Т. Ївженко: Чому тема "РосУкрЕнерго" в Україні така болісна?

Скандал, що виник у четвер в Україні через публікацію у російській газеті "Ведомости" з посиланням на зустріч президента Віктора Ющенка з російськими журналістами, змушує мене як учасницю зустрічі написати ці нотатки – для того, щоб уникнути подальших спекуляцій навколо теми згаданої публікації і нових перекручувань слів президента та хибного тлумачення його позиції.

Отже, у середу президент України Віктор Ющенко зустрівся з чотирма російськими журналістами з газет "Ведомости", "Известия", "Новая газета" і "Время новостей". Вибір гостей пояснювався, вірогідно, наполегливістю видань щодо інтерв'ю з президентом України. Зокрема, "Ведомости" з вересня минулого року надсилали в прес-службу президентського секретаріату запити про інтерв'ю. Однак всім чотирьом виданням пояснили, що окремих аудієнцій не буде за браком часу у глави держави.

Відповідно, журналісти, котрим на всю розмову було відведено 45 хвилин, домовилися скористатися почутим на власний розсуд: три газети вирішили надрукувати розмову у формі інтерв'ю (з деякими розбіжностями у текстах). "Ведомости" попередили секретаріат президента про намір зробити з почутого звіт про зустріч з Віктором Ющенком. Перша частина "звіту" і була надрукована у четвер, з приводу чого я як співавтор статті хочу надати власні пояснення і уточнення.

1. Президент не стверджував, що має намір відмовитися від послуг компанії "РосУкрЕнерго". Думка про те, що теперішній єдиний посередник може зменшити масштаби своєї присутності в Україні, тільки випливала з пояснень Віктора Ющенка. Наскільки я розумію, "Ведомости" винесли цю тему в назву і вступ своєї статті як найбільш цікаву і провокативну, хоча через це порушили логіку пояснень глави держави.

2. Насправді президент на моє запитання про долю "РосУкрЕнерго" запропонував "подивитися на проблему ширше" і повідомив про необхідність і можливість зміни самої схеми газопостачання України, яка нині, на думку Ющенка, є "недосконалою" і піддається впливу політичних чинників. Якщо змінити схему і – головне – принципи формування цін на газ на загальноприйняті у світі, пояснював президент, проблема посередників сама собою відійде на другий план і не буде обговорюватися у високих кабінетах.

3. Президент відзначив, що перемовини на рівні глав держав про можливість зміни схеми газопостачання і принципів формування цін на газ тривають два роки і що віднедавна "атмосфера потеплішала". Це, очевидно, означало, що Україна і Росія можуть нарешті повернутися до прямих контрактів з поставок газу. На уточнююче питання про усунення "РосУкрЕнерго" президент сказав тільки дві фрази: "Все можливо. Ніколи не говори ніколи".

4. Суть нової схеми, про яку говорив Віктор Ющенко, звелася до необхідності застосування ринкових механізмів при визначенні рівня ціни. З точки зору співробітництва, партнерства, добросусідства не можна у грудні міняти ціну на газ, якщо країна у вересні затвердила державний бюджет, адже такі зміни створюють економічні проблеми, котрі не можна розв'язати за один день, пояснював президент. На його думку, нова схема дозволить урядам і країнам не ставати заручниками політичної ситуації при визначенні цін на паливо, а орієнтуватися на ринкові показники.

5. Свої пояснення президент ілюстрував на сторінці мого блокнота, яку я надаю "Економічній правді". Креслення Віктора Ющенка пояснювало, що цивілізовано ціна на газ визначається за формулою: ціна минулого року, помножена на суму коефицієнтів зміни цін на інші види палива – вугілля, мазут, уран тощо. Хай ціна зростає щороку на 10-20%, вів президент, але навіть якби 2005 року ми поставили у цю формулу подвійну ціну на уран, ми ніколи б не вийшли на 235 доларів за тисячу кубометрів, як нам пропонували, Віктор Ющенко обвів олівцем цифру на листку.

6. Мої висновки з приводу почутого коротко зводяться до того, що президенти України і Росії впритул підійшли до переходу на цивілізовані, прийняті у світі принципи відносин у газовій сфері. За умов запровадження нової схеми ціна на газ формуватиметься ринком і роль посередників насправді зменшиться до мінімуму. А у "РосУкрЕнерго" неминуче з'являться конкуренти, як це буває за ринкових умов. Порушення послідовності у викладенні цих пояснень призвела до неправильного розуміння заяви президента з публікації газети "Ведомости".

7. Вважаю за необхідне для загального розуміння ситуації додати, що газета "Ведомости", прокоментувавши заяву президента словами міністра палива та енергетики Юрія Бойка, використала частину інтерв'ю міністра, записаного нещодавно, але ще до зустрічі з президентом. Юрій Бойко у середу дав згоду на публікацію частини інтерв'ю.

8. У четвер я надала секретаріату президента свій запис розмови з Віктором Ющенком для оприлюднення – заради відновлення тих акцентів, які були розставлені президентом. У п'ятницю газета "Ведомости" планує надрукувати ширший звіт про зустріч українського президента з російськими журналістами, де буде відновлена логіка пояснень Ющенка.

9. Окремо хочу поставити кілька тепер актуальних питань. Мені як журналісту досі незрозуміло, чому тема "РосУкрЕнерго" в Україні така болісна? Чи можуть державні структури надати пояснення, що ж це за недоторкана компанія постачає в країну газ, що про неї не можна зайвий раз згадати без скандалу? Чиї інтереси криються за "РосУкрЕнерго"? Чому міністр палива та енергетики погоджується коментувати перемовини президентів, котрі, наскільки я розумію, відбуваються у закритому режимі? Чи знав міністр про суть заяви президента, коли натякав журналістові, що відмовлятися від послуг посередника нерозумно і небезпечно? Хто в Україні визначає стратегію енергетичної політики – президент, прем'єр-міністр, окремі чиновники?

10. І ще декілька слів з приводу колег-журналістів. Я надзвичайно вдячна тим, хто з розумінням поставився до ситуації, що склалася після публікації статті у газеті "Ведомости". Зокрема, Яніні Соколовській, собкору газети "Известия", яка допомогла мені відновити запис, коли я передала свою касету в секретаріат президента. А також тим співробітникам секретаріату, які спілкуються з журналістами дружньо, професійно, з повагою і, зрештою, просто цивілізовано, незалежно від ситуації. З іншого боку, мені надзвичайно прикро, що деякі колеги, вже знаючи підґрунтя скандалу, скористалися нагодою, щоб з нічого зробити політичну сенсацію. Особливо неприємним є реакція окремих російських ЗМІ. Зокрема, "Независимая газета", у якій я працювала понад 10 років, підготувала публікацію з пліток і чуток, але не зателефонувала авторові статті, на основі якої готувалася ця псевдосенсаційна публікація.