Ринок "кредитів до зарплати": як функціонує мікрокредитування в Україні на третьому році війни

PROMOTED

17 липня 2024

Нацбанк, отримавши у 2020 році повноваження регулятора ринку небанківських фінпослуг, досі продовжує чистку цього сегменту.

Повномасштабна війна, розпочата РФ проти України, завдала суттєвих збитків українській економіці та матеріальному становищу громадян. Станом на 2023 рік 67% українців (близько 20 мільйонів) опинились за межею бідності, що майже вдвічі перевищує показники 2021 року.

Протягом останніх двох років суттєво зросла потреба громадян у споживчих кредитах. При цьому, низька платоспроможність населення спричинила зростання попиту саме на кредити до зарплати від небанківських установ, оскільки це швидше і, на відміну від банків, не вимагає детальної перевірки матеріального стану позичальника.

Компанії, що надають мікрокредити, в Україні асоціюються з колекторами, сприянню особам, залежним від азартних ігор та "борговим рабством". Утім, в останні чотири роки ринок небанківських фінпослуг трансформувався, став прозорішим, а щодо його учасників було введено низку жорстких обмежень.

Учасники ринку "кредитів до зарплати" підтримують зміни, бо розуміють, що це сприятиме покращенню якості послуг, а також підвищенню рівня довіри. Проте водночас розуміють серйозність викликів, які перед ними постали, а тому потребують конкретніших роз'яснень та допомоги при перехідному періоді.

За даними дослідження, проведеного Асоціацією українських банків, майже половина клієнтів компаній, що надають послуги з мікрокредитування, відзначила зростання потреби в мікрокредитах, а 23% клієнтів звернулись за мікропозиками вперше саме через війну.

Більшість клієнтів компаній (67%) відповіли, що беруть кредити для покриття витрат на щоденні потреби, тобто "гроші до зарплати". Це на 25% більше, ніж було до війни. На другому місці — лікування та медикаменти. На це витрачають кошти 31% позичальників (до війни — лише 15%).

Такі цифри можуть наштовхнути на хибну думку, що після початку війни учасники ринку небанківських фінансових послуг суттєво наростили прибутки і наживаються на скрутному матеріальному становищі громадян.

Але реальна ситуація інша: разом з падінням платоспроможності українців мікрофінансові компанії втратили велику частку клієнтів, а після впровадження обмеження відсоткової ставки по кредитам до 1% на день — і велику частину прибутку. Число компаній, що надають небанківські фінансові послуги, зменшується щомісяця. За даними НБУ, наприкінці березня їх налічувалось 1056, а наприкінці травня — 1014.

Тож що відбувається на ринку небанківських фінансових послуг та як змінюють свої стратегії його учасники — розбиралась "Економічна правда". Матеріал підготовлено за підтримки Асоціації українських банків.

Жорстка рука Нацбанку: як відбулася реформа ринку небанківських фінпослуг

Традиційно український ринок небанківських послуг та мікрофінансові компанії мають доволі неоднозначне реноме: клієнтами "небанків" вважаються переважно малозабезпечені громадяни, процедура перевірки є відносно простою і не вимагає ретельного доведення платоспроможності позичальника. Атрибутом мікрокредитів були колектори, які намагались докучати не лише клієнтам, але і його поручителям — родичам чи знайомим.

Проте у 2020 році ринок небанківських послуг зазнав суттєвих змін — Національний банк України, що став регулятором, розпочав трансформацію сфери мікрокредитування.

"Метою Національного банку є формування платоспроможного, стійкого, конкурентного ринку небанківських фінансових послуг в Україні з належним захистом прав споживачів цих послуг та клієнтів фінансових установ", — зазначила перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова.

Катерина Рожкова

перша заступниця голови НБУ

Після 2020 року було ухвалено низку важливих для ринку законів — "Про фінансові послуги та діяльність з надання фінансових послуг", "Про кредитні спілки", "Про страхування" та "Про фінансові компанії".

Наступний етап трансформації ринку небанківських фінансових послуг розпочався вже під час війни. У травні 2023 року Верховна Рада ухвалила запропоновані НБУ зміни до Закону "Про споживче кредитування", яким було запроваджено поступове зменшення максимального рівня ставки за споживчими кредитами до 1% в день, посилила вимоги до перевірки кредитоспроможності позичальників з боку компаній-кредиторів, змусила їх розкривати усі вимоги отримання позики в рекламі та запровадила додаткові штрафні санкції.

В НБУ пояснювали зміни необхідністю вирішити питання неетичної поведінки кредиторів та невиправдано високого боргового навантаження, що виникають у клієнтів мікрофінансових компаній. У регуляторі підкреслювали, що кредитування не має сприйматися споживачами як "боргове ярмо" внаслідок невиправдано високих ставок, а послуга кредитування має бути корисним фінансовим продуктом для задоволення потреб громадян.

