Еміль Соловйов, СЕО девелоперської компанії НЕСТ

Зараз не час сваритися між собою:

СЕО компанії НЕСТ про будівництво на Рейтарській, діяльність влади та активістів
03 вересня 2024
Компанія НЕСТ, яку вже майже два роки очолює Еміль Соловйов, попри виклики воєнного часу, продовжує реалізацію девелоперських проєктів в історичній частині Києва. У своїй роботі девелопер прагне надавати нове життя архітектурній спадщині столиці, щоб гармонійно поєднати історію та сучасність, надаючи нових сенсів знаковим локаціям Києва.
В інтерв’ю "Економічній правді" СЕО НЕСТ Еміль Соловйов розповів про великі проєкти компанії, плани на майбутнє та про важливість налагодженої комунікації між бізнесом і владою.

– Розкажіть, над якими проєктами зараз працює компанія?

– Наразі ми сфокусовані на декількох знакових для компанії проєктах. Один із них – це REITER HALL на Рейтарській, 37, про який ви, напевно, вже чули (усміхається – ред.). Це справжній виклик, адже ми поставили перед собою амбітну мету – поєднати реставрацію історичної будівлі з сучасними архітектурними та технічними рішеннями, де ми прагнемо зробити все на найвищому рівні. Ще один важливий для нас проєкт – реновація садиби Міхельсона на вулиці Євгена Чикаленка, до якої ми залучили досвідчених британських архітекторів. Ми хочемо повернути цьому об’єкту його колишню славу, але вже з урахуванням сучасного контексту. Також ми маємо у своєму портфелі ще два амбітних проєкти, над якими зараз працюємо з відомими шведськими та британськими архітекторами, їх ми анонсуємо трохи згодом.

– Щодо будівництва на Рейтарській, яке викликає зараз багато резонансу в суспільстві. Розкажіть детальніше, що там відбувається і як загалом компанія планує працювати над збереженням історичної частини проєкту?

– Ми 27 років на ринку і за цей час зіштовхувалися з різними ситуаціями, тому розуміємо, що проєкти в історичному центрі завжди будуть викликати підвищену увагу. Дійсно, обговорення проєкту були настільки жваві, що про деякі наші плани я сам зі здивуванням дізнавався зі ЗМІ (сміється – ред.). А якщо серйозно, то щоб зняти всі інсинуації, давайте я особисто внесу ясність, що собою являє проєкт REITER HALL. Ми інвестуємо понад 200 млн грн, я наголошую, саме в реставрацію фасадної історичної будівлі на вулиці Рейтарській, 37-А, повертаємо їй первинний вигляд 1914 року, зміцнивши її сучасною інженерією. У дворі, зі сторони вулиці Ярославів Вал, ми створюємо сучасний об’єм відповідно до погодженого у 2011 році проєкту. Окрім того, ми інвестуємо в благоустрій прилеглої території як зі сторони вулиці Рейтарської, так і зі сторони ЯрВалу. Обидві локації будуть повністю відкритими та доступними для всіх киян.
За останній рік навколо проєкту було багато чуток: нас звинувачували в тому, що зі сторони Рейтарської ми хочемо залишити лише фасадну стіну, що ми захопили земельну ділянку, проводили якісь незаконні роботи, руйнували пам’ятку, яка юридично такого статусу не мала. Я впевнено можу сказати, що всі ці твердження не відповідають дійсності.

"Ми працюємо лише в межах законодавства, це важливий для нас принцип"  

БЦ "Ренесанс" на Бульварно-Кудрявській, лауреат Національної премії "Найкраща будівля 2007 (категорія "бізнес-центр")"
БЦ "Ренесанс" на Бульварно-Кудрявській, лауреат Національної премії "Найкраща будівля 2007 (категорія "бізнес-центр")"

– Як давно розпочалися роботи?

– У 2023 році, однак наразі роботи призупинені.

