міжнародних інституцій, які вимагали вільної конкуренції у сфері держзакупівель.

"Раніше для нас були преференції, нам телефонували, запитували, чи ми вітчизняні виробники. Запрошували на конкурс, бо була така норма. Сьогодні її нема. Тепер є ризик, що державні кошти вимиватимуться з країни, адже імпортер буде вивозити нашу валюту", - каже директор компанії "Український папір" Володимир Михайленко.

Закон передав організацію і контроль торгів до Мінекономіки, тоді як скаржитися на торги тепер треба до Антимонопольного комітету. Подавати апеляцію можна лише у Вищий окружний апеляційний суд Києва.

Загальна тривалість процедури закупівель збільшена за рахунок надання тендерних пропозицій з 21 дня до 30 днів, термінів укладання угоди - з 15 до 30 днів. Пролонгація строків дасть учасникам більше часу на підготовку документів, потрібних для участі у конкурсі. Але затягуються і строки виконання угоди.

Для конкурсів тепер існує ціновий поріг - понад 100 тисяч гривень для закупки товару і понад 300 тисяч - для закупки робіт. Закон забороняє розбивати замовлення на дрібні частини, аби не проводити конкурс, але у ньому не написано, як уникнути розбивання пакетів.

За словами головного редактора інформаційного бюлетеня "Редукціон" Владислава Зубаря, серед основних недоліків закону - неможливість проведення редукціону, тобто аукціону на заниження ціни.

"Це не дає змоги запустити електронні закупівлі, які б проводилися у реальному часі. В такому разі виграє той, хто пропонує найнижчу ціну. Це дозволило б зекономити на проведенні торгів, а також ліквідувати корупцію за рахунок прозорості", - зазначив він.

Збої у закупівлях

Закон набрав чинності у той момент, коли держпідприємства збиралися робити закупівлі, готуючись до осіннього сезону. Школи та вузи купували товари для нового навчального року, робили закупки лікарні, жеки, державні підприємства.

Новий закон поставив учасників у незрозуміле становище. Наприклад, у Держрезерві та Аграрному фонді не можуть розібратися, як працювати із закупівлями зерна.

Документ робить виняток для двох видів закупок - за програмами до "Євро-2012" і фінансовими послугами для "Нафтогазу", водночас, про закупівлі зерна та інших продуктів у державні резерви нічого не сказано.

Якщо дотримуватися нового закону, то Аграрний фонд і Держрезерв мають виставляти свої пропозиції на конкурс, які триватимуть не менше місяця. Оскільки головним переможцем має бути той, хто запропонує найнижчу ціну, то про успіх таких закупівель говорити не можна, оскільки селянам зараз невигідно продавати зерно дешево.

Чекати місяць в умовах, коли ціни на зерно зростають щоденно, ніхто не хоче. Наразі дві структури працюють за старою схемою, тобто купують зерно у всіх бажаючих, хоча виставляють дуже низьку ціну, яка не влаштовує аграріїв.

З ухваленням закону не зникли і сумнівні закупівлі, які були частими до прийняття документа. Щойно новий закон набрав чинності, Міноборони надіслало оферту - проект угоди про закупівлю - фірмі "Оптукрпром-ВР", яка мала годувати українську армію.

Перед тим міністерство отримало право на закупівлю товарів та послуг в одного учасника. Як наслідок, контракт на 72 мільйони гривень буде виконувати компанія із статутним капіталом 63 тисячі гривень.

Проблеми виникли і з видачею паспортів, оскільки поліграфкомбінат "Україна" перестав друкувати бланки. Хоч держпідприємство і мало угоду з МВС, але, за новим законом, повинне укласти нову за результатом конкурсу для одного учасника, адже ніхто більше не може виготовляти такі документи.

На ці процедури може піти місяць-півтора, тож українці отримають паспорти не раніше листопада.

Непокоїть експертів і незначна кількість рішень за скаргами на результати держзакупівель, які публікуються на сайті Антимонопольного комітету. Наразі постійно діюча адміністративна колегія АМК з початку вересня прийняла лише чотири рішення.

Отже, труднощі з виконанням нового закону будуть лише наростати, і якщо не вдасться ліквідувати правові огріхи, то не виключено, що Мінекономіки таки протягне у закон чергових посередників на зразок нової Тендерної палати.