Тимошенко проїла японську "зелень"?
Україні загрожує міжнародна судова справа щодо 3 мільярдів гривень, які держава отримала у 2009 році від продажу квот на викиди парникових газів у рамках Кіотського протоколу.
Ймовірно, країну змусять повернути ці кошти, сплативши штрафні санкції, адже, як стверджує Мінекономіки, вони були витрачені не на будівництво екологічних споруд, а пішли на поточні потреби.
Як Україна отримала 230 мільйонів євро
Кіотський протокол зобов'язує розвинені країни і країни з перехідною економікою скорочувати викиди парникових газів протягом чотирьох років. Згідно з документом, кожна країна-учасниця взяла на себе кількісні зобов'язання з обмеження або скорочення викидів на період з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2012 року.
Основні зобов'язання взяли на себе індустріальні країни. Євросоюз має скоротити викиди на 8% порівняно з 1990 роком, Японія і Канада - на 6%, країни Східної Європи і Прибалтики - на 8%. У той же час, Росія і Україна повинні зберегти середньорічні викиди на рівні 1990 року.
Механізм гнучкості протоколу дозволяє державам або окремим компаніям торгувати квотами на викиди парникових газів на національному або міжнародному ринках.
У рамках Кіотського протоколу 2009 року Україна підписала три угоди про продаж квот японським та іспанським компаніям. Відповідно до доповідної записки Мінекономіки, яка опинилася у розпорядженні "Економічної правди", від подібних домовленостей на державні рахунки надійшло 320 мільйонів євро.
Зокрема, від японської Організації з розробки нових енергетичних та промислових технологій Україна отримала 150 мільйонів євро за 15 мільйонів одиниць викидів. Ще 140 мільйонів заплатили компанії, уповноважені японським урядом. Іспанське міністерство довкілля викупило 3 мільйони одиниць викидів за 30 мільйонів євро.
При цьому, за інформацією Мінекономіки, не вдалося укласти договори про продаж 150 мільйонів одиниць викидів із швейцарською компанією "Дайтон Карбон СА", новозеландською "Тавхакі Інтернешнл ЛП" та "Номура Інтернешнл" з Великобританії.
Як повідомило Мінекономіки, кошти зараховувалися на спеціальні валютні рахунки Держказначейства. Відповідно до міжнародних угод, за згодою японської та іспанської сторін, гроші мали бути спрямовані на реалізацію проектів із зменшення обсягів викидів у повітря газів або забруднюючих речовин.
"Використовувати гроші можна тільки за санкцією японської сторони. Утім, процедура з відбору проектів та їх затвердження не була завершена", - каже колишній радник президента з міжнародних питань енергетичної безпеки Богдан Соколовський.
Аналітик інвесткомпанії Concorde Capital Єгор Самусенко пояснив "Економічній правді", що кошти планувалося витратити на реконструкцію українських котелень.
Про програму модернізації 70 тисяч котелень навесні 2009 року говорила і екс-прем'єр Юлія Тимошенко. "Ми пройшли усі процедури, і це значить, що більше 3 мільярдів піде на модернізацію українських котелень", - запевняла вона.
За словами Соколовського, також розглядалося питання залучення "кіотських" грошей для проекту щодо зменшення викидів на теплових електростанціях.
3 мільярди чи 2,3 мільярда
На 1 січня 2010 року, за даними Держказначейства, залишок коштів від продажу квот на викиди становив 3,3 мільярда гривень, що відповідає 320 мільйонам євро. Втім, ця інформація може не відповідати дійсності. Про розтрату коштів було відомо ще навесні 2009 року, проте здіймати галас не стали.
Одним з перших офіційно про розкрадання грошей повідомив президент, який звинуватив у цьому уряд Юлії Тимошенко. "Розкрадені кошти, отримані Україною за Кіотським протоколом. Нас ще ця ганьба очікує", - поскаржився Віктор Янукович.
За даними перевірки діяльності попереднього уряду, звіт про яку був наданий чинним міністрам, у колонці несанкціонованих витрат фігурувала цифра 3 мільярди гривень.
