Європу накриє друга хвиля кризи?

Пожвавлення на світових ринках поставило перед Європою низку питань.

Криза ліквідності у Греції, яка вилилася у багатотисячні мітинги і міжнародні конференції, привела країну на межу дефолту і вигнання з ЄС, знову забовваніла на обрії.

Стало зрозуміло, що основні проблеми неплатежів та гігантського суверенного боргу не були вирішені.

Країни союзу та МВФ виділили кошти на обслуговування боргів, аби Афіни не оголосили дефолт навесні, але Греція не здійснила реформ, вона лише прагне уникнути посилення контролю над своєю фінансовою звітністю.

Єдиною поступкою уряду стала заява, що країна дослухається до порад британського HSBC та німецького Deutsche Bank, які входили у наглядову раду при уряді країни. Однак ця заява була зроблена 27 серпня 2010 року, майже через чотири місяці після початку міжнародного кредитування.

Комісар ЄС з економічних питань Олі Рен заявила, що союз очікував на більш відповідальну позицію і оперативні реформи. Саме тому зараз багато аналітиків стверджують, що криза для Греції, Ірландії, Португалії та Італії лише попереду.

Міжнародні гроші допомогли уникнути дефолту, а деяке зростання економіки влітку дало надію на повне відновлення. Проте, на думку аналітиків, у кінці 2010 року країни знову попросять коштів, бо, мовляв, криза ще далека від завершення.

Стукіт знизу

Навесні 2010 року, пише Economist, світова економіка опинилася у найглибшій рецесії. У квітні аналітики журналу передбачали, що восени ситуація істотно покращиться. Якщо світ уже досяг дна падіння, то далі має початися зростання.

Ці прогнози підтримувалися і тим, що Європа ліквідувала витікання грошей через погану систему бюджетної звітності країн, впоралася з їх боргами і відстрочила дефолти. Брюссель почав вимагати прозорості та обмеження соціальних виплат. Країни потроху проводили такі зміни, не звертаючи уваги на страйки і протести.

З початком літа ситуація заморозилася, бо позитивні макроекономічні тенденції дозволяли не думати про майбутні проблеми. Крім того, ці настрої підтримали попередні дані з ВВП США, оприлюднені 30 червня 2010 року. За ними, зростання  американської економіки склало 2,6% порівняно з 2009 роком.

Одночасно стрімко розширювалася експортна потужність Німеччини, і політики вирішили, що ситуація налагоджується. Основний біржовий індекс ЄС ESTX550 зростав, сягнувши у серпні 2 800 пунктів - на 200 пунктів більше, ніж у червні.

Аналітики центру Брукінгса вважають, що багато інвесторів, кажучи про закінчення кризи, забули про традиційне літнє уповільнення торгів. Експерти вважають, що основні гравці ринків пішли у відпустку, і позитивні тенденції переважили. Однак помилки, які призвели до весняної кризи, залишилися, але їх вирішили ігнорувати.

Сьогодні ж експерти заговорили, що дно глобальної кризи може бути подвійним, і невдовзі з-під межі, яку вважали монолітною, почується стукіт.

"ВВП США за третій квартал виявився меншим, ніж очікували. Це сповільнить темпи відновлення світової економіки. У Європі найбільше постраждає Німеччина, яка стимулювала попит завдяки експорту. Зараз його обсяги знизяться", - каже експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь.

Не додало оптимізму і знецінення суверенних паперів Греції - їх комерційна привабливість опинилася на межі травневої. ЄЦБ почав скуповувати папери Ірландії, Греції і Португалії. За тиждень він витратив на це 339 мільйонів євро.

Крім того, Англо-ірландський банк, який у липні пережив європейські перевірки, змушений був передати більшу частину своїх активів Національному агентству з інвестицій, яке опікується проблемними установами.

Забута Греція

За літо 2010 року Греція встигла ліквідувати кілька проблемних банків і передати їхні активи іншим. При цьому основну вигоду отримав Piraeus Bank, який поступово поглинув своїх конкурентів - TEbank та Hellenic Postbank.

У Брюсселі одразу ж виникли питання, чому держава передала їхні активи саме цій установі. З центрального офісу ЄС навіть були закиди у продовженні фінансової корупції та непрозорості операцій на цьому ринку.

У відповідь міністр фінансів Георгіос Папаконстантину заявив, що 2010 року спад виробництва у його країні буде не таким великим, як передбачалося навесні. Падіння темпів розвитку економіки, за його словами, становитиме 4% порівняно з 2009 роком, хоча ще у травні прогнозувався обвал показників у межах 8-9%.

Після цього звинувачення з Брюсселя припинилися. Очевидно, європейські політики вирішили, що Афіни самі владнають свої проблеми.

Проте під завісу літа ситуація змінилася. Підбиваючи підсумки туристичного  сезону, голова грецького уряду Георгіус Папандреу заявив, що через страйки і лісові пожежі країна втратила половину прибутків від цієї галузі. Країні буде важко обслуговувати борги, однак вона це зробить і буде продовжувати реформи.

Почувши це, голова Бундесбанку Олександр Вебер сказав, що ситуація у банківській системі Греції все ще складна і потребує уваги всього ЄС.

На цю заяву його штовхнуло небажання знову платити за грецькі невдачі. У травні 2010 року Берлін найбільше опонував виділенню Афінам коштів і не бажає повторити це. Втім, ситуація складається не на його користь.

"Допомога ЄС Греції вирішила лише проблему ліквідності на той час, але великий борг країни залишається. Нині ситуація не така гостра, але доброго мало. Найкращим рішенням для Афін стало б часткове списання боргів, та цього не допустять кредитори Греції, які сподіваються отримати прибутки", - каже Жолудь.

Центр і периферія

Нинішня осінь в Європі, можливо, матиме нову економічну тенденцію: розподіл країн на центр, який вибирається з кризи, та периферію, яка лише нарощує борги.

Голова ЄЦБ Жан Клод Тріше заявив, що усі члени союзу мають зменшити суверенний борг. Та це, на його думку, не повинно позначитися на стимулюванні економіки та внутрішнього попиту, бо інакше криза затягнеться.

У відповідь уряд Іспанії попросив 126 мільярдів євро для підтримки стабільності фінансового ринку. Аналітики вважають, що невдовзі подібні звернення можуть надіслати до центрального банку Європи й інші країни.

Тимчасом великі держави Європи розвивалися влітку нормальними темпами. Вебер навіть зазначив, що німецька економіка росла найшвидше з часу падіння Берлінської стіни. Відтак, Німеччина перестає розуміти проблеми малих країн.

На думку експертів, ЄС стоїть на межі нової проблеми, коли економіки Франції і Німеччини почнуть зростати, а Ірландія, Греція і Португалія відставатимуть.

Якщо навесні країни союзу відчували єдність у боротьбі з кризою, то зараз вони опиняться у різних ситуаціях і невідомо, чи зможуть порозумітися. Треба лише почекати кілька тижнів, коли настане фінансова осінь.