"Раніше позиція Національного банку завжди була однозначною, а саме — не втручатися в ринкові механізми попиту і пропозиції. Сьогодні ж ми розуміємо, що для певного сегмента ринку такі механізми не спрацьовують. Тому для захисту найвразливіших верств населення Національний банк запропонував відповідні законодавчі пропозиції", — пояснювала законодавчі ініціативи начальниця Управління захисту прав споживачів фінансових послуг Національного банку України Ольга Лобайчук.

ОЛЬГА ЛОБАЙЧУК

начальниця Управління захисту
прав споживачів фінансових
послуг НБУ

Як компанії адаптувались до нового законодавства

Реформа сектору небанківського кредитування змусила учасників ринку суттєво переглянути свої політики, маркетингові стратегії та процедури перевірки клієнтів. Опитані ЕП представники фінтех-компаній, що надають послуги мікрокредитування відзначили, що через нове законодавство ринок небанківського кредитування зазнав значних змін.

На думку Володимира Довгаля, СЕО компанії CreditPlus, для позичальників обмеження денної відсоткової ставки за мікрокредитами до 1% є приємною новиною, але для компаній це складний виклик.

"Вже зараз максимальний рівень денної процентної ставки складає 1,5% на день, наприкінці серпня максимальна ставка, відповідно до закону, знизиться до 1% на день. Такі зміни є дуже суттєвими для ринку і змінюють підходи до бізнесу абсолютно більшої частини компаній. З одного боку, кредити стануть дійсно дешевшими для позичальників, з іншого боку — отримати кредит стане дещо складніше, адже компанії будуть ретельніше аналізувати ризики й обирати кращих клієнтів для кредитування. Загалом умови стануть однозначно кращими, а кредити — доступнішими для клієнтів з гарною кредитною історією", — пояснив в коментарі ЕП Володимир Довгаль.

володимир довгаль

СЕО компанії CreditPlus

СЕО компанії Moneyveo Сергій Сінченко припускає, низькі ставки можуть зробити кредити нерентабельними для дрібних гравців, особливо в умовах падіння платоспроможності клієнтів через війну. Це також може призвести до зменшення кредитування і виходу частини компаній з ринку.

"Ринок вже почав відчувати зміни — він стає прозорішим, підвищується довіра до фінансових установ. Нові правила створили єдиний стандарт для кредитних продуктів, полегшили споживачам порівняння умов і вибір пропозицій. Привабливість пропозицій фінтех-компаній для споживача базується на відсутності прихованих комісій, зрозумілих договорах та швидкості обслуговування. Це створює високий рівень довіри, що є критично важливим на нашому ринку", — додав в коментарі ЕП Сергій Сінченко.

сергій сінченко

СЕО компанії Moneyveo

Водночас, на думку Володимира Довгаля, у зв’язку із жорсткими регуляторними вимогами і стабільно низьким попитом на мікрокредити в найближчий час не слід очікувати появи значної кількості нових компаній на ринку. Це буде період адаптації до зниження дохідності в умовах зростання витрат та посилення регуляторних вимог. Зараз важко прогнозувати кінцевий результат цього процесу.

Проте в перспективі український фінтех-ринок має значний потенціал для зростання, наголошує Сергій Сінченко. Інноваційні рішення, нові стратегії та інвестиції в розвиток нових продуктів (зокрема мобільних застосунків та онлайн-сервісів) і технологій допоможуть їм залишатися конкурентоспроможними.

"Moneyveo старається забезпечити баланс між потребами клієнтів та ризиками компанії. Ми проаналізували нашу бізнес-модель і внесли корективи для збереження рентабельності, оптимізуючи операційні витрати та шукаючи додаткові джерела доходів. Розробляємо нові продукти з більш тривалими строками кредитування та спеціальними умовами для різних категорій споживачів. Інвестуємо в технології для покращення ефективності процесів, зниження витрат і забезпечення зручних умов. Розробляємо програми фінансової грамотності та співпрацюємо з іншими установами для збереження доступу до кредитів для всіх категорій клієнтів", — додає СЕО компанії Moneyveo.

Проблеми глобальні й локальні: які перспективи у ринку небанківських фінпослуг

Опитані ЕП учасники ринку небанківського кредитування загалом позитивно оцінюють дії Нацбанку у напрямах вдосконалення регулювання та намагання зробити ринок прозорішим. За словами Сергія Сінченка, вони сприяють усуненню недобросовісних гравців, що погіршують імідж ринку, відтак прозорі компанії солідарні з ініціативами, які забезпечують баланс між захистом національних інтересів і прав усіх учасників ринку.

Станом на сьогодні ринок небанківського кредитування має низку проблем, проте не всі з них можна вирішити запровадженням додаткових регуляторних заходів. Володимир Довгаль зазначає, що ключова проблема спільна для нашої країни — це погіршення споживчих настроїв і падіння попиту через повномасштабну війну.