– Як діяльність активістів впливає на роботу бізнесу, зокрема над проєктом на Рейтарській? Які складності виникають та як вдається знаходити спільну мову з активістами?

– Я з повагою ставлюсь до людей, які висловлюють свою активну громадянську позицію і виступають, зокрема, за збереження культурної спадщини. Вони допомагають привнести різноманітність думок і вказати на потенційні проблеми проєкту, які, на перший погляд, можуть бути непомічені. Загалом активне громадянське суспільство є основою здорової демократичної країни та допомагає її розвитку.
Однак іноді активісти навмисно переводять раціональні питання в суто емоційну площину та займаються банальним популізмом. Дійсно, коли я читаю заголовок "Забудовник знищує історичну спадщину", мене самого це обурює. Але є нюанс. Якщо зануритись в питання трохи далі заголовка, вивчити документацію та юридичні аспекти проєкту або просто звернутись безпосередньо до самого девелопера, перш ніж здіймати скандал, може виявитись, що реальний стан речей, м’яко кажучи, відрізняється від того, що транслюється суспільству.

"Я прекрасно розумію, що ми живемо в часи, коли головною «валютою» є людська увага, тож меседжі про свавілля забудовника завжди будуть знаходити більший відгук, ніж раціональна та виважена аргументація" 

На Рейтарській, 37 ми зіткнулися зі звинуваченнями, які базувалися на спекулятивних закидах, а не реальних фактах. Активісти замість діалогу одразу розпочали інформаційну кампанію в ЗМІ, блокували будівельний майданчик та всіляко перешкоджали роботам різними методами. Але в правовій державі, до якої ми прагнемо, така ситуація точно не має відбуватися. Якщо кожен, кому не сподобається твій проєкт, зможе заблокувати його реалізацію, не маючи на те законних підстав, то нічого хорошого для інвестиційного клімату країни ми точно не отримаємо.   
У результаті ми маємо репутаційні втрати, фінансові збитки та руйнування реальної пам’ятки під впливом часу та природних факторів і через неможливість проведення протиаварійних робіт.  
Іноді я ставлю собі питання: для чого це потрібно людям? Одна справа, коли це щирі дії небайдужих людей, інша – коли це насамперед робиться для самопіару.  
Тому важливо відрізняти справжніх захисників громадських інтересів від тих, хто використовує активізм для власної вигоди. Такі люди часто маніпулюють емоціями громадян, щоб привернути до себе увагу і збільшити свою популярність. Зазвичай вони просто виступають проти будь-якого будівництва, маючи на меті створити резонанс, який банально допоможе отримати фінансову вигоду та/або політичні дивіденди.   
Замість конструктивного діалогу та пошуку спільних рішень деякі активісти обирають шлях деструктивної поведінки. Вони блокують будівництва, поширюють неправдиву інформацію в ЗМІ та соціальних мережах, маніпулюють громадською думкою, пропонуючи прості популістичні рішення, на кшталт консервації таких будівель, яких у Києві налічується близько 1,5 тисячі. Проте ніхто з тих, хто нас критикує, не дає відповіді на прості питання: яким має бути їхній функціонал після такої консервації? А головне, за чий кошт це має відбуватись? Адже мова йде про мільярди доларів, яких банально немає в бюджеті, тим більше в часи, коли пріоритетом є фінансування Сил оборони.        

"Оптимальним рішенням для збереження історичних будівель могло б бути активне залучення коштів приватного бізнесу, але в результаті постійного тиску на девелоперів, багато хто з наших колег просто відмовляється від участі в таких проєктах через великі ризики"

У результаті, історичні будівлі руйнуються від природних факторів, економіка недоотримує податки, нові робочі місця не створюються – це програшна ситуація абсолютно для всіх.       
Ми нормально ставимось до критики, головне, щоб вона була конструктивною, а не спрямованою на створення скандалів.     

