Голова правління Кредобанку Якуб Карновскі:
Українська економіка та польські компанії взаємно виграють від відновлення України
спецпроєкт
01 липня 2026
З березня 2025 року Якуб Карновскі обіймає посаду голови правління Кредобанку (фінансова група PKO Bank Polski), головний офіс якого знаходиться у Львові. Кредобанк – український банк з польським капіталом – надає фінансування бізнесу та проєктам, що підтримують стабільність і відновлення української економіки.
Якуб Карновскі глибоко розуміє Україну. Працюючи в наглядових радах "Укрзалізниці" та "Укрпошти", він отримав інсайдерське бачення економічних процесів країни й особисто бачив її сильні та слабкі сторони.
В інтерв’ю "Економічній правді" пан Карновскі ділиться своїми думками щодо польсько-українських відносин, викликів європейської інтеграції та польських моделей успіху, які можуть бути корисними для України.
Бізнес в Європі потребує України як частини Європи, але шлях до інтеграції буде нелегким
запитання
– Польща була однією з країн, які надавали найбільшу підтримку українцям на початку повномасштабної війни. Однак ці настрої згодом змінилися на тлі втоми від війни, і українсько-польські відносини зараз переживають складний період. Що можна зробити для вирішення цієї ситуації та покращення відносин між двома країнами?
– По-перше, як поляк я пишаюся тим, як мої земляки відреагували після 24 лютого 2022 року. Те, що сталося в Польщі, було безпрецедентним. Але якщо щось є винятковим у позитивному сенсі, то з часом це, звісно, змінюється. Це нормально.
Зараз я бачу, що історична дискусія знову розгорілася. На мою думку, вона ґрунтується на непорозумінні та недостатньому рівні обізнаності з обох боків. Крім того, цією ситуацією майстерно користується наш спільний ворог – Росія. Це має бути очевидним, адже вони не мають рівних, коли йдеться про те, щоб нацькувати нас один на одного.
Що стосується мене, я вважаю, що майбутнє важливіше за минуле. Отже, сьогодні європейська інтеграція України відповідає інтересам Польщі та всієї Європи. Це так само, як, наприклад, європейська інтеграція Польщі 20–30 років тому була в інтересах німецьких компаній. Це було вигідно для обох сторін – німецькі компанії отримали вигоду від розширення Європейського Союзу, і Польща також значно виграла від цього процесу. Німеччина, звісно, є найбільшим економічним партнером Польщі.
Але якщо подивитися на польсько-німецькі відносини в історичному вимірі, то вони були значно гіршими порівняно з відносинами між Польщею та Україною. Все можна виправити, якщо думати з погляду бізнес-інтересів і майбутнього розвитку.
І справа не в сентиментальності. Навпаки, я намагаюся думати про наші спільні інтереси, економічне майбутнє та економічний добробут обох країн. Все зводиться до бізнесу в Європі, і Польщі потрібна Україна як частина Європи. Якщо ми хочемо розвиватися, нам потрібен великий новий член, як Україна, у майбутньому.
запитання
– Ви кажете, що європейська інтеграція України відповідає економічним інтересам Польщі. Але наскільки це зараз можливо?
– Польща зацікавлена в тому, щоб Україна стала членом Європейського Союзу, але я б також сказав, що для України важливіше мати чітку перспективу вступу до ЄС у майбутньому, ніж швидка інтеграція. Я не вірю у швидку інтеграцію. Але з економічного погляду, з огляду на ефект наздоганяння та можливість для України повторити економічний успіх Польщі за останні 30 років, інтеграція України важлива. Рух у напрямі Європи важливіший, ніж інтеграція за 3–5 років.
Я вірю в економічний успіх України, але, звісно, цей шлях не буде безболісним і не обійдеться без реформ. На мою думку, в Україні після 2015–2016 років відбулося багато чого в плані інституційних реформ. Сьогодні вона перебуває на зовсім іншому етапі, ніж була 10 років тому. Зміни відбуваються навіть попри війну.
запитання
– Де зараз проходить межа між політичною підтримкою України та реальною економічною логікою міжнародних партнерів?
