Принципи справедливого кредитування:
у чому відповідальність бізнесу, а в чому – споживачів
спецпроєкт
21 листопада 2025
Наприкінці 2023 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт про обмеження ставок мікрофінансових організацій (МФО). Документ запровадив чіткі правила гри для МФО, зобов’язав їх відповідальніше підходити до надання кредитів споживачам, а також зафіксував максимальну денну ставку за мікрокредитами на рівні 1%. Це мало свій позитивний ефект.
Обмеження ставки суттєво вплинуло на доступність і привабливість цієї послуги, а положення, які стосувалися захисту споживачів, дозволили зробити процес видачі кредитів зрозумілішим та прозорішим. Наразі переважна більшість споживачів цілком задоволена сервісом мікрокредитування і відзначає, що можливість позичити гроші повністю покриває їхні потреби. Так, ухвалений два роки тому законопроєкт був першим кроком, який дозволив впровадити в Україні справедливе кредитування.
Другим кроком має стати, власне, захист інтересів бізнесу, адже справедливе та відповідальне кредитування має бути дорогою із зустрічним рухом. Наразі в Україні відсутні санкції за неналежне обслуговування кредиту, що може призводити до зловживань від ряду споживачів. Тож зараз у Верховній Раді перебуває законопроєкт № 9424, який пропонує внести зміни до Цивільного кодексу і, зокрема, повернути штрафи та пені за прострочені мікрокредити.
Експерти кажуть, що це дозволить встановити рівновагу між соціальним захистом споживача і потребою забезпечити його відповідальність перед кредитором. Таким способом законопроєкт № 9424 допоможе врегулювати ринок з обох сторін та відновити справедливість для всіх.
Про основні засади справедливого кредитування та подальші кроки для його впровадження розповідаємо в спецпроєкті "Економічної правди" та Асоціації українських банків.
Чому важливо було повернути довіру споживачів до мікрокредитів
Тема мікрокредитування в Україні історично мала певну негативну репутацію серед населення. Хоча мікрокредитування – досить популярна фінансова послуга в Україні та світі, яка дозволяє покрити поточні споживчі потреби, вона також була відома своїми жорсткими умовами для споживачів і подекуди неетичними методами повернення кредитів.
Так сталося з двох причин. По-перше, до 2020 року сфера мікрокредитування мала значно менше централізованих правил, ніж тепер, коли значну увагу цьому приділяє Національний банк України. Серед іншого, це означало, що відсоткові ставки могли визначатися на розсуд компанії та сягати навіть 2,5–5% на день. А по-друге, окремі компанії, що перебувають в тіні сфери, дозволяли собі суттєві зловживання. Всім відомі історії про колекторів, які під тиском примушували людей розв’язувати проблему з поверненням кредиту.
Дослідження показують, що переважна кількість користувачів МФО – це досить вразлива категорія населення, часто з невисоким рівнем доходу. Так, дослідження "Споживче мікрокредитування в Україні: поточний стан, перспективи, розвиток, майбутнє", виконане на замовлення Асоціації українських банків, показало: споживачі беруть мікрокредити для щоденних потреб, щоб "дожити до зарплати" (це аж 46% опитаних), а також для оплати лікування чи купівлі медикаментів, чи сплати комунальних послуг. Отже, тема споживчого мікрокредитування для них завжди була актуальною.
Щоб змінити ситуацію на краще, у 2020 році, коли Національний банк став регулятором ринку небанківських фінансових послуг, почалася трансформація сфери мікрокредитування. Регулятор діяв, виходячи з аналізу найкращого міжнародного досвіду у сфері захисту прав споживачів у фінансовому секторі.
Найперше акцент був зроблений на припинення практики видачі кредитів тим споживачам, які точно мають проблеми з поверненням кредитів або беруть кошти на невідповідні цілі. Для прикладу, значна частка кредитів оформлювалася для перекриття боргів за попереднім кредитом. Такий клієнт шкодить і собі, і мікрофінансовій установі, яка за умов сумлінного ведення бізнесу матиме проблеми з поверненням коштів.
