Починаючи з 2012 року, на тлі вторгнення росії у 2014 році та розгортання повномасштабної війни у 2022-му, з банківського ринку України було виведено майже дві третини всіх банків. Кількість установ скоротилася зі 179 до 63 станом на жовтень поточного року.
Банки періодично зазнають краху у всьому світі. Банкрутство окремих установ – процес болісний, але значною мірою, неминучий. На цьому ринку діють стандартні правила: виживає найсильніший. Для забезпечення стабільності всієї фінансової системи та захисту споживачів проводиться вилучення з неї неплатоспроможних банків.
Повномасштабна війна, попри все, не стала поштовхом для масового виведення банків. Починаючи із 24 лютого 2022 року, у восьми банків було відкликано ліцензію, ще один - націоналізовано. Загалом статистика показує, що навіть під час дії воєнного стану українці продовжують розглядати вклади у банках як найбезпечніший інструмент для збереження заощаджень. У державі, своєю чергою, посилено захист депозитів фізичних осіб на період дії воєнного стану.
Зростання суми вкладів в українських банках показує, що українці не втратили довіри до вітчизняної банківської системи. За даними Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, станом на 1 вересня 2022 року загальна сума вкладів фізичних осіб (у т.ч. фізичних осіб-підприємців) у банках становила 946,7 млрд грн. А вже через рік – тобто, 1 вересня 2023 року – понад 1,115 трлн грн.
"Населення побачило, що банки виконують свої зобов’язання навіть у найбільш кризових ситуаціях", - каже фінансовий експерт Сергій Фурса.
Стійкість банківської системи під час війни переконала громадян, що депозитний ринок України має достатній запас міцності, щоб довірити йому свої кошти.
Цифри показують, що зростає обсяг саме гривневих депозитів населення. Із загальної суми коштів фізичних осіб у банках на початок вересня 2022 року вклади у національній валюті становили 588,4 млрд грн, а вклади в іноземній валюті – 358,3 млрд грн. Рік потому вклади у національній валюті досягли уже 718,5 млрд грн, а вклади в іноземній валюті зросли усього до 396,5 млрд грн.
Збільшення суми гривневих вкладів має позитивний ефект для економіки країни. Коли люди вкладають кошти у банки, замість скуповувати імпортовані товари чи іноземну валюту, зменшується тиск на ціни та на курс. Крім того, кошти, розміщені на депозитах, є ресурсом для кредитування економіки, фактором стимулювання економічного розвитку.
Кошти громадянина, своєю чергою, захищені Фондом гарантування вкладів, який, відповідно до законодавства, не лише відшкодовує вклади у разі банкрутства банку, але і здійснює тимчасову адміністрацію та ліквідацію банків.
Так, після прийняття рішення регулятором про неплатоспроможність банку, Фонд гарантування запроваджує у ньому тимчасову адміністрацію. Паралельно йде підготовка до початку виплат вкладникам та оголошується конкурс на пошук інвестора, зацікавленого у виведенні банку з ринку. На цьому етапі, для прикладу, кваліфікований інвестор може подати заявку на купівлю неплатоспроможного банку у цілому, або ж заявитися на частину його активів та зобов’язань. Якщо охочих не знайшлося – банк ліквідують. Фонд гарантування розпочинає передпродажну підготовку, а згодом і продаж активів, які перебували на балансі банку.
"Отримані кошти йдуть на розрахунок з клієнтами (кредиторами), чиї кошти не захищені гарантіями Фонду, наприклад – юридичними особами. На період дії воєнного стану законодавством передбачено спеціальний порядок задоволення вимог кредиторів банку, які є виконавцями за державними контрактами з оборонних закупівель. Фактично вимоги таких кредиторів погашаються поза черговістю кредиторських вимог. Важлива умова для виконання цього - державний контракт з оборонних закупівель має бути актуальним, що підтверджується уповноваженим центральним органом виконавчої влади", - пояснює керівниця юридичної групи Проєктy USAID "Реформування фінансового сектору" Анастасія Воронова.
Незалежно від того, чи знайдуться охочі інвестори, відшкодування вкладів фізичним особам Фонд гарантування розпочинає максимально швидко: за законом – не пізніше 20 робочих днів з дня початку процедури виведення банку з ринку; на практиці – ще швидше.
