Цифровізація як ключ до виживання: як небанківські фінансові компанії адаптуються до нових регуляторних умов
PROMOTED
19 грудня 2024
Небанківський фінансовий сектор України проходить через період значних трансформацій. Зміни, ініційовані регулятором, включають посилення фінансового моніторингу, розширення вимог до прозорості, а також впровадження нових цифрових інструментів. Учасники ринку стикаються з викликами, які змушують адаптувати бізнес-моделі, але також відкривають можливості для інновацій і зміцнення конкурентних позицій.
Попри складні умови, спричинені війною та економічною нестабільністю, фінансові компанії продовжують рухатися вперед.
Про адаптацію до нових реалій, готовність інвестувати в технології, співпрацювати з регуляторами та впроваджувати сучасні рішення для клієнтів йшлося на конференції "Фінансовий сектор України 2024: підсумки, виклики, прогнози". Під час заходу були підбиті підсумки складного 2024 року, обговорено актуальні виклики, пов’язані з воєнним часом, стратегії адаптації бізнесу та прогнози щодо основних тенденцій на 2025 рік. Очікується, що результати дискусій та рекомендації, які були сформульовані під час конференції, стануть основою для посилення співпраці між державними органами, фінансовими установами та бізнес-середовищем.
Цифровізація як основа трансформації
Війна змусила фінансові компанії переглянути підходи до ведення бізнесу та зробити цифровізацію ключовим напрямом розвитку.
Цифровізація є основним інструментом виживання небанківських фінансових установ в умовах війни. Багато компаній активно інвестують у створення диджитал-продуктів, автоматизацію операцій та впровадження нових технологій.
"Ми всі почали переглядати політики, процеси та стратегії. Ще у 2021 році наша компанія відмовилася від фінансування фізичних осіб, зосередившись на продуктах для юридичних осіб і корпоративного бізнесу", – говорить виконавчий директор Activitis Ірина Попова.
Ірина Попова,
виконавчий директор Activitis
виконавчий директор Activitis
За її словами, для масштабування та конкуренції компаніям необхідно пропонувати сучасні послуги, доступні клієнтам у цифровому форматі. Це включає автоматизацію, дистанційну ідентифікацію та розробку нових продуктів.
"Ми витратили майже весь 2023 рік на реорганізацію та створення двох нових продуктів: розстрочки для бізнесу та інтегрованого фінансування", – говорять в Activitis.
Такі зміни дозволяють компаніям не лише залишатися конкурентоспроможними на ринку, але й забезпечувати відповідність вимогам регулятора. Протягом останніх років багато небанківських установ зосередили свої зусилля на впровадженні цифрових продуктів, які дозволяють клієнтам користуватися фінансовими послугами через смартфони чи комп’ютери, не відвідуючи офісів.
Ідентифікація та фінансовий моніторинг
Ключовим трендом на ринку небанківських фінансових послуг стало впровадження учасниками ринку оновлених процедур та систем, які дозволять підсилити існуючі методи вивчення клієнта та забезпечити належну системи управління ризиками відповідно до останніх рекомендацій Національного банку України. Для цього компанії впроваджували нові технологічні рішення, які допомагають унеможливити шахрайство та краще вивчати клієнта і управляти фінансовими потоками у жорсткій відповідності до вимог законодавства.
Однією з основних систем, які використовуються для віддаленої ідентифікації, є система BankID НБУ а також, отримання ідентифікаційного документа клієнта підписаного кваліфікованим електронним підписом. Запобігання ж шахайству реалізовується через складні алгоритми перевірки отриманих ідентифікаційних даних у тому числі і з даних, отриманихз державних реєстрів.
"Ми маємо нуль шахрайських кейсів за останні два роки завдяки впровадженню системи BankID НБУ та посиленню кіберзахисту", – говорить СЕО "Нові кредити" Тамара Соловей.
Тамара Соловей,
СЕО "Нові кредити"
СЕО "Нові кредити"
Хоча ці інструменти значно підвищують рівень безпеки, їх впровадження потребує значних ресурсів – як фінансових, так і технічних.
Використання інструментів, таких як кваліфікований електронний підпис і система Дія, дає змогу диджиталізувати процеси ідентифікації. Водночас обмеження спрощених методів створює бар’єри для роботи з великими сумами, що ставить небанківські установи в нерівні умови з банками.
