Держрезерви, розмінування та регулювання цін. Що в новій стратегії продовольчої безпеки?

Кабінет міністрів на засіданні у вівторок затвердив Стратегію продовольчої безпеки до 2027 року. Серед запропонованих заходів – створення держрезервів, розмінування угідь та можливе регулювання цін на їжу.

Документ із затвердженою стратегією є у розпорядженні ЕП.

В уряді перелічують основні виклики для продовольчої безпеки України: порушені ланцюги постачання, обмежені можливості експорту морем (порти Миколаєва, Херсона наразі не працюють, порт Маріуполя – в окупації), заміновані території та складність забезпечення базових потреб у прифронтових регіонах. Також проблемами є зруйнована система зрошення на Півдні на площі 500 тис га внаслідок теракту на Каховській ГЕС, руйнування виробничих потужностей та зменшення виробництва на діючих.

Останні роки витрати на їжу займають дедалі більшу частку у витратах домогосподарств. Останні доступні дані Держстату свідчать про те, що у 2021 році в середньому за місяць українці витрачали 50,1% доходів на їжу. Через стрімку інфляцію у 2022-23 роках, зокрема на продовольчі товари, частка могла зрости.

Висока частка продовольства у структурі витрат домогосподарств властива країнам з економікою, що розвивається, до яких належить і Україна. В середньому йдеться про 42%. Для порівняння, у країнах ЄС ця частка становить 14,3%. Згідно стратегії, в Україні її прагнуть зменшити до 45% до 2027 року.

Документ визначає три стратегічні цілі. 

Першою є наповнення ринку агропродукції. Це робитимуть шляхом підтримки виробників, зокрема виробників органічної продукції, аби поступово заміщувати імпорт цих продуктів, та відновлення підприємств харчової промисловості. Також для виконання цілі планують посилювати співпрацю з країнами ЄС та США, Британією та Канадою, а також розвивати співпрацю з країнами Азії "з особливим акцентом на розширенні співробітництва в аграрній сфері з Китайською Народною Республікою".

Другою метою є забезпечити доступність продовольства для всіх, зменшення частки продовольства в структурі витрат українців. Для цього необхідні механізми реалізації ефективного регулювання ринків с/г продукції та харчових продуктів. Зокрема, тут йдеться про можливе державне регулювання цін.

Остання, третя, ціль стратегії є найбільш об’ємною – забезпечення безпекової компоненти продовольчої безпеки. Ключовими складовими цілі є створення та наповнення державних резервів за визначеним Кабміном переліком продуктів, створення системи моніторингу продбезпеки, пріоритетне розмінування сільгоспземель.

Також для виконання цієї мети працюватимуть над відновленням логістичних ланцюгів та синхронізацією аграрного законодавства України з законодавством ЄС в різних сферах, протидією змінам клімату. 

Усього кошторис стратегії – 4,9 млрд грн щороку до 2027 року. Операційний план заходів на виконання стратегії поділений на два етапи: 2024-2026 роки та 2027 рік. Попри різні завдання, структура видатків щороку прописана однакова: 3 млрд грн на розмінування, 700 млн грн на боротьбу з хворобами тварин, 1 млрд грн на компенсації вартості сільгосптехніки і 200 млн грн на підтримку аграріїв.  

Уряд також вважає, що український агропромисловий комплекс може в короткостроковій перспективі стати найпривабливішим інвестиційним портфелем, який оцінюється у 57 млрд доларів. Серед пріоритетних напрямків – іригація, елеватори, біогаз, готова продукція (овочі, фрукти, молочні та м’ясні продукти), насіння та сільгосптехніка, продукти глибокої переробки.