Загалом за весь період існування – з 1998 року Фонд гарантування супроводжував виведення з ринку уже більше 100 банків та виплатив вкладникам майже 104 млрд гривень. Відшкодування отримали 2,5 млн осіб. Сьогодні гарантії Фонду поширюються на вклади фізичних осіб, у т.ч. ФОП.
У результаті повномасштабної війни захист вкладників зазнав безпрецедентного посилення завдяки окремому Закону, відповідно до якого українцям на час воєнного стану та впродовж трьох місяців з дня його припинення чи скасування гарантується 100% відшкодування всіх вкладів. Це рішення, як пояснили у Фонді гарантування, було спрямоване на підвищення довіри вкладників до банківської системи.
До цього, нагадаємо, гарантована сума відшкодування була обмежена і кожному вкладнику виплачувалося не більше 200 тис. грн в одному банку. Після перемоги обмеження також повернуть. Але гранична сума відшкодування зросте і становитиме уже 600 тис. грн.
За час повномасштабної війни Фонд гарантування уже виплатив вкладникам банків, що ліквідуються, 8,6 млрд грн. Установа не припиняла процес виплат жодного дня.
Основним джерелом, очевидно, є регулярні відрахування, що здійснюються банками-учасниками Фонду гарантування. Участь банків у Фонді є обов’язковою, а тому усі банків, які працюють та мають відповідну ліцензію, - є його учасниками.
Крім цього, Фонд має право і здійснює інвестиційну діяльність.
З початку повномасштабної війни Фонд інвестував у державні цінні папери понад 21 млрд грн тимчасово вільних коштів, що є важливою підтримкою для держави у воєнний час.
Також законодавством передбачена можливість у разі необхідності залучати додаткове державне фінансування.
За даними представників самого Фонду гарантування, на сьогодні він є фінансово стійким та спроможним виконувати поточні зобов’язання перед вкладниками.
"За будь-яких обставин Фонд завжди, упродовж усіх 25 років свого існування, виконував свої зобов’язання перед вкладниками банків, що виводяться з ринку", – сказала директор-розпорядник Фонду гарантування вкладів Світлана Рекрут.
З 24 лютого 2022 року під процедуру виведення з ринку підпало 9 банків: вісім банків зрештою опинилися у ліквідації, один - націоналізовано.
Рішення про ліквідацію двох банків, - АТ "МР БАНК" (колишній "Сбєрбанк") та ПАТ "Промінвестбанк", - було прийняте через те, що це дочірні структури російських банків. Це рішення було ухвалене уже на наступний день після початку повномасштабної війни.
Згодом було також було прийнято рішення про передачу їхніх активів на користь держави Україна.
Наразі Фонд гарантування продовжує продаж активів "російських банків". Отримані кошти йдуть на розрахунок із кредиторами цих банків – українськими юридичними та фізичними особами.
Під так звану націоналізацію потрапив банк "Сенс" (колишній "Альфабанк"), власники якого також пов’язані із країною-агресором. Цей банк, на відміну від двох попередніх, визначено системно важливим, а також критично необхідним для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення. За даними Фонду гарантування вкладів, станом на 1 липня 2023 року сума можливого відшкодування вкладів фізичних осіб (у тому числі підприємців) становила б 44,323 млрд грн! Просто ліквідувати таку фінансову установу було б неможливо.
За порушення правил фінансового моніторингу з ринку були виведені АТ "Айбокс Банк", АТ "АКБ «Конкорд", через неплатоспроможність за показниками ліквідності - АТ "Мегабанк", АТ "Банк Січ", АТ "Банк Форвард", а також – АТ "УкрБудІнвестБанк". Вкладники цих установ підпадають під дію закону, завдяки якому гарантується 100% виплат за депозитами.
Виведення банківської установи з ринку не повинно ставати проблемою вкладників. Саме тому процес оформлення відшкодування намагаються максимально спростити.
Надсилати будь-які заяви чи документи до Фонду у більшості випадків не потрібно (винятки - отримання коштів спадкоємцями, зміни прізвища тощо)
Фондом створена Автоматизована система виплат, завдяки якій отримати грошове відшкодування можна у будь-якому банку, що підключений до цієї системи.
Цей спецпроєкт створено за підтримки Проєкту USAID "Реформування фінансового сектору". Погляди авторів, висловлені у цих публікаціях не обов’язково відображають погляди USAID, Проєкту USAID "Реформування фінансового сектору" або уряду США.
