Повернути світло та пережити зиму: як Україна буде відновлювати генерацію 

За підтримки Ощадбанку
15 липня 2024

Із середини травня Україна повернулась до графіків відключення світла – як для побутових споживачів, так і для бізнесу. Росія відновила масштабні обстріли енергетики, знищивши за останні три місяці 9 ГВт української генерації.

Як Україна може відновити генерацію, чому наразі складно збільшити імпорт електроенергії та що чекає на українців взимку?

Про це під час ЕП-чату за підтримки Ощадбанку поговорили представники влади, бізнесу та фінансових установ: радник прем’єр-міністра України Юрій Бойко, гендиректор EnergyTrade Group Володимир Шведкий, гендиректор Friendly WindTechnology Владислав Єременко та заступник голови правління Ощадбанку Юрій Каціон.

Удари по генерації та нерівномірні відключення

Узимку 2022-2023 років російські атаки здебільшого були спрямовані саме на ураження транспортної інфраструктури – магістральних високовольтних мереж. У цьому році ворожа армія дещо змінила свою тактику.
За словами радника прем’єр-міністра Юрія Бойка, характерною особливістю весняної "кампанії" щодо знищення української енергетики якраз були акцентовані удари по генерувальних об'єктах, здебільшого це стосувалося теплових та гідроелектростанцій.
ЮРІЙ БОЙКО,
радник прем’єр-міністра
"Багато разів озвучували наслідки цих атак, цифри знищеної генерації, яка недоступна сьогодні й не буде доступною, на жаль, найближчим часом. Це також треба усвідомлювати. Оце насправді більш важливо, ніж обсяги того, що недоступно сьогодні", – наголосив Бойко.
9 ГВт – саме таку цифру згадувала велика кількість спікерів, зокрема прем’єр-міністр України. Фактично, це половина від електричної генерації, яка потрібна для покриття зимового максимуму споживання.
Від того, як швидко до настання холодної пори року вдасться відновити знищену генерацію і яку саме, буде залежати, якою буде тривалість обмежень електропостачання для споживачів взимку, додав радник прем’єр-міністра.
Із середини травня графіки відключень електроенергії застосовуються у всій Україні – як для бізнесу, так і для побутових споживачів. Однак не рідко виникають ситуації, коли одних споживачів або одні міста вимикають частіше ніж інші.
Юрій Бойко пояснив, що досі діяла стара методологія, яка не враховувала специфіку регіонів і кількість електроенергії, що постачається для критичних споживачів. Чим більше в регіоні об’єктів критичної інфраструктури, які мають бути гарантовано заживлені, тим менше залишається доступної енергії для решти споживачів.
Тож, за його словами, нині робота ведеться у двох напрямах: зміна логіки доведення лімітів до регіонів (для кожної області визначається кількість черг споживачів, яких необхідно відключити одночасно) та оптимізація, якісне наповнення того переліку споживачів, які потрапили до списку гарантованого електрозабезпечення (зокрема, через близькість до об’єктів критичної інфраструктури).
Радник прем’єра зауважив, що робота над другим аспектом може завершитись вже за два тижні.
Якщо ж казати саме про відключення для бізнесу, то, на думку Володимира Шведкого, важливо поділити його на два сегменти: це представники великих та середніх промислових підприємств і малий та середній бізнес (МСБ).
Перший сегмент відноситься до так званої групи А – це ті споживачі, на яких припадає найбільший обсяг споживання в країні (крім населення) і яким відключення електроенергії навіть на одну-дві години буде критичним. Водночас найгірша ситуація саме у МСБ, адже графіки відключень можуть бути непрогнозованими, бо додаються аварійні.
ВОЛОДИМИР ШВЕДКИЙ,
гендиректор Energy Trade Group
"Тому такий бізнес може і працює зараз на генераторах, зазвичай дизельних. Але це дуже високий чек за 1 кВт-год", – наголосив гендиректор Energy Trade Group.
До прикладу, якщо з мережі 1 кВт-год, разом із тарифами на розподіл, передачу, ПДВ тощо коштує понад 8 грн, то з генератора – приблизно 30-35 грн. Коли резервне живлення на генераторах відбувається протягом 1-2 годин, то це ще може бути рентабельно. Але при відключенні на понад 6 годин – вже значно впливає на видатки бізнесу. Тож, за словами Шведкого, МСБ потребують підтримки програмами з кредитування як для забезпечення тимчасовими рішеннями, так і для встановлення незалежного джерела енергії, наприклад, сонячних електростанцій. 

