Азаров притримує зерно для державного експортера?
Попри значну посуху Україна постраждала менше, ніж її сусіди-конкуренти з експорту зерна - Росія та Казахстан. У 2010 році вітчизняні агрокомпанії зберуть 42-43 мільйони тонн збіжжя, що дозволить продати за кордон 16 мільйонів тонн зерна.
Ситуація сприятлива, як ніколи. Росія закрила свій експорт, і навіть може стати імпортером хліба. Водночас, зерно США та Євросоюзу занадто дороге для країн третього світу, тому дешева українська продукція користується значним попитом.
Москва підняла ціни
Росія сильно впливає на світові ціни на зерно, оскільки займає 13% експорту пшениці - у 2009 році вона експортувала 18 мільйонів тонн збіжжя. Ембарго на продаж за кордон призвело до стрімкого зростання котирувань. Мало того, цей потужний експортер, схоже, ось-ось перетвориться на імпортера.
Така ж доля може спіткати й Німеччину, яка 2009 року продавала за кордон 10 мільйонів тонн зерна. У 2010 році вона буде змушена імпортувати 0,5-1,5 мільйона тонн борошномельного зерна вищого сорту.
На світові ціни впливає також посуха в Австралії, складні погодні умови у США та Канаді, повені у Пакистані, Індії та Китаї. Ціновий ажіотаж уже призвів до подорожчання пшениці на 70% з початку маркетингового року. Ціни на серно стали найвищими за останні два роки, повернувшись на передкризовий рівень.
Київ втрачає шанси
Отже, Україна отримала шанс зайняти місце свого конкурента на зерновому ринку - Росії. Якщо раніше вітчизняна пшениця користувалася незначним попитом у країнах Близького Сходу через домінування там росіян, то зараз попит росте.
Готова збільшити імпорт Саудівська Аравія, яка припиняє дотувати виробників зерна через занадто великі витрати на придбання води. У жовтні може вийти із закупками Сирія, яка на початку 2010 року продала свою пшеницю високої якості за кордон.
Перспективними ринками є Латинська Америка, Індокитай, Південна Корея. Україна може продати щонайменше 150 тисяч тонн зерна Грузії, яка хоче зменшити свою залежність від Росії і вже оголосила про намір купити українське збіжжя.
Експорт зерна з України, 2009-2010 маркетинговий рік, мільйони тонн
Що | Скільки | Куди |
Пшениця | 9 | Бангладеш, Південна Корея |
Ячмінь | 3,7 | Саудівська Аравія |
Кукурудза | 5,2 | Єгипет |
Джерело: учасники ринку
Втім, наразі вітчизняні експортери не надто активні на зарубіжних ринках. З початку нового маркетингового року, липень 2010 року, вони продали лише 2,5 мільйона тонн зерна з намолочених 30 мільйонів тонн.
Трейдери втрачають дорогоцінний час, адже саме у цей момент країни-імпортери укладають річні контракти. Сподівання експортувати у цьому сезоні 16 мільйонів тонн зерна уже під сумнівом. Чиновники кажуть, що більш реальним буде показник 10 мільйонів тонн - удвічі менше, ніж торік.
Заважають фобії чиновників
Виявляється, справа у державному регулюванні. Офіційний Київ не забороняв експорт зерна, але фактично зробив усе можливе, аби ускладнити його продаж за кордон. Як наслідок, за словами зернотрейдерів, від несвоєчасно виконаних контрактів вони зазнали збитків на 1 мільярд доларів.
При цьому українські зернотрейдери, на відміну від російських, не можуть посилатися на форс-мажорні обставини, оскільки держава експорт де-юре не забороняла. Тож їм доводиться платити пеню за несвоєчасно виконані або невиконані угоди. Українські компанії втрачають довіру у країнах-імпортерах.
За даними Української зернової асоціації, з липня у портах стоять 20 кораблів з 400 тисячами тонн збіжжя. З вересня вони мають платити штрафи за простій у портах - 5-35 тисяч доларів на добу. Ще 1 мільйон тонн хліба лежить у залізничних вагонах.
Контролюючі органи більше не посилаються на інструкції Держмитслужби, а кажуть про міфічний "дзвінок з Києва". Хто дав цей телефонний наказ, невідомо.
Головну провину за затримку експорту зернотрейдери поклали на митників, яка призупинила митне оформлення суден. Саме відомство відкидає звинувачення. Митники кажуть, що вони перевіряють товар на достовірність даних, оскільки експортери стали занижувати клас пшениці, щоб платити менше мита.
Експорт зерна з України, мільйони тонн
Маркетинговий рік | Обсяг |
2006-2007 | 10,0 |
2007-2008 | 4,1 |
2008-2009 | 24,6 |
2009-2010 | 21,0 |
2010-2011, прогноз | 10-16 |
Джерело: Держкомстату
Страждають українські аграрії
Через проблеми на кордоні експортери призупинили закупки зерна у селян, що обвалило ціни на внутрішньому ринку на 30%. На початку серпня фуражна пшениця коштувала 1 650 гривень за тонну, а наприкінці місяця вона впала до 1 200 гривень.
На початку вересня ціна піднялася до 1 400 гривень за тонну, але аграрії не продають зерно за такою низькою ціною, чекаючи подорожчання у грудні. І це зрозуміло, адже грудневі ф'ючерси на зерно зараз сягають 236 євро за тонну.
Побоюючись, що трейдери повивозять все зерно, як колись у 2003 році, держава вирішила гальмувати експорт у будь-який спосіб, навіть за рахунок інтересів аграріїв.
Компенсувати їхні втрати уряд планує за рахунок формування стратегічних запасів. За словами віце-прем'єра Сергія Тігіпка, вже зараз законтрактовано або знаходиться в елеваторах 3 мільйони тонн зерна. Він також заявив, що держава готова купувати у аграріїв збіжжя по 1700-1800 гривень за тонну і продавати виробникам по 1 500 гривень, щоб втримати низьку ціну на соціальні види хліба.
Насправді ж Аграрний фонд хоче закуповувати зерно лише за найнижчими цінами, на що селяни не погоджуються: у 2010 році суттєво зросли витрати на придбання міндобрив і пального. Господарства не лише не хочуть продавати державі зерно у борг, а чекають миттєвого розрахунку за ринковою ціною.
Чиновники очікують, що вже у жовтні на ринок вийде державний гравець "Зерно України", який купуватиме збіжжя у селян і продаватиме його за кордон. Так уряд хоче створити конкуренцію приватним компаніям.
Однак поки держава грається з експортом, Україна втрачає ринки. Єгипет, потужний імпортер зерна, уже знайшов заміну російському зерну, уклавши угоду з Францією.
Більше того, президент Росії Дмитро Медвєдєв заявив, що його країна може повернутися до експорту зерна після завершення жнив. Якщо хліба зберуть значно більше, ніж треба для внутрішнього споживання, ембарго скасують.
Позаяк у Росії жнива закінчуються наприкінці жовтня, офіційний Київ має не так багато часу, щоб визначитися із своєю політикою щодо експорту зерна.