Росія в останній момент скасувала запуск космічної ракети-носія "Ангара-А5"

Перший пуск важкої ракети-носія "Ангара-А5" з космодрому Східний із розгінним блоком "Оріон" мав відбутися 9 квітня, проте його скасували в останній момент.

Про це пишуть Meduza та російська служба BBC.

Старт скасували приблизно за дві хвилини до запланованого часу. Що стало причиною скасування, спочатку не повідомляли, пише Meduza. Згодом у "Роскосмосі" заявили, що пуск "Ангари-А5" скасували через збій системи наддуву бака окислювача центрального блоку. Повторна спроба пуску призначена на середу, 10 квітня.

Зазначається, що "Ангара" позиціонується як екологічно чиста ракета, яка не використовує токсичні компоненти палива. Вона має прийти на зміну ракетам-носіям "Протон-М", які експлуатуються в радянській і російській космонавтиці з середини 1960-х років.

"Ракети сімейства "Ангара" виробляє Державний космічний науково-виробничий центр імені М.В. Хрунічева. Сімейство включає в себе ракети-носії від легкого до важкого класів.

Попередні випробування "Ангари" проводилися на космодромі Плесецьк в Архангельській області. Перший випробувальний пуск "Ангари-А5" відбувся 23 грудня 2014 року. Загалом за останні 10 років із Плесецька стартували шість ракет "Ангара" - три легких і три важких", - йдеться у повідомленні.

"Видано команду відбій пуску. Керівникам робіт підготуватися до стоянки 24 години", - сказав диктор під час трансляції "Роскосмосу".

21 березня за схожих обставин було скасовано запуск ракети-носія з пілотованим кораблем "Союз МС-25" з Байконура.

"Ангара-А5" - перша ракета, розроблена і створена після розпаду СРСР. Одним з основних завдань "Ангари" є будівництво Російської орбітальної станції.

Нагадуємо:

Космічна галузь Росії перебуває в кризовому стані і навіть несе загрозу безпеці, зокрема міжнародним проєктам РФ, заявляв раніше глава Роскосмосу Юрій Борисов.

Одним із найяскравіших "досягнень" російського космосу останнім часом стала аварія автоматичної міжпланетної станції "Луна-25", політ якої завершився зіткненням із поверхнею супутника Землі після 16 років роботи над цим проєктом.

Економічна правда