"Девальвація гривні й прогнозоване підвищення рівня інфляції в поточному році призводить до суттєвого зростання основних складових витрат компаній, серед яких заробітні плати, ІТ-послуги, онлайн-реклама, телекомунікаційні послуги. Зараз ми бачимо швидке зростання вартості всіх складових. Зменшити витрати можливо шляхом автоматизації ручних процесів, оптимізації каналів комунікації з клієнтами, чим ми, власне, й займаємося щодня", — пояснює СЕО компанії CreditPlus.

Погоджується з ним і Сергій Сінченко. За його словами, економічні ускладнення, зокрема через війну, призвели до зниження рентабельності бізнесу та змусили компанії більш прискіпливо перевіряти клієнтів і обмежувати видачу кредитів клієнтам з високим рівнем ризику.

Інша проблема, за його словами, стосується негативного іміджу недобросовісних компаній, який поширюється на увесь ринок.

"Ринок часто сприймається як токсичний через компанії, в яких бізнес-модель побудована з акцентом на стягненні боргів у разі прострочення платежів. Введення обмеження кредитної ставки Національним банком України сприяє прозорості та зрозумілості умов кредитування для споживачів, що в свою чергу має зменшити токсичність ринку. І гравці ринку сподіваються, що це сприятиме збільшенню довіри банківської цільової аудиторії до них", — зазначає СЕО компанії Moneyveo.

Серед інших проблем опитані ЕП представники компаній називають відсутність доступу фінкомпаній до сервісів "Дії", що суттєво ускладнює процеси фінансового моніторингу і змушує компанії використовувати обмежені ресурси.

Володимир Довгаль стверджує, що на сьогодні регулювання ринку небанківського кредитування вже є достатньо жорстким. Деякі регуляторні вимоги до небанківського кредитування навіть є більш деталізованими і жорсткими за банківські.

"Компанії вже витрачають суттєву частину ресурсів на виконання регуляторних вимог. Але при цьому ми бачимо, що Національний банк України як надпотужний регулятор не зупиняється у вдосконаленні регулювання. Тож учасникам ринку потрібно бути готовими до подальших змін", — зазначає він.

Для лідерства на ринку — перехід в "цифру"

У відповідь на законодавчі зміни та необхідність пошуку додаткових рішень задля збереження прибутковості мікрофінансові компанії переглядають власні стратегії та активно впроваджують цифрові інновації на кшталт штучного інтелекту, які допомагають оптимізувати внутрішні процеси та економити ресурси.

Наразі компанії, що надають послуги мікрокредитування, використовують інструменти штучного інтелекту для автоматизації розгляду кредитних заявок та оптимізації програмного забезпечення для клієнтів.

"Серед ключових напрямів, які були впроваджені компанією CreditPlus — вдосконалений сервіс розпізнавання реальності особи, автоматизовані алгоритми роботи з клієнтами на основі розпізнавання голосу, покращена якість скорингових карт, що дозволило суттєво підвищити суми кредитів, які можуть бути надані клієнтам. Ми багато працюємо над покращенням сервісу для існуючих клієнтів, тестуємо системи штучного інтелекту в чатах підтримки, вдосконалюємо функціонал нашого мобільного додатку", — розповідає Володимир Довгаль.

Схожий досвід має і Moneyveo. Як пояснює Сергій Сінченко, компанія почала впроваджувати штучний інтелект ще у 2013 році, відтоді поглиблюючи цей підхід. За словами СЕО, це допомагає компанії утримувати лідерство на ринку.

"Система скорингу та автоматизації рішень щодо кредитних заявок дозволяє аналізувати великі обсяги даних для оцінки клієнтів, зменшуючи час на розгляд заявок і покращуючи точність рішень. Автоматизована система обробляє дані, зокрема, і зображення, опрацьовує документи та порівнює фотографії клієнтів. Це прискорює процес розгляду заявок і вивільняє ресурси для інших завдань. Крім того, впроваджено алгоритми для аналізу аудіозаписів та зображень, що дозволяє виявляти шахрайські дії. Ці цифрові інновації не лише забезпечують швидкий та надійний доступ до фінансових ресурсів для клієнтів, але й збільшують ефективність компанії в оптимізації процесів та поліпшенні рівня обслуговування клієнтів", — зазначає Сергій Сінченко.

У напрямі вдосконалення мобільного додатку Moneyveo здійснює інтеграцію middleware — інструменту, що дозволяє інтегрувати різні частини програмного забезпечення.

"Відтепер на кожному з етапів взаємодії клієнта з нашим сервісом ми розуміємо, які дії він виконує і розуміємо, як йому допомогти. Ми одразу можемо реагувати на його проблеми. Наприклад, якщо клієнт, заповнюючи заявку, постає перед труднощами, з контакт-центру одразу здійснюється дзвінок для вирішення його питання. Інтеграція middleware за останні два роки підвищила конверсію в кредит на 25%", — пояснює Сергій Сінченко.

© 2005-2024, Економічна правда. Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Економічну правду".
‍
"Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна". Назва агентства "Інтерфакс-Україна" при цьому має бути оформлена як гіперпосилання.
‍
Матеріали з плашкою PROMOTED та НОВИНИ КОМПАНІЙ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються.
‍
Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.
‍
Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.