Ветеранський бізнес
Як фінансові компанії кредитують та інвестують у таке підприємництво під час війни
спецпроєкт
05 січня 2026
Для військовослужбовця чи ветерана отримати кредит у банку – це щось з розряду фантастики. Звісно, офіційно жодних заборон чи обмежень не існує. Але фінустанови самі не хочуть співпрацювати із захисниками, адже законодавчо з цієї категорії не дозволено стягувати відсотки та штрафи за кредитами.
Проблема існує понад десятиріччя. З початку російсько-української війни ще у 2014 році держава зобовʼязала банки видавати кредити під нуль відсотків для військовослужбовців. З 2024-го ця норма поширюється також на їхні сім’ї. Але компенсації на витрати та можливі втрати банків у бюджеті не передбачили. Тож банки пішли шляхом найменшого спротиву: відмовляють у класичному кредитуванні, відкритті кредитного ліміту та навіть блокують послугу "Оплата частинами". У такий спосіб законодавча норма, хоч і задумувалася як бонус для військовослужбовців, фактично заблокувала доступ військових та їхніх сімей до часто необхідних фінансових інструментів.
Для захисників, які у статусі ветеранів вже повернулися з війни та планують відкриття власного бізнесу, такий підхід з боку банків став справжньою проблемою. Адже фінансову подушку, якої б вистачило для організації власної справи, мають не всі. Позичити кошти у знайомих також не завжди можливо.
Практично єдиним виходом для кредитування стають небанківські фінансові організації. Такі установи згодні співпрацювати з військовими часто на пільгових умовах, а також інвестують у програми для підтримки бізнесів захисників. Вочевидь, діючи у цьому напрямі, компанії не тільки залучають всю категорію нових клієнтів з-поміж військовослужбовців чи ветеранів, але й створюють передумови для довготривалих відносин з ними. Про сучасні реалії фінансування та розвитку ветеранського бізнесу розповідаємо у спецпроєкті "Економічної правди" та Асоціації українських банків (АУБ).
Понад 1,5 млн громадян поза доступом до частини банківських послуг
"Кредитні канікули" для військовослужбовців у частині сплати відсотків за кредитами передбачаються частиною 15 статті 14 Закону "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Норма, яка спершу виглядала як приємна преференція для захисників, з часом стала проблемою – військовослужбовців та ветеранів фактично відрізали від кредитування. Банки, хоч і виконують свої зобов’язання за попередньо виданими кредитами, перестали видавати нові та закривають кредитні ліміти користувачам, яких верифікують як військових. Немає можливості навіть оформити покупку частинами.
Держава визнає проблему з кредитуванням військовослужбовців та ветеранів, про що ще влітку повідомив голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. За його словами, одна з пропозицій для вирішення питання – створення бюджетної програми, яка компенсувала б банкам витрати, пов’язані із кредитами для захисників. Цю ідею нібито повністю поділяє голова НБУ Андрій Пишний, однак подальшого розвитку вона поки не отримала. Захисники і надалі змушені шукати обхідні шляхи для залучення необхідного фінансування.
"Якщо ти ветеран, тим більше якщо ти чинний військовослужбовець і підприємець, тобі закриті дороги до кредитування – до класичного банківського кредитування, до залучення інвестицій. Тобто людина на війні або людина після війни, така як ветеран, розцінюється як ризиковий проєкт", – каже голова Асоціації підприємців-ветеранів Сергій Позняк, який і сам є ветераном.
Сергій Позняк,
голова Асоціації підприємців-ветеранів
Між тим, наприкінці 2025 року в Україні вже налічується приблизно 1,5 млн ветеранів і ветеранок. Такі дані навела Міністерка у справах ветеранів Наталія Калмикова, наголосивши, що з кожним днем їх стає все більше. І хоча, за словами посадовиці, більшість з них досі служить і виконує бойові завдання, та велика частина уже звільнилася з військової служби і потребує адаптації до мирного життя, а також, звісно, роботи. Прожитий на війні досвід змінює людей, тож не всі згодні повертатися до довоєнної діяльності, прагнучи до більшої автономії та свободи. Ідеальним виходом стає індивідуальне підприємництво, де ветеран є сам собі керівником. За оцінками Асоціації підприємців-ветеранів, в Україні потенційно може з’явитися до 1 мільйона ветеранських бізнесів.