Конкуренція як стимул розвитку
Ринок мікрокредитування залишається привабливим через великий попит на швидкі, невеликі кредити, особливо в умовах економічної нестабільності. Банки, прагнучи збільшити свої доходи, виходять у цей сегмент. Це стимулює фінансові компанії розробляти нові стратегії для утримання лідерських позицій та підвищення конкурентоспроможності.
"Банки вже пропонують продукти, ідентичні нашим, наприклад, мікрокредити. Конкуренція змушує нас удосконалювати сервіси, та впроваджувати інновації, та створювати унікальні пропозиції для клієнтів. Ми акцентуємо увагу на швидкості, доступності та безпеці використання наших продуктів, що є ключовими перевагами небанківських фінансових компаній", – говорить CEO Moneyveo Сергій Сінченко.
Сергій Сінченко,
CЕО Moneyveo
CЕО Moneyveo
Конкуренція з банками стимулює МФО впроваджувати інновації, вдосконалювати сервіси та орієнтуватися на унікальні потреби клієнтів.
"Ми розуміємо, що банки більш консервативні, але фінансові компанії можуть бути сміливішими у своїх рішеннях, бо не ризикують ресурсами вкладників"", – додає Сінченко.
андрій дубас
президент АУБ
Попри суттєві ресурси, якими володіють банки, небанківські фінансові установи мають гнучкість і здатність швидко адаптуватися до змін на ринку. Це дозволяє їм оперативно впроваджувати нові продукти та вдосконалювати процеси.
У таких умовах забезпечення рівних можливостей доступу до сучасних цифрових інструментів є ключовим фактором для збереження балансу між банківським та небанківським секторами. Одним із таких інструментів є сервіс Дія, який надає можливості для ідентифікації клієнтів, обміну даними з реєстрами та використання електронних підписів.
МФО особливо потребують доступу до Дії, оскільки вона дозволяє вирішити одразу кілька ключових завдань:
Прискорення процесів ідентифікації.
Завдяки інтеграції із сервісом МФО можуть забезпечити швидке та точне підтвердження даних клієнтів, що є критичним для мікрокредитування.
Підвищення довіри до послуг.
Автоматизовані рішення, що базуються на перевірці через державні реєстри, підвищують прозорість операцій та довіру клієнтів.
Розширення клієнтської бази.
Застосунок Дія дозволяє охопити тих користувачів, які віддають перевагу цифровим сервісам, у такий спосіб створюючи конкурентну перевагу для МФО.
Оптимізація витрат.
Використання єдиної платформи для перевірки документів і підписання угод зменшує витрати компаній на адміністрування.
Однак на сьогодні МФО стикаються з обмеженнями в доступі до функцій Дії, які активно використовують банки. Це створює нерівні умови, змушуючи небанківські компанії витрачати більше ресурсів на розробку альтернативних рішень або залучення додаткових інструментів для верифікації клієнтів.
Регуляторні вимоги та податкове навантаження
Останні роки стали періодом значних змін у регуляторному полі. Національний банк запровадив низку нових вимог, які стосуються фінансового моніторингу, комплаєнсу, системи внутрішнього контролю (СВК) та ризик-менеджменту. Від компаній вимагається не лише формальне впровадження нових політик, а й реальна інтеграція цих процесів у щоденну діяльність.
Одним із головних викликів для небанківських установ є щораз більші витрати на виконання нових регуляторних вимог. Це включає не лише фінансовий моніторинг та ідентифікацію, але й впровадження систем управління ризиками, комплаєнсу та звітності.
До цього додається підвищення податкових ставок, що створює додатковий тиск на компанії. В умовах, коли витрати на відповідність вимогам регулятора постійно зростають, збереження прибутковості стає складним завданням.
Фінансові компанії наголошують на необхідності перегляду підходів до податкового навантаження. Замість підвищення ставок варто зосередитися на створенні умов, які стимулюватимуть зростання прибутків, що дозволить компаніям ефективніше виконувати свої зобов’язання перед державою.
"Ми розуміємо, що в умовах війни бюджету потрібні кошти, але підвищення податкових ставок у поєднанні зі зростанням витрат на виконання регуляторних вимог створює додатковий тиск", – говорить СЕО CreditPlus Володимир Довгаль.
Володимир Довгаль,
СЕО CreditPlus
СЕО CreditPlus
Водночас компанії визнають необхідність адаптації до нових умов.