Також дуже важливим кроком було обмеження максимальної денної ставки за мікрокредитами на рівні 1%. Чому саме така цифра? Тут було враховано кілька факторів: бажання регулятора зробити споживче мікрокредитування доступним і корисним інструментом, необхідність врахувати ризики кредиторів щодо неповернення коштів частиною позичальників, а також позитивний міжнародний досвід.
Такий підхід спрацював. І це видно по тому, як зростає ринок та змінюються на краще настрої споживачів. За даними дослідження щодо споживчого кредитування, серед дорослого міського населення України послугами МФО користується 12%. Переважна більшість (73%) користувачів вказали, що цілком або переважно задоволені сервісом мікрокредитування. А 69% готові рекомендувати МФО, де беруть мікрокредити найчастіше.
"Була знижена денна ставка абсолютно всіх надавачів до 1% – чи можуть бути задоволені споживачі? Вочевидь, так. І в комплексі з іншими вимогами, які були встановлені щодо етичної поведінки та інших моментів, я певен, що споживачі зараз мають значно більше захисту, ніж, умовно, три роки тому. Щодо кредиторів, я впевнений, що це також в їх інтересах. Були встановлені правила гри, які однакові для всіх. Ринок продовжує розвиватися, це показує статистика. За обсягами кредитування компанії вийшли майже на довоєнні масштаби", – відзначив директор департаменту нагляду за небанківськими надавачами фінансових послуг НБУ Володимир Суханов.
Володимир Суханов,
директор департаменту нагляду за небанківськими надавачами фінансових послуг НБУ
Споживачі зі свого боку зазначають, що загалом добре орієнтуються в пропозиціях мікрофінансових організацій і розуміють основні умови кредитних договорів. Це свідчить про достатній рівень поінформованості населення про мікрокредитування загалом. Отже, фінансовий інструмент виконує свою основну роль на ринку – підтримує населення та дозволяє управляти своїми коштами ефективніше.
"Споживче кредитування є важливим елементом фінансової інклюзії. А якщо ми говоримо про споживче кредитування саме небанківського сектору, воно є нішевим продуктом, який має важливу роль у кредитуванні в цілому по Україні. Якщо в людини немає доступу до банківського кредитування, вона має змогу використати небанківське кредитування як елемент доступу до кредитних ресурсів", – наголошує президент Асоціації українських банків Андрій Дубас.
Андрій Дубас,
президент Асоціації українських банків
Де лишаються проблеми сектору
Попри значні зусилля національного регулятора і самих мікрофінансових установ для покращення якості послуг, на ринку залишається частка "сірих" або "чорних" мікрокредиторів, які створюють суттєві проблеми для всього сектору. Такі компанії складно виявляти, адже вони перебувають поза зоною контролю регулятора, але шкода, якої вони завдають, відображається на довірі до всього ринку.
"Легальні компанії регулятор постійно перевіряє, аналізує договори, приходить із тестовими закупівлями. Потім вживаються наглядові та коригуючі дії. Тому легальні компанії дуже жорстко всіх правил дотримуються. А нелегальні компанії фактично можуть робити все, що хочуть, і цими своїми практиками створюють негативний шлейф.
Насправді їхня частка невелика, але яка саме – важко сказати. Оскільки вони не подають звітність до Нацбанку, то, вочевидь, немає можливості їх оцінити. Якщо враховувати якісь суб’єктивні показники – скорочення частки активів, яке ми відчуваємо, та якісь інші маркери, – ми бачимо, що кількість таких кредиторів на нашому ринку не є значною, менше ніж 10%.
Основна проблема, яку вони створюють, – це те, що вони необмежені в жодних своїх практиках. Якщо ми обмежені в денній відсотковій ставці в розмірі 1%, то вони необмежені нічим. Це може бути й 3%, і 5%. Також невідомо, як з клієнта все це стягується. І споживачі, на жаль, не завжди можуть оцінити, хто їх прокредитував – чи це компанія з ліцензією, чи якийсь легальний гравець. Отримуючи цей досвід, споживачі втрачають довіру до нас як ринку загалом. Для нас це велика проблема. Тому всі зусилля, які нам рекомендує регулятор здійснити, ми до цього дуже активно долучаємося", – каже керівниця ТОВ "Фінансова компанія "Нові кредити" Тамара Соловей.
