Податкова і бізнес: кредит довіри вичерпано?
Щойно бізнес здав квартальну податкову звітність, як одразу виникли проблеми з нарахуванням податкового кредиту з ПДВ. Податківці почали масово повертати документи і вимагали їх переробити, а у податковому кредиті відмовляли без пояснень.
Підприємці кажуть, що це є наслідком політики уряду Миколи Азарова не повертати ПДВ "живими" грішми і, водночас, вибивати гроші з підприємств для поповнення державного бюджету.
Самі ж податківці кажуть, що лише борються з посередниками, які хочуть отримати від держави гроші за рахунок фіктивних операцій, а до чесного бізнесу претензій не мають.
Рішучі настрої
Як відомо, Мінфін та податкова мають до липня перевірити борги перед експортерами з ПДВ і виявити, скільки з заявленої суми - "липа".
З 1 липня, за словами глави уряду, податок буде повертатися в автоматичному режимі, а прострочена заборгованість погашатиметься ПДВ-облігаціями. П'ятирічний обіг цінних паперів під 5% річних - не найкраща пропозиція для бізнесу, враховуючи високі темпи інфляції в країні.
Той, хто готовий продати ці папірці заради "живих" грошей, може пошкодувати. Якщо п'ять років тому випуск ПДВ-облігацій на 1,9 мільярда гривень призвів до дисконту у розмірі 15-20%, то що буде, коли їх випустять на 25 мільярдів гривень?
Утім, бізнес готовий і на папірці. Але поки підприємці упокорено чекають, уряд робить все, щоб згодом не визнавати значну частину заявлених боргів.
Для цього податківці не визнають у поданих підприємцями документах право на податковий кредит. Якщо сума покупки товару перевищує ринкову ціну або є претензії до заповнення декларації, відомство часто повертає документи.
Боротьба з шахраями?
Самі податківці кажуть, що це чесним підприємцям не загрожує. Мовляв, у центрі уваги - фіктивні посередники, яки накручують ціни, продають товар за кордон, а потім вимагають у держави податковий кредит.
Для боротьби з шахраями навесні податківці розпочали операцію "Бюджет", в рамках якої було відібрано 2,7 тисячі підприємств з валовим доходом понад 70 мільйонів гривень і податковим навантаженням з податку на прибуток менше 1%.
А ще податківці сформували перелік з майже 30 тисяч підприємств групи ризику, тобто тих, що знаходяться у розшуку і на стадії ліквідації, зареєстровані на підставних осіб або не сплачують податки.
"За результатами вжитих заходів у березні порівняно з лютим 2010 року не допущено штучного формування податкового кредиту 24 тисячами підприємств категорії підвищеного ризику для підприємств-вигодонабувачів на майже 6,2 мільярда гривень, або понад 1 мільярд гривень ПДВ", - зазначив перший заступник голови ДПА - начальник податкової міліції Віктор Шейбут.
Чиновники вихваляються, що на 17 травня 2010 року надходження з податку на прибуток зросли на 33% порівняно з травнем 2009 року. Однак підвищена увага податківців стосується не лише підприємств із зони ризику, а всіх посередників. Їм просто відмовляють у податковому кредиті, навіть не перевіривши папери.
Фахівець Інституту бюджету та соціально-економічних досліджень Артем Рудик вважає, що головною причиною такого стану справ є завищені показники державного бюджету, які податківці змушені виконувати у будь-який спосіб.
Отже, ДПА намагається ліквідувати заборгованість держави ще на етапі формування податкової звітності.
Справді, у бюджеті-2010 на виплату ПДВ "живими" грошима заплановано 24,9 мільярда гривень, тоді як торік було повернуто 34,5 мільярда гривень. Ймовірно, у казні може не виявитися і цих грошей, отож, податківці намагаються занизити суму податкових зобов'язань бюджету перед бізнесом.
Друга причина відмови надавати податковий кредит - корупційна складова повернення ПДВ. Жоден попередній уряд не спромігся побудувати систему перевірки за контрагентами.
Натомість досі зберігається бюрократична система подання податкових декларацій і податкових накладних з численними додатковими паперами, отож, зберігається людський фактор.
Закон - за бізнес
В Асоціації платників податків України кажуть, що підприємці поки не вміють або не хочуть відстоювати свої права. Закон "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" вказує, що податківці зобов'язані прийняти документи від бізнесу, якими б вони не були.
У четвертій статті закону йдеться, що "прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органа", а податкова декларація "приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом".
"Відмова службової особи контролюючого органа прийняти податкову декларацію або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень", - каже закон.
У разі неприйняття декларації платник зобов'язаний до закінчення граничного строку її подання надіслати документ поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення. До листа слід долучити заяву на ім'я керівника органа із зазначенням прізвища чиновника, який відмовився прийняти декларацію.
"Ми радимо не чекати до останнього дня терміну подання декларації і надсилати її поштою за десять днів до його закінчення. Інший варіант - подавати декларацію в електронному вигляді", - говорить експерт асоціації Валентина Проніна.
За її словами, іноді платники подають декларацію з показниками, потрібними податківцям, а через деякий час - із справжніми даними.
"Якщо підприємство має збитки, його змушують показати хоча б символічний прибуток, щоб стягнути податок. Підприємства йдуть на це, щоб не сваритися з податківцями і уникнути позачергових перевірок", - додала Проніна.
Президент Спілки податкових консультантів України Леонід Рубаненко каже, що деякі підприємці займається суто посередницькими схемами, а тому не бажають конфліктувати з податківцями. Він також рекомендує у разі відмови у прийнятті документів надсилати листа до вищих інстанцій або брати з собою понятих.
"Якщо у податковій відмовляють, можна взяти двох перехожих і в їх супроводі зайти до інспектора, вимагаючи офіційної відмови. У 90% випадків інспектор піде на поступки і прийме документи", - зазначив Рубаненко.