"До повномасштабного вторгнення я був постійно на керівних посадах, топменеджером у різних великих компаніях. Тому досвід управління у мене був, але водночас я лишався найнятим співробітником, хоч і на керівних посадах. Мені постійно заважали страхи: страх на деякий час залишитися без коштів, страх банкрутства, страх, де взяти кошти, без яких не можна починати бізнес. А після моєї участі у бойових діях, внаслідок яких я отримав поранення і потім уже повернувся, постало питання, чим я буду займатися. У мене дуже змінилося сприйняття, сталася переоцінка цінностей і страхи, які були раніше, зникли. Я почав вважати, що своє «відбоявся»", – розповідає член асоціації підприємців ветеранів АТО Денис Малишенко.
Денис Малишенко,
член асоціації підприємців ветеранів АТО
Ветеран, хоч і мав високу мотивацію та релевантний управлінський досвід, не мав змоги отримати кредит у банку. Власних коштів у достатньому обсязі на той момент не було. На допомогу прийшли побратими – Асоціація підприємців-ветеранів. Так вдалося залучити суму, необхідну для купівлі першочергово потрібного під власний бізнес обладнання.
Підприємець займається дистрибуцією керамічної плитки. Працює лише з українськими виробниками, а у його бізнесі залучені виключно ветерани, люди з інвалідністю та члени сімей військовослужбовців. Так один фінансовий транш, залучений одним підприємцем-ветераном, тепер годує й інші українські бізнеси, а також сім’ї наших захисників.
Нішу кредитування для військових зайняли небанківські установи
В Україні поступово формується напрям фінансування ветеранського бізнесу з боку небанківського фінансового сектору. Водночас для підвищення ефективності та масштабування таких ініціатив необхідні регуляторні зміни, які дозволили б фінансовим компаніям розширювати наявні інструменти підтримки ветеранів-підприємців і створювати нові фінансові продукти.
Першопрохідцем стала ветеранська фінтех-ініціатива FinStream – групи компаній, яка працює на ринку України вже чверть століття. Сервіс вже давно спеціалізуються на фінансуванні малого та середнього бізнесів, а віднедавна один з ключових фокусів діяльності стосується програм підтримки ветеранського бізнесу. Зокрема, учасникам бойових дій та членам їхніх сімей надаються пільгові умови фінансування, знижені ставки, спрощені заявки та гнучкі графіки погашення. Скористатися можуть учасники бойових дій та члени їхніх сімей, а переваги надаються членам Асоціації підприємців-ветеранів.
"Ветеран, який має бізнес, може звернутися до компанії, сказати, що він ветеран, що він має бізнес, вступити в Асоціацію, тому що у нас пріоритети для членів Асоціації. Це наша перевага для учасників Асоціації. Отже, потрібно вступити в Асоціацію, подати документи, ми їх розглядаємо, і ветеран отримує, по-перше, лояльність при розгляді самої заявки, і, по-друге, дуже швидко отримує фінансування за пільговими умовами", – розповідає Сергій Позняк.
Серед партнерів FinStream відмітилися інвестиційна група "Універ", Асоціація фінансових інституцій, VST bank (раніше Банк Восток), мультимаркет "Аврора", СЕО Club Ukraine, Veterano Pizza, Promprylad та багато інших. Свідомі бізнеси розуміють необхідність підтримувати ветеранські компанії, інвестуючи у них кошти. Водночас захисники бачать тих, хто готовий у них вкладатися не тільки на війні, але й у мирному житті.
Важливу роль у взаємодії між інвесторами та ветеранами-підприємцями відіграє проєкт "Приватні ветеранські облігації", запущений FinStream. Одна з компаній групи здійснила емісію цінних паперів для залучення коштів, які спрямовуються на кредитування та інвестиції ветеранського підприємництва. І це справді зацікавило ринок.
"Ми як фінансова компанія, як представник фінансового ринку, коли дізналися про таку ініціативу з боку компанії FinStream, вирішили взяти участь. Наш внесок у 3 млн грн – це приблизно 10% суми зібраних коштів, але це тільки початок. Зрозуміло, що ця сума – це мізер у порівнянні з масштабами ветеранського бізнесу. Але підтримка ветеранського бізнесу рано чи пізно стане буденністю для фінансового ринку", – розповів СЕО CreditPlus (ТОВ "Авентус Україна"), член Ради Асоціації українських банків Володимир Довгаль.
Володимир Довгаль,
член Ради Асоціації українських банків
До слова, кредитування ветеранів небанківським сектором здійснюється під пильним наглядом регулятора – Національного банку України, зазначає СЕО Starfin (ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП") Єгор Кононенко.
"Регулятор постійно удосконалює вимоги до фінансових компаній, а також ретельно слідкує за дотриманням цих вимог, зокрема тих, які стосуються ветеранів та військовослужбовців", – каже Єгор Кононенко.
