Чиновники перешкодили сексуальній революції в метро
В київському підземеллі – еротичний скандал. Нацкомісія з питань захисту суспільної моралі заборонила розміщення в метро реклами нижньої білизни українського виробника A jour.
Історія сексуальних гонінь
Директор зі стратегічного планування агентства ADV-DVA Марина Морозова, що розробляла рекламну стратегію A jour, розповіла, що представники комісії звернулися до них з проханням надати зразки рекламної продукції, яка, зокрема, розміщувалась і в метро.
Після чого компанія одержала на руки висновок Нацкомісії, в якому значилося, що реклама є нічим іншим, як "продукцією еротичного характеру", і може поширюватися "лише за умови герметичної упаковки, спеціального маркування і наявності повідомлення "продукція сексуального характеру, продаж неповнолітнім заборонено".
A jour – далеко не перша "жертва" органів із захисту моралі. Торік було три випадки претензій контролюючих органів до реклами "аморального змісту".
У грудні минулого року Генпрокуратура, за результатами експертизи Нацкомісії, визнала аморальним рекламний ролик мобільного оператора "Джинс", у якому "сюжетна лінія побудована на демонстрації швидкоплинного сексуального зв'язку між молодим юнаком і дівчиною в громадському місці".
Наприкінці січня 2007 р. вже Київська прокуратура, знову за результатами перевірки Нацкомісії, визнала за такі, що "шкодять суспільній моралі", ролик MacCoffee "10 тачок за 10 пачок", де зображалися різні способи, якими люди заробляють на машину, в цьому контексті обігрувалися стосунки секретарки і начальника, а також ролик роздрібної мережі мобільних телефонів "Євросєть" "Ні...собі! Усе - людям!", де по репліках героїв можна здогадатися, що вони нецензурно висловлюються.
Що таке еротика по-українськи?
Аби з'ясувати, за якими ж критеріями реклама білизни була віднесена до розряду еротичної продукції, "ЕП" звернулася безпосередньо до Нацкомісії з питань захисту суспільної моралі.
На жаль, телефон чиновника, що розбирається в еротичній і сексуальній продукції, так і не відповів. Мабуть, посадова особа була зайнята здійсненням своїх нелегких обов'язків…
Зрештою, документ, який визначає критерії "еротичності" продукції, у розпорядження "ЕП" надав адвокат адвокатської фірми "Паритет" Борис Даневич, експерт з питань рекламного права.
Як з'ясувалося, з перерахованих у документі критеріїв до реклами білизни A jour мають якесь відношення тільки два пункти: "показ напівоголених та оголених моделей з демонстрацією лонної ділянки, сідниць, грудних залоз", а також "використання як фону художньо зображених елементів пейзажів, інтер'єра, дорогих меблів, іграшок, автомобілів, а також вишуканого одягу і білизни, ювелірних прикрас та біжутерії і т.п.". Все інше відноситься до демонстрації статевого акту або оголених статевих органів, чого в рекламі білизни немає й близько.
Якщо говорити про перше формулювання, то на фотографіях з рекламою білизни A jour немає ні оголених сідниць, ні "молочних залоз", ні "оголеної лонної ділянки". Всі ці деталі саме і прикриває білизна.
Що ж до другого пункту, то, по-перше, незрозуміло яким чином фон із предметів розкоші, іграшок, автомобілів, ювелірних виробів і пейзажі можуть відноситися до еротики. А по-друге, білизна в рекламі є не тлом, а основним елементом реклами. Тож і тут наявна юридична невідповідність.
Якщо ж подивитися на критерії, якими Нацкомісія підкріпила свій висновок, то вони, за великим рахунком, мають мало що спільного з нею ж затвердженими критеріями еротичної продукції.
Так, в експертному висновку сказано:
"Зображення наданих зразків реклами, згідно і ст.1 Закону України "Про захист суспільної моралі" носить еротичний характер, оскільки показує молодих, вродливих жінок у всьому багатстві краси їхніх тіл, одягнутих в білизну еротичного характеру, яка дозволяє направити думки, почуття і уявлення глядача в область саме сексуальних бажань. Природа даної реклами почиває на привабливості і зачаруванні таємницею, яку містить в собі представник іншої статі. Тому основна ціль реклами полягає в тому, щоб підкреслити або вигідно відтінити ті частини людського тіла (в даному випадку облич моделей не видно), які представляють еротичну цінність в очах глядачів, викликати сексуальну зацікавленість оточуючих або конкретної особи".
Звісно, закон не може достеменно точно визначити, що саме може викликати сексуальні (еротичні) почуття у людини, а що ні. Тому в таких випадках проводиться так звана колегіальна експертиза.
Наприклад, в експертній групі Всеукраїнської рекламної коаліції, що проводила незалежну експертизу реклами білизни A jour, брало участь сім експертів, кожний з яких представляв окрему, досить авторитетну організацію, що працює на ринку реклами.
Вони визнали, що "зображення (реклами білизни – "ЕП") фактично не містять у собі заклику, який міг би традиційно і загальновизнано більшістю населення сприйматися у якості сексуального (еротичного) стимулу… а спрямовані саме на демонстрацію рекламованого товару".
Натомість висновок Нацкомісії було підписано тільки одним єкспертом, до того ж зовсім не зрозуміло, чому він (або ще хтось?) вирішив, що головне в рекламі білизни не сама білизна, а дівчина, що її демонструє.
Як вважає адвокат Борис Даневич, подібні конфлікти могла б розв’язати норма законодавства, що надавала б Нацкомісії право "рекомендувати або наполягати на тому, щоб подібну рекламу розміщували не в місцях загального користування, а, наприклад, в жіночих або інших спеціалізованих виданнях тощо".
"Сьогодні законодавство забороняє розміщення еротичних зображень в зовнішній рекламі, – говорить Даневич. – Але реклама в метро відноситься до категорії "реклами на транспорті", тому форально не попадає під цю заборону".
В той же час, на думку юриста, Нацкомісії ніхто не забороняв вчинити саме так. Але чомусь вони цього не зробили. Чим забезпечили виробника безкоштовною рекламою…