Втім, ймовірно, показник хитро округлили для більшого пафосу. Адже прес-служба Генпрокуратури повідомила, що кошти, які надійшли від іноземних компаній і були використані з ознаками зловживання, становили 2,3 мільярда гривень.
Януковича більше турбує моральний бік проблеми. "Скоро приїде кіотська група і буде перевіряти. Ми поки що кінців не знайшли, куди ці кошти ділися", - зазначив він.
Однак у записці Мінекономіки на ім'я президента було зазначено, яка доля спіткала переважну більшість "зелених" грошей. Частину коштів було конвертовано.
"За інформацією Мінфіну, відповідно до розпорядження уряду від 9 вересня 2009 року, здійснено конвертацію 200 мільйонів євро, які надійшли від продажу одиниць установленої кількості викидів парникових газів", - йдеться у листі.
Ще 90 мільйонів євро, зазначається у записці, було розміщено на депозитному рахунку в Укрексімбанку на підставі розпорядження Кабміну. В кінці 2009 року строк дії депозиту було продовжено до 5 травня 2010 року.
Куди насправді витратили кошти
Відповідно, плани щодо модернізації української енергетики так і не були втілені у життя. Співрозмовник "Економічної правди", який працював в уряді Тимошенко, засвідчив, що кошти не надходили ні до Мінпаливенерго, ні до МінЖКГ.
Факт підтверджується й свідченнями чиновників інших відомств. "Інформація про кількість схвалених та профінансованих за кошти спеціального фонду держбюджету проектів цільових екологічних інвестицій у 2009 році відсутня", - відзначило джерело "Економічної правди" у Мінекономіки.
Контроль за реалізацією проектів мало здійснювати Національне екологічне інвестиційне агентство, на рахунках якого у Держказначействі знаходилися гроші. Розпорядником коштів є Мінфін, до якого висунула претензії Генпрокуратура.
"Дослідчою перевіркою встановлено, що внаслідок прийняття колишніми службовими особами Мінфіну нормативно-правових актів усупереч вимогам законодавства, Державним казначейством було змінено цільове призначення коштів спеціального фонду державного бюджету", - йдеться у повідомленні правоохоронних органів.
У Мінфіні "Економічній правді" з цього приводу не сказали нічого, пославшись на закритість інформації. Проте, прокоментувати ситуацію погодилися два колишні посадовці - один з Держказначейства, інший - з Секретаріату президента. Перший згадав, що кошти розподілялися двома траншами.
"Тоді на хазяйстві був заступник міністра фінансів Володимир Матвійчук. Він виступав категорично проти витрачання "кіотських" коштів. Тоді уряд прийняв пряме письмове рішення на колишню главу Держказначейства Тетяну Слюз. Частину суми продали і спрямували на фінансування поточних операцій", - зазначило джерело.
За його словами, через кілька днів у будинку уряду був страшний скандал. За чутками, посварилися прем'єр Юлія Тимошенко та виконувач обов'язків міністра фінансів Ігор Уманський, який повернувся чи то з лікарняного, чи то з відрядження.
Однак невдовзі уряд витратив і другу частину суми. "Було закрите розпорядження Кабміну. Був ще один скандал. Як мені потім розповіли, телефонували з Мінфіну, казали, що це халепа", - розповів колишній співробітник Казначейства.
Цю інформацію підтвердив колишній співробітник Секретаріату президента.
"Про те, що кошти витрачені не за призначенням, нам було відомо ще в середині 2009 року, але про це категорично заборонялося комусь казати. Україна наразилася б на міжнародний скандал. Нас змусили б повертати кошти разом із штрафами, а також назавжди заборонили би брати участь у продажу квот", - зазначив він.
Екс-посадовець вважає, що зараз склалася "нездорова ситуація".
"Нині усю провину за рішення минулого уряду хочуть перекласти на середню ланку, зокрема, на Слюз та Уманського. Вибачте, а хто віддавав їм накази? Схоже, Генпрокуратурі заборонили навіть згадувати прізвища Тимошенко та Турчинова, хоча саме вони приймали рішення щодо Кіото", - підсумував екс-чиновник.