Кредитні програми для бізнесу

Наприкінці червня 17 найбільших банків України під час Банківського форуму "Економічної правди" підписали меморандум про пільгове кредитування проєктів із відновлення енергетичної інфраструктури.
За словами заступника голови правління Ощадбанку Юрія Каціона, нині треба шукати рішення, які дозволять бізнесу перейти від тимчасових засобів "виживання" до стабільних рішень, що зрештою забезпечать сталий доступ до електроенергії. Тож велика відповідальність покладається саме на банківську систему. 
ЮРІЙ КАЦІОН,
заступник голови правління Ощадбанку
"Фокус великих банків буде насамперед на тому, що ми будемо відбудовувати оці зруйновані 9 ГВт електричної енергії. Не йдеться про те, що будуть ремонтувати все, що знищили – дещо відремонтувати неможливо, дещо відремонтувати недоцільно, тому що це застаріла, не екологічна технологія, заснована на спалюванні вугілля", – наголосив Каціон.
Як приклад він навів затверджену Урядом "Енергетичну стратегію", яка передбачає поступову відмову від застарілої вугільної генерації. Вона має бути замінена новими проєктами з альтернативної енергетики.
"До повномасштабної війни лише Ощадбанк профінансував побудову в Україні близько 1 ГВт «зеленої» генерації. І акцент банківської роботи зараз повинен бути на тому, щоб фінансувати створення нових екологічних рішень, які, зокрема, збігаються з баченням наших європейських партнерів і колег в частині екології", – зазначив заступник голови правління Ощадбанку.
За його словами, проєкти з будівництва одного гігавата електроенергетики коштуватимуть від 700 мільйонів у разі газопоршневих або газотурбінних технологій, до 1,5 мільярдів доларів – для вітроенергетики.
Однак вся банківська система України не зможе одночасно профінансувати за короткий проміжок часу всі ці проєкти. Саме тому важливо залучати допомогу партнерів, зокрема Європейського банку реконструкції та розвитку, Європейського інвестиційного банку.
"Усі партнери, з якими ми спілкуємося [...], підтверджують готовність брати участь у цих проєктах. Вони зацікавлені і надаватимуть технічну підтримку в девелопменті і фінансуванні енергетичних проєктів", – додав Юрій Каціон.
Представник державного банку наголосив, що нині лише в роботі Ощадбанку є проєкти з будівництва об’єктів електричної генерації на приблизно 500 мегаватів – тобто на половину від того обсягу, який озвучував президент Володимир Зеленський.
"Відповідно, є всі підстави вважати, що це реалістично зробити. Якщо в нас половина з цього обсягу, то ще й інші банки працюють, і ще дехто з бізнесу за свої кошти буде будувати", – зазначив Юрій Каціон.