Насправді їхня частка невелика, але яка саме – важко сказати. Оскільки вони не подають звітність до Нацбанку, то, вочевидь, немає можливості їх оцінити. Якщо враховувати якісь суб’єктивні показники – скорочення частки активів, яке ми відчуваємо, та якісь інші маркери, – ми бачимо, що кількість таких кредиторів на нашому ринку не є значною, менше ніж 10%.
Основна проблема, яку вони створюють, – це те, що вони необмежені в жодних своїх практиках. Якщо ми обмежені в денній відсотковій ставці в розмірі 1%, то вони необмежені нічим. Це може бути й 3%, і 5%. Також невідомо, як з клієнта все це стягується. І споживачі, на жаль, не завжди можуть оцінити, хто їх прокредитував – чи це компанія з ліцензією, чи якийсь легальний гравець. Отримуючи цей досвід, споживачі втрачають довіру до нас як ринку загалом. Для нас це велика проблема. Тому всі зусилля, які нам рекомендує регулятор здійснити, ми до цього дуже активно долучаємося", – каже керівниця ТОВ "Фінансова компанія "Нові кредити" Тамара Соловей.
Дослідження показують, що нелегальні сервіси – це справді фактор, який суттєво знижує довіру. Понад 60% споживачів вказали, що згодні із твердженням, що наявність нелегальних або "сірих" кредитних сервісів, які не дотримуються вимог регуляторних органів, шкодить довірі до легальних фінансових компаній.
Наразі є деякі напрацювання законодавчих змін, які дозволять частково розв’язати проблему – запровадивши відповідальне кредитування серед тих, хто надає споживчі кредити у віртуальних активах.
"Всі мають бути в однакових умовах. Разом з Нацбанком ми зацікавлені в тому, щоб навести лад у тих фінансових установах, які видають споживчі кредити у віртуальних активах. Це величезний виклик. Ми очікуємо на ухвалення в другому читанні законопроєкту про віртуальні активи", – зазначила народна депутатка, голова підкомітету з питань функціонування платіжних і інформаційних систем та запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, Ольга Василевська-Смаглюк.
Ольга Василевська-Смаглюк,
народна депутатка, голова підкомітету з питань функціонування платіжних і інформаційних систем та запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом
Ще однією з ініціатив, що спрямована на боротьбу з нелегальними кредиторами, є саморегуляція ринку шляхом об’єднання доброчесних компаній. Асоціація українських банків у березні представила Меморандум, до якого вже доєдналися понад 10 великих мікрофінансових компаній. Меморандум передбачає прийняття його учасниками професійних прозорих правил, які підсилюють весь ринок. Крім того, Меморандум є інструментом для саморегулювання ринку – коли самі компанії стежать за тим, щоб їх колеги дотримуватися норм етичного ведення бізнесу.
"Вдосконалення ринку, підвищення відповідальності ринку, яке сьогодні працює, потрібно залишити. На ринку мають працювати компанії, які вболівають за свою репутацію, які вболівають за свій бізнес. Тому ми закликаємо учасників ринку доєднуватися до цього Меморандуму. Ми розцінюємо цей документ як своєрідний «білий список» компаній. І чим більше у цьому списку буде компаній, тим, мабуть, більше уваги треба буде звертати на тих, хто не доєднується до цього списку.
Цей Меморандум – не ініціатива «зверху», а горизонтальне напрацювання разом з великими гравцями ринку. Ще у 2024 році, розробляючи ініціативу відповідального кредитування, ми запропонували зафіксувати це в рамковому документі. Доєднання до цього Меморандуму – сигнал, що ти приймаєш правила відповідального кредитування", – зазначив Андрій Дубас.
