Чи зароблять селяни на спеці

Посуха в Україні призвела до стрімкого подорожчання зерна. За останній місяць ціни на нього зросли ще на 20-30%.

Влада хоче стабілізувати внутрішні котирування, тому саботує експорт зерна, зволікає з інтервенційними закупівлями та обмежує рентабельність виробництва хліба. Такі дії можуть позбавити селян доходів від зростання світових цін на зерно.

Спека розгойдує ціни

Бездощів'я у країнах Чорноморського басейну призвело до різкого здороження зернових. Лише у Росії від посухи та пожеж постраждало 25% площ, що може призвести до втрати аналогічної кількості врожаю.

Як наслідок, Москва заборонила експорт зерна до грудня. Через це світові ціни на пшеницю зросли із 172 доларів за тонну у липні до 279 доларів за тонну у серпні.

Покупці стали скуповувати зерно у Європі та США, а там воно дорожче, ніж у країнах Чорноморського басейну. За світовими котируваннями почали зростати і внутрішні українські ціни. Так, продовольча пшениця подорожчала із 162 доларів за тонну у липні до 190 доларів за тонну у серпні.

Порівняно з Росією, експортний потенціал України виглядає значно краще. Мінагрополітики знизило прогноз врожаю з 46 до 42 мільйонів тонн, експерти ж пророкують його на рівні 40 мільйонів тонн. Тобто Україна має можливість без проблем для внутрішнього балансу експортувати 15-16 мільйонів тонн зерна.

Однак в уряді стурбовані, що зернотрейдери, користуючись світовим дефіцитом, вивезуть з України більшу частину зерна, що призведе до цінового стрибка на борошняні вироби. Влада вже зараз перешкоджає експорту хліба.

Зокрема, санітарні служби не видають свідоцтв, "Укрзалізниця" не постачає достатньо вагонів, а митники виснажують торговців перевірками. Запровадити квоту на експорт зерна Україні заважає членство в СОТ. До того ж, ця новина призвела б до зростання світового попиту на зерно, бо Київ - провідний експортер.

Схоже, Кабмін готовий обійти зборони, запровадивши тимчасову квоту на експорт. Такі дії, кажуть чиновники, не суперечать нормам СОТ.

Однак, як показує практика запровадження квот у 2006-2007 маркетинговому році, усе це може перетворитися у бюрократичний безлад з видачею свідоцтв та ліцензій. Як наслідок, може повторитися ситуація, коли зерно гнило у портах.

Влада хоче контролю

Уряд має намір знизити залежність від зернотрейдерів, які скуповують продукцію в аграріїв за мінімальними цінами, а продають за кордоном за світовими. Для цього Кабмін планує створити національного оператора "Зерно України", однак поки що компанія не має ні коштів, ні інфраструктури, ні покупців за кордоном.

"Хоча у Росії 2010 року державний оператор вийшов на друге місце за експортом, ці обсяги за нього робили приватні компанії, ймовірно, за угодами комісії", - каже генеральний директор компанії "УкрАгроКонсалт" Сергій Феофілов.

Інший винайдений чиновниками спосіб контролю - монополізація біржових експортних контрактів. Мінагрополітики планує наділити цим правом лише ДП "Аграрна біржа", послуги якої будуть удесятеро дорожчі, ніж у приватників. Державна біржа зможе впливати на ціни, відмовляючись реєструвати контракти.

"Якщо держава захоче впливати на біржову ціну, то може зробити це цілком ринковим способом, витративши мільярд-півтора гривень за закупівлю чи продаж зерна. І не треба тоді нічого забороняти", - вважає Феофілов.

Наступна ідея влади - створення Причорноморської фондової біржі. За задумом, вона має об'єднати майданчики всіх країн регіону, що дозволить їй формувати єдину ціну на зерно у Чорноморському басейні та запустити єдину ф'ючерсну торгівлю. Однак більшість країн хочуть торгувати на своїй території.

Скептично оцінюють цю ідею і біржовики. Вони вже кілька років пропонують державі інший проект, який не потребує бюджетних грошей, а вимагає усунення певних законодавчих перепон для організації ф'ючерсної біржової торгівлі.

"Ми не бачимо сенсу у створенні єдиної зернової біржі. Поєднати 20 бірж може єдиний електронний торговий майданчик, який буде створений за допомогою NYSE-Euronext. Це дозволить запустити ф'ючерсну торгівлю, а отже - і хеджувати ризики", - говорить голова Союзу аграрних бірж України Борис Беренштейн.

Процес адаптації цієї торгової системи достатньо довгий. За цей час держава має унормувати роботу вторинних цінних паперів, а також полегшити перехід на цифровий підпис замість мокрої печатки. Біржовики прогнозують, що нова система торгівлі запрацює не раніше, ніж через півтора року.

"Проте якщо ф'ючерсним ринком займуться чиновники і наплодять купу інструкцій, то він в Україні не запрацює ніколи", - вважає Беренштейн.

Чиновники лише заважають

Спроби влади обмежити вплив зернотрейдерів на внутрішні ціни зрозумілі, адже торговці просто диктують селянам закупівельні ціни. Проте ще менше виробники довіряють державним компаніям, які часто не виконують угоди.

У постійних боржниках перед селянами - ДАК "Хліб України". Аграрний фонд так і не викупив у них 330 тисяч тонн зерна, а сума невиконаних зобов'язань Держрезерву сягає 6 мільярдів гривень.

Аграрний фонд 2010 року має закупити 5 мільйонів тонн зерна, але як він буде це робити, наразі невідомо. У серпні набрав чинності закон про держзакупівлі, який вимагає від фонду робити інтервенційні закупівлі на загальних умовах, тобто оголошувати переможця можна лише протягом 30 днів.

Таким чином, не всі аграрії зможуть вчасно продати державі своє зерно. На внесення ж змін до закону знадобиться не менше кількох тижнів.

Натомість уряд так і не створив належні умови для роботи сільгоспкооперативів, які б дозволили селянам більше не займатися збутом своєї продукції, закупівлею добрив, техніки та пального. Також кооперативи могли б стати представниками аграріїв, продаючи їхні товари на аграрних біржах за ринковою ціною.