Альтернативна генерація та імпорт електроенергії

Нині Україна регулярно імпортує електроенергію з сусідніх країн, ба більше, у рекордних для себе обсягах. Однак чи могла б Україна імпортувати ще більше електроенергії, щоб покрити дефіцит? 
Юрій Бойко пояснив, що технічна можливість тих інтерконекторів, які вже існують нині, дозволяє приймати в енергосистему України більшу кількість електрики, ніж 1700 МВт, які є зараз.
Є потенціал до збільшення обсягу імпорту ще на 500-600 МВт. Однак роботи зі збільшення цього обсягу залежать не стільки від України, скільки від можливості сусідніх країн, які мають виконати низку технічних заходів. 
"Уявіть, що є енергосистема Європи, яка функціонує вже багато років, зі зрозумілими режимами роботи й специфікою кожної країни. І тепер до такого відносно збалансованого механізму приєднується енергосистема України. Нашим європейським партнерам необхідно вжити низку технічних заходів, щоб уникнути системних аварій в разі раптового знеструмлення значної частини української енергосистеми. Це, власне, один із тих ризиків, який гальмує наших європейських партнерів від збільшення обсягу перетоків у бік української енергосистеми", – зауважив радник прем’єр-міністра. 
За словами гендиректора Friendly Wind Technology Владислава Єременка, для бізнесу критично важлива наявність електроенергії, питання лише в тому, де її брати. Україна може використовувати як корисні копалини, так і той ресурс, який доступний постійно. 
ВЛАДИСЛАВ ЄРЕМЕНКО
гендиректора Friendly Wind Technology
"До чого ми маємо сьогодні простіший доступ? Звісно, до вітру, до сонця, до біоматеріалів, оскільки у нас аграрна держава, до гідроенергетики. Треба тільки вибрати на яких енергоресурсах можна швидше збудувати та інтегрувати генерацію", – зазначив Єременко.
Він зауважив, що вітер – це один із ресурсів, який дає значно вищі коефіцієнти використання встановленої потужності відносно інших генерацій. І цей ресурс є в усіх регіонах.
Компанія Єременка вже втілює проєкт будівництва вітроенергетичних станцій на Закарпатті з 2023 року. Наразі тривають підключення перших турбін. Загалом компанія планує збудувати на різних локаціях низку таких вітростанцій потужністю приблизно 700 кВт – 1 ГВт. 
За словами Бойка, якщо говорити про будівництво нової генерації, варто згадати ідею з будівництвом електростанції для, так званого, самоспоживання.
Коли бізнес купує на ринку кіловат електроенергії, оплачує передачу, розподіл, послуги з постачання, кінцева вартість може становити до 9-10 грн за кіловат-годину на зиму. Однак забезпечення електроенергією не є гарантованим. Натомість за цю ж вартість можна самостійно забезпечити 100% електропостачання, яке дозволить не зупиняти бізнес.
"Виробляючи електричну енергію для себе, ви не сплачуєте ні за розподіл, ні за передачу. Ви, по суті, перетворюєтесь у самоорганізовану, самозбалансовану енергетичну одиницю", – зауважив Юрій Бойко.
Фактично, ринкові ціни на електроенергію дозволяють працювати в економічно прибутковий спосіб за умови будівництва нових об'єктів генерації.
Водночас Владислав Єременко зауважив, що проєкти з вітроенергетики в Україні, зважаючи на ціни на електроенергію на місцевому і європейському ринках, є повністю економічно доцільними. Особливо зважаючи на такий потужний інструмент підтримки як українські банки. Водночас інвестиційну модель, у контексті альтернативної генерації, потрібно будувати у такий спосіб, аби вона давала певний час для повернення вкладених коштів. За його словами, в промисловості це неможливо зробити швидше, ніж за сім років. 

Що чекає на українців взимку

Зима для українців буде складною, а кількість електроенергії в кожному регіоні буде залежати від багатьох факторів, зокрема від навантаження промисловості, ймовірності нових руйнувань об’єктів генерації чи передачі електроенергії, зауважив Владислав Єременко.
На думку Володимира Шведкого, сумнівів у тому, що Україна пройде наступну зиму – немає: "Буде дуже важко, будуть втрати в бізнесі, але ми її (зиму – ред.) пройдемо, це однозначно. Але за умови, якщо буде командна робота з боку бізнесу, Уряду, комерційних установ, банків та свідомого населення, які з розумінням ставляться до того, що відбувається".
Також він додав, що вже в липні буде зрозуміло, яким буде зимовий графік. Утім, важливо усвідомлювати, що відключення на 6-8 годин на день є цілком реальними.
Юрій Бойко зі свого боку також додав, що нинішній графік і, наприклад, такий самий зимовий графік можуть сприйматися людьми по-різному, адже в холодну пору року суттєво менший світловий день.
"Зараз продовжується тепла пора року. Це час для всіх комунальних підприємств перевірити свою здатність на те, чи вони зможуть підтримувати свою функціональність за умови неритмічної подачі електричної енергії, відтестувати резервні джерела живлення, перевірити наявність пального для тих резервних джерел живлення. Коли на дворі плюс 25, це зробити суттєво легше, ніж коли на дворі мінус 5", – наголосив радник прем’єр-міністра.
Юрій Каціон зауважив, що дефіцит електроенергії буде спостерігатись щонайменше один-два роки. Тому він порадив населенню подумати про альтернативні джерела живлення, що здатні забезпечити потреби родини на декілька годин поспіль, а бізнесу – скористатися для самозабезпечення енергопостачанням тими можливостями, які пропонує банківська система, фахівці в галузі проєктування та будівництва таких рішень від самого маленького підприємства до великих промислових споживачів.
© 2005-2024, Економічна правда. Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Економічну правду".
‍
"Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна". Назва агентства "Інтерфакс-Україна" при цьому має бути оформлена як гіперпосилання.
‍
Матеріали з плашкою PROMOTED та НОВИНИ КОМПАНІЙ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються.
‍
Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.
‍
Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.