– Якщо говорити про нинішню політичну та фінансову допомогу, то очевидно, що Україна отримала й продовжує отримувати колосальну підтримку, бо вона захищає Європу від Росії. Також очевидно, що Путін хоче завдати шкоди Польщі та Європі, оскільки РФ активно діє проти їхніх інтересів.
Саме тому підтримка України напряму відповідає інтересам її європейських партнерів. Це стосується й економічної сфери.
Підтримуючи український бізнес сьогодні, ми інвестуємо у відновлення країни в майбутньому
запитання
– На вашу думку, чи зацікавлені міжнародні партнери України зараз у підтримці нашої країни та збереженні її "життєздатності" чи їхній інтерес більше зосереджений на майбутній післявоєнній реконструкції?
– Як голова правління українського комерційного банку я з початку війни завжди говорив, що ми щодня відновлюємо Україну. Ми дбаємо про її майбутнє, надаючи кредити компаніям, які працюють поблизу лінії фронту. Здебільшого це здійснюється за підтримки міжнародних фінансових інституцій, таких як ЄБРР [Європейський банк реконструкції та розвитку. – Ред.] та ЄІБ [Європейський інвестиційний банк. – Ред.]. Це допомагає нам вести бізнес у часи війни та в умовах російських атак.
Насамперед українці, а також міжнародна спільнота й такі гравці, як ми, – українські банки з іноземним капіталом – з нетерпінням чекають на те, що я називаю повномасштабною відбудовою. І вона стане можливою, коли російські дрони та бомби перестануть атакувати українські міста. Говорячи мовою економіки, зі зниженням політичних ризиків очікувана прибутковість банків зростає, тому ми дуже чекаємо на це.
Також я вважаю, що від відновлення України виграють як українська економіка, так і польські компанії. Звісно, польському бізнесу цей успіх не впаде з неба. Виграти тендери в Україні буде нелегко, але після війни, коли ризики знизяться, можливостей, безумовно, буде більше.
Хоча ми не можемо суттєво впливати на геополітичні рішення, я б сказав, що оптимістично налаштований щодо майбутнього.
запитання
– Спираючись на попереднє питання, які інвестиції в Україну вже є "активними" сьогодні, незважаючи на війну, а які залишаються призупиненими до післявоєнного періоду?
– Гадаю, очевидно, що Україна має потужну оборону – і це новий чинник, який виник не лише завдяки дронам. Оборонна промисловість в Україні активно розвивається, що є величезною перевагою для економіки країни, хоч це, звісно, є наслідком війни. Російська загроза нікуди не зникне, й інші країни також потребуватимуть цих оборонних систем.
Також розвивають й інші традиційно сильні для України сектори, такі як ІТ, сільське господарство, логістика. Вони активні, і у нас багато клієнтів у цих сферах.
Кредитний портфель Кредобанку зосереджений на малих і середніх підприємствах
запитання
– Які програми Кредобанк має для підтримки українського бізнесу у 2026 році? Яким виглядає кредитний портфель банку і які сектори привертають найбільше фінансування?
– Ми продовжуємо кредитування бізнесу, поєднуючи класичні банківські продукти з міжнародними гарантійними програмами й інструментами розподілу ризиків. Значна частина фінансування здійснюється у співпраці з ЄІБ, ЄБРР та польським BGK через партнерство з Єврокомісією, а також у межах Ukraine Facility. Це дозволяє працювати з ширшим колом компаній, зокрема в сегменті МСП, де ключовим обмеженням зазвичай є рівень ризику. Нині кредитний портфель банку зосереджений на малому та середньому бізнесі. Найбільший відсоток кредитів припадає на такі галузі, як агросектор, харчова промисловість, виробництво, торгівля та логістика. Окрему вагу мають компанії, що працюють у прифронтових та "червоних / помаранчевих" зонах: на них припадає близько 38% фінансування в межах міжнародних програм. Загалом у межах Ukraine Facility та пов’язаних гарантійних інструментів банк профінансував 773 клієнти на понад 300 млн євро, з яких 75% припадає на програми ЄБРР і близько 25% – на BGK.