Цей Меморандум – не ініціатива «зверху», а горизонтальне напрацювання разом з великими гравцями ринку. Ще у 2024 році, розробляючи ініціативу відповідального кредитування, ми запропонували зафіксувати це в рамковому документі. Доєднання до цього Меморандуму – сигнал, що ти приймаєш правила відповідального кредитування", – зазначив Андрій Дубас.
Відповідальні мікрофінансові компанії, які забезпечують прозорість роботи та захист персональних даних, пропонують поновити можливість верифікації клієнтів через Дію. Така опція уже працювала раніше, однак була призупинена у 2020 році через загальну невідповідність ринку принципам справедливого кредитування. Тепер, коли зроблено значний крок уперед у запровадженні правил доброчесної гри, верифікація клієнтів через Дію може стати інструментом, що справді спростить життя споживачам.
Президент Асоціації українських банків Андрій Дубас звертає увагу на ширший контекст: "Україна має набагато вищий рівень цифровізації продуктів і процесів, ніж країни, на які ми донедавна рівнялися. І саме тому логічним кроком є забезпечення рівного доступу до цифрових інструментів верифікації для всіх учасників фінансового ринку".
Цю думку продовжив голова Комітету небанківського кредитування Сергій Сінченко:
"Ми вважаємо, що правила мають бути єдиними – як для банків, так і для небанківських установ. Якщо інструменти верифікації або ідентифікації доступні користувачам банківських чи страхових послуг, вони повинні бути доступні й іншим фінансовим організаціям, але лише за умови наявності ліцензії Національного банку".
Сергій Сінченко,
голова Комітету небанківського кредитування
Самі клієнти також готові до цифрової трансформації, показує дослідження. 73% опитаних вважають зручною можливість верифікації через застосунок Дія, що відкриває можливості для подальшої інтеграції сучасних державних сервісів у небанківське кредитування.
Інтереси та відповідальність споживачів – де знайти баланс
Ще один фактор для забезпечення практики справедливого кредитування – це регулювання поведінки самих споживачів. Адже не всі сумлінно ставляться до вчасного повернення коштів. І навіть ретельне вивчення кредитної історії споживача не завжди може показати потенційну проблему для кредитора. Поміж тим, захист інтересів бізнесу не менш важливий, ніж захист інтересів споживачів, наголошують експерти.
За словами Ольги Василевської-Смаглюк, у Комітеті з питань правової політики вже давно лежить законопроєкт № 9424 щодо змін у Цивільний кодекс, які передбачають повернення штрафів та пені за невчасну сплату за кредитами.
Ухвалення Закону про обмеження граничної ставки за мікрокредитами було першим необхідним кроком для запровадження принципів справедливого кредитування. А повернення санкцій за неналежне обслуговування кредиту має стати другим кроком.
"Час законопроєкту прийде. Він не дуже популярний серед населення, але він дуже потрібний для того, щоб підтримати ринок фінкомпаній. Штрафи та пені треба повертати, в іншому разі це не буде розмова про бізнес і справедливість", – наголосила Ольга Василевська-Смаглюк.
Втім, як показує дослідження АУБ, споживачі готові до впровадження штрафів у разі, якщо їх застосування є обґрунтованим. Більшість опитаних зазначили, що позитивно або нейтрально ставляться до штрафів: лише 14–18% категорично проти, тоді як 27–28% вважають їх справедливими, а 44% підтримують застосування санкцій лише за серйозні порушення. Це свідчить про готовність клієнтів сприймати штрафи за обґрунтованих умов. Отже, споживачі демонструють прагнення до взаємної відповідальності. Це можна трактувати як сигнал для МФО підтримувати прозорі умови та доброзичливий сервіс.
© 2005-2025, Економічна правда.
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Економічну правду".
"Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна". Назва агентства "Інтерфакс-Україна" при цьому має бути оформлена як гіперпосилання.
Матеріали з плашкою PROMOTED та НОВИНИ КОМПАНІЙ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються.
Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.
Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Економічну правду".
"Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна". Назва агентства "Інтерфакс-Україна" при цьому має бути оформлена як гіперпосилання.
Матеріали з плашкою PROMOTED та НОВИНИ КОМПАНІЙ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються.
Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.
Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.