Піраміда з державними облігаціями скасовується

Міністерство фінансів продовжує розміщувати ОВДП за пристойною прибутковістю. У 2009 році максимальна ставка за державними облігаціями складала 28% річних. Тож банкіри цілком реально очікували на повторення 1998 року, коли банки замість видачі кредитів купували ОВДП.

Тим більше, ставка рефінансування у 16% давала можливість непогано заробити, купуючи облігації Мінфіну. Однак, за словами опитаних "Економічною правдою" учасників ринку, масовим це явище не стане.

На минулому аукціоні, який відбувся 7 вересня, державі вдалося залучити цілком пристойний обсяг коштів - 392,5 мільйона гривень - майже втричі більше, ніж на торгах 31 серпня. З початку 2009 року Мінфіну вдалося продати облігацій на 10,3 мільярда гривень.

Не в останню чергу, це відбулося завдяки високій запропонованій дохідності - від 21,9% до 23% річних. У попередні місяці вона була навіть вищою - 22-28% річних. У вівторок відбудеться чергове розміщення держоблігацій "довжиною" півроку, рік і три роки. Найімовірніше, прибутковість залишиться високою.

Для порівняння: за словами джерела "Економічної правди" в НБУ, 2/3 кредитів в Україні у 2009 році видавалися під 16-17% річних. Почасти, це завдяки реструктуризації. Однак позики під 27-28% річних, за словами банкірів, не затребувані підприємствами.

Теоретично, може виникнути явище, відоме в економічній науці як "ефект витіснення". Банкам вигідніше купувати безризикові інструменти з високою прибутковістю, ніж брати на себе ризики і видавати кредити.

"Загалом, можливо все, але повторення ситуації 1998 року залежить від дій або бездіяльності уряду більшою мірою, ніж від дій банків", - вважає начальник управління казначейськими операціями "ОТП Банку" Владислав Анісімов.

Керівник служби зв'язків з громадськістю Ощадбанку Ярослава Титова теж допускає таку можливість з огляду на привабливість облігацій. "Втім, це не повинно тривати довго, ринок мусить повернутися до кредитування", - зазначила вона.

"З огляду на поточний економічний стан багатьох потенційних позичальників, ОВДП можуть стати для банків цікавою альтернативою, але про глобальний попит на папери строком більше одного року говорити не доводиться", - упевнений директор казначейства ВАТ "Ерсте Банк" Роман Бондар.

Аналітик ІФ "Інтерфон" Вікторія Кернеш вважає, що існуючий кредитний портфель банків з поганими активами не дозволить відсунути його в бік і заробляти на операціях з ОВДП. "Крім того, існуюча система оподаткування операцій з ОВДП не стимулює такі ігри, як це було у попередні роки", - додала вона.

Головний фактор, який стримує "ефект витіснення", - політика НБУ. Сьогодні у банківській системі залишається видане рефінансування більш ніж на 70 мільярдів гривень. З урахуванням цього, регулятор прагне не випускати в економіку зайву гривню.

Навпаки, у серпні він істотно наростив операції із "зв'язування" зайвої ліквідності. За місяць він забрав з банківської системи 14,2 мільярда гривень. І ще приблизно 4,4 мільярда змусив тримати на окремих заблокованих рахунках. Тобто 18,6 мільярда гривень тимчасово зникли.

Тимчасом, за серпень видано лише 814 мільйонів гривень рефінансування, або 4,4% від обсягів "стерилізації". За визнанням скарбника одного з банків, великим установам також важко отримати рефінансування в НБУ - навіть під заставу ОВДП, під які регулятор завжди фінансував з радістю.

Слова експертів підтверджують цю думку.

"Зараз НБУ дає рефінансування під заставу ОВДП тільки на ніч (overnight), тож якщо така схема роботи і цікава банкам, то тільки у короткостроковій перспективі. Сам процес одержання рефінансування НБУ під забезпечення ОВДП не є складним, однак на практиці сьогодні це часто виявляється досить проблематичним ", - зазначив Анісімов.

З ним згодна і Кернеш. "Дуже складно отримати в НБУ рефінансування під заставу ОВДП, як і рефінансування в цілому. Занадто багато обмежень і вимог до банку для одержання грошей. Тому установи воліють отримувати тільки короткі ОВДП, а довгі папери купують тільки банки, що мають гарантії в НБУ на отримання рефінансування", - розповіла вона.

"Як показує практика, наявність у портфелі банку ОВДП - ще не стовідсоткова гарантія для отримання рефінансування. Проте, такі папери - оптимальний варіант для банків на випадок отримання рефінансування в терміновому порядку", - вважає Бондар.

Не працює належним чином ще один механізм, який використовується Нацбанком. Недавно регулятор оголосив про підтримку двосторонніх котирувань за державними паперами, і пообіцяв купувати та продавати їх за першою вимогою. Однак на практиці все виявилося складніше.

"Ці операції є гарною альтернативою в межах управління короткостроковою ліквідністю для установ, які залучали кредити рефінансування від НБУ і не можуть брати участь в аукціонах з розміщення депозитних сертифікатів Нацбанку", - вважає Титова.

За її словами, сьогодні бажання працювати мають кілька великих банків-торговців, але в майбутньому їх буде більше.

"Нацбанк оголосив, що буде продавати ОВДП для регулювання ринку, але невідомо, чи це допоможе. У терміналі біржі ПФТС відсутні котирування за ОВДП від НБУ. Крім того, банки не отримують від регулятора ніяких листів щодо пропонованих паперів і цін на них. Як регулятор пропонуватиме ОВДП, незрозуміло. Принаймні, ми цього не знаємо, хоча є одним з найбільших гравців на ринку державних цінних паперів", - говорить Анісімов.

Втім, ринок ОВДП все ж впливає на кредитний ринок.

"Виставляючи за облігаціями ставки 21-28% річних, Мінфін формує ціну грошей. Він дає економіці і людям сигнал про те, що депозити не повинні коштує дешевше, а кредити - тим більше. Поки це відбувається, будь-які наші спроби знизити ставки кредитування будуть безрезультатні", - відзначив представник Нацбанку, що побажав залишитися невідомим.