Регулятор дозволив клієнтам підсанкційного "Фрідом фінанс" взяти участь у реструктуризації українського держборгу

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) дозволила клієнтам підсанкційного брокера "Фрідом фінанс" отримати єврооблігації України нового зразка за підсумками реструктуризації державного боргу.

Відповідне рішення НКЦПФР ухвалила 1 жовтня, йдеться у повідомленні регулятора.

"Це рішення було прийнято на підставі звернення тимчасового керівника ТОВ "Фрідом Фінанс Україна" Олександра Бондарчука. Постанова спрямована на вирішення питань щодо забезпечення участі депонентів у корпоративних подіях, пов’язаних із правочинами з державним боргом. Зокрема, вона надає можливість власникам ОЗДП реалізовувати свої права через депозитарну установу", – йдеться у повідомленні НКЦПФР.

Там уточнили, що їхнє рішення ніяк не змінює санкційного режиму проти "Фрідом фінанс", відтак рахунки його клієнтів й надалі будуть заблокованими: доступу як до цінних паперів, так і до грошей, вони не матимуть.

Раніше керівник ініціативної групи постраждалих приватних клієнтів "Фрідом Фінанс Україна" Максим Дибенко заявляв, що через бездіяльність НКЦПФР клієнти "Фрідом фінанс" фактично втратили доступ до єврооблігацій України на суму 800 млн грн. За його словами, відповідні активи зникли з рахунків клієнтів підсанкційного брокера після реструктуризації Україною своїх зобов'язань за євробондами. Натомість, єврооблігацій нового зразка клієнти "Фрідома" так і не отримали.

Як уточнили ЕП у Національному банку, "зникнення" євробондів відбулося лише в індивідуальних кабінетах клієнтів "Фрідом фінанс": брокер просто не відобразив зарахування тимчасових кодів нових єврооблігацій. Фактично ж клієнти брокера отримали тимчасові ISIN-коди євробондів.

"Операції анулювання ОЗДП та зарахування ОЗДП з новими тимчасовими кодами ISIN здійснювалися безумовно – внаслідок отримання емітентом (Міністерством фінансів України) більше 97% голосів "за" у межах проведеного голосування серед власників ОЗДП", – пояснили в НБУ.

Разом з цим, клієнти "Фрідома" вже втратили можливість отримання "комісії за згоду", адже через бездіяльність НКЦПФР вони не змогли повідомити про погодження з умовами реструктуризації раніше. Розмір комісії становив 1,25%. Якщо припустити, що у власності клієнтів "Фрідома" дійсно перебуває єврооблігацій на 800 млн грн, то їхні потенційні втрати становлять близько 10 млн грн.

"Такої ситуації не повинно було бути, якби фахово підійшли до розробки механізму і постанови від 9 листопада 2022 року №1332, а не вносили зміни лише під тиском Ініціативної групи постраждалих інвесторів брокера "Фрідом Фінанс Україна", – повідомив у коментарі ЕП Максим Дибенко.

Він додає, що НКЦПФР досі не надає жодної інформації про те, як саме клієнтам "Фрідом фінанс" отримати у розпорядження свої активи. "Це питання, яке тягнеться роками, цілком у компетенції Комісії, але вона є єдиною структурою, яка не хоче його вирішувати. І це питання вже повинно бути в компетенції правоохоронних органів та СБУ", – додав він.

Україна запровадила санкції проти брокера "Фрідом фінанс Україна" та його фактичного власника Тимура Турлова ще восени 2022 року. Санкції передбачали призупинення дії всіх ліцензій, а також фактично призвели до блокування усіх рахунків як самого брокера, так і всіх його клієнтів. Загалом у "Фрідом фінанс було відкрито 12,7 тисячі брокерських рахунків. Зокрема, клієнти за допомогою брокера інвестували у військові облігації України.

У 2023 році НКЦПФР та Національний банк повідомляли, що працюють над змінами до законодавства, які мали дозволити розблокувати активи клієнтів підсанкційного брокера, зокрема повернути їм інвестовані в ОВДП кошти. 

Детальніше про санкції проти "Фрідом фінанс" та заблоковані активи його власників читайте у публікації: Держава заблокувала мільярди гривень клієнтів "Фрідом фінанса". Чи отримають українці гроші?

22 липня уряд дійшов принципової згоди з власниками єврооблігацій про умови реструктуризації зовнішнього боргу на 20,4 млрд дол. Офіційно процес обміну євробондів розпочався 9 серпня. Детальніше про умови реструктуризації держборгу читайте у публікації: Дефолту не буде. Як Україна домовилася зменшити борг на чверть