Єгор Кононенко,
СЕО Starfin (ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП")
Ветеранські облігації, які пропонує FinStream для бізнесу, стали потужним інструментом підтримки підприємств українських захисників. Цей приклад надихає підприємців безпосередньо інвестувати у ветеранські бізнеси та сприяти їхньому розвитку.
"Ми наразі дуже серйозно вивчаємо всі можливі варіанти для створення програм, які б мали не меті підтримати наших героїв. Окрім ветеранських облігацій, які мають за мету підтримку ветеранського бізнесу, ми наразі аналізуємо можливість фінансування бізнесу напряму, включаючи, звісно, ветеранський. Крім того, у нас в компанії на постійній основі діє програма допомоги нашим хлопцям та дівчатам, які так багато роблять для нашої країни", – розповідає Єгор Кононенко.
Водночас навіть ті МФО, які системно працюють із соціальними та ветеранськими ініціативами, визнають: без змін у регуляторному полі повноцінні кредитні програми для ветеранів залишаються складними з погляду класичної бізнес-моделі небанківського кредитування.
Член Ради Асоціації українських банків, Голова Комітету з небанківського кредитування АУБ, СЕО Moneyveo Сергій Сінченко зазначає, що переважна кількість МФО вже готова включитися в процес кредитування ветеранського бізнесу, тож проблема полягає не у відсутності бажання, а у відсутності законодавчих інструментів, які б дозволяли поєднати соціальну місію та фінансову стійкість. Сергій Сінченко зазначає, що підтримка ветеранів не завжди зводиться до кредитування. Часто вона реалізується через інші, не менш важливі формати участі бізнесу у ветеранських проєктах.
"Спеціальних кредитних програм для ветеранів наразі немає, оскільки законодавство не передбачає механізму покриття можливих втрат, і це робить класичну бізнес-модель МФО непрактичною. Паралельно ми оцінюємо можливості створення таких програм у майбутньому, щоб ветерани мали доступ до реальних ресурсів для розвитку власних справ. А поки цього немає, ми підтримуємо їх через різні соціальні ініціативи: фінансово допомагаємо ГО «ВСУ «Серцевір», вже п’ять років співпрацюємо з реабілітаційним центром Next Step Ukraine, регулярно беремо участь у благодійних проєктах, як-от турнір з боксу для ветеранів, партнерство з Ukrainian Fashion Week, де ветерани з ампутованими кінцівками брали участь у показах українських дизайнерів, та інших ініціативах для ветеранів", – розповів СЕО Moneyveo Сергій Сінченко.
Сергій Сінченко,
голова Комітету небанківського кредитування,
СЕО Moneyveo, член ради АУБ
СЕО Moneyveo, член ради АУБ
У такий спосіб небанківський сектор поступово формує альтернативну модель підтримки ветеранського бізнесу через інвестиції, соціальні програми та партнерства. Водночас учасники ринку поділяють таку думку: без участі держави та створення механізмів компенсації ризиків масштабувати кредитування ветеранів буде складно.
Аналогічно про зацікавленість безпосереднім фінансуванням ветеранських проєктів зазначає і CEO компанії MyCredit (ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ") Владислав Білан.
"На сьогодні у нас немає окремих програм, що спеціально орієнтовані на ветеранів. Водночас ми добре розуміємо важливість цього питання і в майбутньому обов’язково розглядатимемо можливість створення не лише програм, а й окремих фінансових продуктів зі спеціальними, ветеранськими умовами. Війна триває вже четвертий рік. Багато ветеранів провели весь цей час у війську, тоді як бізнес і технології за цей період суттєво просунулися вперед. Саме тому ми повинні інвестувати в те, щоб вони якомога швидше подолали цю дистанцію й інтегрувалися як повноцінні професіонали у процес відновлення України. У цьому, на мою думку, і полягає відповідальність бізнесу", – прокоментував Владислав Білан.
Владислав Білан,
CEO компанії MyCredit
Читайте також попередні матеріали спецпроєкту "Правда про кредити".
© 2005-2026, Економічна правда.
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Економічну правду".
"Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна". Назва агентства "Інтерфакс-Україна" при цьому має бути оформлена як гіперпосилання.
Матеріали з плашкою PROMOTED та НОВИНИ КОМПАНІЙ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються.
Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.
Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Економічну правду".
"Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна". Назва агентства "Інтерфакс-Україна" при цьому має бути оформлена як гіперпосилання.
Матеріали з плашкою PROMOTED та НОВИНИ КОМПАНІЙ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються.
Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.
Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.