"Зараз не час сваритися між собою, замість цього нам потрібно єднатись та разом працювати на перемогу"

БЦ HILLFORT Business Mansion на Михайлівській, переможець премій iBuild 2019 ("Найращий проєкт реновації історичного середовища") та CP AWARDS 2020 ("Проєкт комерційної нерухомості")
БЦ HILLFORT Business Mansion на Михайлівській, переможець премій iBuild 2019 ("Найращий проєкт реновації історичного середовища") та CP AWARDS 2020 ("Проєкт комерційної нерухомості")

– Що, на вашу думку, є найбільшою проблемою в комунікації бізнесу та влади? Чи бачите ви якісь шляхи розв’язання цих проблем?

– Відсутність поваги до бізнесу, який у такий складний час залишається в країні та, незважаючи ні на що, продовжує підтримувати її економіку. Також проблемою є відсутність прозорості та взаєморозуміння, часто бізнесу доводиться стикатися з бюрократичними перешкодами, які значно уповільнюють робочі процеси. Влада повинна бути більш відкритою до діалогу та реально, а не декларативно, співпрацювати з бізнесом, враховуючи його думки та потреби. Важливо створювати платформу для постійного діалогу, де всі зацікавлені сторони можуть обговорювати проблеми й знаходити спільні рішення. А також для таких обговорень залучати західних партнерів для обміну досвідом і впровадження найкращих практик. Це сприятиме не лише розвитку бізнесу, але й покращенню міської інфраструктури.
До речі, зовсім нещодавно провідні забудовники об’єдналися та створили Асоціацію девелоперів України. Декілька панельних зустрічей із представниками влади вже було – це має позитивні ознаки, але такої взаємодії потрібно значно більше. Хочеться, щоб у владних коридорах більше дослухались до фахового погляду, особливо, коли він підкріплений аргументацією. Якщо знову повернутись до ситуації на Рейтарській, 37, то цю відсутність комунікації ми відчули дуже гостро, а тепер маємо такі наслідки:
01
негативний імідж і для девелопера, і для державних органів;
02
фінансові та часові втрати для бізнесу;
03
системні збитки для держави, оскільки потенційний інвестор може бути незацікавлений в інвестуванні в реставрацію об’єктів культурної спадщини через невизначеність та ризики, пов’язані з цими проєктами.

– Яке ваше бачення розвитку компанії в найближчому майбутньому?

– Наша мета – бути лідером у сфері реновації та збереження історичної спадщини, створюючи об’єкти, цінність яких буде поза часом.
НЕСТ прагне створювати унікальні об’єкти, більшість з яких переважно будуть розташовані в історичній частині Києва. Також ми плануємо розширювати нашу діяльність, зокрема через співпрацю з міжнародними партнерами. Також ми прагнемо впроваджувати комплексний девелоперський підхід щодо локацій, з якими ми працюємо, та створювати для мешканців міста нове комфортне середовище. 
Еміль Соловйов, СЕО девелоперської компанії НЕСТ
Еміль Соловйов, СЕО девелоперської компанії НЕСТ

– На вашу думку, чи готові зараз українці до нестандартних, незвичних для нас, архітектурних рішень?

– Цікаве питання. Звісно, українці можуть бути дещо обережними щодо нових архітектурних рішень, але ми також дуже швидко адаптуємось до змін. Наші міста потребують сучасних ідей, тому ми віримо, що поєднання традицій та інновацій – це шлях до створення нових можливостей для всіх нас. Нестандартні проєкти можуть викликати суперечки, але з часом вони стають новими символами міста.

"Наше завдання – створювати проєкти, які не лише змінюють міське середовище, але й підвищують якість життя"

Коли люди бачать, що нові рішення створюють естетичний та комфортний простір навколо них, то, я впевнений, вони з більшим ентузіазмом будуть приймати таку нестандартну архітектуру.
© 2005-2024, Економічна правда. Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Економічну правду".

"Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна". Назва агентства "Інтерфакс-Україна" при цьому має бути оформлена як гіперпосилання.

Матеріали з плашкою PROMOTED та НОВИНИ КОМПАНІЙ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються.

Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.

Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.