"Жалітися немає часу. Ми повинні працювати, сплачувати податки й створювати інноваційні продукти", – додали у CreditPlus.
Останні роки відзначились значними змінами в регуляторному полі: Національний банк запровадив нові вимоги до фінансового моніторингу, комплаєнсу, СВК та ризик-менеджменту, які компанії мають інтегрувати в щоденну діяльність.
Це включає створення операційних систем для звітності, налаштування кібербезпеки та адаптацію програмного забезпечення для автоматизації процесів. Наприклад, лише впровадження нових стандартів корпоративного управління потребує залучення висококваліфікованих фахівців: ризик-менеджерів, аудиторів, комплаєнс-офіцерів. До цього додається необхідність навчання персоналу та забезпечення технічної інфраструктури для роботи в умовах сучасних загроз, зокрема кібератак.
Витрати на адаптацію є значними та включають:
Розробку нових продуктів і послуг.
Відповідність вимогам регулятора часто потребує змін у продуктовій лінійці компанії, щоб адаптувати їх до нових стандартів.
Інвестиції в ІТ-інфраструктуру.
Автоматизація процесів, інтеграція з державними системами та забезпечення кіберзахисту потребують значних витрат на сучасні технології.
Залучення фахівців.
Впровадження складних систем управління ризиками неможливе без залучення експертів, які спеціалізуються на фінансовому моніторингу, ризик-менеджменті та внутрішньому аудиті.
Дотримання вимог до звітності.
Складні звітні форми, які включають десятки параметрів, потребують постійного оновлення та адаптації систем.
В умовах війни ці витрати стають ще більш відчутними через загальну економічну нестабільність, дефіцит кадрів та необхідність швидкої адаптації до нових реалій.
Зростання податкового навантаження суттєво впливає на фінансовий стан небанківських установ. З 2024 року ставка податку на прибуток для них підвищується до 25%, що перевищує рівень для багатьох інших секторів і створює нові виклики. Попри мету збільшити бюджетні надходження, зростання витрат на виконання регуляторних вимог знижує прибуток, що може призвести до зменшення податкової бази та очікуваних доходів держави.
Нерівномірність податкового навантаження також створює дисбаланс на ринку: сумлінні платники опиняються в гіршому становищі порівняно з тими, хто мінімізує зобов’язання. Це ставить під сумнів ефективність податкової політики.
Підвищення витрат обмежує інвестиції в розвиток, змушуючи компанії відкладати розробку нових продуктів та вдосконалення сервісів. У результаті конкурентоспроможність українського небанківського сектору знижується, особливо на фоні сприятливих умов для фінтеху в інших країнах.
Щоб стабілізувати ситуацію, на думку представників МФО, необхідно:
переглянути податкову політику:
замість підвищення ставок створити стимули для інновацій;
оптимізувати регуляторні вимоги:
спрощення процедур зменшить витрати на їх виконання;
запровадити підтримку:
наприклад, гранти для цифровізації чи кіберзахисту.
Збалансована податкова політика та ефективна підтримка з боку держави допоможуть розкрити потенціал небанківського сектору, забезпечивши його стійкість і розвиток.
На думку представників фінансових компаній, регуляторні новації, які впроваджуються в Україні, мають як позитивні, так і складні аспекти для небанківського сектору. Вони стимулюють впровадження інновацій, покращення прозорості та підвищення рівня клієнтського обслуговування. Однак ці зміни вимагають значних ресурсів і зусиль від компаній, які прагнуть залишатися конкурентоспроможними.
"Незважаючи на високі вимоги регулятора, ми зберігаємо оптимізм і готові працювати в нових умовах. Наш фокус – на інноваціях, що відповідають потребам клієнтів", – зазначила СЕО UAPAY Юлія Федосюк.
Юлія Федосюк,
СЕО UAPAY
СЕО UAPAY
Цей період випробувань може стати важливим етапом у становленні стійкого і сучасного небанківського сектору України.
© 2005-2024, Економічна правда. Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Економічну правду".
"Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна". Назва агентства "Інтерфакс-Україна" при цьому має бути оформлена як гіперпосилання.
Матеріали з плашкою PROMOTED та НОВИНИ КОМПАНІЙ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються.
Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.
Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.
"Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна". Назва агентства "Інтерфакс-Україна" при цьому має бути оформлена як гіперпосилання.
Матеріали з плашкою PROMOTED та НОВИНИ КОМПАНІЙ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються.
Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.
Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.