Найбільші обсяги фінансування припадають на оборотний капітал, агросектор і харчову промисловість, а також інвестиційні проєкти МСП. Окремий швидкозростаючий сегмент – енергетичні проєкти: сонячні електростанції, генератори та енергоефективні рішення. Загалом у цьому напрямі банк профінансував десятки клієнтів на сотні мільйонів гривень.
запитання
– Чи могли б ви розповісти про програми підтримки енергетичного сектору? Адже в часи війни це надзвичайно важлива сфера, без якої виживання бізнесу та громад було б неможливим.
– Сонячні електростанції є пріоритетними цілями для фінансування. Завдяки впровадженню окремого напряму в межах програми "Доступні кредити 5-7-9" зросла кількість запитів клієнтів щодо фінансування обладнання, такого як генератори. За минулий рік ми надали 300 мільйонів гривень у вигляді кредитів для різноманітних енергетичних проєктів. Частина фінансувалася коштом гарантій Європейського банку реконструкції та розвитку, а частково – грантовими програмами ЄБРР, з яким ми працюємо з початку повномасштабної війни. Під час Конференції з питань відновлення України (URC 2026) у Гданську ми підписали ще одну угоду, а нова програма грантів від ЄБРР стартує в липні.
запитання
– Ви згадали, що Кредобанк стежить за процесом приватизації в банківському секторі. Чому приватизація банківського сектору в Україні є критично важливою саме зараз і які ризики залишаються, якщо держава зберігатиме значну частку?
– Як відомо, близько 70% українського банківського сектору перебуває в державній власності. З огляду на досвід, історію та економічну теорію ми знаємо, що така структура не оптимальна.
Ми не хочемо, щоб політичні міркування суттєво впливали на економічні рішення. Адже рішення щодо надання кредитів мають ґрунтуватися на економічних чинниках, а не на політичному впливі. Тому для української економіки важливо мати диверсифікований банківський сектор, до якого входять банки з іноземним капіталом з різних країн, а не лише державні установи.
Пригадую, що близько 15 років тому Світовий банк описав польський банківський сектор як одну з найкращих моделей практики. Тоді у Польщі PKO Bank Polski, який зараз є акціонером Кредобанку, мав значну частку банківського сектору країни. Водночас на ринку активно працювали банки з різних країн: Італія, Португалія, Іспанія, США, Франція тощо.
Я вважаю, що в інтересах конкуренції та ефективності український банківський сектор повинен рухатися в подібному напрямі. Звичайно, неможливо просто скопіювати польську модель, але принципи можуть бути схожими. Іноземний капітал має важливе значення для підтримки економічного зростання України, а конкуренція з боку міжнародних інвесторів і банків з різних країн може відігравати ключову роль у цьому процесі.
Нам потрібна конкуренція. Нам потрібен здоровий баланс між державними та приватними гравцями.
© 2014-2026, Європейська правда, eurointegration.com.ua (
детальніше про нас).
Суб'єкт у сфері онлайн-медіа;
ідентифікатор медіа – R40-02162.
E-mail редакції: [email protected]
Адреса: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 48, 50А
Телефон: +380 95 641 22 07
Використання новин з сайту дозволено лише за умови посилання (гіперпосилання) на "Європейську правду", www.eurointegration.com.ua. Републікація повного тексту статей, інтерв'ю та колонок - заборонена. Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".
Матеріали з позначкою PROMOTED є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються. Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах. Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець. Проєкт втілюється за підтримки міжнародних донорів. Донори не мають впливу на зміст публікацій та можуть із ними не погоджуватися, відповідальність за оцінки несе виключно редакція.
Суб'єкт у сфері онлайн-медіа;
ідентифікатор медіа – R40-02162.
E-mail редакції: [email protected]
Адреса: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 48, 50А
Телефон: +380 95 641 22 07
Використання новин з сайту дозволено лише за умови посилання (гіперпосилання) на "Європейську правду", www.eurointegration.com.ua. Републікація повного тексту статей, інтерв'ю та колонок - заборонена. Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".
Матеріали з позначкою PROMOTED є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються. Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах. Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець. Проєкт втілюється за підтримки міжнародних донорів. Донори не мають впливу на зміст публікацій та можуть із ними не погоджуватися, відповідальність за оцінки несе виключно редакція.